Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

люблю

  • 1 любить

    -бливать
    1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];
    2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];
    3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;
    4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.
    * * *
    (кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти

    Русско-украинский словарь > любить

  • 2 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 3 type

    1. n
    1) тип, типовий зразок; типовий представник (чогось)

    true to type — типовий, характерний

    2) різновид
    3) рід; клас; група
    4) символ
    5) модель, зразок, взірець
    6) зображення на монеті (на медалі)
    7) характерний знак
    8) штамп; відбиток
    9) друк. літера
    10) шрифт

    black (bold, fat) type — жирний шрифт

    type slug — рядок, відлитий на лінотипі

    type targetвійськ. планова ціль

    2. v
    1) друкувати на машинці
    2) мед. визначати групу крові
    * * *
    I [taip] n
    1) тип, типовий зразок або представник ( чогось)

    true to type — типовий, характерний

    people of every type — всі люди; всяка людина

    shes not my- — вона не в моєму смаку, я не люблю такий тип жінок

    3) рід, клас, група

    men of the Nordic [of the Oriental] type — люди північного /нордичного/ [східного] типу

    4) символ; емблема; a type of what was to come символ /передвісник/ того, що повинне було відбутися
    5) модель, зразок ( у мистецтві); a type of Italian beauty тип італійської краси
    7) відмітний знак або відмітна мітка; водяний знак

    to be of the same- — мати один, той же відмітний знак; штамп, відтиснення

    8) літера; шрифт

    black /bold, fat/ type — жирний шрифт

    Italic [Roman] type — курсив [прямий /латинський/ шрифт]

    in type — у наборі; набраний

    to set smth in type — набрати щось

    printed /displayed/ in bold type — набраний жирним шрифтом; = надрукований аршинними буквами; набір

    to set type — набирати, проводити набір

    to keep the type standing — зберегти набір, зберегти матриці; не розсипати набір

    II [taip] a III [taip] v
    1) писати, друкувати на машинці

    to type (out) a quotation — надрукувати цитату

    to type a blood sample — мед, визначати групу крові; класифікувати; відносити до певного типу

    3) бути типовим представником; служити прообразом, бути прототипом

    English-Ukrainian dictionary > type

  • 4 vice versa

    adv лат.
    навпаки

    I dislike him and vice versa — я не люблю його, а він — мене

    * * *
    лат.
    навпаки; І dіslіke hіm and vice versa я його не люблю, і він відповідає мені тим же; he calls black whіte and vice versa він називає чорне білим і навпаки

    English-Ukrainian dictionary > vice versa

  • 5 type

    I [taip] n
    1) тип, типовий зразок або представник ( чогось)

    true to type — типовий, характерний

    people of every type — всі люди; всяка людина

    shes not my- — вона не в моєму смаку, я не люблю такий тип жінок

    3) рід, клас, група

    men of the Nordic [of the Oriental] type — люди північного /нордичного/ [східного] типу

    4) символ; емблема; a type of what was to come символ /передвісник/ того, що повинне було відбутися
    5) модель, зразок ( у мистецтві); a type of Italian beauty тип італійської краси
    7) відмітний знак або відмітна мітка; водяний знак

    to be of the same- — мати один, той же відмітний знак; штамп, відтиснення

    8) літера; шрифт

    black /bold, fat/ type — жирний шрифт

    Italic [Roman] type — курсив [прямий /латинський/ шрифт]

    in type — у наборі; набраний

    to set smth in type — набрати щось

    printed /displayed/ in bold type — набраний жирним шрифтом; = надрукований аршинними буквами; набір

    to set type — набирати, проводити набір

    to keep the type standing — зберегти набір, зберегти матриці; не розсипати набір

    II [taip] a III [taip] v
    1) писати, друкувати на машинці

    to type (out) a quotation — надрукувати цитату

    to type a blood sample — мед, визначати групу крові; класифікувати; відносити до певного типу

