Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кровь+из+носа

  • 21 течь

    I
    1) (литься, струиться) scorrere, fluire
    2) ( пропускать воду) far acqua, perdere acqua
    3) (идти, двигаться) procedere, scorrere, fluire
    4) (совершаться, протекать) scorrere, decorrere, andare, svolgersi
    II
    1) ( проникновение воды) perdita ж. d'acqua
    2) ( пробоина) falla ж., buco м.
    * * *
    I несов.
    1) ( о жидкости) scorrere vi (e), fluire vi (e)

    слёзы текут... — le lacrime scorrono...

    из раны течёт кровь — il sangue scorre / sgorga dalla ferita, la ferita sanguina / fa sangue

    у него текла кровь из носа — perdeva sangue dal naso; gli sanguinava il naso

    2) ( пропускать воду) avere una falla, gocciolare vi (a); разг. far acqua
    3) (двигаться массой, о толпе и т.п.) scorrere vi (e), defluire vi (e)
    4) (следовать друг за другом - о словах, мыслях) fluire vi (e); scorrere vi (e)
    ••
    II ж.
    1) ( отверстие) falla; via d'acqua мор.

    заделать течь — tamponare / chiudere la falla

    * * *
    1. n
    1) gener. colamento, fuga, futa, scolo, grondare, scorrere
    2) navy. falla, via d acqua
    3) hydraul. trafilamento
    2. v
    gener. moccicare (из носу), versare, colare, correre, fluire, sgomitolarsi (о речи)

    Universale dizionario russo-italiano > течь

  • 22 ХОТЬ

    хоть бы и так

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ХОТЬ

  • 23 К-412

    (ХОТЬ) КРОВЬ ИЗ НОСА (ИЗ НОСУ, ИЗ НОСУ) highly coll ((хоть +) NP these forms only adv fixed WO
    (in refer, to a demand or urgent need to do sth.) ( sth. must be done) despite any difficulties or obstacles
    no matter what
    even if it kills me (you etc) come hell or high water by hook or by crook.
    Этот ответ значил: мне приказали - кровь из носу -провести заседание не откладывая... (Эткинд 1). This answer meant: "I've been ordered-by hook or by crook-to hold the meeting without delay..." (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > К-412

  • 24 течь

    Новый русско-итальянский словарь > течь

  • 25 П-670

    В ПЫЛУ сражения, битвы, спора и т. п. PrepP, Invar, the resulting PrepP is adv
    at the most intense moment (of a fight, quarrel etc): in the heat of
    at the height of.
    Кто-то кого-то в пылу споров толкнул, у кого-то кровь из носа вышибли... (Шолохов 3). In the heat of argument someone pushed someone and someone else drew blood from somebody's nose (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-670

  • 26 в пылу

    В ПЫЛУ сражения, битвы, спора и т.п.
    [PrepP, Invar, the resulting PrepP is adv]
    =====
    at the most intense moment (of a fight, quarrel etc):
    - at the height of.
         ♦ Кто-то кого-то в пылу споров толкнул, у кого-то кровь из носа вышибли... (Шолохов 3). In the heat of argument someone pushed someone and someone else drew blood from somebody's nose (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в пылу

  • 27 шыжалтын лекташ

    брызнуть, разлететься; вылиться каплями, струёй

    Мо лиеш – лийже, нерем гыч вӱр шыжалт лекше, а мый шке шонымем шуктем! П. Эсеней. Будь что будет, пусть кровь из носа брызнет, а то, что задумал, я выполню.

    Составной глагол. Основное слово:

