лама

буддийский священник)

I. лама (-ми, м. р.).

II. Лама, зоол. - ляма (-ми, ж. р.).

* * *

ламаїзм (-му).

* * *

ломнуть

1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];

2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.

* * *

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

-ся и Изламливать, -ся, изломать, -ся и Изломить, -ся ламати, -ся, поламати, -ся, зламати, -ся, ломити, -ся, зломити, -ся, поломити, -ся, (на куски) трощити, -ся, потрощити, -ся; срвн. Ломать, -ся. [Зламав косу об камінь (Харківщ.)]. Изломанный - поламаний, зламаний, поломаний, зломаний, потрощений.

* * *

несов.; сов. - излом`ать

1) лама́ти, полама́ти, зла́мувати, -мую, -муєш, злама́ти и мног. позла́мувати; ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити; (на куски, на части) трощи́ти, потрощи́ти

2) (калечить, увечить) калі́чити, покалі́чити; (перен.: делать неестественным; коверкать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити, лама́ти, полама́ти

3) (изнурять, измучивать - о болезни, тяжёлой дороге) му́чити, зму́чити и заму́чити, несов. лама́ти, полама́ти

несов.; сов. - излом`аться

1) лама́тися, полама́тися, зла́муватися, -муюся, -муєшся, злама́тися и мног. позла́муватися; псува́тися (псую́ся, псує́шся), зіпсува́тися и попсува́тися, ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися; трощи́тися, потрощи́тися; калі́читися, покалі́читися; ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися, несов. лама́тися

2) ( терять естественность в поведении) става́ти (стаю) кривлякою, ста́ти (ста́неш) кривля́кою; сов. змані́ритися

1) см. Кобениться 1;

2) (о словах, языке) перекручуватися, перековерс[з]уватися, перевертатися, вивертатися, ламатися, (калечиться) калічитися, нівечитися.

* * *

1) ( кривляться) кривля́тися, лама́тися

2) страд. псува́тися (псує́ться), лама́тися; ні́вечитися, калі́читися; перекру́чуватися; спотво́рюватися; калі́читися

1) лама́ння; трощі́ння

2) лама́ння; кривля́ння

1) ламатися, ломитися, (на мелкие куски, в дребезги) трощитися; (страд. з.) бути ламаним, ломленим, трощеним; срв. Ломиться. [Погані голки - не ламаються, а гнуться (Київщ.). Щастя на коліні не ломиться (Номис)]. Камень -мается (крошится) - камінь кришиться. Здесь -мается наилучший камень для мельничных жерновов - тут б'ють (лупають) найкраще млинове каміння. Этот дом будет -ться - цей будинок розбиратимуть;

2) виламуватися, викривлятися, вивертатися, викручуватися; срв. Кривляться. [Нап'ється п'яний, виламується, чорт батька зна що язиком плеще (Козелеч.)];

3) (чиниться, церемониться) маніритися, пишатися. [Не люблю я таких гостей: як почнуть маніритися, як почнуть пишатися, то аж упрієш, поки до чого припросиш (М. Грінч.)];

4) (упрямиться) кобенитися, комизитися, коцюбитися, опинатися, огурятися;

5) (важничать перед кем) величатися, чванитися, приндитися, бундючитися, пиндючитися, (г)индичитися перед ким. [Ото величається перед людьми, наче справді не знати яке цабе (Київщ.)];

6) (издеваться над кем) знущатися з кого;

7) (бороться) боротися, борюкатися з ким;

8) (о коровах в течке) полювати, бігати.

* * *

1) лама́тися, ломи́тися

2) перен. лама́тися; ( паясничать) кривля́тися; ( жеманничать) мані́ритися

1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];

2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];

3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];

4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;

5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).

* * *

1) ломи́ти, лама́ти

2) ( лезть напролом) су́нути; ( стремительно двигаться вперёд) посува́тися, вульг. пе́рти, пе́ртися

3) (безл.: о болезненном ощущении) ломи́ти, лама́ти; ( крутить) крути́ти (кру́тить)

4) ( запрашивать непомерную цену) ломи́ти, загина́ти

-ся, преломить, -ся переломлювати, -ся, ломити, -ся, переломити, -ся, переламувати, -ся, ламати, -ся (и ломати, -ся (зап.), переламати, -ся, заломлюватися, заломатися, заломитися, (о мн.) попереломлювати, -ся, попереламувати, -ся, позаломлюватися. [Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм (Єван.). Промова взагалі надзвичайно цікава, бо показує, як переломлюються події в цій маніякальній голові (Єфр.)]. Свет, солнечный луч -яется - світ, сонячний промінь ламається, переломлюється, заломлюється (заломується) (зап.). [В воді світ ламається (Комар.). Заломався сонячний промінь (Франко)]. Преломляющий - переломний, що переломлює. -ющее ребро призмы - переломне ребро (-ний руб) призми. Преломлённый - переломлений, переламаний.

* * *

несов.; сов. - прелом`ить

1) ( переламывать) перело́млювати и перела́мувати, переломи́ти

2) физ. зало́млювати, заломи́ти

3) перен. відбива́ти, відби́ти; ( изменять) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти

несов.; сов. - расторгн`уться

1) ( разрушаться) руйнува́тися, -ну́ється, зруйнува́тися; ( разламываться) лама́тися и розла́муватися, -мується, розлама́тися; ( разделяться) роз'є́днуватися, -нується, роз'єдна́тися

2) страд. несов. розрива́тися; лама́тися, розла́муватися; роз'є́днуватися

техн., несов. изла́мывать, сов. излома́ть

- изламываться