Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лей к.

  • 41 масло

    1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;
    2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;
    3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;
    4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;
    5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;
    6) (в игре в мяч, в свинку) масло;
    7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);
    8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.
    * * *
    1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

    деревя́нное \масло — оли́ва

    2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

    Русско-украинский словарь > масло

  • 42 мозоль

    1) мозоля (-лі), (пров.) мозіль (-золи), мозуля, мозуль (-ля), могодзуля, мудзуля, муль (-ля), наростень (-тня), (гал.) нагніток (-тка), (только на пятке) гузка. [На мозолю наступило (Мирн.). А в нас що? Нужда та мозіль (Федьк.). Три мозулі, як цибулі (Гнід.). Настоптала закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Працюєш так, що такий муль муляється, що й чорт не з'їсть (Звин.). Наростня не можна просто зрізати (Поділля)]. Натирать, натереть, набивать, набить -ли - намулювати, намуляти, (зап.) намулити мозолі. [Три мозолі на долоні намуляла (Чуб. V)]. Работать до -лей - працювати, аж мозолями вкриватися; мозолитися. [Ти працюєш, мозолишся, а воно в тебе краде (Кониськ.)]. Наживать, нажить -лями что - набувати, набути, надбати, наживати, нажити мозоля[е]ними руками що. [Мозоляними руками надбає те, що має в господі (Мирн.)]. -золь костная - кісткова мозоля;
    2) (у обезьяны) зад (-ду);
    3) стар. - більмо; срв. Бельмо.
    * * *
    мозо́ля, -лі, мозо́ль, -ля

    Русско-украинский словарь > мозоль

  • 43 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 44 неволя

    1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;
    2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);
    3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).
    * * *
    нево́ля

    кака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля

    Русско-украинский словарь > неволя

  • 45 опока

    1) паморозь (-зи);
    2) ґлей.
    * * *
    мет., геол.
    опо́ка

    Русско-украинский словарь > опока

  • 46 пожалеть

    пожалувати, пожалкувати кого, що и чого, про кого, про що, за ким, за чим, пожаліти, зажаліти, ужалувати кого, чого, (преимущественно в значении поскупиться) пошкодувати (диал. пошкодіти) чого, (реже) кого, (поберечь) пошанувати що; (сжалиться) пожалитися, зжалитися над ким и кого, ужалітися, зжалітися, зглянутися на кого, на що. [Рідна мати і полає і пожалує (Звин.). Мале пожалуєш, велике втеряєш. Він пожалів мене вбить (Рудч.). Не зажалієш (не вжалуєш) батька в наймах. Пожалкував-би моїх слізочок (Квітка). Ой, пожалься, милий боже, дівчиноньки молодої (Метл.)]. Не -лей денег - не пошкодуй (не пожалуй) грошей. Пожалеешь лычка - отдашь ремешок - не жалій ухналя, бо підкову згубиш. Срв. Жалеть, Сжалиться.
    * * *
    1) ( кого-что - почувствовать жалость) пожалі́ти, пожа́лувати (кого-що); (несов.: сжалиться) згля́нутися (на кого-що)
    2) (о ком-чём, чего - почувствовать сожаление, опечалиться) пожалкува́ти (за ким-чим, про що), пошкодува́ти (за ким-чим), пожа́лувати (за ким-чим, кого-чого, про що)
    3) ( поскупиться) пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пожалі́ти
    4) (пощадить, поберечь) пожалі́ти, пошанува́ти, поберегти́

    Русско-украинский словарь > пожалеть

  • 47 строитель

    1) ( строительный рабочий) будіве́льник

    сою́з \строитель лей — спі́лка будіве́льників

    2) (участник строительства; созидатель) будівни́к, -а, будівни́чий, -ого

    \строитель ль мо́ста́ — будівни́к моста́ (мо́сту), мостобудівни́к, -а

    Русско-украинский словарь > строитель

  • 48 цель

    1) ціль, -лі

    стреля́ть в \цель — стріля́ти в ціль

    2) перен. мета́, ціль

    це́ли — мн. ці́лі, -лей, мета́

    коры́стные цели — кори́сливі міркува́ння (ці́лі, інтере́си)

    идти́ без це́ли — іти́ без ці́лі (без мети́, безці́льно); ( куда глаза глядят) іти́ світ за́ очі (навмання́)

    иметь [своей] це́лью — ма́ти на меті́

    зада́ться це́лью — поста́вити собі́ мету́ (за мету)

    с це́лью — (с неопр.) для то́го, щоб; з мето́ю

    с це́лью (в це́лях) чего́ — з мето́ю чого́, ма́ючи на меті́ що; ( чтобы) щоб

    Русско-украинский словарь > цель

  • 49 эмаль

    ема́ль, -лі, скли́ця, по́ливо

    эма́ли — (мн.: художественные изделия) ема́лі, -лей

    Русско-украинский словарь > эмаль

  • 50 Иловка

    иловатая глина) г[ґ]лей (-лею).

    Русско-украинский словарь > Иловка

  • 51 Оплывчивый

    1) (о свече) топкий, топнистий. [Свічка топниста - не стільки її згорить, скільки стопиться];
    2) (о земле размокшей и спалзывающей) спливний. [Спливний ґлей залив город].

    Русско-украинский словарь > Оплывчивый

  • 52 блок моделей

    Русско-украинский металлургический словарь > блок моделей

  • 53 шуруп для вязки моделей

    Русско-украинский металлургический словарь > шуруп для вязки моделей

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лей — может означать: Лей (Италия)  коммуна в Италии. Лей (Франция)  коммуна во Франции. Лей (денежная единица) денежная единица, являющаяся национальной валютой двух стран: Молдавский лей  валюта Молдавии; Румынский лей  валюта… …   Википедия

  • ЛЕЙ — [рум. leu] денежная единица Румынии, равная 100 баням. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006. ЛЕЙ Румынская монетная единица = 1 франку = 25 коп. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Лей — (leu, pl. lei) Стандартная денежная единица Румынии, равная 100 баням. Финансы. Толковый словарь. 2 е изд. М.: ИНФРА М , Издательство Весь Мир . Брайен Батлер, Брайен Джонсон, Грэм Сидуэл и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М.. 2000. Лей Лей… …   Финансовый словарь

  • лей — ЛЕЙ, лейся. повел. от лить, литься. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛЕЙ — ЛЕЙ, лея, муж. Денежная единица в Румынии. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • лей — ЛЕЙ, лея, м Денежная единица Румынии, введенная в обращение в 1867 году. В пачке долларов попалась купюра в один лей …   Толковый словарь русских существительных

  • ЛЕЙ — ЛЕЙ, Камара Лей (Camara Laye) (1928—1985), гвинейский писатель (на франц. яз.). Автобиогр. пов. «Черный мальчик» (1953). Ром. «Взгляд короля» (1954), «Драмус» (1966) …   Литературный энциклопедический словарь

  • Лей К. — Лей К., см.  …   Энциклопедический справочник «Африка»

  • Лей — денежная единица Румынии. Состоит из 100 бань. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ЛЕЙ — (рум. leu, lei) денежная единица Молдовы, Румынии, делится на 100 баней. Введена в обращение в 1867 г. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный экономический словарь. 2 е изд., испр. М.: ИНФРА М. 479 с.. 1999 …   Экономический словарь

  • лей — лей, я; мн. леи, леев (денежная единицаРумынии, Молдавии) …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»