-
61 маразм
-
62 мараться
несов.1) разг. mancharse, ensuciarse2) перен. прост. deshonrarse, infamarse; comprometerseне сто́ит мара́ться из-за (+ род. п.) — no vale la pena de comprometerse (por)
* * *v1) colloq. ensuciarse, mancharse2) liter. comprometerse, deshonrarse, infamarse -
63 рука
идти с кем-л под руку — aller bras dessus, bras dessous; donner le bras à qn.
* * *ж.мозо́листые ру́ки — mains calleuses
разма́хивать рука́ми — agiter les bras
игра́ть в четы́ре руки́ муз. — jouer à quatre mains
держа́ть на рука́х — tenir dans ses bras
держа́ть за́ руку — tenir par la main
здоро́ваться за́ руку — serrer la main
идти́ с ке́м-либо по́д руку — aller (ê.) bras dessus bras dessous avec qn, donner le bras à qn
взять кого́-либо по́д руку — prendre le bras de qn
вести́ кого́-либо под руки — conduire qn en le soutenant des deux côtés
лома́ть (себе́) ру́ки — se tordre les mains
по пра́вую, ле́вую ру́ку — à droite, à gauche, sur la droite, sur la gauche, à ma (ta, etc.) main droite, gauche
из рук в ру́ки — de main en main
с кни́гой в руке́ — un livre à la main
рука́ми ( вручную) — à la main
ру́ки вверх! — haut (придых.) les mains!
ру́ки по швам! воен. — les mains sur la couture!
2) ( почерк) écriture fэ́то не моя́ рука́ — ce n'est pas mon écriture
подде́лать чью́-либо ру́ку — imiter la signature de qn
ру́ку приложи́ть ( подписать) — signer qch
3) ( протекция) разг. piston m••перепи́сывать от руки́ — copier à la main
быть в чьи́х-либо рука́х — être entre les mains de qn
быть в хоро́ших, плохи́х рука́х — être en bonnes, en mauvaises mains
име́ть, быть под руко́й ( или под рука́ми) — avoir, être sous la main, à la portée de la main
име́ть кого́-либо на рука́х ( на попечении) — avoir qn sur les bras, avoir qn sur le dos, avoir qn à sa charge
носи́ть кого́-либо на рука́х разг. — choyer qn; faire fête à qn ( чествовать)
отби́ться от рук разг. — n'en faire qu'à sa tête
быть без кого́-либо, без чего́-либо как без рук разг. — прибл. ne pouvoir se passer de qn, de qch
прибра́ть что́-либо к рука́м — empaumer qch
держа́ть кого́-либо в рука́х — serrer la vis [vis] à qn, tenir la bride ( или la main) haute (придых.) à qn
вы́дать на́ руки — délivrer vt en propres mains
быть на все ру́ки ма́стером — savoir tout faire, suffire à tout
наби́ть ру́ку на чём-либо разг. — avoir la main rompue à qch, se faire la main à qch
переходи́ть из рук в ру́ки — passer de main en main, changer de main
взять себя́ в ру́ки — se maîtriser, ne pas se laisser aller
наложи́ть на себя́ ру́ки — se suicider
уда́рить по рука́м ( согласиться) разг. — toper vi
приложи́ть ру́ку разг. — prendre part à qch
нагре́ть себе́ ру́ки на чём-либо разг. — bien profiter de qch; mettre du foin dans ses bottes (fam)
дава́ть во́лю рука́м разг. — avoir la main leste
сбыть что́-либо с рук разг. — se défaire ( или se débarrasser) de qch
сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — se croiser les bras
махну́ть руко́й на что́-либо разг. — faire son deuil de qch, renoncer à qch
пода́ть ( или протяну́ть) ру́ку (по́мощи) — tendre une main secourable
дать кому́-либо по рука́м разг. — rembarrer qn; remettre qn à sa place
держа́ть чью́-либо ру́ку уст., разг. — être du parti de qn
мара́ть ру́ки разг. — se salir; se compromettre
быть по руке́ — être bien à la main; ganter vi ( о перчатке)
подня́ть ру́ку на кого́-либо — lever ( или porter) la main sur qn
попа́сть кому́-либо по́д руку разг. — tomber (ê.) sous la main de qn
связа́ть по рука́м кого́-либо — lier les mains à qn
быть свя́занным по рука́м и нога́м — avoir pieds et poings liés
развяза́ть ру́ки кому́-либо — laisser les coudées franches à qn, laisser les mains libres à qn
умыва́ть ру́ки — s'en laver les mains
ухвати́ться обе́ими рука́ми за кого́-либо, за что́-либо разг. — saisir qn, qch à deux mains
умере́ть на чьи́х-либо рука́х — expirer entre les bras de qn
ходи́ть по рука́м (о книге и т.п.) — passer de main en main
с ору́жием в рука́х — les armes à la main
руко́й пода́ть отку́да-либо, куда́-либо разг. — être à deux pas de...
