Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

литӹмӓш+кого

  • 1 перифразировать

    кого что перифразовувати, переказувати кого, що.
    * * *
    несов., сов. лит.
    перифразо́вувати, перифразува́ти

    Русско-украинский словарь > перифразировать

  • 2 небылица

    1) (чего не было, что не соответствует действительности) небувальщина, небилиця. [Розказує всякі небувальщини (Київ)]. Быль и -ца - бувальщина й небувальщина, билиця й небилиця. [Поет творчою фантазію уявляє собі билиці й небилиці (Рада)];
    2) (вымысел) небилиця, вигадка, байка. [Баладою зветься такий епічний твір, в якому переважає вигадка, фантазія, небилиця (Р. Край). Що ті люди нерозумні се плещуть за небилицю про княгиню ту прекрасну? (Федьк.). Ні про кого не складалось стільки байок, вигадок, як про Макара Мусійовича (Яворн.)]. -ца в лицах - а) (сказка с картинками) казка (байка) з малюнками; б) (выдумка) небилиця, вигадка, (вздор) нісенітниця; в) брехун (-на), брехуха; см. Враль, -лиха;
    3) (сплетня) небилиця, (клевета) наклеп (-пу). Взводить, вмести (всклепать) -цу на кого - вигадувати, вигадати небилицю про (на) кого, клепати, наклепати на кого. [Тепер-же я, голубчику, віддячу тобі за всі твої малювання та небилиці, що вигадував на нас, чортів! (Гоголь)];
    4) (вздор) небилиця, нісенітниця.
    * * *
    1) небили́ця, небува́льщина; ( выдумка) ви́гадка; ( вздор) нісені́тниця

    взво́дить (распуска́ть) \небылица цу (\небылица цы) — розпуска́ти (разг. торо́чити) небили́ці (вигадки); плести́ нісені́тниці

    2) лит. небили́ця, небува́льщина

    Русско-украинский словарь > небылица

  • 3 отдалять

    -лить
    1) віддаляти (реже далити), віддалити кого, що від кого, від чого. Это -лит нас от нашего пути, от нашей цели - це нас відверне (відхилить) від нашого шляху, від нашої мети. -лить уплату - відсунути (відрочити) виплату;
    2) (отстранить) відстороняти, відсторонити кого, що від кого, від чого. Отдалённый - віддалений. См. Отдалённый прил.
    * * *
    несов.; сов. - отдал`ить
    віддаля́ти, віддали́ти; (перен.: делать менее близким диал.) відтру́чувати и відтруча́ти, відтру́тити

    Русско-украинский словарь > отдалять

  • 4 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

  • 5 насиловать

    1) силувати, примушувати, неволити, приневолювати, (редко) ґвалтувати кого; см. ещё Насилие 2 (Производить -лие). [Не хоче робити, - не силуй, їсти не хоче, - бий (Номис)]. -луя себя, свою совесть - силуючи (примушуючи) себе; через силу. [Думала, думала, і через силу намірилася сказати (Квітка)];
    2) (в половом отнош.) ґвалтувати кого. [Хто-би дівку усильством зґвалтував (Стат. Лит.)]. -ться -
    1) силуватися, примушуватися, приневолюватися, бути силуваним, примушуваним, приневолюваним;
    2) ґвалтуватися, бути ґвалтованим.
    * * *
    1) наси́лувати, -лую, -луєш; ( принуждать) си́лувати, приму́шувати, -шую, -шуєш
    2) ( о половом насилии) ґвалтува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    Русско-украинский словарь > насиловать