    3) бути типовим представником; служити прообразом, бути прототипом

    English-Ukrainian dictionary > type

  • 6 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

  • 7 общество

    1) громада, громадянство, суспільство, суспільність, загал;
    2) (крестьянский мир) громада. [Громада - великий чоловік];
    3) (ассоциация, класс) товариство. Научное -ство - наукове товариство. Просветительное -ство - просвітнє товариство. Высшее, порядочное -ство - вище, порядне товариство. Собралось большое -ство - велике товариство зійшлося. Бывать в -стве - на людях бувати. Не люблю бывать в -стве - не люблю бувати в товаристві (серед людей, на людях). Перестал бывать в -стве - не став ходити між люди (на громаду). Выходить в -ство - на люди виходити;
    4) (компания) товариство. Мне неприятно его -ство - його товариство мені неприємне (відворотне).
    * * *
    1) суспі́льство
    2) (круг людей, сословное объединение) громадя́нство, грома́да, товари́ство, суспі́льство; ( общественность) суспі́льність, -ності
    3) ( среда) товари́ство, грома́да; ( компания) компа́нія; ( окружение) ото́чення
    4) (организация, учреждение) товари́ство
    5) ( крестьянская община) ист. грома́да, мир, -у

    Русско-украинский словарь > общество

  • 8 потому

    тим, отим, тому, того, через те, то, ото. [Мене ніхто не розуміє, і це не тим, ніби я якась загадкова натура (Л. Укр.). Отим мені і жаль стане матери-небоги (Шевч.). Тому ми й звемося зарічани, що живемо за річкою]. -му-то - тим-то, тому-то и т. д. -му что (ибо) - бо, тому що, того що, тим що, що. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Звали наших предків сусіди Полянами, що вони в полях кохались (Кул.)]. -му, что - того, тому, тим и т. д., що. [Кінь вороненький того зажурився, що ще сьогодні води не напився (Пісня). Не прийшов тому, що був хорий]. Не люблю его, -му что он лгун - не люблю його, бо він брехун. Я согласен, -му что вы этого желаете - згоджуюсь, бо (тому що) ви цього бажаєте. Он сказал так не -му, что хотел сделать мне зло - він сказав так не тому (не через те), що хотів мені лихо заподіяти.
    * * *
    1) нареч. тому́, че́рез те, того́, тим, оти́м; диал. зати́м

    \потому что — бо, тому́ що, че́рез те що, того́ що; позая́к

    Русско-украинский словарь > потому

  • 9 признаваться

    признаться
    1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);
    2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];
    3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - призн`аться
    1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитися

    призна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися

    до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що

    призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися

    2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися

    Русско-украинский словарь > признаваться

  • 10 пуще

    гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…
    * * *
    нареч.
    бі́льше, більш; ( сильнее) ду́жче; ( лучше) кра́ще; (горше) гі́рше, гірш

    Русско-украинский словарь > пуще

  • 11 before

    1. adv
    1) раніше, давніше; колись
    2) попереду

    the day before — напередодні

    long before — давно вже, задовго до

    2. prep
    1) перед, до; раніше
    2) попереду
    3) ніж

    death before dishonour — краще смерть, ніж ганьба

    I love him before myself — я люблю його більше, ніж себе

    the day before yesterday — позавчора

    before everything else — насамперед

    before long — незабаром

    before now — раніше

    before then — до того часу

    3. conj
    1) перш ніж; раніше, ніж; до того як; поки не

    he arrived before I expected him — він приїхав раніше, ніж я чекав його

    2) швидше, ніж, скоріше, ніж

    I would die before telling him — я скоріше умру, ніж скажу йому

    * * *
    I adv
    1) раніше, колись
    2) спереду; уперед
    3)

    a moment before — хвилину тому, щойно

    long before — задовго до, давно вже

    II prep
    2) у просторовому значенні вказує на знаходження або рух перед ким, чим-небудь перед
    3) указує на протікання процесу в чиїй-небудь. присутності перед, у присутності присутність у якій-небудь організації, у суді за викликом перед розгляд, обговорення питання ким-небудь на, в, у, перед; тж. передається орудн. вiдм.
    5) указує на перевагу, вищість в положенні, ранзі, здібностях перед, попереду
    7)
    III
    cj
    1) перш ніж, раніше ніж; поки не