под пья́ную ру́ку разг. — en état d'ivresse
не поклада́я рук — sans relâche
из пе́рвых рук — de première main
на ско́рую ру́ку разг. — à la va-vite; à la hâte (придых.)
рука́ о́б руку — la main dans la main
из рук вон (пло́хо) разг. — très mal
сре́дней руки́ разг. — moyen, médiocre; de qualité moyenne ( среднего качества)
по рука́м! разг. — tope (là)!, topons (là)!
ру́ки прочь от...! — bas les mains devant...!
ру́ки ко́ротки! разг. — vous n'avez pas le bras assez long!
он его́ пра́вая рука́ — il est son bras droit
ему́ э́то сошло́ с рук разг. — прибл. il s'est tiré d'affaire, il l'a échappé belle, il s'en est tiré à bon compte [kɔ̃t]
э́то де́ло его́ рук — c'est son fait, c'est le fait de...
э́то мне на́ руку, э́то мне с руки́ разг. — прибл. cela m'arrange, cela fait mon jeu ( или mon affaire), cela me botte
э́то мне не с руки́ разг. — cela ne m'arrange pas, cela m'est incommode
он не чист на́ руку разг. — прибл. c'est un homme sans probité; il a les mains crochues
у меня́ ру́ки опуска́ются разг. — les bras me tombent
у меня́ всё из рук ва́лится разг. — tout me tombe des mains
рука́ не дро́гнет — la main ne tremblera pas
рука́ не поднима́ется — je n'ai pas le courage de (+ infin)
ру́ки че́шутся разг. — les mains me démangent
рука́ ру́ку мо́ет погов. — прибл. s'entendre comme larrons en foire; un barbier rase l'autre
своя́ рука́ влады́ка погов. — прибл. quand on est le maître on fait ce qu'on veut
* * *nzool. bras (осьминога) -
64 маразм
-
65 мараться
разг.1) se salir, se souiller••не сто́ит мара́ться из-за... разг. — ce n'est pas la peine de se salir les mains pour...
* * *vgener. se souiller -
66 рука
ж.мозо́листые ру́ки — mains calleuses
разма́хивать рука́ми — agiter les bras
игра́ть в четы́ре руки́ муз. — jouer à quatre mains
держа́ть на рука́х — tenir dans ses bras
держа́ть за́ руку — tenir par la main
здоро́ваться за́ руку — serrer la main
идти́ с ке́м-либо по́д руку — aller (ê.) bras dessus bras dessous avec qn, donner le bras à qn
взять кого́-либо по́д руку — prendre le bras de qn
вести́ кого́-либо под руки — conduire qn en le soutenant des deux côtés
лома́ть (себе́) ру́ки — se tordre les mains
по пра́вую, ле́вую ру́ку — à droite, à gauche, sur la droite, sur la gauche, à ma (ta, etc.) main droite, gauche
из рук в ру́ки — de main en main
с кни́гой в руке́ — un livre à la main
рука́ми ( вручную) — à la main
ру́ки вверх! — haut (придых.) les mains!
ру́ки по швам! воен. — les mains sur la couture!
