Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лішай

  • 1 лишай

    1) (раст.) лишай (-ая и -аю), (зап.) обрісник (-ку). -шай исландский, бот. Lichen islandicus - лишай (мох) ісландський. -шай лёгочный, бот. Sticta pulmonaria Ach. - дубова лапа, букова грань;
    2) медиц. herpes - лишай, пухирчатка. -шай простой - пухирчатий лишай. -шай стригущий - стрижець (-жця).
    * * *
    бот., мед.
    лиша́й, -шая́

    Русско-украинский словарь > лишай

  • 2 плошать

    1) (сов. Поплошать) гіршати, погіршати, плохшати, поплохшати; (становиться хуже) поганіти, попоганіти, поганішати, попоганішати, (приходить в упадок) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. Здоровье его день ото дня -шает - його здоров'я з дня на день гіршає (підупадає). Дела его -шают - справи його гіршають (занепадають);
    2) (сов. Оплошать) робити, зробити необачно (необережно), хибити, схибити, обмилятися, обмилитися, (вульг.) піймати ґаву. [Необачно (необережно) ти зробив, що розповів йому свій план. Схибив я, цього коня купивши. Піймав ти ґаву, що таку дівчину иншому попустив]. Не -шай! - Гляди! Бережись! Пильнуй! На бога надейся, а сам не -шай - бога взивай, а сам рук докладай; на бога здавайся, а сам робити не цурайся; роби, небоже, то й бог поможе.
    * * *
    1) плохува́ти; (делать ошибку, промах) хи́бити
    2) ( становиться хуже) гі́ршати

    Русско-украинский словарь > плошать

  • 3 топор

    соки́ра

    [хоть] \топор ве́шай — [хоч] соки́ру ві́шай

    Русско-украинский словарь > топор

  • 4 деньги

    гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.
    * * *
    гро́ші, -шей

    нали́чные де́ньги — готі́вка, гото́ві гро́ші

    Русско-украинский словарь > деньги

  • 5 искушать

    I. см. Искушивать.
    II. искусить
    1) (испытывать, проверять) випробовувати, випробувати, спитувати, з[ви]віряти, з[ви]вірити кого чим, на чому; (подвергать испытанию) виставляти, виставити на спробу кого, що; срвн. Испытывать кого что. Он -шает жизнь в опасностях - він важить життям (головою) у пригодах. Не -шай судьбы - не спитуй, не вивіряй, не дратуй долі. Не -кусив человека не узнаешь - не звіривши людини, не дізнаєш правди в неї;
    2) (соблазнять, совращать) спокушувати, спокушати, спокусити, підкушувати, підкушати, підкусити, скушати, скусити, (редко) кусити кого на що, чим, зводити, звести, (диал.) юдити, з'юдити кого; срвн. Соблазнять. [Не перестануть спокушувати її на лихе (Ор. Лев.). Проти «диявола», що чатує коло людської думки та спокушає душу… (Крим.). Тими клейнотами спокусив-би й черницю (Куліш). Всему змія виною, змія підкусила (Рудан.). Почали (чорти) скушать його (Сл. Гр.). Нужда кусить і весталку чисту (Куліш). Чорт не спить, а людей зводить (Номис)]. -шать на злые дела - підбивати, спокушати на лихе. -шать чьё сердце (обольщать) - перелещувати, перелестити кого. -сить на соблазн, ко греху - підійти кого, звести кого, підкусити кого на що, до чого (на гріх, до гріха). Искушённый -
    1) випробуваний, спитаний, звірений. -ный (умудрённый) опытом - досвідчений, мудрований. [Треба буть мудрованим котом, щоб висидіть неначе неживому (Глібов)]. -ный в превратностях судьбы - (за)гартований у химерній долі;
    2) спокушений, підкушений, зведений, (диал.) з'юджений. -ный в искусстве спора, делать что - добре досвідчений (напрактикований) в умінні сперечатися (споритися), випробуваний у чому. -ный в боях - випробуваняй у боях. -ный опытом - навчений досвідом. Искушаемый - випробуваний, спитуваний; спокушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - искус`ить
    спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; підку́шувати, підкуси́ти; ( испытывать) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш и ви́пробувати, випро́бувати

    \искушать ша́ть судьбу́ — спокуша́ти (випро́бувати, випробо́вувати) до́лю

    Русско-украинский словарь > искушать

  • 6 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 7 конь

    1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);
    2) конь водный - см. Гиппопотам;
    3) (рыба) см. Конёк 6;
    4) (в шахм. игре) коник.
    * * *
    кінь, род. п. коня́

    по ко́ням!, на́ конь! — ( военная команда) на коня́!, на ко́ней!