  • 6 порука

    1) запорука, зарука, порука в чому, чому, чого. [Запорука щасливого життя, доброго розвитку. Де ті сили для боротьби? Де той гарт, що міг-би служити порукою перемоги? (Коцюб.)];
    2) ручання, зарука, порука за кого, за що; (письменная) рукої[є]мство. [Таковий маєть наперед по собі поруку або рукоємство дати (Статут Лит.)];
    3) (лицо, поручитель, -ница) поручник, -ниця, заручник, -ниця, ручитель, -телька, рукоїмця (общ. р.). [Без поручника не дали грошей (Лев.). Рукоїмця, которий ручиться за кого, повинен виплатити за того (Ст. Лат.)]. В -ку - на запоруку, на поруку, на заруку. -ка за меня, нас и т. п. - моя, наша запорука, зарука, порука. Круговая -ка - кругова, гуртова, спільна за(по)рука, порука. Отпустить или взять на -ки - пустити, взяти на поруки. [Пораяв нам удатися до слідчого та випрохати Івана на поруки].
    * * *
    1) ( ручательство) пору́ка
    2) ( залог) запору́ка, зару́ка

    Русско-украинский словарь > порука

  • 7 мыслить

    1) думати, мислити, (полагать) гадати, (размышлять) міркувати, розважати над чим, (мозговать) мізкувати, метикувати; Срв. Думать. [Де найбільше учень знає, там він найменше мислить (Куліш). Хто більше працює, той більше й міркує (Наш). Люблю читати й метикувати (Н.-Лев.)]. Он много о себе -лит - він багато про себе думає, він про себе дуже думний;
    2) мати намір;
    3) дбати, клопотатися, думати про кого, про що; см. Заботиться.
    * * *
    1) ми́слити; ( рассуждать) міркува́ти, гада́ти; диал. гадкува́ти; ( думать) ду́мати, гада́ти
    2) (рассчитывать, предполагать) ду́мати, гада́ти, уявля́ти

    Русско-украинский словарь > мыслить

  • 8 образ

    1) (вид, фигура, подобие, внешность) образ (-зу), подоба, постать (-ти), постава; (изображение рисованное, лепное и т. п.) образ, подобизна. Образ человеческий - образ людський, подоба людська. На нём нет образа человеческого - він не має образу людського (подоби людської). Принимать образ кого, чего - брати (взяти) на себе образ чий, подобу чию и т. д.;
    2) (способ) лад (-ду), спосіб (-собу), чин, роб, побит, побут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом - таким чином (робом, ладом, побитом), отак, по-такому, отож, отже. Каким -зом - яким чином (способом, ладом, побитом, робом), як, по-якому. Никаким -зом - ніяк, ніяким світом, жадним способом (побитом, чином), жадною мірою, зроду-звіку. Некоторым -зом - деяким чином (робом, побитом). Каким-то -зом - якось, якимсь робом (чином). Равным -зом - рівно-ж, зарівно. Известным -зом - певним ладом (робом, чином). Главным -зом - переважно, головним чином, головно, найпаче, здебільшого. Наилучшим -зом - що-найкраще, як найкраще, як найліпше. Надлежащим -зом - гаразд. Ненадлежащим -зом - неналежно. Частным -зом - приватно, приватним робом (чином). Обыкновенным -зом - звичайно, звичайним ладом (робом, чином), як заведено. Незаметным -зом - непомітно. Иным -зом - инакше, инаково, иншим ладом (робом, чином, способом). Тем или иным -зом - так чи инак (инакше, инаково), тим чи иншим робом (чином, способом, побитом). Осторожным -зом - тихим (обережним) чином (ладом). Делать по чьему-л. -зу - робити (ходити) чиїм робом (ладом). Образ действия - поводження, поводіння, поступування. Образ правления - система (спосіб) урядування, уряд. Здесь образ правления республиканский - тут уряд республіканський. Образ жизни - побит, побут. Образ мыслей - напрям думок;
    3) См. Икона. Лежать под -ми (умирать) - конати, доходити.
    * * *
    I
    1) о́браз, -у; ( облик) подо́ба
    2) (наглядное представление о ком-чём-л.) о́браз, уя́ва
    3) лит., иск. о́браз, по́стать, -ті
    4) ( способ) спо́сіб, -собу; по́бит, -у; ( характер) хара́ктер, -у; ( направление) на́прям, -у
    5) (в твор. п. в сочетании с предшествующим прилагательным или местоимением в значении способа, средства обычно переводится формой соответствующего наречия, иногда формой твор. п. прилагательного и последующего существительного) чин, спо́сіб
    6) мат. о́браз, -у
    II
    ( икона) церк. о́браз, -а