2) ( почерк) écriture fэ́то не моя́ рука́ — ce n'est pas mon écriture
подде́лать чью́-либо ру́ку — imiter la signature de qn
ру́ку приложи́ть ( подписать) — signer qch
3) ( протекция) разг. piston m••перепи́сывать от руки́ — copier à la main
быть в чьи́х-либо рука́х — être entre les mains de qn
быть в хоро́ших, плохи́х рука́х — être en bonnes, en mauvaises mains
име́ть, быть под руко́й ( или под рука́ми) — avoir, être sous la main, à la portée de la main
име́ть кого́-либо на рука́х ( на попечении) — avoir qn sur les bras, avoir qn sur le dos, avoir qn à sa charge
носи́ть кого́-либо на рука́х разг. — choyer qn; faire fête à qn ( чествовать)
отби́ться от рук разг. — n'en faire qu'à sa tête
быть без кого́-либо, без чего́-либо как без рук разг. — прибл. ne pouvoir se passer de qn, de qch
прибра́ть что́-либо к рука́м — empaumer qch
держа́ть кого́-либо в рука́х — serrer la vis [vis] à qn, tenir la bride ( или la main) haute (придых.) à qn
вы́дать на́ руки — délivrer vt en propres mains
быть на все ру́ки ма́стером — savoir tout faire, suffire à tout
наби́ть ру́ку на чём-либо разг. — avoir la main rompue à qch, se faire la main à qch
переходи́ть из рук в ру́ки — passer de main en main, changer de main
взять себя́ в ру́ки — se maîtriser, ne pas se laisser aller
наложи́ть на себя́ ру́ки — se suicider
уда́рить по рука́м ( согласиться) разг. — toper vi
приложи́ть ру́ку разг. — prendre part à qch
нагре́ть себе́ ру́ки на чём-либо разг. — bien profiter de qch; mettre du foin dans ses bottes (fam)
дава́ть во́лю рука́м разг. — avoir la main leste
сбыть что́-либо с рук разг. — se défaire ( или se débarrasser) de qch
сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — se croiser les bras
махну́ть руко́й на что́-либо разг. — faire son deuil de qch, renoncer à qch
пода́ть ( или протяну́ть) ру́ку (по́мощи) — tendre une main secourable
дать кому́-либо по рука́м разг. — rembarrer qn; remettre qn à sa place
держа́ть чью́-либо ру́ку уст., разг. — être du parti de qn
мара́ть ру́ки разг. — se salir; se compromettre
быть по руке́ — être bien à la main; ganter vi ( о перчатке)
подня́ть ру́ку на кого́-либо — lever ( или porter) la main sur qn
попа́сть кому́-либо по́д руку разг. — tomber (ê.) sous la main de qn
связа́ть по рука́м кого́-либо — lier les mains à qn
быть свя́занным по рука́м и нога́м — avoir pieds et poings liés
развяза́ть ру́ки кому́-либо — laisser les coudées franches à qn, laisser les mains libres à qn
умыва́ть ру́ки — s'en laver les mains
ухвати́ться обе́ими рука́ми за кого́-либо, за что́-либо разг. — saisir qn, qch à deux mains
умере́ть на чьи́х-либо рука́х — expirer entre les bras de qn
ходи́ть по рука́м (о книге и т.п.) — passer de main en main
с ору́жием в рука́х — les armes à la main
руко́й пода́ть отку́да-либо, куда́-либо разг. — être à deux pas de...
под пья́ную ру́ку разг. — en état d'ivresse
не поклада́я рук — sans relâche
из пе́рвых рук — de première main
на ско́рую ру́ку разг. — à la va-vite; à la hâte (придых.)
рука́ о́б руку — la main dans la main
из рук вон (пло́хо) разг. — très mal
сре́дней руки́ разг. — moyen, médiocre; de qualité moyenne ( среднего качества)
по рука́м! разг. — tope (là)!, topons (là)!
ру́ки прочь от...! — bas les mains devant...!
ру́ки ко́ротки! разг. — vous n'avez pas le bras assez long!
он его́ пра́вая рука́ — il est son bras droit
ему́ э́то сошло́ с рук разг. — прибл. il s'est tiré d'affaire, il l'a échappé belle, il s'en est tiré à bon compte [kɔ̃t]
э́то де́ло его́ рук — c'est son fait, c'est le fait de...
э́то мне на́ руку, э́то мне с руки́ разг. — прибл. cela m'arrange, cela fait mon jeu ( или mon affaire), cela me botte
э́то мне не с руки́ разг. — cela ne m'arrange pas, cela m'est incommode
он не чист на́ руку разг. — прибл. c'est un homme sans probité; il a les mains crochues
у меня́ ру́ки опуска́ются разг. — les bras me tombent
у меня́ всё из рук ва́лится разг. — tout me tombe des mains
рука́ не дро́гнет — la main ne tremblera pas
рука́ не поднима́ется — je n'ai pas le courage de (+ infin)
ру́ки че́шутся разг. — les mains me démangent
рука́ ру́ку мо́ет погов. — прибл. s'entendre comme larrons en foire; un barbier rase l'autre
своя́ рука́ влады́ка погов. — прибл. quand on est le maître on fait ce qu'on veut
* * *n1) gener. poing, bras (от плеча до кисти), main (кисть)2) colloq. aileron, louche (кисть), poigne3) simpl. paluche, pogne, griffe, pince, pince-cul4) argo. bradillon -
