-
1 маргінал
marginal, outsider -
2 маргінал
-
3 маргіналія
ж полігр. -
4 маргіналія
marhinalijaж. -
5 маргінал
-
6 маргіналіі
lat. marginalie -
7 маргінальна особистість
МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ - поняття, що було сформульоване амер. соціологом Парком в 1928 р. для характеристики соціально-психологічних наслідків неадаптації мігрантів (іммігрантів) до вимог урбанізму як способу життя. Пов'язуючи маргінальність з міграцією, а її, в свою чергу, з розвитком торгівлі і ринку, з процесом переходу від локальних культур до цивілізації, Парк дав цьому поняттю широке історичне і соціокультурне тлумачення. М. о. притаманні специфічні риси: агресивність, вразливість, занепокоєння, егоцентричність, честолюбство тощо. Характеризуючи історичні умови, в яких виник соціально-психологічний тип М. о., Парк наголошував на тому, що послаблення внаслідок міграції локальних зв'язків та розвиток міст-метрополій призвели до виникнення нового типу особистості, "культурного гібриду" - людини, яка живе відповідно до норм культури і традицій двох різних народів; така особистість знаходиться на "межі двох культур і двох суспільств". У 30-ті рр. подальша розробка теми М. о. здійснювалася Стоунквістом з культурологічних позицій: зіткнення культур, яке відбувається в свідомості М.о. - це форма вияву конфлікту соціальних груп, що представляють різні культури; маргінал належить одночасно до двох соціальних груп, не зливаючись із жодною з них Д. раматична роздвоєність породжує у маргінала тривожне відчуття самотності, відчуження від суспільства. В залежності від обставин М. о. може відігравати роль лідера екстремістських угруповань або знаходитись у стані одвічного ізгоя. Маргіналізаційні процеси пов'язані, як правило, з перехідним станом, що переживає суспільство на певних етапах історичного розвитку. На сучасному етапі технологічні, соціальні, культурні зрушення останніх десятиліть надали проблемі маргінальності якісно нових окреслень. Урбанізація, масові міграції, інтенсивна взаємодія між носіями різних етнокультурних і релігійних традицій, розмивання вікових культурних бар'єрів, вплив на населення засобів масової комунікації - все це призвело до того, що маргінальний статус став у сучасному світі не стільки винятком, скільки нормою існування великої кількості людей. Ретроспективний погляд на історію світової культури також засвідчує, що незрідка в оновлюваних тенденціях духовної історії людства лідерська роль належала саме М.о.Є. ПетровФілософський енциклопедичний словник > маргінальна особистість
-
8 маргінальна культура
МАРГІНАЛЬНА КУЛЬТУРА - культура, яка знаходиться на межі різних культурних світів або перебуває в опозиції до культурної спільноти, що є автохтонною на даній території. Фундаментальними рисами М.к. є її неукоріненість, нонфінітність (принципова незавершеність) та схильність до деконструкції. М.к. може бути результатом міграції - як випадкової, так і постійної; у другому випадку вона протистоїть автохтонній культурі за самим способом буття. М.к. може мати своєю протилежністю й офіційну культуру, виступаючи у формі контр-культури (культура хіппі, панків тощо). У царині філософії М.к. (маргіналізм) означає передусім ірраціоналістичні тенденції, які мають деконструктивний та десакральний характер і постулюють примат локального над універсальним. У цьому плані ситуація постмодернізму у філософії значною мірою є розвитком філософської М.к.Н. Хамітов -
9 маргинал
-
10 маргиналии
-
11 marginalia
[маргіналя]pl -
12 marginalia
-
13 автохтонна культура
АВТОХТОННА КУЛЬТУРА ( від грецьк. αυτοχδων - корінний, місцевий) - культура, яка розвивається на певній території настільки довго, що вступає в органічний зв'язок з природними умовами цієї території і не вважається привнесеною ззовні. Автохтонною також вважають культуру, що тяжіє до осідлості - на відміну від маргінальної (див. маргінальна культура). А. к. може мати на власній території свою державу, яка легітимізує її автохтонний статус та сприяє її збереженню та розвитку. Історія також засвідчує, що А. к. може входити у простір іншої держави - або як архаїчна форма, що не вважається наразі актуальною, або як елемент у складі імперського культурного угруповання. У цих випадках А. к. має тенденцію до маргіналізації за соціальним статусом, але може зберігати тривалий час свій автохтонний статус у духовному плані. -
