Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

любо

  • 1 любо

    любо, мило, до любости, до вподоби, ласк. любенько, любесенько. [Очам любо (Шевч.). Тихенько й любенько день мине (М. Вовч.)]. -бо поглядеть - любо (мило) подивитися, любота глянути. [Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці (Сл. Гр.)]. -бо-дорого - дуже (вельми) любо, мило. Не -бо, не слушай, а врать не мешай - вір, не вір, а не кажи «брешеш»; не любо, не слухай, а брехать не заваджай. -бо-нелюбо - чи любо (мило), чи нелюбо (немило); хоч мило-немило. Ему это -бо - йому це мило, йому це до вподоби, подобається.
    * * *
    предик.
    лю́бо; ( приятно) приє́мно, вті́шно

    Русско-украинский словарь > любо

  • 2 приятно

    нар. приємно, любо, мило, утішно, солодко, приязно. [Глядиш на неї - і очам приємно (Франко). Любо й неньці (матери), як дитина в честі (Номис). Слова такі без краю мило почути з любих уст (Самійл.). Втішно було мені добре слово почути (М. Вовч.). Тоді так приязно молилось (Шевч.)]. Он -но говорит - він приємно говорить. Это -но -це приємно. Не всякую правду -но слышать - не всяку правду приємно (любо, мило) слухати. - но видеть, посмотреть - приємно (любо, мило, утішно) бачити, подивитися, поглядіти. [У людей діти - любо поглядіти (Номис). На тебе дивитися мило (Метл.)]. Как -но вспоминать - як приємно (любо, втішно, солодко) згадувати що, про що. С ним -но говорить - з ним приємно розмовляти. Так -но дремлется под утро - так солодко дрімається перед світом. Вдвоём нам было бы -нее итти - удвох нам охітніше було-б іти.
    * * *
    1) нареч. приє́мно; ми́ло
    2) в знач. сказ. приє́мно; ( любо) лю́бо, ми́ло, любе́нько

    Русско-украинский словарь > приятно

  • 3 связь

    1) зв'язо́к, -зку́

    мы́сли без вся́кой \связь зи — думки́ без уся́кого зв'язку́, безла́дні думки

    \связь зь нау́ки — и

    произво́дства — зв'язо́к нау́ки і виробни́цтва

    2) ( с чем - отношение) зв'язо́к, -зку́ (з чим)
    3) (отношение между людьми, государствами) зв'язо́к, відно́сини, -син; (о личных, частных связях) стосу́нки, -ків

    дру́жеская \связь зь — дру́жній зв'язо́к, дру́жні відно́сини (стосу́нки)

    любо́вная \связь зь — любо́вний зв'язо́к, любо́вні відно́сини, любо́вні стосу́нки; ( любовь) коха́ння

    междунаро́дные \связь зи — міжнаро́дні зв'язки́ (відно́сини)

    4) ( средство общения) зв'язо́к, сполу́чення

    пункт \связь зи — пункт зв'язку́

    слу́жба \связь зи — см. служба 1)

    телефо́нная \связь зь — телефо́нний зв'язо́к

    трамва́йная \связь зь — трамва́йне сполу́чення, трамва́йний зв'язо́к

    5) строит. в'язь, -зі; (металлическая, деревянная) по́в'язь

    \связь зи — мн. в'я́зі, -зей, по́в'язь

    железные \связь зи — залі́зні в'я́зі, залі́зна по́в'язь

    Русско-украинский словарь > связь

  • 4 мило

    нрч. любо, мило, (не только ум.) любенько, миленько; (приятно) утішно; (любезно) люб'язно, ґречно; (благосклонно) ласкаво; (красиво, хорошо) гарно. [Соловейко на калині так лящить, аж серцю любо (Франко). Осміхнулася любенько (Самійл.). На тебе дивитися мило (Метл.). Миленько Ганна подивлялася на панянку (Свидниц.)]. Он принял нас очень -ло - він прийняв (привітав) нас дуже люб'язно (дуже ґречно, дуже ласкаво). Она одевается очень -ло - вона вбирається гарно-мило (дуже чепурно, гоже, дуже зграбно). Она держала себя очень -ло - вона поводилася дуже любо (мило). -ло, нечего сказать! - гарно, нема чого казати! гарно, нівроку! Дорого да -ло, дёшево да гнило - за добрі гроші - то й хороше, а дешевеньке - то й поганеньке.
    * * *
    нареч.
    ми́ло; лю́бо; люб'я́зно, ласка́во; га́рно