67 маразм
-
68 бесовский
бісівський, чортівський, чортячий, диявольський, гаспидський, гемонський, дідьчий. -ое навождение кому - чортяча мара, обмарило кого.* * *миф.бісі́вський, чортя́чий, чорті́вський, ге́монський -
69 видение
1) (способность видеть) видіння, зріння, бачення;2) (явление) видиво, привид, привиддя, привидження, видіння. [Сонні привиди. Сни і привиддя нічнії]. См. Призрак.* * *I в`идениеба́ченняII вид`ениевиді́ння, видиво; поя́ва; ( призрак) мара́, ма́рево, прима́ра, при́вид, -у, приви́ддя -
70 видения
I в`иденияба́ченняII вид`ениявиді́ння, ввижання, мара́, прима́ра, при́вид, сні́ння -
71 грёза
1) мрія;2) мара, примара, привид;3) сон.* * *1) ( мечта) мрі́я, ма́рення2) (сновидение; видение в бреду) ма́рення -
72 злой
Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.* * * -
73 маразм
мед. маразм (-му), виселення (-ння), безсилля (-лля), миршавість, мирхлявість (- вости). Старческий -разм - висилення старече.* * *мед., перен.мара́зм, -у -
74 маракас
муз.мара́кас -
75 марал
зоол. Cervus maral марал (-ла).* * *зоол.мара́л -
76 маралий
зоол.мара́лячий -
77 маральник
с.-х.мара́льник -
78 маранта
бот.мара́нта -
79 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
80 наваждение
1) (соблазн, искушение) знадження (-ння), знада, спокуса;2) наклеп (-пу); срв. Клевета;3) (обман чувств) наслання (-ння), насилка, мана, омана, оман (-ну), навожде[і ]ння (-ння), морока. [Де-ж ті сірники? куди вони поділися? - наслання якесь, та й годі! (Брацлавщ.). Проти насилки нічого не зробиш (Квітка). А може все було одна мана? (Л. Укр.). Напущу на їх оман (Крим.). Тінь зникла, як нічне навождіння (Васильч.)]. Дьявольское (сатанинское) -ние - диявольське (сатанинське) наслання (навождення), наслання (навождення) злого духа, чортяча мана, диявольська морока. [Диявольське наслання (Самійл.). Цур тобі, пек тобі, сатанинське навождення! (Гоголь). То навождення злого духа (Самійл.)].* * *мана́, мара́ (призрак, обманчивое видение); ( непонятное явление) насла́ння и наслання́, навожде́ння
См. также в других словарях:
мара́зм — маразм … Русское словесное ударение
мара́л — марал … Русское словесное ударение
мара — призрак; грезы; наваждение , диал. домовой , укр. мара призрак, привидение , русск. цслав. мара ἔκστασις потеря сознания , словен. marǝn ничтожный, тщетный , чеш. mařiti губить, тратить, расстраивать, разбивать (надежды) , польск. mara… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
МАРА — жен. мана, блазнь, морок, морока, наваждение, обаяние; греза, мечта; призрак, привидение, обман чувств и самый призрак; напр. в олон. род домового или кикиморы, который путает и рвет кудель и пряжу. То мара, не верю! говорят мужик о фокуснике. |… … Толковый словарь Даля
МАРА — (санскр. и пали mâra, букв. «убивающий», «уничтожающий»), в буддийской мифологии божество, персонифицирующее зло и всё то, что приводит к смерти живые существа. Образ M. встречается в текстах всех основных буддийских направлений. Главной функцией … Энциклопедия мифологии
МАРА — МАРА, мары, жен. (обл.). Призрак, навождение. || Густой туман. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
мара — шлюшка, демон, кикимора, курево, потаскуха, потаскунья, гулящая, стерва, проститутка, маргарита, потаскушка, проблядь, дымка, шмара, хипесница, мария, профура, блядь, блядюга, шалава, курва, марь, падла, блядушка, поблядушка, туман, мга, блядища … Словарь синонимов
мара — Мара. мара (Dolichotis patagona), млекопитающее семейства свинковых отряда грызунов. Обитает только в Патагонии. Длина тела 69—75 весит 9—16 кг. Общим видом напоминает зайца. Населяет пустынные засушливые местности с редкими… … Энциклопедический справочник «Латинская Америка»
МАРА — (санскр. cмертоносный) в буддийской мифологии олицетворение зла, вредящего будде и бодхисатвам. Его сопровождают дочери соблазнительницы и др. духи … Большой Энциклопедический словарь
МАРА — в мифологии народов Европы злой дух, персонификация ночного кошмара … Большой Энциклопедический словарь
Мара — (Мерра) (евр. горечь , горькая ): 1) оазис в пустыне, первая стоянка, где через три дня пути после перехода через Чермное море израильтяне нашли воду (Исх 15:23; Чис 33:8, в Синод. пер. Мерра ). Исследователи сходятся на том, что это место… … Библейская энциклопедия Брокгауза
