Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

маленькі

  • 1 маленький

    маленьк||ий
    прил
    1. μικρός, μικρούτσικος:
    человек \маленькийого роста κοντός ἀνθρωπος·
    2. (незначительный) ἄσημος, ἀσήμαντος:
    \маленькийое расстояние ἡ μικρή ἀπόσταση [-ις]· он человек \маленький ἄσημος ἄνθρωπος, τό ἀσήμαντο πρόσωπο·
    3. (малолетний) μικρός, ἀνήλικος:
    \маленькийие дети τά ἀνήλικα παιδιά· ◊ \маленький, да удаленький погов. μικρός ἀλλά θαυματουργός.

    Русско-новогреческий словарь > маленький

  • 2 думка

    маленьк. подушка) ясик, подушечка під вухо.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. думонька, га́донька, га́дочка; ду́мка, га́дка
    2) лит., муз. ду́мка
    3) ( маленькая подушечка) [мале́нька] поду́шечка; диал. я́сик, я́сько

    Русско-украинский словарь > думка

  • 3 Мал золотник, да дорог

    Конік маленькі, але даражэнькі
    Талер маленькі, а даражэнькі
    Маленькі, ды залаценькі
    Грош маленькі, ды вялікія справы робць
    см. Маленький, да удаленький

    Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Мал золотник, да дорог

  • 4 маленький

    дробненькі; маленькі; невялічкі
    * * *

    Русско-белорусский словарь > маленький

  • 5 маленький

    малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.
    * * *
    мале́нький

    Русско-украинский словарь > маленький

  • 6 божница

    1) божник (м. р.);
    2) (маленьк. часовня) каплиця, божниця.
    * * *
    божни́к, -а, капли́ця, божни́ця

    Русско-украинский словарь > божница

  • 7 достаток

    достаточек достаток, достаточок, (чаще мн.) достатки, вжитки. [Він при достатку живе. Се були люди середніх достатків (Крим.). Е, які вже наші вжитки! Зоставляю тобі всі мої ужитки і маленькі дітки].
    * * *
    1) ( зажиточность) доста́ток, -тку, ста́ток; доста́ча; ( довольство) добро́
    2) ( изобилие) доста́ток, бага́тство; ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість, числе́нність, -ності
    3)

    доста́тки — (мн.: материальные средства, доходы) доста́тки, -ків, ста́тки, диал. гаразди́, -дів; ( имущество) добро́

    Русско-украинский словарь > достаток

  • 8 жаворонок

    I. 1) зоол. - жайворо[і]нок, (провинц.) веснівка; ум.-ласк. -роночек - жайворіночок, жайворошок (р. -шка). [Поле зеленіло, жайворінки співали (Мирн.)]. -нок белокрылый - білокрилка. -нок лесной - шкаворонка, янчук. -нок степной - джурбай. -нок хохлатый - посмітюха, попелюха, (гал.) чубатник;
    2) (маленьк. булочка в виде птички; пекут 22 марта, когда по народному поверью прилетают -ки) - жайворо[і]нок, жайвір (р. - вора).
    II. (птенец) жайвороня (р. -яти); мн. жавората - жайворонята; ум.-ласк. - жайворонятко (р. -тка).
    * * *
    жа́йворонок, -нка, жа́йворон; диал. жа́йвір, -вора

    [хохла́тый] \жаворонок к — попелю́ха, попелю́шка, посмі́тюха, уменьш.-ласк. посмі́тюшка

    Русско-украинский словарь > жаворонок

  • 9 застывать

    застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.
    * * *
    несов.; сов. - заст`ыть
    1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути
    2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти
    3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти
    4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти

    Русско-украинский словарь > застывать

  • 10 княжна

    князівна, (ум.-ласк.), князівночка, (рус.) княжна. [Визволив князівну і оддав князю (Казка). І княжні своїй маленькій сорочечки шила (Шевч.)]. Великая -на - велика князівна.
    * * *
    ист.
    князі́вна, княжна́