    шыжалташ

    Марийско-русский словарь > шыжалтын лекташ

  • 28 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 29 нос

    м
    1. бинӣ, димоғ, машом; курносый нос бинии пучуқ; прямой нос бинии рост; нос с горбинкой бинии дӯнг; орлиный нос бинии минқоршакл; греческий нос бинии рост, бинии зебо
    2. нӯл, минқор; дятел стучит носом по коре эзорсурхак ба пӯсти дарахт нӯл мезанад
    3. ҷумак; чайник с отбитым носом чойники ҷумакшикаста
    4. нӯг, нӯл; ботинки с тупыми носами ботинкаи нӯгпаҳн
    5. сар, нӯг, қисми пеш; нос корабля сари кишти
    6. геогр. (мыс) димоға нос в нос, носом к.носу рӯ ба рӯ; на носу ба наздики, наздик; зима на носу зимистон наздик; не по носу кому прост. маъқул не, зӯр намерасад; под носом, под самым носом дар пеши чашм, дар пеши назар; с носа, с носу прост. аз ҳар кас, сари касе; носа не показыватв (не казать) куда, к кому камдидор будан, камнамо шудан; в нос говорить (петь и т. п.) манқаманқа (бо димоғ) гап задаи (сурудан); изпод [самого] носа (носу) кого, чьего, у кого взять (утащить и т. п.) аз пеши чашм бурдан (рабудан ва ғ.); под нос говорить (бормотать и т. п.) прост. зери лаб ғур-ғур кардан; бить в нос ба димоғ задан; водить за нос бо чормағзи пуч доман пур кардан, бо ваъдаи дурӯғ фиреб додан; воротить нос от кого-чего рӯ гардондан, рӯй тофтан; высунуть нос куда, откуда берун баромадан; держать нос по ветру замонасозӣ кардан; драть (задирать, поднимать) нос перед кем прост. димоғбаландӣ кардан, фук ба осмон бардоштан, ҳавобаланд шудан; зарубить [себё] на носу ҳалқа бар гӯш кардан; клевать носом пинак рафтан; крутить носом прост. гардантобӣ (саркашӣ) кардан; морщить нос рӯ турш кардан; не видеть дальше своего [собственного] носа аз атроф бехабар будан, кӯтоҳандеш будан; оставить с носом кого, натянуть (наставить) нос кому прост. фиреб додан, ду даст дар бини монондан; остаться с носом фанд хӯрдан, ду даст дар бинӣ мондан; повесить нос [на квинту] лабу лунҷ овезон кардан, хафа мондан, маъюс шудан; совать [свой] нос, соваться с носом (со свойм носом) куда, во что прост. ба ҳар кор аралаш шудан, ба ҳар ош қатиқ шудан; тыкать в нос кому, тыкать носом кого во что прост. дағалона ишорат додан; утереть нос кому-л. прост. касеро ба як нӯл задан, уткнуть нос, уткнуться носом во что чашм дӯхтан, ғарқ шудан (ба навиштан, хондан); комар носа (носу) не подточит погов. касе ғингӣ гуфта наметавонад; с гулькин (с воробьйный) нос прост. қитикак, пушти нохун барин; короче воробьйного носа бисёр кӯтоҳ, хеле кӯтоҳмуддат; [хоть] кровь из носу (из \носа) прост. бо ҳар роҳе, ки бошад, мурӣ ҳам

    Русско-таджикский словарь > нос

  • 30 нос

    ••

    вешать нос — avvilirsi, perdersi d'animo

    комар носу не подточит — sarà una cosa perfetta, non farà una grinza

    2) ( клюв птицы) becco м.
    3) ( судна) prua ж.
    4) ( передняя часть) parte ж. anteriore
    5) ( обуви) punta ж.
    * * *
    м.

    говорить в нос — parlare dal / col naso parlare col birignao

    под нос себе говорить / бормотать разг.brontolare vi (a)

    2) ( передняя часть) il davanti; prua, prora ( судна); muso (самолета и т.п.)
    3) ( клюв) becco
    - на носу
    - носом землю роет
    ••

    встретиться носом к носу разг.dare di naso ( in qd); imbattersi ( in qd) naso contro naso

    за́ нос водить кого-л. разг.portare per il naso

    нос повесить разг. — abbassare le braccia, buttarsi giù

    нос задрать / поднять разг. неодобр. — alzare la cresta; andare col naso ritto

    носа показать / высунуть не смеет кто-л. разг.non osa mettere fuori la punta del naso

    нос совать куда-л., во что-л. разг. неодобр.mettere il naso ( in qc); ficcanasare in qc

    воротить нос прост. неодобр.torcere il naso

    носу не казать разг. — nascondersi nel guscio; sparire dalla circolazione

    из-под носа (взять, утащить, увести) разг.da sotto il naso

    с носом остаться разг. — restare con un palmo di naso; fare un buco nell'acqua

    у тебя нос не дорос разг. шутл. — hai ancora il latte alla bocca; non hai ancora l'età

    с носа (взять / получить) прост. — (togliere / prelevare) a cranio / testa

    на нос (пришлось, досталось) прост. — è (toccato / stato distribuito / pagato) a <cranio разг. / testa>

    с гулькин нос — un briciolo; un'unghia; un ciccino разг.

