Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

межовий

  • 1 межовий

    грани́чный ( ограничивающий)

    Українсько-російський політехнічний словник > межовий

  • 2 межовий гомоморфізм

    грани́чный гомоморфи́зм

    Українсько-російський політехнічний словник > межовий гомоморфізм

  • 3 межевой

    1) межовий, землемірний. [Межовий шнур (Куліш)]. -вой знак - межовий знак (- ку); (залом, зарубка) кляк (-ка). -вая яма (с насыпью) - копець (-пця). -вая книга - межова книга, книга про межування. -вой план - межовий план (-ну). -вое судопроизводство - межове судівництво;
    2) (находящийся на меже) межовий, граничний, обміжний;
    3) см. Межевщик.
    * * *

    Русско-украинский словарь > межевой

  • 4 землемерный

    мірничий, землемірний, межовий. [Межовий шнур]. -ная школа - мірнича, землемірна школа.
    * * *
    землемі́рний, межови́й

    Русско-украинский словарь > землемерный

  • 5 знак

    1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;
    2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];
    3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];
    4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;
    6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;
    7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;
    8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];
    9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;
    10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.
    * * *
    1) знак, -а; ( метка) позна́ка

    в \знак к чего́ — на знак чого́

    \знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів

    2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

    в \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад

    Русско-украинский словарь > знак

  • 6 канава

    рів (р. рову), рівчак (-ка), ро[і]вець (р. рівця), канава, фоса, (с насыпью) окіп (р. окопу). [Колесо зав'язло в рівчаку (Н.-Лев.). Стережіться, там ровець! (Звиног.)]. Межевая - ва - межовий рів (рівчак), дільниця. Отводная -ва - відхильний рів (рівчак), відхильна канава. Сточная, водосточная -ва - риштак (-ка). -ва для осушения болота - висушна канава (фоса).
    * * *
    канава, рів, род. п. ро́ву, уменьш. рівча́к, -а

    Русско-украинский словарь > канава

  • 7 лента

    1) (принадлежн. туалета) стрічка, (широкая) бинда, (преимущ. завязка у ворота) стьожка (и стяжка), (полон.) стьонжка, стьо(н)жина, а специальнее: (косоплётка) кісник (-ка, мн. кісники), підкісник, упліт (-льоту), уплітка, виплітка, випліток (-тка), соб. випліт (- льоту), (повязываемая на голову) (с)киндяк (-ка), скиндячка, (позументная, парчёвая) гальонка, огальон (-ну), (бархатка) оксамитка. [Тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (Коцюб.). На щоглах маяли кольористі бинди (Загір.). Всі коси вона обтикала квітками з вузеньких стьожок (Н.-Лев.). Дівчинка з заплетеною в косах, замість кісників, мотузочкою з валу (Мирний). Твої коси розплітав, - де твої виплітки подівав? (Весільна пісня). Пов'яжу на голову червону скиндячку (Квітка)]. Орденская -та - орденська стрічка, (широкая) бинда. [Знімає з його (графа Лейчестера) блакитну бинду і надіває її на Больєвра (Л. Укр.)]. Быть в -те - бути при бинді (при стрічці). Обшить -той - облямувати стрічкою (биндою) що;
    2) техн. - стрічка, стьожка, (широкая) бинда; (ремень в транспорте) пас (-са). -та пишущей машины - стрічка в самописці. -та бесконечная - безкрайбинда, (в транспортере) пас бозконечний, безкрайпас (-са). -та (из)мерительная, землемерная - стьожка вимірна, землемірний (землемірський, межовий) шнур (-ра). -та изоляционная, телеграфная - стьожка ізоляційна, телеграфна;
    3) (полоса) смуга, стяга, тасьма, (образно) стрічка, бинда. Течь -той (о реке), тянуться -той (о лесе, дороге и т. п.) - текти стрічкою (биндою, стягою), тягтися тасьмою (смугою, стягою). [Зеленою тасьмою вниз тягся поперек піль невеличкий ярок (Франко)].
    * * *
    1) стрі́чка; ( широкая) би́нда; (преим. узкая) стьо́жка, стя́жка; ( для кос) кісни́к, -а
    2) техн. стрічка

    кинематографи́ческая \лента — кінематографі́чна стрі́чка

    Русско-украинский словарь > лента

  • 8 Межный

    1) (относ. к меже) міжний, межовий;
    2) (смежный) сумі[е]жний.

    Русско-украинский словарь > Межный

  • 9 динамический пограничный слой

    динамічна межова верства, динамічний межовий шар

    Словарь металлургической терминов > динамический пограничный слой

  • 10 пограничный слой

    межова верства, межовий шар

    Словарь металлургической терминов > пограничный слой

  • 11 предельно-допустимый выброс

    Словарь металлургической терминов > предельно-допустимый выброс

  • 12 тепловой пограничный слой

    теплова межова верства, тепловий межовий шар

    Словарь металлургической терминов > тепловой пограничный слой

  • 13 термический пограничный слой

    термічна межова верства, термічний межовий шар

    Словарь металлургической терминов > термический пограничный слой

См. также в других словарях:

  • межовий — а/, е/. Прикм. до межа 1), 2). || Який визначає межу між чим небудь. •• Межові/ ста/ни психічні захворювання, які включають психопатії, неврози та деякі форми реактивних станів …   Український тлумачний словник

  • межовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • межовий шар — Syn: межова верства …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • динамічний межовий шар — Syn: динамічна межова верства …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • тепловий межовий шар — Syn: теплова межова верства …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • термічний межовий шар — Syn: термічна межова верства …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • копец — межовий знак у вигляді насипаного горба …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • копець — кіпця/, ч. Насипаний або викопаний межовий знак …   Український тлумачний словник

  • лімітуючий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до лімітувати. 2) Межуючий, межовий, обмежуючий. •• Ліміту/юче ціноутво/рення стратегія ціноутворення, згідно до якої пануюча на ринку фірма встановлює ціну на рівні, який менший за той, який здатний принести їй… …   Український тлумачний словник

  • маргінальний — а, е. 1) Прикм. до маргінал. •• Маргіна/льна гру/па група, що знаходиться на межі або краю культури, лише частково приймаючи домінуючі у суспільстві культурні моделі. Маргіна/льна люди/на те саме, що маргіна/л. 2) Незначний, несуттєвий,… …   Український тлумачний словник

  • копець — штучно зроблений горб [V] (на кіпці) насип з землі або каміння, межовий знак [III] …   Толковый украинский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»