    Русско-украинский словарь > княжна

  • 11 лепетать

    лепётывать, лепетнуть
    1) (о ребёнке) лепетати, (реже лепотати), лепетнути, белькотати (-кочу, -чеш), белькотнути, жебоніти; (о листьях) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), лопотнути. [Дитинка в колисці лепече (Харківщ.). Дитина белькоче: «мамо»! (Квітка). Будемо жебоніти, як маленькі діти (Чуб. V). Листя на осиці завше лопоче (Брацлавщ.)];
    2) (говорить непонятно, болтать вздор, лопотать) лепетати (- печу, -чеш) и лепетіти (-печу, -петиш) лепетнути, лопота[і]ти, лопотнути лепота[і]ти, белькотати и белькотіти (-кочу, -котиш), белькотнути. [Не тямить голова, що язик лепече (Номис). Ти чого лепетиш, як дзвоник? (Черкащ.). Гожа двохлітня дівчинка вже добре лопотіла по-німецькому (М. Лев.). Пейсах белькотав щось невиразне (М. Левиц.). Іволги з лип щось белькотали на весь садок (Мирний). «Його голос!» - белькотіла Зінька (Стор.)]. -ться - лепетатися, лопотатися, белькотатися.
    * * *
    1) ( говорить невнятно) белькота́ти, белькоті́ти; жебоні́ти; ( о детях) лепета́ти; ( бормотать) бубоні́ти
    2) перен. лепета́ти; ( о листьях) лопота́ти, лопоті́ти

    Русско-украинский словарь > лепетать

  • 12 меньший

    1) (ср. ст. от прлг. Малый в аттрибут. функции) менший (-ша, -ше), ум. меншенький; (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий ещё) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший. [З меншої події часом бувають більші наслідки, ніж з великої (Пр. Правда). Старший не буде меншим (Чуб.)]. -шая часть - менша частина; см. ещё Меньшинство. По меньшей -ре - см. Мера 5. Мы люди -шие - ми люди маленькі. Всё -ший и -ший (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де- далі) менший. [Ті самі операції давали що-разу менше число золотих зернят (Ніков.)];
    2) (превосх. ст., самый -ший) найменший, що-найменший; наймолодший; найнижчий; найкоротший; найгірший. Он -ший среди братьев - він найменший (наймолодший) серед братів. Самое -шее, что вы можете сделать - найменше(є), що ви можете зробити.
    * * *
    сравн. ст.
    ме́нший

    по ме́ньшей ме́ре — прина́ймні, щонайме́нше

    Русско-украинский словарь > меньший

  • 13 мрачный

    1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;
    2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].
    * * *
    похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий

    Русско-украинский словарь > мрачный

  • 14 наконец

    нрч. нарешті, врешті, (при перечислении ещё) кінець-кінцем, насамкінець, (под конец, напоследок) наостанку, наостанці, вкінці, напослідок. [Нарешті я її зловив (Крим.). А, згадав нарешті! (Загірня). Чи догодив-же вам, міледі, врешті? (Грінч.) Поплелися тини, поставали стіжки, порозросталися маленькі закурені юрточки; насамкінець, немов прапор, стрельнула до неба дзвіниця (Короленко). Як і від чого все стало? куди наостанку ми дійдем? (Самійл.). Не сплю, нудьгую, та вкінці заплющив очі (Крим.)]. -нец-то(!) - нарешті(!), насилу. [Нарешті ви з'явилися! (Київ). Насилу діждалися тебе (Брацл.). Насилу дав бог силу (Приказка)]. Вот -нец! - аж ось коли! [А! аж ось коли мені зовсім з'ясувалися всі ті його натяки (Крим.)].
    * * *
    перен.
    наре́шті, вре́шті, зрештою

    \наконец ц — [-то]! в знач. межд. наре́шті!; наси́лу!; и

    вот, \наконец ц — і от (і ось, аж от, аж ось), наре́шті; аж

    Русско-украинский словарь > наконец

  • 15 незначительность

    незначність; малозначність, маловажність; мізерність (-ности); срв. Незначительный. [Маленькій особі, вже хоч-би через її незначність, легше наблизитися до селянина (Коцюб.)].
    * * *
    незна́чність, -ності; неважли́вість, -вості