    Русско-украинский словарь > образ

  • 9 стих

    I лит.
    вірш; ( произведение) пое́зія

    \стих хи́ — мн. ві́рші, -шів, пое́зії, -зій ( стихотворения), пое́зія (стихотворение, стихотворения), вірш ( стихотворение)

    силлаби́ческий \стих х — силабі́чний вірш

    рома́н в \стих ха́х — рома́н у ві́ршах

    сбо́рник \стих хо́в — збі́рка пое́зій (ві́ршів)

    II

    \стих х нашёл (накати́л) на кого́ — [таке́] найшло́ на ко́го; (о блажи, дури) [таки́й] дур найшо́в на ко́го

    Русско-украинский словарь > стих

См. также в других словарях:

  • "Пусть я кого-нибудь люблю" — «ПУСТЬ Я КОГО НИБУДЬ ЛЮБЛЮ», юношеское стих. Л. (1831), сумрачная тональность к рого (сравнение любви с «чумным пятном» на сердце, чувства безнадежности и одиночества: «Живу как неба властелин / В прекрасном мире но один»), очевидно, была усилена …   Лермонтовская энциклопедия

  • АЛЕКСАНДРОВА - ЧЕХА ГОМОЛОГИИ И КОГО-МОЛОГИИ — спектральные гомологии и когомологии, гомологии и когомологии, удовлетворяющие всем Стинрода Эйленберга аксиомам (кроме, быть может, аксиомы точности) и нек рому условию непрерывности. Группы (или модули) гомологии Александрова Чеха [1], [2]… …   Математическая энциклопедия

  • ПАНЕГИРИСТ — ПАНЕГИРИСТ, панегириста, муж. 1. Автор панегирика (ист. лит.). 2. перен., кого чего. Неумеренный хвалитель, восторженный, безусловный поклонник кого чего нибудь (книжн.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Литовцы — (лит. Lietùvininkai, Lietùviai, латыш. Leiszi, немецк. Liltauer) живут в сев. зап. России, Царстве Польском и восточной Пруссии, составляя немногочисленный народ, мало исследованный русскими учеными и более известный по наблюдениям немецко… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Кость от кости — кого, чей. Экспрес. 1. Родной ребёнок; кровный родственник. «Ты сама голодна, и подле тебя стонет ещё… сын твой, плоть от плоти твоей, кость от костей твоих, который тоже просит хлеба» (Салтыков Щедрин. Невинные рассказы). 2. Детище кого либо или …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Лавры спать не дают — кого, чьи, кому. Книжн. Ирон. Чей либо успех вызывает у кого либо чувство зависти. Лавры Боборыкина не дают мне спать: пишу повесть из московской жизни (Чехов. Письмо А. С. Суворину, 5 дек. 1894). Слова древнегреческого полководца Фемистокла:… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Плоть от плоти — кого, чьей. Высок. 1. Родной ребёнок, потомок. «Ты сама голодна, и подле тебя стонет ещё… сын твой, плоть от плоти твоей, кость от костей твоих, который тоже просит хлеба» (Салтыков Щедрин, Невинные рассказы). 2. Порождение, детище кого либо или… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Водить за нос — кого. Обманывать, вводить в заблуждение, обычно обещая что либо и не выполняя обещанного. Студенты все влюблялись в неё, по очереди или по несколько в одно время. Она всех водила за нос и про любовь одного рассказывала другому и смеялась над… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Кондрашка хватил — кого. Прост. То же, что Кондрашка пришиб (прихватил). Тетюева взорвало, он… тут же, не выходя из за стола, подал в отставку. Гордый старик не перенёс такого удара и прожил в отставке всего несколько месяцев: его хватил кондрашка (Мамин Сибиряк.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ЕВАНГЕЛИЕ. ЧАСТЬ II — Язык Евангелий Проблема новозаветного греческого Дошедшие до нас оригинальные тексты НЗ написаны на древнегреч. языке (см. ст. Греческий язык); существующие версии на др. языках это переводы с греческого (или с др. переводов; о переводах… …   Православная энциклопедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»