    ход конём — шахм., перен. хід коне́м

    Русско-украинский словарь > конь

  • 8 кушать

    (потреблять) споживати, заживати, (кормиться) годуватися, поживлятися, (есть) їсти, (угощаться) призволятися; срвн. Есть. [Яких насолила, такі й споживай (Н.-Лев.). Здорові заживайте, що не з'їсте, то сховайте (Приказка). Їжте-бо призволяйтеся до борщу! (Сл. Гр.)]. -шайте! - годуйтеся, кушайте (Полт.), поживляйтеся! [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі! (Котл.)]. -шайте (угощайтесь)! - призволяйтеся! [Сідайте та призволяйтеся, чим бог послав! (Кониськ.)]. -шайте на здоровье! - споживайте здорові! -шать подано - страва на столі. Пожалуйте -шать! - просимо до столу! Чьё -шаю, того и слушаю - на чиєму возі їду, того й пісню співаю (Приказка). Хлеб-соль -шай, а правду слушай - хліб-сіль їж, а правду ріж (Приказка).
    * * *
    ї́сти

    ку́шайте! — ї́жте!, призволя́йтеся!, спожива́йте!; году́йтеся!; ( пейте) пи́йте!

    Русско-украинский словарь > кушать

  • 9 помешивать

    помешать
    1) что - мішати, помішати, (о жидк. ещё) колотити, поколотити що чим. [Борщ каже: «помішай мене!» Надя поколотила чай ложечкою (Н.-Лев.)]. -шивать, -шать (дрова) в печи - перегортати, перегорнути (дрова, вогонь) в печі. Помешанный - помішаний, поколочений. -ться - мішатися, бути помішаним;
    2) помешать кому в чём, чему (попрепятствовать) - перешкодити, по[за]шкодити, завадити, стати на заваді, на перешкоді, перебити, перечепити кому в чім, чому. [Піду-ж, щоб вам не перешкодить (Сам.). Я боявся, що вони пошкодять нам іти на Січ (Кон.). Що вам перебило прийти? (Звин.)]. -шать кому работать - перебити кому (чиюсь) працю, перебити кому в роботі. Боюсь -шать вашим занятиям - боюсь перебити вашу працю (вам у роботі). Одно другому не -шает - одно одному не пошкодить (не завадить);
    3) -шать что (мешать) - помішати. [З хатами помішані якісь хлівці (Н.-Лев.)]. Помешанный - помішаний, мішаний. -ное зерно - мішане зерно. -шаться с кем, чем - по[з]мішатися з ким, з чим.
    * * *
    I
    ( мешать) помі́шувати, міша́ти [потро́ху, зле́гка, коли́-не-коли́]; ( о жидкости) колоти́ти [зле́гка, коли́-не-коли́]
    II
    ( месить) помі́шувати, міси́ти [потро́ху, зле́гка, коли́-не-коли́]

    Русско-украинский словарь > помешивать

  • 10 послушать

    1) послухати кого, чого. [Послухав співів. Послухав його ради. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої (Квітка)];
    2) (послушаться) послухати(ся) кого; см. Послушаться. -шайте, что я вам скажу - (по)слухайте, що я вам скажу. -шай! - слухай (-но), агов!
    * * *
    1) послу́хати; почу́ти
    2) ( послушаться) послу́хатися, послу́хати

