Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

крючок+м+о

  • 1 крючок

    Крючочек
    1) гачок (-чка), гачечок, (редко) крючок, крючечок (-чечка); (деревянный) ключка, ключечка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлючка, (за)карлючечка. [На них (дощечках) були понамальовані якісь гачки (Франко). Це словечко одно в моє серце вп'ялося гачками (Вороний). Ой, яка карлючка танцює зо мною! - подумала Настя (Н.-Лев.)]. -чок вязальный - см. Вязальный; (для вязанья грубой шерсти) ключка. -чок дверной, оконный - защіпка, ум. защіпочка. Запирать, запереть, брать, взять дверь на -чок - защіпати, защепнути (о мног. позащіпати) двері, закинути двері на защіпку. -чок застежной (в одежде) - гаплик (-ка), ум. гапличок (-чка), (вместе с петлёй) дід і бабка, коник і кобилка, гаплик і гапличка. Застегнуть платье на -чки - застебнути, позастібати, позапинати убрання (женское: сукню), (самому себе) застебнутися (на гаплики). Сделанный на -чках (об одежде) - гапликовий. [Гапликова жилетка (Сл. Гр.)]. -чок спусковой (у ружья) - язичок (-чка), цинґель (-ґля); срвн. Собачка. -чок рыболовный - гачок, гак (рибальський); (двойной) козуля, ум. козулька. [Скуй гачок на удку (Н.-Лев.). На сей гачок його не зловиш (Коцюб.)];
    2) (росчерк пера) (за)карлючка;
    3) (лукавый изворот в деле) (за)карлючка. Строить -чки - см. Крючкотворствовать;
    4) см. Крючкотвор;
    5) (чарка) крючок, чарка, чарчина, чарочка;
    6) (у змеи) зуб (-ба);
    7) (у винограда) вусик (-ка).
    * * *
    1) гачо́к, -чка́, крючо́к, клю́чка
    2) ( дверной) за́щіпка, крючо́к
    3) ( в одежде) гапли́к, -а, крючо́к
    4) (росчерк, завиток на письме) крючо́к; карлю́чка, закарлю́чка
    5) (перен.: придирка, зацепка) за́чіпка
    6) ( крючкотвор) крючок; круті́й, -тія́

    Русско-украинский словарь > крючок

  • 2 крючок

    техн.
    гачо́к, -чка́, гапли́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > крючок

  • 3 крючок

    техн.
    гачо́к, -чка́, гапли́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > крючок

  • 4 прицепка

    1) чіпляння, причі[е]плювания, оконч. причеплення;
    2) см. Придирка;
    3) причіпка; (крючок) гачок (-чка), ключка;
    4) (прицепленная вещь) причіпок (-пка);
    5) (у растений) вус, вусик, (гал.) паворов.
    * * *
    1) ( действие) приче́плення, причі́плювання
    2) спец. см. прицеп 2)
    3) (то, что прицеплено) при́чіпок, -пка, при́чіпка; ( крючок) гачо́к, -чка́, клю́чка
    4) (перен.: придирка) при́чіпка и причі́пка

    Русско-украинский словарь > прицепка

  • 5 зацепка

    техн.
    1) ( действие) заче́плення, (неоконч. - ещё) зачі́плювання
    2) (деталь, приспособление) за́чіпка, за́чіп, -чепа; ( крючок) гачо́к, -чка́

    Русско-украинский политехнический словарь > зацепка

  • 6 зацепка

    техн.
    1) ( действие) заче́плення, (неоконч. - ещё) зачі́плювання
    2) (деталь, приспособление) за́чіпка, за́чіп, -чепа; ( крючок) гачо́к, -чка́

    Русско-украинский политехнический словарь > зацепка

  • 7 гачок

    техн. заце́пка ( крючок), крючо́к, подце́пка, соба́чка ( спусковой механизм)

    Українсько-російський політехнічний словник > гачок

  • 8 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 9 ввёртывать

    -ртеть, -рнуть ввертати, ввернути, увертіти, вкручувати, вкрутити, (о многих) - повкручувати, (ввинчивать) - ушрубовувати. Ввернуть слово - ввернути, вкинути, прикинути слово (слівце). Ввернуть крючок - загнути карлючку, закрутити (заплутати) справу.
    * * *
    несов.; сов. - вверн`уть
    1) укру́чувати, укрути́ти и мног. повкру́чувати, уві́рчувати, уверті́ти, повві́рчувати
    2) ( к месту вставлять слово) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути; уверта́ти, уверну́ти

