-
121 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
122 наведываться
наведаться1) (осведомляться о чём) довідуватися, довідатися, (диал.) відвідуватися, відвідатися про (за) що. [Довідайтесь через тиждень, тоді скажу (М. Левиц.). А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся (Ант.-Драг.)]. -ться о чьём здоровье - довідуватися, довідатися про (за) чиє здоров'я. -вайся чаще о ценах - довідуйся частіше про (за) ціни;2) (к кому, куда: посещать) навідуватисн, навідатися, звідуватися, звідатися, довідуватися, довідатися до кого, куди, навідувати, навідати, відвідувати, відвідати кого, наглядати, наглянути, заглядати, заглянути, назирати, назирнути до кого, куди, (случайно посетить) нагоджатися, нагодитися, (фамил.) навихатися, навихнутися до кого, куди. [Усе літо він жив на пасіці, мало-коли й навідуючись додому (Грінч.). Ти-б, кажуть, хоть-би коли-небудь до нас навідався (Рудч.). Вже-б він до вас звідався, якби приїхав (Лубенщ.). А ти до своєї хати довідуйсь, не забувай (М. Вовч.). Батько сливе не заглядав у село, бо пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). А ти коли будеш до мене частіш нагоджатися, то хоч трохи їм замість матери станеш (Мова). Ніколи до нас і не навихнешся (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - нав`едатьсянаві́дуватися, -дуюся, -дуєшся, наві́датися -
123 накидывать
накидать (много чего)I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.II. Накидывать и Накидать, накинуть -1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;3) накинутий. -ться -1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].* * *I несов.; сов. - накид`атьнакида́ти, наки́дати и мног. понакида́тиII несов.; сов. - нак`инуть1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути -
124 намасливать
намаслить1) (всяким маслом) намащувати и намащати, намастити (маслом, олією и т. п.), (только коровьим маслом) намаслювати, намаслити, (только растит. маслом) наоліювати, наоліїти, (жиром) наяложувати, наялозити, насмальцьовувати, насмальцювати, (о мног.) понамащувати, понамаслювати, понаоліювати, понаяложувати, понасмальцьовувати що. [Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидше загоїться, - лоєм, чи що-б то (Канівщ.). Намастив кашу (Сл. Ум.). Наялозив губи (Сл. Ум.)];2) кому - підмаслювати, підмаслити, підмазувати, підмазати, (о мног.) попідмаслювати, попідмазувати кого; срв. Подмасливать 2. Намасленный -1) намащений, намаслений, наолієний, наяложений, насмальцьований, понамащуваний, понамаслюваний и т. п.;2) підмаслений, підмазаний, попідмаслюваний, попідмазуваний. -ться -1) намащуватися, намаститися, понамащуватися; бути намащуваним, намащеним, понамащуваним и т. п. [Так мало масла, що й не намастилися млинці (Сл. Гр.)];2) (вдоволь, сов.) (всяким маслом) намаститися, (коровьим) намаслитися, (растит.) наоліїтися, (жиром) наялозитися, насмальцюватися, (о мног.) понамащуватися и т. п.;3) (напиться, сов.) насмоктатися, надудлитися, наджмулитися.* * *несов.; сов. - намасл`итьнама́слювати, -люю, -люєш, нама́слити; ( намазывать) нама́щувати, -щую, -щуєш, намасти́ти, -мащу́, -ма́стиш и мног. понама́щувати, сов. помасти́ти, зма́стити; ( растительным маслом) наолі́ювати, -олі́юю, -олі́юєш, наолі́їти -
125 наоборот
нрч.1) (в обратную сторону, задом наперёд, изнанкой вверх) навпаки, навспак, навиворі[о]т, навідворіт(ь), назворі[о]т, (диал.) навбакир, нав(в)ерле; (обратно) відворотно. [Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки (Г. Барв.). Що не загадай, усе зробить навпаки (Гр. Григор.). В житті частенько трапляється навпаки (Крим.). Або навпаки: попереду викладається якась теорія, а потім… (Крим.). Він тепер зробився забобонний, як-раз навиворіт, ніж перше (Куліш). І навідворіть: де-б мало бути «ъ», там видавці видрукували «ь» (Крим.). І все робили назворот (Котл.). Вони прийняли мої слова як-раз навбакир (Сл. Гр.). Наверле становиш стовпа, - товщим краєм угору: треба товщим у землю (Вовчанщ.). Під 50° полудневої ширини є найнижчий стан сонця, тоді як у нас найвищий, і відворотно (Калит.)]. -рот пошло дело - навпаки пішла справа, на переверт пішло діло (Н.-Лев.);2) (напротив) навпаки. [Із тих грошей він не стратив ані шеляга, - навпаки, доложив до них іще пару ренських (Франко). Навпаки, історія дала нам зовсім инші приклади (Грінч.)]. А -рот - а навпаки. [Зовсім не старалися роз'ясняти свої догмати, а навпаки ще їх затемнювали (Л. Укр.)].* * *нареч.навпаки́; нави́ворітде́лать \наоборотт — роби́ти навпаки́
