-
1 петь
пець; спяваць; сьпяваць* * *несовер. в разн. знач. спяваць, пецьпеть другую песню перен. разг.
— пець іншую песню -
2 парень
парубок (-бка) (диалек. паробок), парубчина, парубець (-бця), молодець (-дця), молодик, (иногда) хлопець (-пця), парень, челядин, (гал.) леґ[д]інь (-іня), шугай. [Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак (Котл.). Любили два ледіні їдну молодицю]. -рни - парубки (-ків), соб. парубоцтво, парубота, паруб'ята, хлопці, молоднеча. -рень- рубаха - чоловік-друзяка. -рень не промах - голінний хлопець, моторний (ручий) парубок. Быть, побыть -нем - парубкувати, попарубкувати, парубочити, попарубочити, хлопцювати, похлопцювати. Пробыть -нем - пропарубкувати, спарубкувати, (долго) напарубкуватися. [Я й спарубкував, а волі в батька не зазнав (Грінч.). Ще й не напарубкувався, як пішов у москалі]. Начать жизнь -рня - запарубкувати, запарубочити, замолодикувати. Жизнь -рня - парубкування, хлопцювання, молодецтво. Свойственный, принадлежащий -рню - парубочий, парубоцький, паруб'ячий, молодечий, молодецький.* * *хло́пець, -пця; (юноша, неженатый молодой мужчина) па́рубок, -бка; хлопа́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґенясвой \парень — хло́пець-друзя́ка, на́ський хло́пець
хват-па́рень — хва́цький хло́пець
-
3 вскипеть
-
4 малый
1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;2) см. Малой.* * *I прил. II сущ.1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го2) (мужчина, человек) хло́пець3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця -
5 мальчик
1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.* * *1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а\мальчик с па́льчик — фольк. хло́пчик-мізи́нчик, род. п. хло́пчика-мізи́нчика
2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́ -
6 молодец
I. см. Молодец 4.II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;2) см. Малой;3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.* * *I м`олодецфольк.молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -аII молод`ецмолоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця -
7 разудалый
молоде́цький; ( залихватский) хва́цький\разудалыйая голо́вушка — фольк. бу́йна голі́вонька, хва́цька душа́
\разудалыйый мо́лодец — хло́пець-молоде́ць, мото́рний хло́пець (па́рубок)
-
8 вскипятиться
* * *1) закіпяціцца -
9 выкипеть
-
10 закипеть
-
11 кипеть
* * *несовер. в разн. знач. кіпець -
12 распевать
-
13 сипеть
-
14 укипеть
-
15 Висеть (держаться) на волоске
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Висеть (держаться) на волоске
-
16 Положить живот
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Положить живот
-
17 ступень
1) техн. ( лестницы) схі́дець, -дця, схо́дина; ( ступенька) присту́пець, -пця, присту́пка; (переносной лестницы, стремянки) щабе́ль, -бля́, щабли́на3) метеор., техн. (разряд, стадия, фаза) сту́пінь, -пеня- барическая ступень
- барометрическая ступень
- последняя ступень
- последняя ступеньракеты -
18 ступень
1) техн. ( лестницы) схі́дець, -дця, схо́дина; ( ступенька) присту́пець, -пця, присту́пка; (переносной лестницы, стремянки) щабе́ль, -бля́, щабли́на3) метеор., техн. (разряд, стадия, фаза) сту́пінь, -пеня- барическая ступень
- барометрическая ступень
- последняя ступень
- последняя ступеньракеты -
19 бабуши
диал.ка́пці, -цівбабу́ша — ед. ка́пець, -пця
-
20 затычка
1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];2) (шутл. о человеке) заткало.* * *за́тичка; ( деревянная) чіп, род. п. чопа́, уменьш. чо́пик, чопе́ць, -пця́, чопо́к, -пка́; ( для трубы) за́ткало, за́ткално, диал. ка́гла́; на\затычка ку — перен. на за́тичку
См. также в других словарях:
кіпець — пця/, ч., діал. Горбок … Український тлумачний словник
ліпець — пця/, ч. Хлібна кулька … Український тлумачний словник
скіпець — I пця/, ч., діал. Ямка глибиною в одну лопату. II пця/, ч., рідко. Те саме, що скіпка … Український тлумачний словник
сліпець — пця/, ч. 1) Людина, позбавлена зору. || перен. Той, хто не помічає, не розуміє, не бачить того, що відбувається навколо, нездатний правильно осягнути що небудь. •• Сліпці/ сва/тають кого хочеться спати кому небудь, нападає дрімота на когось. 2)… … Український тлумачний словник
чіпець — пця/, ч. Те саме, що очіпок … Український тлумачний словник
кіпець — іменник чоловічого роду діал … Орфографічний словник української мови
скіпець — 1 іменник чоловічого роду ямка діал. скіпець 2 іменник чоловічого роду скіпка рідко … Орфографічний словник української мови
сліпець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
чіпець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Клипец — Село Клипец укр. Кліпець Страна УкраинаУкраина … Википедия
сліпак — а/, ч. 1) розм. Те саме, що сліпець 1). 2) тільки мн., вульг. Очі. 3) зоол. Те саме, що сліпець 2). 4) ент., діал. Сліпень (у 1 знач.). 5) розм. Те саме, що каганець 1) … Український тлумачний словник