    English-Ukrainian dictionary > before

  • 12 fancy

    1. n
    1) уява; фантазія
    2) ілюзія, мрія; уявний образ

    I have a fancy that — мені здається, що

    3) примха; каприз; вигадка
    4) смак, нахил, пристрасть
    5) розуміння, художній смак; уподобання
    6) (the fancy) збірн. ентузіасти, любителі; болільники
    2. adj
    1) химерний; вигадливий; примхливий
    2) фантастичний; уявний; казковий
    3) орнаментальний; прикрашений; фасонний
    4) фігурний, непростий; незвичайний
    5) модний, вишуканий; найвищого гатунку
    6) екстравагантний; надзвичайний
    7) строкатий, пістрявий, багатобарвний (про рослини)

    fancy girl (lady, woman) — коханка, утриманка; амер. повія

    fancy man — коханець; сутенер

    fancy men — любителі; болільники

    3. v
    1) уявляти (собі)

    just fancy!, only fancy! — можете собі уявити!, подумайте тільки!

    2) гадати, припускати
    3) подобатися, любити; мати схильність (до чогось)
    4) розм. бути високої думки про себе, бути самовдоволеним (звич. to fancy oneself)
    5) марно сподіватися
    6) виводити вид тварини (рослини) для одержання особливих властивостей
    * * *
    I [`fʒnsi] n
    1) фантазія, уява
    2) уявлюваний, уявний образ; ілюзія, мрія
    3) примха, каприз
    4) смак, схильність, пристрасть
    5) розуміння, ( художній) смак
    6) ( the fancy) ентузіасти, любителі; уболівальники
    II ['fʒnsi] a
    1) вигадливий, химерний, фантастичний
    2) орнаментальний, прикрашений; фасонний; фігурний, непростий
    3) модний; вишуканий, вищої якості

    fancy articles /goods/ — модні товари; дрібнички; галантерея

    4) фантастичний, екстравагантний
    5) ( про тварину або рослину) який володіє особливими властивостями
    6) строкатий, багатоколірний ( про рослину)
    III ['fʒnsi] v
    1) уявляти, уявляти собі
    2) припускати, думати
    3) подобатися, любити
    4) бути високої думки про себе, бути самовдоволеним, заноситися ( to fancy oneself)
    6) виводити вид тварини або рослини для отримання особливих властивостей

    English-Ukrainian dictionary > fancy

  • 13 still

    1. n
    1) поет. тиша; безмовність

    in the still of (the) night — у нічній тиші

    2) фотознімок
    3) кін. рекламний кадр, фотореклама
    4) телеб. студійна заставка
    5) діаграма
    6) пожежна тривога (по радіо тощо; тж still alarm)
    7) перегінний куб; дистилятор
    8) винокурний завод, ґуральня
    2. adj
    1) нерухомий, непорушний; спокійний
    2) тихий, безшумний, безмовний

    to be still — не розмовляти, не шуміти

    3) негучний, приглушений
    4) не ігристий (про вино)

    still alarm — пожежна тривога, що сповіщається по телефону (радіо)

    still camera — фотоапарат; фотокамера для знімання акторських проб, робочих моментів і рекламних фотографій

    still huntамер. обережне полювання, приховані пошуки дичини; кулуарні переговори

    as still as death (as the grave) — німий, як могила (як домовина)

    still waters run deepприсл. у тихому болоті чорти водяться; тиха вода греблю рве

    3. adv
    1) нерухомо, спокійно; тихо

    to stand still — не рухатися, залишатися непорушним; зупинитися

    2) досі; все ще; як і раніше
    3) все ж, все-таки, проте, однак
    4. v
    1) заспокоювати; утихомирювати
    2) примусити замовкнути; примусити зупинитися
    3) угамовувати, заспокоювати, утамовувати
    4) заспокоюватися
    5) переганяти, дистилювати; опріснювати
    6) заколисувати
    5. conj
    все-таки, проте, однак

    he has many faults, still I love him — незважаючи на всі його вади, я його все-таки люблю (кохаю)

