-
41 сары
жовтий, рудий; сары алтын жовте золото Б, У, К; сары ат рудий кінь; сары бабуч жовті черевики СК; сары балчых жовта глина П; сары йағ Г, К, СГ, сары май ВН, НМ топлене вершкове масло; сары тильт'и рудий лис К; сары сахал пожовкла борода ВН; сары чичек жовті квіти СК; йымыртаан сарысы жовток яйця К див. сап-сары. -
42 сой-соп
рідня, родичі, рід, сім'я; сой-соп билен аш-ич дэ иш тутма, алыш-бериш этме із ріднею пий-їж, але справ не май і не торгуй СБЧ. -
43 сӱт
Iмолоко; ах сӱтӱн, ах анем, элал эт бана ой мамо, прости мені твоє святе молоко Г, СК; ачид'ен, экшид'ен сӱт СМ, Б, майғуш сӱт, экши сӱт К кисле молоко, кисляк; сӱт энди йутулған молоко вже скисло й сіло К; сӱт даа йутулмаан молоко ще не сіло К; сӱт экшимеэ башлаған молоко почало скисати К; сӱт экшип тохтаған молоко скисло й сіло К; сӱт тиш молочний зуб О; сӱт т'есильприпинятися молоку К; сӱт т'есими відлучення немовляти від грудного молока О.II(сӱтӱ) фонет. варіант сл. ім. ӱст верх чого-небудь, поверхня, верхня частина; сӱттэн зверху СГ; сӱтлери йара вони укриті ранами СК; сӱтлерне бир талай фишне эди на ньому було багато вишень У; сӱтме на мені К; сӱтмӱ хум басты мене накрив пісок Б; сӱтне зверху, на ньому СМ, СЛ; сӱтне ӧрттӱм татар т'ирамит зверху я укрив татарською черепицею П; хашыный йабан сӱтне чухається на чужому П; сӱтне чыхты випало зверху СМ; о тэрек сӱтне на тому дереві СМ; дэрйанын сӱтне буз на річці крига Б; он йылын сӱтне т'елий бу эриф на кінець десятого року приходить цей чоловік У; дирек сӱтне фишнелер ал-хырмызы пишерлер вишні на дереві яскраво-червоні, визрівають Г; он чувал боғдай хойду сӱтне поклав зверху десять чувалів пшениці Г; буз сӱтне на льоду СЛ; хырайсы таш сӱтне розбиваєш на камені К; баштан собаын сӱтӱндэ йатыйдых раніше ми лягали на печі М; сӱтӱндэн йығылдым я упав через нього ВН; буз сӱтӱндэн по льоду ВН; пор. стӱ. -
44 т'ендир
конопля СБ, СМ-К; т'ендир май / йағ олія СБ, СМ, У / К; т'ендир слат- вимочувати коноплі К; т'ендир йапу конопляний тин Г; пор. кендир. -
45 тазе
свіжий, чистий, охайний, новий, молодий; тазе ангурйа молоді огірки У; тазе йағ / май К, СГ / П свіже вершкове масло; тазе картоп молода картопля ВН, П; тазе келин К, тазе т'елин П молода невістка; тазе хар свіжий сніг К; тазе хыйар молоді огірки Г; пор. тазы II, тэзе II. -
46 тай-
(тайай) ковзати, ковзатися, послизнутися, заточуватися, сунутися; оланчых буз сӱтне тайай хлопчик ковзається на льоду К; ахылдан тай- з'їхати з глузду ВН, СГ; не тайып пундуң? чому ти заточився? У; ахылындан тайды з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з глузду з'їхати К, СГ; май тайды жир розтанув О. -
47 тол-
(толар, толай) бути повним, наповнюватися, виповнюватися, закінчуватися (про час) ВНК; май толай наливається жиром ВН; тахым йерге толду арпа ячменем заповнили все що можна СБ; йӱз йыл толған сон після того, як виповнилося сто років СБ; ондан бери беш йыл толған відтоді минуло п'ять років К; сине толду — йӱрек солду надійшли роки, серце зітой в'яло — він помер СБЧ; пор. дол-. -
48 тон
кожух, шуба, верхній одяг ВН, СБ, СМ-У, К, СК; овчина СБФ; тон май баранячий, овечий жир СБ; хаплама тон СБ, хаплу тон ВН критий кожух; тоннан хумаш д'ийамадым я не одягала ні хутра, ні шовку СК; атын тонун харейдир і кінь, і кожух у тебе чорні СК; пор. дон. -
49 тувар
худоба; стадо, череда; тувары чохтур худоби в нього багато Б; тувар бах- доглядати худобу Б; тувар аран корівник, хлів СБ; тувар май воловий, гов'яжий жир СБ. -
50 тэзе
I1. тітка, вуйна, сестра матері або свекрухи СМ, Г, СЛ, СГ; тэзе — тэзек парчасы тітка по матері — шматок кізяку СГ;2. пані Г; Зейнеп тэзе пані Зейнеп СМ.IIсвіжий СБ; тэзе май свіже вершкове масло СБ; тэзе сув свіжа вода СБ; пор. тазе II, тазы II. -
51 чобанҗи
СМ-Г, чобанҗы СМ-У, К чабан, баранник, пастух; чобанҗ и йӱр- чабанувати У, чобанҗ ы чобан бахай, авузундан май ахай чабан доглядає овець, з рота в нього тече жир Б. -
52 чыхар-
виводити, витягати, виганяти, знімати (одяг, взуття) СМСК; тахым четин чыхарма т'ерек усе треба виконати до кінця СМ; колхоздан чыхар- виключати з колгоспу Б; бала чыхарвиводити дітей — пташенят СМ; хол чыхар- вивихнути руку СМ; чыхар сыртындан т'ийимини знімай із себе одяг СЛ; кӧльмеини чыхарды він зняв свою сорочку СЛ; папуч чыхарроззуватися, знімати черевики СМ, Б; чарых чыхар- знімати постоли У; пор. чығар-. -
53 этэк
(-ги) пола, поділ, край; этэклерин хыстырды вона підібгала поли СГ; этэгин дэ т'есип ташламаа т'ерек треба його покарати раз і назавжди — відрізати поли й викинути К; сувға бармаған этэклерни кӧтэрме поки не дійдеш до води, поли не піднімай СБФ. -
54 мейєвтика
див. майєвтика -
55 Сократ
