-
1 копун
-
2 копуша
-
3 мямля
м'яло, м'ялуватий (-того), -вата (-тої), (рохля) вайло, дзямдзя, мондзя, базалій (-лія), -лійка, базала, макуха, папуша, лемеха, лемішка, (копотун) маруда, мниха, моня, (разиня) роззява, ґава. [Це не парубок, а якесь м'яло (Грінч.). Не дитина, а маруда (Липовеч.)].* * *м., ж.м'я́ло (с.), мару́да, мару́дник (м.), мару́дниця (ж.) -
4 канительщик
1) канетільник, канетільний майстер (золотих або срібних ниток);2) (перен.) маруда (общ. р.).* * *1) спец. каните́льник2) перен. мару́да, мару́дник -
5 копотун
-нья маруда, м'яло, вайло, макуха, мниха, лемішка, папуша (все общ. р.).* * *копу́н, -а, мару́да, мару́дник, вайло́ -
6 медлитель
-ница забарник, -ниця, забара (общ. р.) загайко (м. р.), тихороб, -робка, (насм.) тихоплав, -плавка, (пров.) мниха, ялоза (общ. р.); (копотун) маруда (общ. р.); срв. Мешкотный. [Загайки, дружбоньки, загайки; загаялися в коморі (Пісня)].* * *мару́да, зволіка́йло -
7 мешкотный
(о работе и человеке) загайний, загайливий, гайний, забарний, марудний, копіткий; (только о человеке) длявий, мних[к]уватий, маруда (общ. р.); срв. Медлительный 1. [Загайна (марудна, копітка) се робота (М. Грінч.). Загайна справа (Звив.). Став-би млявим, загайливим, недбалим у ваших справах (Куліш). Пас очима руки забарного воротаря, що не поспішаючись стромляв ключ у замок (Грінч.)].* * *заба́рний, забарливий; гайний, зага́йний; ( кропотливый) мару́дний -
8 Валанда
млявий, длявий, копотун, маруда. Срв. Медлительный. -
9 Длитель
загайко, маруда. -
10 Коснитель
-ница забара (общ. р.), загайко, недвига (общ. р.), (резче) маруда (общ. р.). -
11 волынщик
-
12 копотун
-
13 копотунья
-
14 мешкотный
См. также в других словарях:
маруда — и, ч. і ж., розм. 1) Людина, що все робить надто повільно, нудно; марудна людина. 2) Той, хто марудить (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
маруда — маруда: больной [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
маруда — розм. (людина, що все робить надто повільно, нудно), вайло, тюхтій, м яло, тихоплав, мамула, телепень, марудник … Словник синонімів української мови
маруда — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
марудник — а, ч., розм. Те саме, що маруда … Український тлумачний словник
ялоза — и, ч. і ж., діал. 1) Замазура. 2) Млява, нерішуча людина, маруда … Український тлумачний словник
вайло — розм. (неповоротка, незграбна людина), тюхтій, незграба, лантух, кендюх, тюлень, ведмідь, бурмило, бевзь, мамула, бамбула, (о)дороб(а)ло, кендюх, опудало, ґевал, макуха, рептух, ґерґепа, кваша, лемішка, розмазня, тютя, мачула, м яло, глевтяк (про … Словник синонімів української мови
ґмерач — рача, ч. Ол. Маруда; людина, яка робить усе надто повільно … Словник лемківскої говірки
ґрамола — ли, ч. Ол. Маруда, марудник, нудяр … Словник лемківскої говірки
ґуздрала — ли, ч. Ол. Повільнаа, лінива людина, маруда, нудяр … Словник лемківскої говірки
мітренґа — ґы, ж. Ол. 1. Втрата часу, гаяння часу, запізнення перешкода в роботі; тяганина, морока. 2. Маруда, марудник, волоцюга (з поль. mitrega) … Словник лемківскої говірки
