лях

и Перерезывать перерезать

1) перерізати, перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти и перетнути, (перекроить) перекраювати, перекраяти, (хлеб и т. п. на части, на куски) перекроювати, перекроїти, перебатовувати, перебатувати що; (быстрыми движениями) перечикрижувати, перечикрижити, сов. перечикати, перечикнути що, (во множ.) поперерізати, поперетинати, поперекраювати и т. д. кого, що. [Така шабля, що на що наставиш, так і перетне (Манж.). Перечикала шийку курчаті (Ос.)]. -зать верёвку, ремень (верёвки, ремни) - перерізати, перетяти (перетнути) мотуз, ремінь, поперерізати, поперетинати мотуззя, реміння. -резать хлеб пополам - перерізати, перекраяти, перекроїти, перебатувати хліб надвоє;

2) (изрезать) порізати. Травой все ноги -зал - травою (геть) чисто ноги порізав;

3) порізати, вирізати, повирізати и -різувати (всіх). [Порізала всіх качок. Геть виріжем вражих ляхів, геть що до одного (Нар. пісня)];

4) (о реке, овраге: прорезать) перерізати и перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти, переймати, пере(й)няти, (во многих местах) поперерізати, поперетинати, попереймати що. [Невеличка іскорка довгою стрілою перетяла увесь степ (Мирн.)]. -зать путь, дорогу кому, -зать кого - перетинати (перетяти), перерізати (перерізати), (перехватить) заскочити путь, дорогу кому, переймати (перейняти), перебігати (перебігти) кого. Срв. Преграждать. [До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна і по-під тином. Заскочимо, кажуть, тобі на Дніпрі всі переправи і не пустимо в Крим без бою (Куліш)]. Перерезанный - перерізаний, перетятий, перекраяний и т. д.; (прорезанный во мног. местах) поперерізуваний, поперетинаний. [Країни недоступними болотами поперетинані (Куліш). Травичка поперерізувана стежками (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - перерез`ать

1) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти; ( пересекать) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; (несов.: изрезать) порі́зати; (разрезать, пересекать) перекра́ювати, перекра́яти, (несов.: резким движением) перечикри́жити

2) (несов.: зарезать всех, многих) порі́зати, ви́різати, повирі́зувати, повиріза́ти, перері́зати

подмокнуть під[за]мокати, під[за]мокнути (підмокти), (о мног.) попід[за]мокати. [Дощ полився, підмок у ляхів порох (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - подм`окнуть

подольститься к кому-л. підлещуватися (підлещатися), підлеститися (о мног. попідлещуватися) до кого, під кого, леститися до кого, коло кого, прилеститися до кого, під[при]лащуватися, лащитися, сов. підлащитися, підластитися, приластитися, прилащитися, улещатися и улещуватися, улеститися, прилещатися, прилеститися до кого, під[при]лабузнюватися, під[при]лабузнитися, прилабузатися до кого, підгортатися, підгорнутися, підсипатися, підсипатися, приподоблятися, приподобитися, примилятися, примилитися до кого, підмощуватися (підмощатися), підмоститися до кого, підходити, підійти, підстелятися, підстелитися під кого, (провинц.) підлисикуватися до кого, надскакувати перед ким, кому, упадати лестю до кого, (только соверш.) примаслитися, упеститися, приматкобожитися, прислужитися до кого, припохлібитися; підхліблювати, підхлібити кому. [Він підлещувався до Виговського (Грінч.). Лестишся до князів (Грінч.). Підлабузнювалися до вівчарів, частували їх горілкою (Франко). Приподобляючись до ляхів, робились католиками (Куліш). Так примаслиться, що й не вгадаєш, що в йому кипить (Свид.). Людській кривді я ні разу не підхлібив (Франко)].

* * *

несов.; сов. - подольст`иться

поки, покіль, доки, докіль, заки, заким, закіль, нім, нім поки, аж, аж поки, допоки. Пил -ка не пропил всё добро - пив, аж поки все майно пропив. -ка буду жив, не забуду - поки живий буду (поки живу), не забуду. -ка дойду, и вечер настанет - заки(м) дійду, то й вечір (на)стане. -ка солнце взойдёт, роса глаза выест - доки сонце зійде, роса очі виїсть. Пообедаешь, -ка кризом обойдёшь - бублика з'їси, поки кругом обійдеш. -ка богатый обеднеет, бедный поколеет - поки багатий стухне, то вбогий опухне. Подожду, -ка вы окончите свою работу - почекаю, поки ви скінчите, свою працю (заким ви своє доробите). Не уйду, -ка всё не будет готово - не піду, аж поки все не буде готове. Он долго разглядывал меня, -ка узнал - він довго доглядавсь до мене, закіль упізнав. -ка не поздно - поки не пізно; поки час є; до лиха. -ка светло - завидна. -ка тепло - затепла. -ка у меня в памяти - доки держу в пам'яті. -ка что - поки-що, тим часом. С меня -ка (-ка-что) довольно этого - мені поки-що досить і цього, буде з мене й цього. -ка-что дайте немного, остальное потом - дайте тим часом трохи, решту потім. До тех пор, -ка - доти, доки. [Доти лях мутив, доки не наївся. Працює доти, доки не впаде знеможена (Крим.)]. -ка - до тех пор - доки, доти; поки, поти. [Поки діда, поти й хліба]. -ка ещё это будет - доки ще до цього дійдеться.

