литературы+и+искусства

1) (продукт труда, творчества) opera ж.

2) ( итог умножения) prodotto м.

* * *

1) opera f; lavoro m ( научное); prodotto m

2) мат. prodotto

3) ( действие) effettuazione f, attuazione f, produzione f

* * *

1) gener. produzione, roba (литературы, искусства), opera, scritto, componimento, composizione (искусства), creazione (художественное и т.п.), labore, lavoro

2) poet. opra

3) math. prodotto

4) mus. pezzo

1) General subject: a oner at, adept, antiquarian, antiquary, connoisseur, connoisseur (особ. искусства), craftsmaster, dabster, deacon, expert, fancier, fancier (особ. разводящий кого-л., что-л.), fiend, hepcat, judge, passed master, passed-master, past master, past mistress, past-master, proficient, sharp, swam, swami, watcher, whale, dab, familiar, merchant, (человек прекрасно владеющий чем-л.) wielder

2) Colloquial: dabber, scholar (языка)

3) British English: dab hand

4) Accounting: master (своего дела)

5) Spanish: don

6) Italian: cognoscente (искусства, литературы и т. п.), conoscente

7) Jargon: old hand (чего-л.), shark

8) Information technology: hacker (конкретной программы)

9) American English: maven

10) Makarov: ace

89 С ж. неод.

1. (без мн. ч.) ajalugu (kui mineviku kulg ja kui teadus); kõnek. minevik; \историяя искусства kunstiajalugu, \историяя литературы kirjanduslugu, \историяя белорусской литературы valgevene kirjanduse ajalugu, valgevene kirjanduslugu, \историяя древнего мира vanaaeg (ajaloodistsipliinina), \историяя средних веков keskaeg (ajaloodistsipliinina), новая \историяя uusaeg, творить \историяю ajalugu tegema, об этом \историяя умалчивает nalj. sellest vaikib ajalugu, это для нас уже \историяя meile on see juba ajalugu;

2. lugu; \историяя болезни med. haiguslugu, \историяя его жизни tema elulugu, рассказывать весёлые \историяи lõbusaid lugusid rääkima, вот так \историяя kõnek. on see alles lugu; ‚

вечная \историяя kõnek. vana lugu v laul;

войти в \историяю ajalukku minema;

попадать v

попасть в (неприятную) \историяю ebameeldivasse loosse sattuma; (вот так)

\историяя с географией! nalj. (säh sulle) kooki moosiga!

1) General subject: prince (литературы, искусства и т. п.)

2) Military: eminent personality

3) Diplomatic term: outstanding leader

4) Politics: conspicuous figure

1) gener. (любительская) Bastelarbeit, (любительская) Bastelei, Klamotten (о фильме, пьесе и т. п.)

2) colloq. (жалкая) Schmarren (о произведениях искусства, литературы)

3) scorn. (графоманская) Elaborat

1. work; production

2. мат. product

bloom, blossoming; (перен.) flourishing, flowering, heyday

treasure-house*, depository; (перен. тж.) treasury, storehouse*

расцве́т

прям., перен. disfloro;

prosperado (тк. перен.);

ora epoko (литературы, искусства);

\расцвета́ть см. расцвести́.

* * *

1) florecimiento m

2) (подъём, процветание) prosperidad f

* * *

1) florecimiento m

2) (подъём, процветание) prosperidad f

* * *

1) gener. (ïîäú¸ì, ïðîöâåáàñèå) prosperidad, florecimiento, proceridad, eclosión

2) liter. auge, verdor (лет, молодости)

gener. (какому-л.) s'engager (о деятеле искусства, литературы)

idiom. ouvrage (Работа, сочинение, произведение искусства, литературы или ремесла. Ср.: опус)

gener. ottocentista (деятель искусства и литературы XIX в.)

gener. des Ordens des Roten Banners der Arbeit (награда СССР за большие трудовые заслуги перед государством и обществом в области производства, науки, культуры, литературы, искусства, народного образования, здравоохранения,)

1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;

2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];

3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);

4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;

5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.

* * *

1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння

2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

4) ( о документе) напра́влення

1) парі[о]сть (-рости) (ж. р.), парі[о]ст (-росту) (м. р.), парі[о]сток (-стка). Срв. Побег, Отпрыск. -расль славного рода (о людях) - славного роду нащадок (парість);

2) (горной цепи) вітка, віднога, відгір'я;

3) парі[о]сть, галузь (-зи), ділянка. Во всех -слях литературы, искусства, знания, промышленности - в усіх паростях (галузях, ділянках) літератури, мистецтва, знаття, промисловости.

* * *

1) га́лузь, -зі

2) ( потомок) наща́док, -дка; (ветвь родства, потомство) га́лузь

3) ( побег растения) па́гін, -гона, уменьш. па́гонець, -гінця

4) ( отрог) відрі́г, -ро́га

- безумная идея

••

- идея фикс

Существительное карикатура передается английскими синонимами caricature и cartoon, которые сближаются в значении 'рисунок, изображающий кого-л. в намеренно искаженном, смешном виде', причем cartoon служит преимущественно для обозначения карикатур политического содержания. Существительное caricature отличается большей обобщенностью, чем cartoon, и может употребляться в значении 'сатирическое или юмористическое изображение действительности в произведениях искусства и литературы'.

\