    * * *
    I [stil] n
    1) пoeт. тиша, безмовність
    3) кiнo рекламний кадр, фотореклама
    4) тб. студійна заставка; діаграма, фотографія
    II [stil] a
    1) нерухомий, спокійний
    2) тихий, безмовний, безшумний
    3) тихий, неголосний, приглушений
    III [stil] adv
    нерухомо, спокійно, тихо
    IV [stil] v
    1) заспокоювати, утихомирювати; змусити замовчати; змусити зупинитися
    2) угамовувати, заспокоювати; заспокоюватися
    V [stil] adv
    1) дотепер, ( усе) ще, як, раніше

    still further — ще далі; більше того

    3) крім того, ще
    VI [stil]
    cj все-таки, проте, однак
    VII [stil] n
    1) перегінний куб, дистилятор
    VIII [stil] v
    переганяти, дистилювати

    English-Ukrainian dictionary > still

  • 14 sweet

    1. n
    1) льодяник, цукерка
    2) звич. pl солодке (про страву)
    3) солодкість, солодкий смак
    4) любий, коханий; люба, кохана
    5) звич. pl насолода, утіха
    6) наливка; лікер
    7) звич. pl поет. аромати, пахощі
    8) амер., розм. батат
    2. adj
    1) солодкий
    2) свіжий, незіпсований
    3) запашний, духмяний, пахучий

    to smell sweet, to have a sweet smell — бути запашним, гарно пахнути

    4) мелодійний, милозвучний
    5) приємний

    it is sweet to know that one is loved — приємно знати, що тебе люблять

    6) добрий, м'який
    7) розм. гарний, чарівний
    8) любий, коханий

    my sweet one — мій любий, мій коханий; моя люба, моя кохана (у звертанні)

    9) приємний, ласкавий
    10) родючий (про ґрунт)
    11) розм. безшумний (про мотор тощо); легко керований
    12) хім. без їдких речовин
    13) гірн. негазовий, вільний від рудникового газу

    sweet bayбот. благородний лавр

    sweet cherryбот. черешня

    sweet chestnutбот. їстівний каштан

    sweet cloverбот. буркун

    sweet flagбот. лепеха, аїр

    sweet peaбот. запашний горошок

    sweet potato — солодка картопля, батат

    sweet singerпоет. який пише релігійні вірші

    a sweet oneрозм. сильний удар кулаком

    at one's own sweet will — як заманеться, наздогад

    3. v
    1) підсолоджувати
    2) радувати
    * * *
    I [swiːt] n
    1) льодяник, цукерка
    2) pl солодке ( страва)
    3) милий, любий; мила, люба ( звертання)
    4) pl насолода, радощі
    5) pl наливка; лікер
    6) pl; пoeт. аромати
    7) cл.; див. sweet potato
    II [swiːt] a
    2) свіжий, незіпсований
    4) мелодійний, благозвучний
    6) добрий, м'який
    7) милий, чарівний; милий, люб'язний; привітний
    8) любий, милий, дорогий, коханий
    9) c-г. нейтральний, незасолений ( про ґрунт)
    10) xiм. без їдких речовин
    11) гipн. негазовий, вільний від рудникового газу

    English-Ukrainian dictionary > sweet

  • 15 then

    1. n
    той час

    since then — з того часу, відтоді

    till then, up to then — до того часу

    2. adj
    тодішній; що існував у той час
    3. adv
    1) тоді, у той час
    2) потім, після

    have smth. and then go to bed — поїж чого-небудь, а потім іди спати

    3) далі, потім
    4) у такому разі; тоді; то

    if you are tired then you'd better stay at home — якщо ви стомилися, то краще залишайтеся вдома

    5) крім того, до того ж

    I like to walk, and then it's cheaper — я люблю ходити пішки, до того ж це дешевше

    6) вживається для посилення значення при висловленні згоди

    all right then, do as you like — ну гаразд, робіть, як знаєте

    now then — ану, ану лишень, нумо

    now then, a little less noise there! — ану, тихіше там!