    Русско-украинский словарь > незначительность

  • 16 незначительный

    1) (по размеру, количеству, стоимости) незначний, невеликий, невеличкий, (малый) малий. [Розсипалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні (Л. Укр.). Малий, незначний дарунок (Крим.). Дев'ять робітників дістали незначні пошкодження (Ледянко). В нього була невеличка сума (Грінч.)]. -ное большинство - незначна більшість. В -ной степени - в незначній (в невеликій) мірі;
    2) (по значению) незначний, (малозначительный) малозначний, маловажний, (мелкий) дрібний, дрібненький, (жалкий) мізерний. [Незначна людина, посада (Київ). Якась маловажна справа (Ор. Левиц.). Пісні ті здаються дрібними (Самійл.). Дрібненька південна варіяція московського народу (Грінч.). Ці скелі страшенні примушують вас що-хвилини розуміти, що ви маленькі, мізерні (Грінч.)]. -ная поправка - незначна поправка.
    * * *
    незначни́й; ( небольшой) невели́кий, мале́нький; ( не имеющий существенного значения) неважли́вий; ( не имеющий веса в обществе) невидатни́й; ( невыразительный) невира́зний

    Русско-украинский словарь > незначительный

  • 17 ничтожный

    1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];
    2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.
    * * *
    1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

    \ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина

    2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний

    \ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль

    \ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник

    Русско-украинский словарь > ничтожный

  • 18 переплетать

    переплесть
    1) (наново) переплітати и -літувати, переплести, перевивати, перевити, (о мног.) попереплітати и -літувати, поперевивати що. [Переплела косу, бо погано була заплетена];
    2) что чем - переплітати, переплести, перевивати, перевити, переводити, перевести, (во множ.) попереплітати, поперевивати, попереводити що чим. -сти косу лентой - переплести косу стьожкою (стрічкою). [Он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі перевиті, мов стрічечки (Л. Укр.)]. Он всё -плёл - він усе переплутав (поплутав);
    3) (книгу) оправляти, оправити, опалі[я]турювати, опалі[я]турити, заводити (завести) в оправу, в палі[я]турки. Переплетённый -
    1) переплетений, перевитий. [Мрія переплетена з дійсністю. Коси перевиті червоною стрічкою];
    2) (о книжке) оправлений, оправний.
    * * *
    несов.; сов. - переплест`и
    1) перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти; ( сплетать) спліта́ти, сплести́ и поспліта́ти; (покрывать сетью чего-л.) пересно́вувати, переснува́ти, несов. поснува́ти
    2) (книгу, тетрадь) оправля́ти, опра́вити, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти, паліту́рити (несов.)

    Русско-украинский словарь > переплетать

  • 19 посекать

    -ся, посечь, -ся
    1) (деревья) зрубувати, -ся, зрубати, -ся стинати, -ся, стяти, -ся, (о мн.) позрубувати, -ся, постинати, -ся; (о мясе и т. д.) сікти, -ся, посікти, -ся; (о ком) сікти, -ся, посікти, ся, рубати, -ся, порубати, -ся кого. [Той меч-самосіч і посік його на маленькі шматочки (Рудч.). Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Ном.)];
    2) -ться (о волосах) сіктися, посіктися. [Мої довгі коси посічуться (Шевч.)];
    3) см. Сечь, Пороть. Посеченный и посечённый - зрубаний, стятий.
    * * *
    [час від ча́су] сі́кти

    Русско-украинский словарь > посекать

  • 20 проноситься

    пронестись
    1) проношуватися, пронестися, бути проношуваним, пронесеним;
    2) (о живых существах, звуке, свете и т. п.) линути, пролинути, проноситися и проношуватися, пронестися, пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, шугати, шугнути. [У маленькій голівоньці линула думка по думці (Грінч.). Темні хмари проношувалися небом (М. Вовч.). Пронеслася надо мною буря (Куліш). Пробігла була чутка, що він помер. Думка промайнула (перебігла) в голові. Коні швидко перебігли повз нас. Санки шугали проз їх, як птиці]. -сь очень быстро - см. Промчаться. -ться быстро как молния - (о мыслях) блискати, блискотіти, блиснути. [Здогади блискотіли в голові (Крим.)].
    * * *
    I см. пронашиваться II несов.; сов. - пронест`ись
    проно́ситися, пронести́ся; ( быстро пробегать) проліта́ти, пролеті́ти, ли́нути, проли́нути, несов. промайну́ти, майну́ти; ( о звуках) луна́ти, пролуна́ти