Сократ (бл. 470, Афіни - 399 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, творчість якого стала межею між періодом ранньофілософських космогоній (досократики) і класичною грецьк. філософією. Син каменяра і повитухи, наслідував ремесло батька. Зажив популярності завдяки бесідам на етичні теми, які вів у публічних місцях і зібраннях з усіма, хто цього бажав. Виховання доброчесності вважав головною справою кожної людини. У 399 до н. е. був звинувачений у розбещенні молоді і релігійному нечесті. Вироком народного суду засуджений на смерть і страчений. Жодних творів не писав, висловлював свої міркування лише в усних промовах. Ця форма творчості випливає з теоретичних настанов С. Він слідував висновку "я знаю тільки те, що нічого не знаю", який унеможливлював завершене вчення. Завданням мислення вважав пошук істини і спрямовування людей до блага. Головні складові методу С. - іронія і майєвтика (дослівно - "повивальне мистецтво"). Перша означає неприйняття розхожих уявлень, які піддаються сумніву і спростовуються. Сенс другої - через добирання та аналіз окремих міркувань "наводити" думку співрозмовника на істину. Завдання інтелектуального спілкування - "приймати пологи істини". Відкидав космогонічну проблематику як абстрактну і неспівмірну з можливостями людського розуміння; гідні уваги лише проблеми людського життя В. исловив свою філософську настанову девізом: "Пізнай себе самого". Ця зміна головної теми філософування дістала назву "сократичного повороту" в античній думці. С. є засновником раціоналістичної етики, головний принцип якої: "Якщо я знаю, у чому полягає добро, то не буду коїти лиха". Відтак основа доброчесності - пізнання того, у чому полягає благо. Це робить розум і здатність розуміння визначальними чинниками моралі і виховання. С. справив вирішальний вплив на класичну грецьк. філософію. Його учні започаткували кілька відомих т. зв. сократичних шкіл (кініки, кіренаіки, мегарики). С. є провідним персонажем майже усіх творів свого найвидатнішого учня - Платона. Твори Платона і Ксенофонта є головним джерелом реконструкції філософських поглядів С. Ще в Античності С., завдяки обстоюваній ним відкритості мислення, став уособленням філософії.
См. также в других словарях:
май — май, м ая … Русский орфографический словарь
май — май/ … Морфемно-орфографический словарь
МАЙ — МАЙ, муж. названье весеннего, пятого в году месяца. Ай, ай, месяц май и тепел, да холоден! Май обманет. Тяжелый месяц: Май коню сена дай, да на печь полезай, и холодно, и корму нет. Апрель учись, учись да прей, май гуляй, июнь учись, учись да… … Толковый словарь Даля
Май — я, муж. Нов.Отч.: Маевич, Маевна.Производные: Майка.Происхождение: (По названию месяца май.) Словарь личных имён. Май Старинное арабское имя. Женские мусульманские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
май — бүлкіл. Майда, жұмсақ бүлкіл. Батырлар тегіс аттарына қонып, Надырқұлды ортаға алып, м а й б ү л к і л м е н қаңырдаңды қуалай жүріп кетті (Қаз. әдеб., 15.11.1974, 4). Май жеді. техн. Майды көп пайдаланды (жұмсады). – Тракторым м а й ж е п жүр,… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
МАЙ — (лат. majus, как полагают, по им. богини Майи). Пятый месяц в году. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МАЙ лат. majus, по имени богини Май. Пятый месяц в году. Объяснение 25000 иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
май — мая; м. [лат. Majus] 1. Пятый месяц календарного года; последний месяц весны. Полевые работы в мае. Тёплый м. Девятого мая День победы. 2. Трад. поэт. О поре, времени молодости человека. М. жизни. Ему было двадцать лет его май. ◊ Первое мая;… … Энциклопедический словарь
МАЙ — МАЙ, майя, муж. (лат. maius). Пятый месяц календарного года. Май последний весенний месяц. ❖ Первое мая (П прописное) (первый май неправ.) праздник международной солидарности пролетариата, установленный в 1889 г. конгрессом 2 го Интернационала.… … Толковый словарь Ушакова
Май — Карл (Karl May, 1842 1912) немецкий писатель. Родился в семье саксонского ткача, по профессии народный учитель. Май типичный выразитель настроений и идеологии той части немецкого бюргерства, которая, находясь под сильным влиянием католической… … Литературная энциклопедия
Май — (лат. mensis Majus, греч. pemptoVmhn, нем. и франц. Mai, англ.May, итал. Maggio, польск. и чешск. Maj; коренные славянские названия: вдревней Руси травный, у малороссов травень, у чехов кветен и трапен, ав старину изок и сибан, у сербов травен,… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
МАЙ — МАЙ, я, муж. 1. Пятый месяц календарного года. М. холодный год плодородный (посл.). 2. [М прописное]. То же, что Первомай (прост.). На М. вся семья собирается. • Первое мая день международной солидарности трудящихся. Девятое мая праздник Победы в … Толковый словарь Ожегова