    Русско-украинский словарь > ввёртывать

  • 10 запирать

    несов.; сов. - запер`еть
    1) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти, зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти, запира́ти, запе́рти, -пру́, -пре́ш и мног. позапира́ти; ( на крючок) защіпа́ти, защепну́ти, -щепну́, -щепне́ш и мног. позащіпа́ти и позащі́пувати; (на засов, задвижку) засува́ти и засо́вуватиш, засу́нути и мног. позасува́ти и позасо́вувати
    2) (перен.: преграждать доступ, лишать выхода) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( движение) перекрива́ти, перекри́ти

    Русско-украинский словарь > запирать

  • 11 запорка

    у дверей) засувка, завертка, запірка, защіпка. [Коло дверей завертка давно поламалася, а ніхто й не подумає, щоб полагодити (Звин.)].
    * * *
    за́сувка; диал. за́совка ( задвижка); ( крючок) за́щіпка

    Русско-украинский словарь > запорка

  • 12 затвор

    1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];
    2) засув; см. Затворка;
    3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);
    4) самітна келія пустельницька; відлюддя;
    5) лингв. - притул (-лу).
    * * *
    I
    1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к

    \затвор р ружья́ — затво́р рушни́ці

    2) ( засов) за́сув; диал. за́сов; ( задвижка) за́сувка, диал. за́совка; ( крючок) за́щіпка
    3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -у
    4) две́рі, -ре́й ( дверь); ( ворота) бра́ма, воро́та
    II
    1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця
    2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддя

    жить в \затвор ре — церк., перен. жити самі́тно (відлю́дно)

    Русско-украинский словарь > затвор

  • 13 зацепа

    1) зачепа, ключка, гак (-ка);
    2) (задира) зачепа, причепа, задирака, задерика, задьора, заводіяка;
    3) -пы (средние резцы у животных) - різаки (-ків).
    * * *
    1) за́чіпка; ( крючок) гак, -а
    2) ( у собак) кі́готь, -гтя

    Русско-украинский словарь > зацепа

  • 14 зацепка

    1) зачіпка, причіпка, (предлог) приключка. [Він їй перед очима, як усього її лиха непогамованого зачіпка (Мирн.). Мусіла якусь зачіпку до того знайти (Г. Барв.). Лихо приключки шукає (Номис)];
    2) (действ.) зачіпляння, зачіпання, оконч. зачеплення, зачепіння;
    3) см. Зацепа 1.
    * * *
    1) ( действие) заче́плення, (неоконч.) зачі́плювання
    2) ( предмет) за́чіпка; ( крючок) гачо́к, -чка́
    3) перен. за́чіпка

    Русско-украинский словарь > зацепка

  • 15 зацепление

    см. Зацепка 2.
    * * *
    1) ( действие) заче́плення, (неоконч.) зачі́плювання
    2) ( предмет) за́чіпка; ( крючок) гачо́к, -чка́

    Русско-украинский словарь > зацепление

  • 16 зубец

    1) (в снарядах) зуб, зубець (-бця), зубок (-бка), зубчик, (в зубчатом колесе) палець (- льця). Зубцы - зубки, зуб'я (ср. р.), зубці (-ців), зубчики (-ків). [Зуб'я в бороні поламалося (Звин.). Наступив на зубки в граблях (Грінч. II)];
    2) (у стен, башни, скал) зубець (-бця), зубок, зубчик, зубень (-бня), (выступ) визубень, (выем, крючок) зазубень. Сделать зубцы на чём - позубити що.
    * * *
    1) зубе́ць, -бця́, зубо́к; ( выступ) за́зубень, -бня; (выступ горы, на стене, башне) шпиль, -ля́, шпиле́чок, -чка; диал. стрімля́к, -а

    стена с \зубец бца́ми — стіна́ з зубця́ми (шпиля́ми), зубцюва́та стіна́

    2) техн. зубе́ць, зубо́к, -бка́

    Русско-украинский словарь > зубец

  • 17 крюк

    1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;
    2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;
    3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;
    4) (у кожевников) ключ (-ча);
    5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.
    * * *
    1) гак, крюк, -а, клю́чка
    3) с.-х. грабки́, -кі́в
    4) муз. ист. крюк