    Русско-украинский словарь > послушать

  • 11 поспешать

    поспешить поспішати(ся), поспішити(ся), приспішати(ся), приспішити(ся), (поторопиться) похопитися, поквапитися, поскоритися; (сделать раньше положенного срока) поранитися; срв. Спешить. [Переказала Петрові, щоб поспішався, коли хоче дівчину взяти (Коцюб.). Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла (Кониськ.). Але Гаврило похопивсь і вже одімкнув двері (Н.-Лев.). Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Франко). Я поранилась з обідом (Хорол.)]. -шить отъездом - поспішитися, похопитися з від'їздом. -шить домой - поспішитися, поквапитися, похопитися додому. Он - шил перевести разговор на другую тему - він похопився звести розмову на инше. -шим, уже нерано - поскорім(о)ся, поспішім(о)ся, приспішім(о)ся, бо вже нерано. [То поскорімось по зілля, - одказує Катря, - сонечко вже низенько (М. Вовч.)]. -шай да не торопись - скоро, та не квапся. -шить - людей насмешить - скорий поспіх - людям посміх. Вы слишком -шили в этом деле - дуже поспішилися, похопилися, поквапилися, поранилися з цією справою.
    * * *
    несов.; сов. - поспеш`ить
    поспіша́ти и спіши́ти, поспіши́ти; поспіша́тися и спіши́тися, поспіши́тися; ( торопиться) ква́питися, поква́питися, несов. похопи́тися; диал. поскоря́тися, поско́ритися

    Русско-украинский словарь > поспешать

  • 12 слушать

    1) слу́хати

    \слушать шай — слу́хай; ( при обращении) слу́хай-но, слу́хай-бо

    2) (слушаться, повиноваться) слу́хатися, слу́хати

    \слушать шаю — ( ответ подчинённого) слу́хаю, слу́хаюсь

    Русско-украинский словарь > слушать

См. также в других словарях:

  • Шай — (сокращение от Шерут едиот (ивр. שירות ידיעות‎, «Информационная служба»), март 1942  30 июня 1948)  первая служба безопасности, созданная в рамках военизированной организации еврейской самообороны «Хагана» в Палестине во время… …   Википедия

  • шай — аяқ. Шай ішетін аяқ, шыныаяқ. Ш а й а я ғ ы н төңкерертөңкерместен аузына насыбай салды (Ә.Кекілбаев, Бір шөкім., 40). Атасы онша шайқұмар емес. Ш а й а я ғ ы н ерте төңкерді (Бұл да, 121). Ш а й ж е м і . Ш а й м е н ж е й т і н тағамдардың… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • ШАЙ — (муж.) Шай означает подарок ; также Шай – сокращённое от Йешаяу (Исайя). Йешаяу – пророк времён Первого Храма (в 8 веке до н.э.) в Иерусалиме, см. книгу Исайи. Мужские еврейские имена. Словарь значений …   Словарь личных имен

  • Шай Лав — Shy Love …   Википедия

  • шайқалған — жорға. Жорғаның шайқалып, тайпалып жүретін ерекше түрі. Жорғаның аяқ тастау ерекшелігіне қарай: қой жорға, жол жорға, сиыр жорға, су жорға, ш а й қ а л ғ а н ж о р ғ а, тайпалған жорға, төкпе жорға деген түрлері бар (Қаз. этнография., 2, 423) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • шай қасық — Шай ішкенде пайдаланылатын кішкентай қасық …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • шай кесе — Шай ішетін кесе, шыны …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • шайқымазақтану — шайқымазақтан етістігінің қимыла атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • Шай, Нахман — Нахман Шай ивр. נחמן שי‎ …   Википедия

  • шай-шапқыт — (Сем., Абай) шай пай. Мен түскі дамыл кезінде Үмбетпен бірге ш а й ш а п қ ы т ішуге үйге келдім (Сем., Абай). Бұл Қазақстанның шығыс өңірінде шай шалақ, шай шауғат, шай сауат, шай шауқын болып түрлі нұсқада айтылады …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • шайқалау — (Маң.: Маңғ., Шевч.) шайқау, шайқап қозғау. Толқын қайықты қатты ш а й қ а л а ғ а н д а, түрімнің ішінде жатып, сырттағы толқынның жалын төбедегі терезеден көріп жатасың (Маң., Шевч.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»