* * *

1) нареч. (сейчас, в течение некоторого времени) по́ки що, по́ки; ( тем временем) тим ча́сом

2) нареч. (до сих пор, всё ещё) по́ки що, по́ки

3) союз (в то время как, в течение того времени как) по́ки

4) союз ( до того времени как) по́ки, до́ки; диал. за́ки

1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;

2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;

3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;

4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);

5) (площадь зрения) поле зору;

6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);

7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];

8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];

9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].

* * *

1) по́ле; ( обрабатываемый большой участок) лан, -у

2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле

3) ( фон) по́ле, тло

4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

5)

6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і

7) юр., ист. по́ле

1) полька, ляшка, ляхівка;

2) (танец) полька.

* * *

Польща, Ляхівщина.

* * *

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];

2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.

3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].

* * *

1) нареч. пі́сля, опі́сля и опісля́; ( потом) по́тім, пото́му; ( затем) відта́к, диал. зати́м

2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.

примо[і]вка, примі[о]вля, приказка, приповістка, приговірка, примовляння, приказування; срв. Приговор 2. [Страхи на ляхи, - ця примівка од нас перейшла і до ляхів (Ном.)].

* * *

прикончить

1) что (работу, дела) - кінчати и кінчити, скінчити (кінчити), прикінчати, прикінчити (працю, справи), робити, зробити кінець чому, (о мн.) покінчати (всі справи); см. Кончать, Оканчивать. [Цензори аж тепер здужають зробити кінець українській справі (Єфр.)];

2) кого (добить, умертвить) - кінчати, кінчити, докінчати, докінчити, (только сов.) упорати, рішити кого. [А ввечері мій Ярема покинув Оксану: ляхів кінча (Шевч.). А Виговський Пушкарівців докінчав, без ощадку рубав (Куліш). Як піймаю, дак я його там і рішу (Борз.)].

* * *

несов.; сов. - прик`ончить

1) ( что - кончать) кінча́ти, кінчи́ти (що), несов. скінчи́ти (що), покінчи́ти (що, з чим)

2) ( добивать) добива́ти, доби́ти; прикі́нчувати, прикінчи́ти; (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти

примчати, (реже) примчатися, пригнатися, прискочити. [Як вихор примчав він кіньми додому. Пан, що було в його духу, пригнався (М. Вовч.). Не прискочить вовком лях (М. Шашк.)].

* * *

промёрзнуть (насквозь) промерзати, промерзнути (наскрізь), (о мн.) попромерзати. [Стіни в хаті тонкі - промерзають]. Я сильно -мёрз - я дуже перемерз (змерз). Промёрзлый - промерзлий. [На промерзлій стіні блищав сніг]. Промёрзший - перемерзлий, змерзлий, холодний. [Перемерзлі люди повходили в хату. Аж заходить до коршомки лях із полювання і голодний, і холодний (Рудан.). Живемо голодні й холодні (М. Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - промёрзнуть

пропасть

1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;

2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];

3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);

4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].

* * *

1) ціль, -лі

2) перен. мета́, ціль

иззябнуть мерзнути, змерз(ну)ти, (о мног.) померз(ну)ти. Иззябший, Иззяблый - змерзлий, перемерзлий, холодний, (о мног.) померзлі. [Аж заходить до коршомки лях із полювання і голодний, і холодний (Рудан.). Надійшов до коминка і простяг до його перемерзлі руки (Корол.)].

зайда, заволока. [Инші історики вважають ляхів заволоками, що прийшли та й насіли на вислян (Куліш)].

* * *

интерфере́нция есть сложе́ние волн в простра́нстве, вызыва́ющее измене́ние амплиту́ды результи́рующей волны́ — wave interference is the variation of wave amplitude with distance, caused by the superposition of waves

испы́тывать [претерпева́ть] интерфере́нцию — experience [suffer, undergo] interference

с во́лнами происхо́дит интерфере́нция — interference occurs with waves

аэродинами́ческая интерфере́нция — aerodynamic interference

интерфере́нция волн — wave interference

интерфере́нция гармони́ческих колеба́ний — harmonic interference

интерфере́нция двух луче́й — two-beam interference

деструкти́вная интерфере́нция — destructive interference

претерпева́ть деструкти́вную интерфере́нцию ( о волнах) — interfere destructively

интерфере́нция звуковы́х волн — sound interference

интерфере́нция когере́нтных волн — coherent interference

конструкти́вная интерфере́нция — constructive interference

испы́тывать конструкти́вную интерфере́нцию ( о волнах) — interfere constructively

интерфере́нция крыла́ и фюзеля́жа — wing-fuselage interference, wing-body interaction

межси́мвольная интерфере́нция — intersymbol interference

многолучева́я интерфере́нция — multibeam [multiple-beam, multipath] interference

интерфере́нция на двух ще́лях — two-slit interference

ослабля́ющая интерфере́нция — destructive interference

интерфере́нция радиово́лн — radio wave interference

интерфере́нция све́та — interference of light waves, optical interference

интерфере́нция сква́жин — drill-hole interference

уси́ливающая интерфере́нция — constructive interference

усто́йчивая интерфере́нция — coherent interference