кіпець

* * *

несовер. в разн. знач. спяваць, пець

парубок (-бка) (диалек. паробок), парубчина, парубець (-бця), молодець (-дця), молодик, (иногда) хлопець (-пця), парень, челядин, (гал.) леґ[д]інь (-іня), шугай. [Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак (Котл.). Любили два ледіні їдну молодицю]. -рни - парубки (-ків), соб. парубоцтво, парубота, паруб'ята, хлопці, молоднеча. -рень- рубаха - чоловік-друзяка. -рень не промах - голінний хлопець, моторний (ручий) парубок. Быть, побыть -нем - парубкувати, попарубкувати, парубочити, попарубочити, хлопцювати, похлопцювати. Пробыть -нем - пропарубкувати, спарубкувати, (долго) напарубкуватися. [Я й спарубкував, а волі в батька не зазнав (Грінч.). Ще й не напарубкувався, як пішов у москалі]. Начать жизнь -рня - запарубкувати, запарубочити, замолодикувати. Жизнь -рня - парубкування, хлопцювання, молодецтво. Свойственный, принадлежащий -рню - парубочий, парубоцький, паруб'ячий, молодечий, молодецький.

* * *

* * *

1) закіпець

2) перен. ускіпець, закіпець

1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;

2) см. Малой.

* * *

1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го

2) (мужчина, человек) хло́пець

3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;

2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;

3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.

* * *

1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а

2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́

I. см. Молодец 4.

II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;

2) см. Малой;

3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;

4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.

* * *

* * *

1) закіпяціцца

(о воде — ещё) загатавацца

(о молоке — ещё) спарыцца

2) перен. (прийти в ярость) разг. ускіпець, закіпець, узгарэцца

* * *

совер. выкіпець, мног. павыкіпаць

* * *

совер. закіпець

* * *

несовер. в разн. знач. кіпець

несовер. пець

* * *

несовер. (издавать сиплые звуки) сіпець

(говорить сиплым голосом) сіпаць

совер. разг. (выкипеть) выкіпець

(увариваясь) укіпець

1) техн. ( лестницы) схі́дець, -дця, схо́дина; ( ступенька) присту́пець, -пця, присту́пка; (переносной лестницы, стремянки) щабе́ль, -бля́, щабли́на

- входная ступень

2) техн. ( выступ) ви́ступ, -пу; ( уступ) усту́п, -пу; ( каскад) сту́пінь, -пеня

3) метеор., техн. (разряд, стадия, фаза) сту́пінь, -пеня

- аэрометрическая ступень

1) техн. ( лестницы) схі́дець, -дця, схо́дина; ( ступенька) присту́пець, -пця, присту́пка; (переносной лестницы, стремянки) щабе́ль, -бля́, щабли́на

- входная ступень

2) техн. ( выступ) ви́ступ, -пу; ( уступ) усту́п, -пу; ( каскад) сту́пінь, -пеня

3) метеор., техн. (разряд, стадия, фаза) сту́пінь, -пеня

- аэрометрическая ступень

1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];

2) (шутл. о человеке) заткало.

* * *