чита́ть \наоборотт — чита́ти з кінця́ [напере́д]
-
126 наплакать
напла́кати, -пла́чу, -пла́чеш; ( заплакать) заплакати[как] кот \наплакать кал кого́-чего́ — ( очень мало) [як] кіт напла́кав кого́-чого́
-
127 напоминание
1) (действие) нагадування, пригадування;2) нагад (-ду), напомин (-ну), нагадування (-ння). [Слухає навіть таких неприємних нагадів (Рада). Самих нагадуваннів було мало (Н. Громада)].* * *нага́дування, нага́д, -у; прига́дування -
128 нарабатывать
наработать1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].* * *несов.; сов. - нараб`отать1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти
См. также в других словарях:
МАЛО — МАЛО, нареч. 1. Немного, в небольшом количестве, в небольшой степени. Мало говорит, да много делает. «Послушай, миленький, потешь меня хоть мало.» Грибоедов. «Я мало жил и наслаждался мало.» Пушкин. || Недостаточно, в недостаточном количестве, в… … Толковый словарь Ушакова
мало — МАЛО, нареч. 1. Немного, в небольшом количестве, в небольшой степени. Мало говорит, да много делает. «Послушай, миленький, потешь меня хоть мало.» Грибоедов. «Я мало жил и наслаждался мало.» Пушкин. || Недостаточно, в недостаточном количестве, в… … Толковый словарь Ушакова
МАЛО — МАЛО, нареч. 1. Немного, в небольшом количестве, в небольшой степени. Мало говорит, да много делает. «Послушай, миленький, потешь меня хоть мало.» Грибоедов. «Я мало жил и наслаждался мало.» Пушкин. || Недостаточно, в недостаточном количестве, в… … Толковый словарь Ушакова
мало — МАЛО, нареч. 1. Немного, в небольшом количестве, в небольшой степени. Мало говорит, да много делает. «Послушай, миленький, потешь меня хоть мало.» Грибоедов. «Я мало жил и наслаждался мало.» Пушкин. || Недостаточно, в недостаточном количестве, в… … Толковый словарь Ушакова
мало — (4) 1. В небольшом количестве, объеме, степени; немного. И вьрхъ храмины, аще и мало отъ покрова съпадеть, вься храмина низъпадеть ся. Изб. Св. 1076 г., 251 об. Блаженыи же отвѣща ему (церковному строителю): Излѣи вьсе человѣку сему, и нами богъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Мало — (Malo) французская фамилия, известная во Франции с 5 в. н. э. Встречается также в Испании, Италии, Бельгии откуда распространилась в Канаде, Латинской Америке и т. п. Имеет кельтские истоки. Имя Святой Мало носитель… … Википедия
мало — Маловато, недостаточно, недовольно, бедно, скудно. Раз, два (один, другой) и обчелся. Ах, силы вкоротке! совсем истощены . Крыл. У меня денег не хватает, недостает, в обрез. Тут вина точно кот наплакал. Женихов то непочатый угол: раз другой и… … Словарь синонимов
МАЛО — МАЛО, меньше. 1. нареч. и в знач. сказ. Немного, недостаточно. М. сделал. Наказать м., нужно научить. 2. неопред. колич. Малое, недостаточное количество. М. денег. М. кто знает (немногие). М. где бывал (в немногих местах). Меньше слов! (не нужно… … Толковый словарь Ожегова
мало — Мало, напомним, что это слово не сочетается с наречиями столько и сколько – для этого есть другие слова: так (так мало), как (как мало) или настолько (настолько мало). Предложение Ой, сколько мало денег осталось! неверно не потому, что денег… … Словарь ошибок русского языка
мало… — (книжн.). Первая часть сложных слов, в знач. нареч. мало, напр., малодоходный, малонаселенный, малообразованный. см. примечание к нареч. мало. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МАЛО — Московское авиационно производственное объединение авиа, Москва, организация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. МАЛО МАПО Медицинская академия последипломного образования до 1993… … Словарь сокращений и аббревиатур