    Русско-украинский словарь > проноситься

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Маленькие неприятности в жизни — Маленькія непріятности въ жизни (иноск.) житейскія хлопоты вообще, составляющія массу «маленькихъ непріятностей». Ср. Каждый разъ, когда должна была произноситься эффектная фраза, на которой вращалась вся пьеса: «маленькія непріятности въ жизни» …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Мы люди маленькие — Мы люди маленькіе махонькіе (иноск.) незначительные. Ср. Мы люди маленькіе, на ходули не взбираемся, насъ сразу могутъ забить, затолкать и выдать головой на растерзаніе. Г. К. Градовскій. Ср. Мы люди, какъ изволите знать, маленькіе, подчиненные.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Россией управляют столоначальники — Россіей управляютъ столоначальники. Ср. Маленькіе чиновники! Маленькіе чиновники дѣло великое! Маленькіе чиновники и обѣды управляютъ всей Россіей. Писемскій. Мѣщане. 1, 8. Ср. Я увидѣлъ маленькаго человѣка въ вицѣ мундирѣ, который говорилъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Мищенко, Павел Иванович — генерал адъютант, генерал от артиллерии, герой русско японской войны, род. в 1853 г. в Дагестане; воспит к 1 й моек. воен. гимназии, в 1871 г. был выпущен из 1 го воен. Павл. училища прап ком в 38 ю артиллер. бригаду; в 1873 г. М. принял участие… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Аббатик — Аббатикъ Аббатъ (иноск.) о лицахъ недуховныхъ съ титуломъ аббата, но больше занимавшихся пронырствомъ и ухаживаніемъ. Ср. Княжна Кубанская приставила къ нему гувернера, француза, бывшаго аббата, ловкаго и тонкаго проныру, самую, какъ она… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Ерник — Ерникъ (иноск.), распутный, дрянной человѣкъ (намекъ на «ерникъ», малорослый, уродливый лѣсъ). Ср. Ерникъ и въ корнѣ кривулина. Ср. Ерничать, распутничать, повѣсничать. Ср. Отъ ерника балда (лѣсная кривулина), отъ балды шишка, отъ шишки комъ, а… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Карапуз — Карапузъ малорослый толстякъ («короткій», «пузо»). Ср. Сережа куритъ ... Воображаю себѣ этого карапуза съ папиросой! Да ему сколько лѣтъ? «Семь лѣтъ». А. П. Чеховъ. Въ сумеркахъ. Дома. Ср. Гриша, маленькій семилѣтній карапузъ, стоялъ около… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Клоп — Клопъ (иноск. шут.) маленькій мальчикъ. Ср. Гулъ (въ гимназіи) немного стихалъ; но видно было, что къ директору и самые маленькіе клопы присмотрѣлись. Боборыкинъ. Ранніе выводки. 24 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Васюченко, Пётр Васильевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Васюченко. Пётр Васильевич Васюченко белор. Пётр Васілевіч Васючэнка …   Википедия

  • Гэмптонский рейд — ГЭМПТОНСКІЙ РЕЙДЪ, закрыт. бухта при входѣ въ Чезапикскій зал., лучшая якорн. стоянка на вост. побережьѣ Соед. Штатовъ (наим. глубина 30 фт.); обычн. пунктъ соср ченія америк. флота для совмѣст. маневровъ; крупный судостроит. и торг. центръ… …   Военная энциклопедия

  • История военного искусства — ИСТОРІЯ ВОЕННАГО ИСКУССТВА, изложеніе послѣдовательныхъ видоизмѣненій, происходившихъ въ различные періоды исторіи человѣчества, въ способахъ комплектованія и боевой подготовки вооруженной силы, снабженіи ея средствами, необходимыми для войны, и… …   Военная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»