    * * *
    [pen]
    adv
    1) тоді, у той час
    2) після, потім

    have smth and then go to bed — співали що-небудь, йди спати; далі, потім ( про порядок)

    on the left the church, then a few old houses — ліворуч ( стоїть) церква, а за нею - кілька старих будинків

    3) крім того; до того ж; a потім

    and then you should remember — крім того, вам належить пам'ятати

    4) у такому випадку; тоді

    but then — але тоді; але з іншої сторони

    what then — є ну е що тодіє, ну е / так/ що жє, ну е що з тогоє

    then why did you leaveє навіщо ж тоді ви пішлиє

    5) виходить, отже; у такий спосіб

    well /so/ then — отже

    the chief factors, then, are... — основні фактори, отже, такі...

    6) використ. для ппідсилення при вираженні згоди

    oh, all right then, do as you like — ну що ж, робіть як знаєте

    7) iм. той час, та пора

    till then, up to then — до тих пір, до того часу

    8) у гpaм.; знaч.; пpикм. тодішній, існуючий у той час

    the then president [secretary] — тодішній президент [секретар]

    now thenану ж бо; ну-ну

    now then, a little less noise there! — ану ж бо, тихіше там!

    now then, what are you doing — є скажіть, нарешті, чим ви зайняті /що ви там робите/є

    now. then... — то... то..

    now she's sullen, then gay — вона то похмура, то весела

    now and then, every now and then — час від часу; іноді

    there and then, then and there — відразу, на місці

    and then someaмep., ще багато чого іншого;, ще дещо

    English-Ukrainian dictionary > then

  • 16 touting

    n
    рекламування свого товару, зазивання покупців

    English-Ukrainian dictionary > touting

  • 17 very

    1. adj
    1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний
    2) той самий, той же, саме той (як підсилення)
    3) самий; граничний
    4) сам по собі; простий

    he could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати

    5) навіть, хоча б; аж до
    6) істинний, законний

    very God of very Godрел. бога істина від бога істинна

    in very deed — насправді, безумовно

    in very truth — воістину

    the very idea! — що ви кажете! (подив)

    the very man — найбільш підхожа людина

    the very thing — саме те, що потрібно

    this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю

    to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину

    2. adv
    1) дуже, значно

    very much — дуже, надзвичайно

    2) після заперечень — дещо, доволі, досить
    3) самий, най-

    the very first (best) — найперший, найкращий

    at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині

    I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг

    4) точно, прямо; якраз, саме

    very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд

    very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник

    very heavy rocket — військ. надпотужна ракета

    we very nearly died — ми мало не загинули

    may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?

    my very own Christy — Крісті, рідна моя

    very early warning system — військ. система дуже раннього попередження

    V. light — військ. сигнальна ракета Вері

    V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері

    V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)

    * * *
    I a
    1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це
    2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)
    II adv.
    1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще
    2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо
    3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував
    4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

    English-Ukrainian dictionary > very

  • 18 worse

    1. n
    гірше
    2. adj (comp від bad)
    (ще) гірший
    3. adv (comp від badly)
    (ще) гірше; сильніше; більше

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки некорисні, а й небезпечні

    none the worse — аж ніяк не менше; ще сильніше

    you might do worseрозм. що ж, це непогано

    * * *
    I n

    to go from bad to worse — ставати все гірше, гірше

    a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше

    worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив

    to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.

    to be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.

    II a
    1) compar див. bad; adj
    2) гірший; (ще) гірше

    to make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної

    3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)

    I've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти

    III adv
    2) (ще) гірше

    you are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять

    3) сильніше, більше

    I hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]

    none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше

    English-Ukrainian dictionary > worse

  • 19 X

    I [eks] = x; a; кіно II [eks] = x; n
    (pi Xs, x's ['eksiz])
    2) мaт. ікс, невідома величина
    3) дещо таємне або невідоме; загадка; хтось таємний або невідомий; = містер Ікс
    4) хрест, хрестик; X's and O's гра в хрестики та нулики

    x marks the spotмісце відмічено хрестиком (на фoтo, плані); підпис (неграмотного); вибір або відповідь (на бюлетені, при тестуванні, анкетуванні); поцілнок ( в кінці письма)

