машини

1) (относ. к машинам) машинний, машиновий; (о частях машины, машинки ещё) до машини, до машинки. [Топільник з машинового відділу (Тур. Охор. роб.). В машиновій праці з багатьма робітниками один робить тільки одну працю (Екон. Наука)]. -ный зал - машинарня. -ное колесо - колесо до машини. -ное масло - см. Масло 3. -ный мастер - см. Механик;

2) (изготовл. при помощи машин) машиновий. -ная работа - машинова робота, машиновий вироб (-бу). -ное производство - машинове виробництво, машинова продукція. [Коли розвинулась машинова продукція (Доман.)]. Изделия -ного производства - машинові вироби. -ная индустрия - машинова індустрія, машинництво. [Розвиток машинництва (Екон. Наука)].

* * *

техн. машини́стка ( печатающая на пишущей машинке)

техн. машини́ст ( поезда)

(одежды, обуви) зношеність, сходженість (одежі, взуття), (обуви ещё) стоптаність, (организма) виснаженість, знесиленість, виснаження, знесилення (організму), (машины и т. п.) спрацьованість (машини).

* * *

изобрести

1) винаходити (-джу) и винаходжувати (-джую), винайти що. [Американці винайшли саможатку (Крим.)];

2) (выдумывать) вигадувати, вигадати, видумувати, видумати, вимишляти, вимислити, (о мн.) повигадувати, повидумувати що. [Все більші та дорожчі ті фабрики стають, все мудріші та складніші для їх машини вигадують (Єфр.)];

3) (измышлять) вимудровувати, вимудрувати що. [Вимудровують ще важчі статути, щоб скувати і скрутити вбогого (Куліш)]. Изобретённый - винайдений; вигаданий, видуманий; вимудруваний. -ться - винаходжуватися и винаходитися, винайтися, бути винайденим, вигадуватися, вигадатися и т. д.

* * *

несов.; сов. - изобрест`и

1) машина. -на ветровая, водяная, конная, паровая, ручная - машина вітрова (вітряна), водяна, кінна, парова, ручна. -на адская - пекельна (вибухова) машина. -на динамо-электрическая, динамо -на - динамо-машина, динамо-електрична машина, динамо (неполносклон.; твор. -мом). -на жатвенная - жатна машина, жатка, саможатка, жачка, жниварка, (пров.) жалка, женничка, (шутл.) чубогрійка, лобогрійка. -на жнее- сноповязальная - снопов'язка. -на землечерпательная - землечерпальна машина, землечерпалка, землечерпниця. -на камнедробильная - каменодробарка. -на молотильная - см. Молотилка. -на моечная (промывная), мяльная - машина мийна (мийниця), м'яльна (м'ялка). -на низкого давления - машина низького тиску. -на пишущая - друкарська машинка, самописка, скорописка. -на подъёмная, пожарная - машина підіймальна, (для установки в вертикальном положении) зводова, пожежна. -на простого действия - машина простого чину, проста машина. -на ротационная - ротаційна машина. -на сенокосильная - косарка, самокоска. -на скоропечатная, сортировальная - машина скора друкарська, сортувальна (сортувалка). -на для стирки (прачешная) - пральна машина. -на счётная - рахувальна машина. -на швейная - кравецька (швальна) машина. [Не було в мене сили повернути колесо кравецької машини (Кониськ.)]. Приводить, привести -ну в действие, пускать, пустить -ну в ход - пускати, пустити машину (в рух), запускати, запустити машину, ставити, поставити машину на роботу. Разбирать, разобрать -ну - розбирати, розібрати, розкладати, роз(і)класти машину. Собирать, собрать -ну - складати, скласти машину;

2) (в просторечии: о локомотиве, поезде, велосипеде и т. п.) машина.

* * *

машиніст (-та), (народн.) машинистий (-того), машинник, (механик) механик. [Машиніст зупинив поїзд (Київщ.). Машинисті, мастильники і лимарі (Тур. Охор. роб.). Ото єсть машини - бігають, то ті машинники, що на їх (Манж.)].

