-
1 луджений
техн. облужённый -
2 луджений дріт
лужёная про́волока -
3 луджений провід
лужёный про́водУкраїнсько-російський політехнічний словник > луджений провід
-
4 вылуженный
техн.ви́луджений, ви́білений -
5 лужёный
техн.полу́джений, ви́луджений, ви́білений -
6 облужённый
техн.лу́джений, полу́джений, ви́луджений -
7 вылуженный
техн.ви́луджений, ви́білений -
8 лужёный
техн.полу́джений, ви́луджений, ви́білений -
9 облужённый
техн.лу́джений, полу́джений, ви́луджений -
10 вылуженный
ви́луджений, ви́білений -
11 лудить
луживать1) лудити (луджу, -диш), білити що. [Лудити самовар (Київщ.). Мідяний посуд лудять (білять) (Троян.)]. Лужёный - луджений, білений, побілений;2) см. Луданить.* * *луди́ти, біли́ти -
12 лужёный
прил.лу́джений, ви́луджений, бі́лений, ви́біленийлужёная гло́тка у кого — мі́дне (лу́джене) го́рло в кого
-
13 облужённый
полу́джений, ви́луджений, лу́джений -
14 лужёный
лу/джений, ви/ луджений
См. также в других словарях:
луджений — на, не, Пр. Луджений … Словник лемківскої говірки
луджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити. 2) у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби) … Український тлумачний словник
луджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вилуджений — дієприкметник від: вилудити … Орфографічний словник української мови