    love ana xxxx... — люблю, цілую багато разів

    5) мaт. абсциса
    6) (X) неправильна відповідь ( на екзамені)
    7) (X) фільм, на який діти до 16 лет не допускаються
    9) (X) aмep. банкнота в десять доларів
    10) pl; cл. ( x's) витрати
    11) cкop. вiд Christ (X.)
    12) що-н. у формі букви Х
    III [eks] = x; v
    1) (тж. X out) закреслити ( в машинопису); забити ( літерою х); анулювати, відмінити
    2) зробити вибір, дати відповідь (відмітивши хрестиком; тж. X in)

    to X in the man of vour choice — відмітити кандидатуру, яка сподобалася

    English-Ukrainian dictionary > X

  • 20 yes

    1. n
    1) ствердна відповідь, підтвердження; згода
    2) голос «за»
    3) pl прихильники (пропозиції)
    2. adv
    1) так

    yes sir!військ. слухаюсь!, так точно!, єсть!

    2) мабуть; більше того
    3. v
    підтакувати; погоджуватися; давати ствердну відповідь
    * * *
    I [jes] adv
    1) так; вiйcьк. так точно! єсть!; у відповідях, що виражають незгоду з твердженням, що міститься в питанні з запереченням; як ввідне слово (так) мабуть; більш(е) того
    2) iм. ствердна відповідь; згода; голос "за"; pl що голосують "за", прихильники ( якоїсь пропозиції)

    yes I am ready — так, я готовий

    you don't love me! - Yes I do — ти мене не любиш! - Ні, люблю

    don't say that!-Yes I will! — не говори так! - Ні, говоритиму!

    this is a possible, yes, a probable explanation — це можливе, так, мабуть, вірогідне пояснення

    I shall be ready, yes, eager to help you — я готовий, більше того, прагну допомогти вам

    a shout of protest from the yeses — крики протесту з боку тих, хто голосував "за"

    II [jes] v
    піддакувати; погоджуватися, давати ствердну відповідь

    English-Ukrainian dictionary > yes

См. также в других словарях:

  • ЛЮБЛЮ — «ЛЮБЛЮ», Россия, кинокомпания Сергея Сенина, 1993, цв., 50 мин. Музыкальный фильм. Бенефис Людмилы Гурченко. В ролях: Людмила Гурченко (см. ГУРЧЕНКО Людмила Марковна). Режиссер: Федор Бондарчук (см. БОНДАРЧУК Федор Сергеевич). Оператор: Михаил… …   Энциклопедия кино

  • ЛЮБЛЮ — Играть в люблю. Жарг. мол. Шутл. Совершать половой акт, совокупляться. Максимов, 160 …   Большой словарь русских поговорок

  • Люблю тебя, люблю — Je t aime, je t aime …   Википедия

  • Люблю тебя, не люблю тебя — I Love You, I Love You Not …   Википедия

  • Люблю тебя — Люблю тебя, жизнь (фильм) Люблю тебя, жизнь …   Википедия

  • Люблю тебя, жизнь (фильм) — Люблю тебя, жизнь …   Википедия

  • Люблю тебя, чувак — I Love You, Man Жанр …   Википедия

  • Люблю. Жду. Лена (фильм) — Люблю. Жду. Лена Жанр Мелодрама Режиссёр Сергей Никоненко В главных ролях Александр Новиков, Ольга Битюкова, Юлиана Бугаева, Сергей Никоненко, Анатолий Ромашин Кинокомпания Киностудия им. М. Горького …   Википедия

  • Люблю. Жду. Лена — Жанр Мелодрама Режиссёр Сергей Никоненко В главных ролях Александр Новиков, Ольга Битюкова, Юлиана Бугаева, Сергей Никоненко …   Википедия

  • Люблю тебя, жизнь — Люблю тебя, жизнь …   Википедия

  • Люблю ли тебя, я не знаю, / Но кажется мне, что люблю! — Из стихотворения «Средь шумного бала...» (1851) Алексея Константиновича Толстого (1817 1875). В 1878 г. на это стихотворение П. И. Чайковский написал романс, который стал очень популярен. Формула шутливо иронического объяснения в любви.… …   Словарь крылатых слов и выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»