    Русско-украинский словарь > мило

  • 5 наслаждение

    1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;
    2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];
    3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.
    * * *
    насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да

    Русско-украинский словарь > наслаждение

  • 6 неразделённый

    неподілений; що не має відповіди; (необоюдный) необопільний.
    * * *
    нерозді́лений, неподі́лений

    \неразделённыйая любо́вь — коха́ння (любо́в) без взає́мності, нерозді́лене (неподі́лене) коха́ння, нерозді́лена (неподі́лена) любо́в

    Русско-украинский словарь > неразделённый

  • 7 love

    [lʌv] 1. n
    1) любо́в, прихи́льність, симпа́тія (of, for, to, towards)

    there's no love between them — вони́ недолю́блюють оди́н о́дного

    2) зако́ханість; коха́ння

    to be in love with — бу́ти зако́ханим у

    to fall in love with — закоха́тися у

    to fall out of love with smb. — розлюби́ти кого́сь

    to make love to smb. — залиця́тися до ко́гось

    3) любо́вна інтри́га
    4) предме́т коха́ння; лю́бий; лю́ба; коха́ний; коха́на (особл. у звертанні my love)
    5) міф. аму́р, купідо́н
    6) щось прина́дне

    a regular love of a kitten — чарівне́ кошеня́тко

    7) спорт. нуль

    won by four goals to love — ви́грано з раху́нком 4:0

    love all — раху́нок 0:0

    love game — "суха́"

    ••

    for the love of — зара́ди, в ім'я́

    not for love or money, not for the love of Mike — ні за що́, ні за я́кі гро́ші

    to give [to send] one's love to smb. — передава́ти (посила́ти) приві́т кому́сь

    for love of the game — з любо́ві до спра́ви

    to play for love — гра́ти не на гро́ші

    2. v
    1) люби́ти, коха́ти
    2) хоті́ти, бажа́ти

    I'd love to go — я б пішо́в із задово́ленням

    English-Ukrainian transcription dictionary > love

  • 8 истинный

    (содержащий истину, верный) істинний, правдивий справедливий; б) (подлинный, настоящий) істинний, справжній, справдешній, правдивий, справедливий, щирий, чистий; в) (действительный, реальный) дійсний, справжній; срвн. Правдивый 3, Подлинный, Сущий. [Ось розкажу істинну правду (Квітка). Нема на світі правдивої приязні, ані правдивих приятелів (Франко). Виховувати справедливих громадян (Крим.). Це справедливий чумак (М. Вовч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Щирий козак (Номис). Чисте пекло з тобою жити (Поділля). Вважала на себе, як на справдешню аристократку (Н.-Лев.)]. -ное учение (содерж. истину) - істинна, правдива наука, істинне, правдиве вчення. -ное происшествие - дійсна пригода (приключение), подія (событие). -ный путь - правдивий шлях. Наставлять кого на -ный путь - навертати кого на добру (праву) путь, на добрий розум.
    * * *
    1) і́стинний; ( настоящий) правди́вий; ( неподдельный) щи́рий, справедли́вий; ( действительный) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, справде́шній

    \истинныйая любо́вь — щи́ра (спра́вжня, і́стинна) любо́в

    \истинныйая пра́вда — щи́ра (і́стинна) пра́вда

    \истинныйый друг — щи́рий (спра́вжній, правди́вий) друг

    2) (устанавливаемый научно; соответствующий сущности явления) ді́йсний, і́стинний

    \истинныйый горизо́нт — ді́йсний горизо́нт

    Русско-украинский словарь > истинный

  • 9 лестно

    нрч.
    1) см. Льстиво;
    2) (приятно) любо, втішно; (заманчиво) принадно, заласно, (желательно) бажано, х(о)тілося-б; (одобрительно) хвально, по[при]хвально, прихильно. Мне -но это слышать - мені любо (втішно) це чути. О нём отзывались очень -но - про його говорено було вельми прихвально (прихильно). Кому не лестно выиграть 100.000? - кому не х(о)тілося-б виграти сто тисяч?
    * * *
    1) нареч. уті́шно; приє́мно; похва́льно, схва́льно; прина́дно; підсту́пно, лука́во
    2) (кому, для кого - в знач. сказ.: приятно) приє́мно; ( утешительно) уті́шно; ( желательно) ба́жано и бажа́но, хоті́лося б

