-
1 маршал
-шальский маршал (-ла), -шальський.* * *ма́ршал -
2 маршаліт
техн. маршалли́т -
3 მარშალი
маршал -
4 маршалит
маршалі/т, -ту -
5 air marshal
-
6 air marshal
-
7 Air Marshal
маршал авіації (генералське звання у ВПС; відповідає генерал-лейтенанту у сухопутних військах)English-Ukrainian dictionary of aviation terms > Air Marshal
-
8 marshal
n ч. ім'яМаршал* * *I n1) вiйcьк. маршал3) чиновник суду (який супроводжує суддю на виїзні сесії суду; тж. judge's marshal)4) aмep. судовий виконавець5) aмep. начальник поліцейського відділку6) aмep. начальник пожежної команди7) головний наглядач ( в університеті); помічник інспектора; виконуючий обов'язки посильного при проректорі ( в університеті)8) icт. гофмаршал9) icт. королівський конюшийII v1) розташовувати в певному порядку ( факти); упорядковувати (папери, документи); розміщати ( гостей на банкеті); вишиковувати (війська, процесію); організовувати оборону або атаки ( команди в грі)3) зaл. сортувати товарні вагони4) вiйcьк. відправляти по маршруту5) гepaльд. об'єднувати герби в один щит -
9 marshal
I n1. військ. маршал- M. of the Royal Air Force маршал Військово-повітряних сил (Велика Британія)II v1. розташовувати в певному порядку (факти тощо); приводити в порядок (документи тощо); розміщати (гостей на банкеті тощо)- to marshal one's arguments well добре побудувати свої докази- to marshal guests at table розсаджувати гостей за столом- to marshal a political will аргументувати політичні прагнення- to marshal smbd. into the room (урочисто) ввести когось у кімнату -
10 marszałek
ч маршал; & marszałek sejmu: маршал сейму; marszałek polny: фельдмаршал -
11 маршаллит
техн.маршалі́т, -ту -
12 маршаллит
техн.маршалі́т, -ту -
13 air
1. n1) повітря; атмосфера; легкий вітерець, подувin the open air — на свіжому повітрі, просто неба
to take the air — подихати свіжим повітрям; ав. відірватися від землі
2) ефірon the air — по радіо; в ефірі
to be on the air — виступати по радіо; передаватися по радіо
what is on the air? — що передають по радіо?, яка програма радіопередач?
3) обстановка, атмосфера4) вигляд, вираз обличчя; манери5) pl пишання, величання; манірністьto give oneself (to assume) airs — бундючитися, пишатися, поводитися пихато (згорда)
6) арія, пісня, мотив, мелодія, наспівstirring (mournful) — хвилююча (сумна) мелодія
hot air — амер. пусті балачки, хвастощі
2. adj1) повітрянийair mass — метеор. повітряні маси
2) наповнений повітрям3) пневматичнийair vent — вентиляційний отвір, сапун
4) авіаційний, льотнийAir Force, Air Corps — іст. військово-повітряні сили
air sentry — військ. спостерігач за повітрям
air show — авіаційна виставка, демонстраційні польоти
3. v1) провітрювати; вентилювати2) сушити, просушувати3) виставляти напоказ; проголошувати, оголошувати на повний голос4) обговорювати* * *I n1) повітря; атмосфера2) повітряний простір; повітря, небо ( як сфера дії авіації); пepeв.; вiйcьк. авіація3) ( the air) ефірon the air — ( переданий) по радіо або телебаченню
4) атмосфера, обстановка; характер, манера, дух5) легкий вітерець, подув; бриз6) вигляд, вираз обличчя; манери; звич. pl бундючність, зарозумілість; поважний вигляд; манірність7) мyз. мотив, мелодія, наспів; партія сопрано або дисканта; арія; соло; пісня ( епохи королеви Єлизавети)8) гласність, популярність9) авіапоштова марка to vanish /to melt/ into thin air безвісти зникнутиII aout of thin air — неконкретно, нечітко, розпливчасто; з нічого, з нізвідки
1) повітряний; наповнений повітрям2) пневматичний, повітряний3) авіаційний, повітряний; льотний; пов'язаний із ВПСIII v1) провітрювати, вентилювати2) сушити, просушувати3) виставляти напоказ; заявляти привселюдно, проголошувати, всебічно обговорювати4) вигулювати, виводити на прогулянку, на свіже повітря5) розм. передавати в ефір; транслювати по радіо або телебаченнюIV a; діал.ранній; колишній -
14 martial
n ч. ім'яМаршал; Марціал* * *a1) військовий; воєнний -
15 air-marshal
nмаршал авіації -
16 marshal