* * *

мешивать

1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;

2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;

3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];

4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);

5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -

1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;

2) мішаний, змішаний и т. п.

* * *

1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти

2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати

3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати

1) багатоскладність, великоскладність. багаточастинність, багатозбірність; велика складність (-ности). -ность машины - багатоскладність, багатозбірність машини;

2) (слова), грам. - багатоскладовість (-вости) (слова).

* * *

непотрібний, безпотрібний, (непригодный) непридатний, (ничего не стоящий) марний, пустий, нікчемний, (излишний) зайвий, (свободный) гулящий, (редко) забильний; срв. Пустой 4, Лишний. [Хто бідний, той нікому непотрібний (Номис). Поліцмейстер стриманим басом робив якісь непотрібні накази (Коцюб.). Непотрібна республіці, в радянських штанях баришня лізе з фальшивим «марксизмом» (Влизько). Гаяти час на таку марну річ, як вивчати мову (Грінч.)]. Быть -ным - бути непотрібним, бути без діла, бути не до діла. [Коли дешеві робочі руки були, капіталістові машини були без діла (Азб. Комун.). Зникла, значить, і держава: вона тут без діла (Азб. Комун.)]. Ни к чему, ни на что -ный - ні на що непотрібний, (никудышный) нідочогий. [Ні на що непотрібний екіпаж (Н.-Лев.). Як обжався, хоч поламай руки, бо непотрібні-ж ні на що (Головко)].

* * *

нрч. необережно и (реже) необережливо, несторожко, без остороги, без огляду; срв. Неосмотрительно. [«Тихше! - говорю я, - не збуди її!» - Як необережно дзвонять солов'ї! (Олесь)]. -но обращаться с машиною - необережно поводитися з машиною, несторожко (без остороги) ходити коло машини.

* * *

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

обережність, обачність, бачність (-ности), осторога, огляд, оглядність, сторожнеча (-чі). Требующий -сти - варівкий (гал.). [Робота коло машини варівка, - роби й бійся]. Он выказал много -сти в этом случае - він виявив багато обережности (обачности) в цьому випадкові. С этим человеком надо обращаться с большой -стью - з цією людиною треба з великою обачністю (обережністю) поводитися.

* * *

1) (действие) ставлення и ставляння, оконч. поставлення, уставлення; (представление) виставляння, оконч. виставлення чого; вистава. [Виставляння в театрі трагедій у греків було ще дуже простацьке (Єфр.)]. -вка памятника, машины - поставлення, уставлення пам'ятника, машини. Первая -вка оперы - перша вистава опери. - вка лесов для стройки - риштування;

2) постава. Пьеса будет представлена в новой -вке - п'єса буде виставлена в новій поставі. -вка вопроса (о чём) - постава питання (про що). -ка голоса - поставлення голосу. Срв. Посадка, Позиция.

* * *

1) ( действие) ста́влення, поста́влення, постано́ва, поста́ва

2) (положение, манера держать какую-л. часть тела) поста́ва

3) (организация чего-л.) постано́ва

4) ( спектакль) виста́ва, постано́ва, поста́ва

и -няться починиться

1) стр. - лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, ладитися, поладитися, бути поладженим и т. д.; см. Починять. Ружье -няется - рушниця лагодиться, направляється. Машины -чиняются - машини лагодяться;

2) (возвр.: чинить свои вещи, одежду, дом и т. п.) лагодитися, полагодитися, ладитися, поладитися, ладнатися, поладнатися, (несколько) підлагоджуватися, підлагодитися, підладнатися, (кругом) облагоджуватися, облагодитися, лататися, полататися, (немного) підлататися, (кругом) облататися, (о мног.) попідлагоджуватися, пооблагоджуватися, попідлатуватися, пооблатуватися; срв. Поправляться 2. [Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються (Номис). Хоч-би облататися трохи, а то одежа на мені самі порванці (Кониськ.)].

* * *

см. починяться