    Русско-украинский словарь > лестно

  • 10 любовно

    нрч. любовно, з любов'ю, до любови, любо, любосно, люб'язно, прихильно, кохано, закохано, ласк, любовненько, любенько. [Хороше да пригоже, да любовно живуть (Чуб. V). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.). З братом живуть люб'язно (Квітка)]. -но относиться, к кому - любовно (прихильно, ласкаво, люб'язно) ставитися до кого; жалувати кого.
    * * *
    нареч.
    любовно, коха́но; ( с любовью) лю́бо, з любо́в'ю, любе́нько

    Русско-украинский словарь > любовно

  • 11 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 12 приятный

    приємний; любий, милий, солодкий, утішний, приязний; (угодный, нравный) угідний, уподібний, люб'язний. [Наче вітерець шелесне в листі, - такаи його була приємна й тиха мова (Г. Барв.). Романюки приємні люди (Кам'ян.). До любої праці любо й братися. Праця богові, як і молитва, мила (Самійл.). Що то за втішні та швидкі тії харківські молодиці (Стор.). За столом ведеться бесіда утішна (Федьк.). Буває, що з бідною приязніше шматок хліба з'їсти, ніж з багатою (Костом.)]. Не всё -ное полезно - не все приємне на користь. -ная погода - приємна погода. -ный вкус, запах, цвет, звук, голос - приємний смак, (за)пах, колір, звук, голос. -ное чувство - приємне, втішне, солодке почуття. -ные вести, новости - приємні, втішні вісті, новини. -ная беседа - приємна, люба, втішна розмова. -ная неожиданность - приємна, мила несподіванка. -ные мысли, воспоминания - приємні (втішні, солодкі) думки, спомини. -ный человек - приємна, мила людина. -ные моему сердцу люди - любі, милі моєму серцю люди, люб'язні мені люди. Кому что -но - кому що до вподоби (до любости, до любови), кому що вподібне. Считаю -ным долгом - за приємний (за милий) обов'язок, за приємну (за милу) повинність уважаю.
    * * *
    приє́мний; ( привлекательный) прива́бливий; ( милый) ми́лий

    Русско-украинский словарь > приятный

  • 13 рассудочный

    1) розумо́вий

    \рассудочныйая де́ятельность — розумо́ва дія́льність

    2) ( абстрактный) абстра́ктний

    \рассудочныйые вы́воды — абстра́ктні ви́сновки

    3) ( бесстрастный) безпри́страсний; (холодный, сухой) холо́дний; (лишённый чувства) не про́йнятий почуття́м

    \рассудочныйая любо́вь — не про́йнята почуття́м (безпри́страсна) любо́в; не про́йняте почуття́м (безпри́страсне) коха́ння

    \рассудочныйое иску́сство — раціоналісти́чне мисте́цтво

    Русско-украинский словарь > рассудочный

  • 14 совет

    1) (наставление, указание) пора́да, ра́да

    дать (пода́ть, препода́ть) \советт — (кому) да́ти пора́ду, пода́ти ра́ду (кому), пора́дити (кому, кого); пора́яти (кому, кого)

    муж \советта — держа́вний муж

    не послу́шаться \совет та — не послу́хатися (не послу́хати) пора́ди (ра́ди)

    2) ( совещание) нара́да, ра́да

    семе́йный \советт — роди́нна (сіме́йна) нара́да (ра́да)

    держа́ть \советт — ра́дитися, ра́ду ра́дити

    городско́й, райо́нный, се́льский сове́т — міська́, райо́нна, сільська́ ра́да

    педагоги́ческий \советт — педагогі́чна ра́да

    Сове́т Безопа́сности ООН — Ра́да Безпе́ки ООН

    учёный \советт — уче́на ра́да

    4) ( согласие) зго́да

    \советт да любо́вь — зго́да та любо́в

    Русско-украинский словарь > совет

  • 15 affair

    [ə'fɛə]
    n
    1) спра́ва, ді́ло

    an affair of honour — спра́ва че́сті

    it is an affair of a few days — це пита́ння кілько́х днів

    it is my affair — це моя́ спра́ва

    mind your own affairs розм. — не лі́зьте не в свою́ спра́ву

    2) pl спра́ви; заня́ття

    public affairs — грома́дські спра́ви

    a man of affairs — ділова́ люди́на

    3) любо́вний зв'язо́к

    a love affair — любо́вна інтри́га; розм. приго́да, "істо́рія", шту́ка, "річ"