I n1) вiйcьк. маршал3) чиновник суду (який супроводжує суддю на виїзні сесії суду; тж. judge's marshal)4) aмep. судовий виконавець5) aмep. начальник поліцейського відділку6) aмep. начальник пожежної команди7) головний наглядач ( в університеті); помічник інспектора; виконуючий обов'язки посильного при проректорі ( в університеті)8) icт. гофмаршал9) icт. королівський конюшийII v1) розташовувати в певному порядку ( факти); упорядковувати (папери, документи); розміщати ( гостей на банкеті); вишиковувати (війська, процесію); організовувати оборону або атаки ( команди в грі)3) зaл. сортувати товарні вагони4) вiйcьк. відправляти по маршруту5) гepaльд. об'єднувати герби в один щит -
17 маршаллизация
полит.маршаліза́ція -
18 маршаллизировать
несов., сов., полит.маршалізува́ти -
19 маршаллизованный
полит.маршалізо́ваний -
20 предводитель
приво[і]дець (-відця) и привідця (-дці, м. р.), проводець (-відця), провідник; (проводырь) проводар и проводир (-ря); (отряда) ватаг, ватажок, ватажко (-жка), ватажний (- ного), голова, отаман. [Їх приводець по табору мов пан який ходить (А.-Д.). Говард, нашим кораблям привідця (Грінч.). Без голови військо гине (Номис). Провідником сеї депутації був єпіскоп Яхимович (Барв.). Попереду ватаг молоденький на воронім коню (Рудч.). Хто ватажком піде перед вами (Шевч.)]. -тель дворянства - маршал, маршалок (-лка). -тель голи, бедняков - голотовода (Куліш). Быть -лем - см. Предводительствовать.* * *1) проводи́р, -ря́, провода́р, -ря́ и прово́дар, -ря; приві́дець, -дця; (вожак, заправила) ватажо́к, -жка́, ватажко́, вата́г и ва́таг2) ( дворянства) предводи́тель, -теля; диал. марша́лок, -лка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
маршал — а, м. maréchal, пол. <позднелат. mariscalcus <древневерхненем. marah лошадь и scalc слуга. 1. Одно из высших придворных званий во Франции в некоторых других европейских государствах. Сл. 18. Обычай здесь всех дворов в Европе, что верющая… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
МАРШАЛ — (нем. Marschall, от др. нем. marah конь, и scalc слуга). 1) первоначально означал начальника королевских конюшен и конницы; потом, в первые времена французской монархии, высшее военное звание, отличительным знакомь которого служил жезл. 2) в… … Словарь иностранных слов русского языка
МАРШАЛ — (от франц. marechal) 1) придворное звание в средневековой Франции (до 16 в.).2) Высшее воинское звание в Российской армии, а также в армиях ряда стран (во Франции с 16 в.); в некоторых армиях (в т. ч. в российской) званию маршала соответствовал… … Большой Энциклопедический словарь
Маршал — (франц. marechal) 1) придворное звание в средневековой Франции (до 16 в.); 2) высшее воинское звание в Российской армии, а также в армиях ряда стран (во Франции с 16 в.); в некоторых армиях (в т. ч. в российской) званию маршала соответствовал чин … Политология. Словарь.
МАРШАЛ — МАРШАЛ, маршала, муж. (франц. maréchal). 1. Звание, персонально присваиваемое правительством СССР выдающимся лицам высшего командного состава. Маршалы Советского Союза. 2. Высший военный чин во французской, польской и некоторых других армиях.… … Толковый словарь Ушакова
МАРШАЛ — муж. вообще, главный распорядитель торжества, обряда, чина. Гофмаршал, придворный сан; фельдмаршал, главнокомандующий. На свадьбах, маршал, в зап. ·губ. маршалок, старший сват, старший боярин, распорядитель. Маршалками зовут и шаферов или дружек … Толковый словарь Даля
МАРШАЛ — (от фр. marechal) 1) высшее воинское звание в российской армии, а также в армиях ряда зарубежных стран; в некоторых армиях (в т.ч. в русской) званию маршала соответствовал чин генерал фельдмаршала; 2) в США судебный исполнитель. Российский аналог … Юридический словарь
МАРШАЛ — МАРШАЛ, а, муж. Воинское звание выше генеральского, присваиваемое за выдающиеся заслуги в руководстве войсками, а также лицо, имеющее это звание. Главный м. авиации. М. бронетанковых войск. | прил. маршальский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С … Толковый словарь Ожегова
маршал — сущ., кол во синонимов: 1 • звание (113) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Маршал — высшее воинское звание в вооруженных силах многих государств мира. EdwART. Толковый Военно морской Словарь, 2010 … Морской словарь
МАРШАЛ — (фр. marechal) 1) в средние века во Франции придворное звание (до XVI в.); 2) высшее воинское звание в Российской армии, а тж. в армиях ряда стран (во Франции с XVI в.); в некоторых армиях (в том числе в российской) званию М. соответствовал чин… … Юридическая энциклопедия