14 marginal
-
15 outsider
аутсайдер, маргінал -
16 shoulder
1. n1) плече2) pl верхня частина спини, запліччя3) лопатка (частина м'ясної туші)4) вішалка, плічка5) виступ, уступ6) схил (гори)7) вигин, залом8) узбіччя (шляху)9) тех. фланець, поясок10) буд. шипshoulder arm (weapon) — військ. ручна зброя (з прикладом)
shoulder balance — спорт. стійка на плечах
shoulder boards — військ. погони
shoulder cord — військ. аксельбант
shoulder head — друк. маргіналія
shoulder loop — військ. погон
shoulder patch — амер., військ. нарукавна емблема роду військ
shoulder slip — мед. вивих плеча
straight from the shoulder — не криючись, відверто
to give (to show, to turn) the cold shoulder to smb. — холодно приймати когось; погано ставитися до когось
(to stand/be) head and shoulders above smb. or smth. — на голову вище, набагато краще, ніж всі чи все
2. v1) брати на плечі2) брати на себе (відповідальність тощо)3) штовхати плечем; зачіпати плечем4) проштовхуватися5) мати форму плеча6) розм. брати пасажирів без квитків7) привласнювати (прибирати до власної кишені) хазяйські гроші* * *I n1) плечеshoulder cord — вiйcьк. аксельбант
shoulder to shoulder — пліч-о-пліч; плечовий суглоб; pl верхня частина спини, запліччя
2) лопатка, лопаткова частина ( м'ясної туші)3) вішалка, плічка4) міжсезоння ( в авіаперевезеннях)5) що-небудь, що нагадує за формою плечеshoulder of lever — тex. плече важеля; схил ( гори); пoлiгp. заплечико ( літери); cпeц. крило кривої; узбіччя ( дороги)
6) тex. буртик; поясок; закраїна7) бyд. шипII aміжсезонний; який відноситься до міжсезоння ( в авіаперевезеннях); спокійний, не піковий ( про міський рух)III v1) брати, звалювати на плече або на плечі2) приймати, брати на себе3) штовхати плечем; зачіпати плечем; проштовхуватися4) мати форму плеча; утворювати виступ -
17 shoulder head
полігр. -
18 marginalia
n; plзамітки, виноски на полях ( книги); пoлiгp. маргіналії, боковушки, ліхтарики -
19 shoulder head
полігр. -
20 маргиналия
- 1
- 2
См. также в других словарях:
маргіналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
маргінал — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
маргіналія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
маргіналії — ій, мн. (одн. маргіна/лія, ї, ж.), книжн. 1) Заголовки, зазначки, примітки на полях книжки або рукопису. 2) У поліграфії – заголовки, що їх розміщують на полях книги, журналу тощо … Український тлумачний словник
маргінал — а, ч. 1) Той, хто втратив колишні соціальні зв язки і не пристосувався до нових умов життя (звичайно про представників національних меншин, мігрантів, вихідців із села). 2) Той, хто не визнає загальноприйнятих норм і правил поведінки. 3) розм.… … Український тлумачний словник
маргіналізація — ї, ж. Процес втрати колишніх соціальних зв язків із неповним засвоєнням культурних, етичних цінностей нового соціального середовища. || Розмивання чітких соціальних, культурних і т. ін. орієнтирів, традицій … Український тлумачний словник
маргінальний — а, е. 1) Прикм. до маргінал. •• Маргіна/льна гру/па група, що знаходиться на межі або краю культури, лише частково приймаючи домінуючі у суспільстві культурні моделі. Маргіна/льна люди/на те саме, що маргіна/л. 2) Незначний, несуттєвий,… … Український тлумачний словник
маргіналка — и. Жін. до маргінал (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
БÆХФÆЛДИСЫН — Рагон ирон мæрдæгъдау. Адæймаг иу куы амард, уæд ын фæлдыстой йæ уæлæдарæс, йæ хæцæнгæрзтæ, стæй йæ бæх дæр. Хорз бæх ын иу куы нæ уыд, уæд ын агуырдтой хуыздæр, – Мæрдты бæсты йæ Дзæнæтмæ чи бахæццæ кæндзæн, ахæм. Бæхфæлдисыны æгъдау иттæг хорз… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
ХЕТÆДЖЫ УАСТЫРДЖИЙЫ КУВÆНДОН — см. Священная роща Хетага – Хуыцау, табу Дын уæд! – Хуыцау, хистæрæй, кæстæрæй, сылгоймагæй, нæлгоймагæй Дыл нæхи фæдзæхсæм æмæ нын ахъазгæнæг у. – Хуыцау, зæххыл цыдæриддæр цæуы – цинæй дæр, зианæй дæр – иууылдæр Дæуæй аразгæ сты, æмæ Дæм фылдæр … Словарь по этнографии и мифологии осетин
УАСТЫРДЖИ — Ирон мифологийы нæлгоймæгтыл (сылгоймæгтæ йын йæ ном дзургæ дæр нæ кæнынц, хонынц æй ЛÆГТЫ ДЗУАР) æмæ бæлццæттыл армдарæг зæд. Стыр Хуыцауы фæстæ Уастырджи ирон динон дунеæмбарынады ахсы дыккаг бынат. Цæры уæларвы. Уымæн, æрмæстдæр уымæн ис бар… … Словарь по этнографии и мифологии осетин