маком

1) (некрупно) дрібно, здрібна, дрібненько, здрібненька. [Багатий дрібно крає (Номис). Оріть-же, синки, здрібна скибки (Гол. II). Біжить, ніжками дрібненько перебира (Квітка)]. -ко крошить - дрібно кришити. Намелко (изрубить, изрезать что) - дрібно- дрібно, дрібно-дрібненько, дрібнісінько, на мак (порубати, посікти, порізати, пошматувати) що; см. На мелкие куски (под Мелкий 1). [Понабивано каміння дрібно-дрібно (Стор.). Порубав на мак (Яворськ.)]. -ко писать - дрібно писати, (образно) (дрібно) як маком посіяти. [Дрібно як маком посіяв (Франко)]. -ко и густо исписанный - см. Исписывать;

2) (неглубоко) мілко, міленько, неглибоко, (гал.) плитко. [Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько (Номис). Тут міленько, іди сміливо (Звин). «Чого тут боятися? Адже плитко». - «Плитко? а от яка глибінь!» (Франко)]. Яма викопана -ко - яму викопано мілко. - ко плавать, перен. - неглибоко плавати;

3) (в сложн. словах) - а) (некрупно) дрібно; б) (неглубоко) мілко, плитко.

* * *

1) дрі́бно

2) мі́лко

нагнути (попогнути) спину, накряжити, нагорбатіти, насидіти (маком). -ться - накряжитися, нагорбатітися, насидітися маком, (навозиться) навовтузитися, наморочитися, (впотьмах, напрягая зрение) насліпатися коло чого, над чим.

дрімати. (сидя) куняти, (шутл.) окунів ловити. Он -млет він дрімає (куняє), (гал. шутл.) він з дрімаком ся вітає. Враг не дремлет - ворог не дрімає.

* * *

задать

1) давати, дати (завдаток);

2) за(в)давати, за(в)дати, загадувати, загадати. -дать вопрос, загадку, задачу, урок, работу - завдавати (завдати) питання, завдавати (завдати, загадувати, загадати) загадку, за(в)дачу, завдання, роботу. [Загадав роботу на цілий тиждень. Загадала прясти]. -вать тон - перед вести, надавати тону. -вать тон (в хоре) - давати (дати) тон. -дать лошадям корм (овёс, сено) - закладати (позакладати) коням їсти (вівса, сіна). -вать (-дать) трёпку (жару, перцу) - завдавати (завдати) гарту, бобу, чосу, прочухана, сипати (всипати) бобу, давати (дати) затірки, перцю з маком кому. Задаваемый - загадуваний. Заданный - за(в)даний, загаданий.

* * *

несов.; сов. - зад`ать

1) задава́ти, -даю́, -дає́ш, зада́ти, -да́м, -даси́; ( назначать работу) зага́дувати, загада́ти

2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; (свадьбу, обед) справля́ти, спра́вити

3) (причинять, делать что-л. неприятное) завдава́ти, завда́ти

4) ( давать корм скоту) диал. дава́ти, да́ти, заклада́ти, закла́сти; ( сыпучие корма) засипа́ти, заси́пати

комбінація, сплетіння, сполучення. [Людина, беручи (ті слова) в найрізноманітніших сплетіннях (Єфр.)]. -ция из трёх пальцев - (литер.) комбінація з трьох пальців, (простонар.) вила, граблі, ключка - от тобі і штучка; гарна штучка - загнута пучка; дуля з маком. Устраивать свои -ции - будувати, (насм.) крутити, майструвати свої комбінації.

* * *

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

гнути спину, кряжити, горбатіти, сидіти (маком), (возиться) вовтузитися, морочитися, (впотьмах, напрягая зрение) сліпати коло чого, над чим.

* * *

бот. Papaver somniferum L. мак (-ку), мак городній. [Маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (М. Вовч.). Сім рік маку не родило, проте голоду не було (Номис). Пироги з маком]. Цветок, головка -ка - см. Маковка. Зерно -ка - мачина, мачинка, мачиночка, маківка. Мак-самосейка (Papaver orientale L.) - мак-самосій (-самосійка), мак- видюк[х], зіркатий (діркатий) мак, зіркач, діркач, хруставець (-вцю). Мак слепой (Papaver orientale L.) - сліпий мак, сліпак. Мак водяной (водоросль Conferva bombycina) - жабур, жабуриння, баговиння, кушир (-ру), ряска. [Болото поржавіло, від жабуру зелене (Греб.). Зелене жабуриння укрило дно (Мирн.)].

* * *

1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;

2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;

3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;

4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;

5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;

6) (в игре в мяч, в свинку) масло;

7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);

8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.

* * *

1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

обкуриться (окуривать себя, выкурить лишнее) обкурюватися, обкуритися. [Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном (Рудч.). Обкурився аж голова болить]. Он порохом -рился (бывал в сражениях) - він нюхав, понюхав пороху.

* * *

несов.; сов. - обкур`иться

остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.

* * *

несов.; сов. - ост`аться

переслоить что с чем перекладати, перекласти, (о мног.) поперекладати що чим, класти, покласти шарами навпереміну що з чим. [Поперекладала налисники маком]. Переслоенный чем - перекладений, поперекладений чим; кладений, покладений шарами навпереміну з чим.

* * *

несов.; сов. - пересло`ить

наполи, на-двоє, пополовині, на(в)піл, упіл, піл-на-піл, на(в)спіл, пополам. Делить, разделить -лам - половинити, переполовинити; переділяти, переділити, розділяти, розділити наполи, на-двоє, пополовині, (во множ.) попереполовинювати, попереділювати, порозділювати на-двоє, наполи… -лам разделённый - переполовинений, на-двоє, наполи переділений, розділений. Перерезать -лам - перерізати на-двоє, пополам, наполи. Пить воду -лам с вином - пити воду піл-на-піл, на(в)піл з вином. Мнения разделились -лам - думки поділилися пополам, наполи, пополовині, піл-на-піл, упіл. Чур -лам - цур на двох, цур пополам. Грех -лам - гріх на(в)спіл, навпіл, гріх нарівно. С грехом -лам - сяк-так, аби- як, з таком-з маком. С горем -лам - лиха прикупивши.

* * *

посыпать посипати, посипати, висипати, висипати, (слегка) присипати, присипати, притрушувати, притрусити, потрусити, (о мн.) повисипати, попритрушувати що чим. [Стежки піском повисипала. Потруси коржі маком та цукром]. -пать тротуары песком - посипати, посипати, висипати, висипати пішоходи піском. -пать зерном в утро нового года - посипати, посівати, засівати. Посыпать чего - посипати чого. [Посип піску, борошна, цукру и т. д.]. Посыпанный - посипаний, висипаний, (слегка) присипаний, притрушений. Посыпающий зерном в утро нового года - посипальник, посівальник, засівальник.

* * *

несов.; сов. - пос`ыпать

кряжіння, горбатіння, сидіння (маком), вовтуження, морочення, (впотьмах, напрягая зрение) сліпання коло чого, над чим.

пиріг (-рога) з маком, маковий пиріг.