    Русско-украинский словарь > крюк

  • 18 крючковатый

    1) (крюковидный) гачкуватий, карлючкуватий, закарлючений, (редко) крючкуватий, крюкастий. [Всякі знаки з-під моїх рук виходили криві, гачкуваті (Франко). Писання крючкуватими літерами (Куліш)]. -тый нос, клюв - карлючкуватий, закандзюблений, закарлючений, заключений, (реже) крюкастий ніс, дзю[ьо]б. С -тым носом, клювом - кандзюба, крючконосий, крючкодзю[ьо]бий. [Рудий, кислоокий, крючконосий (Яворн.)];
    2) (многокрючный) гакастий, багатогакий, з багать(о)ма гачками, гапликами и т. п.; срвн. Крючок 1;
    3) см. Крючкотворский. -тый человек - см. Крючкотвор.
    * * *
    1) гачкува́тий, крючкува́тий; карлючкува́тий, закарлю́чений

    Русско-украинский словарь > крючковатый

  • 19 крючкотвор

    Крючкотворец гак (-ка), крючкодер (-ра), крючок (-чка), карлючка; (полицейский, судейский) (по)сіпака, суціга, смикач (-ча). [Поліцейські крючкодери (К. Стар.). Оті сіпаки заїдять ваші голови (Кон.)].
    * * *
    тж. крючкотв`орец
    круті́й, -тія́; крючкоде́р

    Русско-украинский словарь > крючкотвор

  • 20 незакрытый

    незакри́тий; ( об отверстии) незату́лений, незасло́нений; (о двери, окне, воротах) незачи́нений; ( на ключ) неза́мкнутий, неза́мкнений; ( на задвижку) незасу́нутий, незасу́нений; ( на крючок) незаще́пнутий, незаще́пнений; (о книге, тетради) незго́рнений, незго́рнутий; ( о глазах) незаплю́щений

    Русско-украинский словарь > незакрытый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • КРЮЧОК — КРЮЧОК, крючка, муж. 1. Небольшой крюк (в 1 знач.), металлическое приспособление разной формы с загибом на одном конце, служащее для того, чтобы зацеплять что нибудь. Закрыть дверь на крючок. Крючок для рыбной ловли. Пришить крючок к кофточке. 2 …   Толковый словарь Ушакова

  • крючок — См. полиция, препятствие, придирка загнуть крючок, подвернуть крючок, строить крючки... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. крючок крюк; хуй; полиция, препятствие, придирка;… …   Словарь синонимов

  • КРЮЧОК — КРЮЧОК, чка, муж. 1. Металлический или из другого твёрдого материала стерженёк с загнутым концом. Дверной к. (для запора). Рыболовный к. Вязальный к. Застёжка на крючках. Попасться на к. (о рыбе, звере; также перен.: поддаться на обман,… …   Толковый словарь Ожегова

  • крючок — 1) боковая резинка подвески глушителя ВАЗ; 2) ручка открывания двери из салона; 3) растяжка руль педаль. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • крючок — КРЮЧОК, чка, м. 1. Слабый, тщедушный человек. 2. Постовой милиционер. 3. обычно мн. Руки. Чего это ты там своими ржавыми крючками зацапал (взял) положи обратно …   Словарь русского арго

  • крючок — Элемент замка, образованный согнутым краем заготовки корпуса банки или крышки. [ГОСТ 24373 80] Тематики произв. металл. банок для консервов Обобщающие термины основные части, конструктивные элементы и детали банок EN hook DE Haken FR pli …   Справочник технического переводчика

  • Крючок — У этого термина существуют и другие значения, см. Крючок (значения). У этого термина существуют и другие значения, см. Крюк (деталь). У этого термина существуют и другие значения, см. Расширители …   Википедия

  • КРЮЧОК — Сидеть под крючками. Кар. Заперевшись дома, никого не пускать. СРГК 4, 615. Держать на крючке кого. Разг. Хитрыми уловками заставлять кого л. поступать определённым образом. Сергеева 2004, 230. Жить на крючке. Камч., Сиб. Держать дом запертым,… …   Большой словарь русских поговорок

  • крючок — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? крючка, чему? крючку, (вижу) что? крючок, чем? крючком, о чём? о крючке; мн. что? крючки, (нет) чего? крючков, чему? крючкам, (вижу) что? крючки, чем? крючками, о чём? о крючках 1. Крючок это… …   Толковый словарь Дмитриева

  • крючок — Огонек, «Крючок», Крючок назализации (Ogonek)     От польского ogonek хвостик     Один из нижних акцентов [надстрочный или подстрочный знак]. Небольшой крючок серповидной формы справа под буквой, открытый вправо. Как правило, соединяется с… …   Шрифтовая терминология

  • Крючок — I Крючок головного мозга (uncus, PNA; uncus gyri hippocampi, BNA, JNA) передний утолщенный конец парагиппокампальной извилины, в котором расположен корковый центр обонятельного анализатора. II Крючок в медицинской технике инструмент, рабочая… …   Медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»