    4) су́тичка, бій

    English-Ukrainian transcription dictionary > affair

  • 16 affection

    [ə'fekʃ(ə)n]
    n
    1) прихи́льність, любо́в (до - towards, for) (часто pl)

    the object of his affections — предме́т його́ любо́ві

    2) хворо́ба

    affection of the heart — хворо́ба се́рця

    mental affection — психі́чна хворо́ба

    English-Ukrainian transcription dictionary > affection

  • 17 amour

    [ə'muə]
    n
    1) коха́ння, любо́в
    2) любо́вна інтри́га

    English-Ukrainian transcription dictionary > amour

  • 18 erotic

    [ɪ'rɒtɪk] 1. adj
    ероти́чний, любо́вний

    erotic insanity — еротома́нія

    2. n
    1) еро́тика
    2) рідк. ероти́чна пое́ма; любо́вний вірш

    English-Ukrainian transcription dictionary > erotic

  • 19 возлюбленный

    1) (прич.) улюблений, злюблений, укоханий. [Мати-ж моя улюблена];
    2) (сущ.) улюблений, любий, любко, любчик, милодан, укоханий, коханий, коханець, коханок, кохання (ср. р.), закохання (ср. р.), ладо (ср. р.); (о любовнике) коханець, полюбовник. Возлюбленная - улюблена, люба (р. люби и любої), любка, люблянка, милованка, милоданка, коханка, кохання (ср. р.), закохання (ср. р.), ладо (ср. р.). Первая -ная - первітка, люба-перволюба.
    * * *
    1) прич., в знач. прил. улю́блений, уко́ханий
    2) в знач. сущ. коха́ний, -ого, лю́бий, ми́лий; ( любовник) коха́нець, -нця, коха́нок, -нка, диал. люба́с

    Русско-украинский словарь > возлюбленный

  • 20 загляденье

    [про́сто] чу́до; диал. любо́та; ( невидаль) ди́во, дивови́жа, дивина́

    Русско-украинский словарь > загляденье

Страницы

См. также в других словарях:

  • Любо — Любо, братцы, любо «Любо, братцы, любо…»  популярная народная казачья песня. Содержание 1 История 2 Версия 1 (казачья) 3 Версия 2 (махновская) …   Википедия

  • любо — ЛЮБО, арх., народн., нареч. в знач. сказ. Хорошо, правильно, молодец и пр. аналогичные значения; исторически – возглас одобрения казаков какого л. поступка или слов. Ты крепка в своих думках, девонька. Любо! Любо! Такая без оглядки до Китая… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • любо — взглянуть любо.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. любо хорошо, приятно Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • любо — см.:  а любо (вып. 1, стр. 32). Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова. Словарь справочник Слова о полку Игореве : в 6 выпусках / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин т рус. яз; Л.: Наука. Ленингр. отд ние,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ЛЮБО — ЛЮБО, в знач. сказ. (прост.). Приятно, хорошо. Л. посмотреть. Л. послушать. Не л. не слушай, а врать не мешай (шутл. посл.). • Любо дорого смотреть приятно посмотреть, увидеть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • любо — любой, любый дорогой , укр. любий, др. русск., ст. слав. любъ ποθεινός, словен. ljȗb, ljubа ж., чеш. liby милый, любимый, приятный , стар. l᾽uby, польск., в. луж., н. луж. luby. Отсюда любовь ж., укр. любов, др. русск., ст. слав. любы, род. п.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • любо́й — ая, ое. 1. Всякий, каждый. Дом лоцмана Петрова отыскать было нетрудно: любой человек на пристани знал к нему дорогу. Н. Некрасов и Н. Станицкий, Три страны света. Мне было восемь лет, но я, как любой деревенский парнишка, был самосильным… …   Малый академический словарь

  • любо — кратк. прил. с инф. в функц. сказ. Разг. По душе, приятно, нравится. Л. посмотреть на влюбленных. Л. слушать такие добрые слова. Любо дорого; любо мило (очень хорошо, очень приятно) …   Энциклопедический словарь

  • любо — кратк. прил. с инф. в функц. сказ.; разг. По душе, приятно, нравится. Лю/бо посмотреть на влюбленных. Лю/бо слушать такие добрые слова. Любо дорого; любо мило (очень хорошо, очень приятно) …   Словарь многих выражений

  • ЛЮБО — При (об) одном любе. Волог. О неразделённой любви. СВГ 4, 59. Любо два. Сиб. Одобр. Очень хорошо, очень приятно. СФС, 102 …   Большой словарь русских поговорок

  • любо — люб, любо або, чи, хоч, хоча, може, навіть …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»