күпереп+үҫкән+үлән

техн., несов. перепека́ть, сов. перепе́чь

- перепекаться

техн., несов. перепека́ть, сов. перепе́чь

- перепекаться

* * *

загородить

1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;

2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.

* * *

несов.; сов. - загород`ить

1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати

2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти

засті[о]льний. [Розговорились трапезуючи… Постановили громадою застільною так (Куліш)]. -ные песни - частувальні пісні, пісні за столом, застольні співи, бен(ь)кетні (перепійні) пісні, пісні до вина (до горілки).

* * *

1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;

3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;

4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

* * *

1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на

1) коржичок (-чка); балабушечка; перепічечка; медяничок, медівничок (-чка) и т. п. Испечь кому -ку во всю щеку - дати ляща, ляпаса кому;

2) (лекарств.) пастилечка. Срвн. Лепёшка 1 и 2.

* * *

1) ко́ржик, ко́ржичок, -чка; плеска́чик; бала́бушка, бала́бушечка

2) табле́точка

нивка, ланок (-нка), пільце, польце, полечко, (зап.) пілько; срв. Нива. [Ой ми нивку виорем, виорем! (Метл.). Присіяв і гречки ланок (Манж.). Засіяв чоловік просом польце (Основа 1862). Не плач, не плач, перепілко, вже не підемо в твоє пілько (Голов.)].

* * *

1) перепій (-пою), перегул. [З перепою голова болить];

2) см. Прогул.

* * *

I. попадати. [Всі попадали в воду].

II. перепасть

1) перепадати, спадати. [А тимчасом що-день божий дощики спадали (Рудан.)];

2) (о времени) сов. минути, пройти, перевернутися. [Часу вже чимало минуло (пройшло). Чимало літ перевернулось (Шевч.)];

3) кому - перепадати, перепасти кому. [І копійчина стала перепадати. Виграю справу, так і тобі перепаде (Кониськ.)].

* * *

1) перепада́ти, перепа́сти

2) ( ослабевать) ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти

3) (проходить, миновать) диал. прохо́дити, пройти́, минати, мину́ти

перепарить

I. (слишком) перепарювати, перепарити, (о мног.) поперепарювати що; (всё, всех) попарити, повипарювати (все, всіх). [Попарила горщики]. Перепаренный - перепарений: попарений, повипарюваний.

II. Перепаривать, перепарить (пашню) - переорювати, переорати (толоку), двоїти, передвоїти (толоку). II.. Перепаривать, перепарить (голубей) - перепаровувати, перепарувати, поперепаровувати (голубів).

* * *

несов.; сов. - переп`арить

1) перепа́рювати, перепа́рити

2) (парить в бане всех, многих) па́рити, попа́рити

несов.; сов. - переп`ариться

1) перепа́рюватися, перепа́ритися

2) па́ритися, попа́ритися

I. перепеть (снова) переспівувати, переспівати, попереспівувати що; (всё) переспівати, поспівати, повиспівувати, попроспівувати (все). [А, ну, переспівай ще раз оцю пісню. Переспівав усі пісні. Вона всіх переспівала]. Перепетый - переспіваний. [Всі пісні вже переспівані].

II. перепеть кого переспівувати, переспівати кого. [І хто її перетанцює, хто переспіває (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - переп`еть

переспівуватися з ким. [Соловейки в гаю переспівуються].

* * *

несов.; сов. - переп`еться

перепить (лишнее) перепивати, перепити, (о мног.) поперепивати; (выпить всё) попити. -пить кого - перепивати, перепити кого. [Він усіх перепив].

* * *

несов.; сов. - переп`ить

перепиться перепиватися, перепитися, (о мног.) поперепиватися, попитися. [Поперепивалися всі. Попилися, як свині]. Перепившийся - перепилий.

* * *

несов.; сов. - переп`иться