    нос держать по́ ветру — navigare secondo il tempo

    * * *
    n
    1) gener. mura, naso
    2) navy. prua

    Universale dizionario russo-italiano > нос

  • 31 нос

    3 (род. п. ед. ч. \носа и \носу, предл. п. о \носе и в v на \носу) С м. неод.
    1. nina; вздёрнутый \нос püstnina, \нос пуговкой nöbinina, \нос с горбинкой kühmnina, kongnina, kongus nina, орлиный v ястребиный \нос kullinina, прямой \нос sirge nina, высморкать \нос nina (puhtaks) nuuskama, говорить в \нос läbi nina rääkima, у кого кровь идёт из \носа v из \носу kellel jookseb nina verd;
    2. lennukinina; vöör, laevanina; käil, paadinina; (jalatsi)ninats; maanina, neem; \нос корабля laevanina, vöör, \нос лодки käil, paadinina, туфли с открытым \носом lahtise ninaga kingad;
    3. nokk; ‚
    водить за нос кого kõnek. keda ninapidi vedama; (говорить)
    под нос kõnek.habemesse pobisema v pomisema; (столкнуться v встретиться)
    \нос к \носу, \носом к \носу kõnek. ninapidi kokku sattuma;
    повесить \нос (на квинту) kõnek. nalj. pead v nina norgu laskma;
    поднять \нос kõnek. nina püsti ajama, nina püsti käima;
    совать \нос не в своё дело madalk oma nina võõrastesse asjadesse toppima;
    утереть \нос кому madalk. keda üle trumpama;
    с гулькин \нос kõnek. kukenokatäis; у кого
    \нос не дорос kõnek. kes on veel roheline, kelle kõrvatagused alles märjad;
    держать \нос по ветру kõnek. nina tuule järgi seadma;
    показать \нос (1) kõnek. pikka nina näitama, (2) oma nina näitama kus, kuhu ilmuma;
    не видеть дальше своего \носа kõnek. oma ninast v ninaotsast kaugemale mitte nägema;
    из-под (самого) \носа kõnek. nina alt;
    комар \носа v
    \носу не подточит kõnekäänd kellel pole millestki kinni haarata v hakata;
    под самым \носом, под носом kõnek. nina all;
    перед (самым) \носом kõnek. nina all v alt;
    оставить с \носом кого kõnek. keda pika ninaga jätma;
    остаться с \носом kõnek. pika ninaga jääma, pikka nina saama;
    клевать \носом kõnek. (istudes) tukkuma, peaga tonksima (tukkudes); (экзамен, весна…;)
    на \носу kõnek. (eksam, kevad…;) on ukse ees v käega katsuda;
    не по носу кому madalk. kellele ei ole meeltmööda;
    зарубить (себе) на \носу kõnek. endale kõrva taha kirjutama v otsa ette v pealuusse raiuma

    Русско-эстонский новый словарь > нос

  • 32 нос

    нос
    1. nazo;
    2. (судна) pruo;
    ♦ води́ть за́ \нос konduki je la nazo.
    * * *
    м.
    1) nariz f, narices f pl

    орли́ный нос — nariz aguileña (acaballada)

    курно́сый нос — nariz chata

    пра́вильный нос — nariz perfilada

    говори́ть в нос — hablar con voz nasalizada, hablar por las narices

    у меня́ идёт кровь но́сом (и́з носу) — sangro por (de) la nariz

    2) ( клюв) pico m
    3) (чайника, кувшина и т.п.) pitorro m, pitón m
    4) ( обуви) punta f, puntera f
    5) мор. proa f
    ••

    под (са́мым) носом — ante la nariz, delante de las narices, en las mismas barbas

    быть на носу́ ( о каком-либо событии) — estar encima, estar delante de las narices

    пока́зывать нос кому́-либо — hacerle narices (muecas) a alguien

    оста́ться с носом — quedarse con un palmo de narices, quedarse plantado

    оста́вить с носом — dejar con tantas narices

    натяну́ть нос кому́-либо прост.dejar con un palmo de narices

    задира́ть (поднима́ть) нос — levantar la cresta, pavonearse

    ве́шать (пове́сить) нос (на кви́нту), опусти́ть нос — caérsele el alma a los pies, descorazonarse

    повсю́ду сова́ть нос — meter las narices

    уткну́ть нос, уткну́ться но́сом (в + вин. п.)meterse de narices (en)

    клева́ть но́сом — dar cabezadas

    ткнуть но́сом во что-либо прост.meter por las narices algo

    води́ть за́ нос ( кого-либо) — dársela (pegársela) con queso (a)

    встре́титься (столкну́ться) но́с(ом) к но́су — encontrarse cara a cara (con)

    заруби́ть себе́ на носу́ — no echarlo en saco roto

    не ви́деть да́льше своего́ но́са — no ver más allá de sus narices

    ударя́ть в нос ( о запахе) — dar a uno en la nariz

    вороти́ть нос ( от чего-либо) — torcer las narices

    держа́ть нос по́ ветру — irse con el viento que corre

    носа показа́ть (вы́сунуть) не сме́ет — está como una malva (como un guante)

    нос не доро́с ( у кого-либо) разг. шутл.tener pocas barbas

    носом зе́млю ро́ет разг. — hace de tripas corazón, echa el resto (el bofe), suda la gota gorda, saca fuerzas de flaqueza

    * * *
    м.
    1) nariz f, narices f pl

    орли́ный нос — nariz aguileña (acaballada)

    курно́сый нос — nariz chata

    пра́вильный нос — nariz perfilada

    говори́ть в нос — hablar con voz nasalizada, hablar por las narices

    у меня́ идёт кровь но́сом (и́з носу) — sangro por (de) la nariz

    2) ( клюв) pico m
    3) (чайника, кувшина и т.п.) pitorro m, pitón m
    4) ( обуви) punta f, puntera f
    5) мор. proa f
    ••

    под (са́мым) носом — ante la nariz, delante de las narices, en las mismas barbas

    быть на носу́ ( о каком-либо событии) — estar encima, estar delante de las narices

    пока́зывать нос кому́-либо — hacerle narices (muecas) a alguien

    оста́ться с носом — quedarse con un palmo de narices, quedarse plantado

    оста́вить с носом — dejar con tantas narices

    натяну́ть нос кому́-либо прост.dejar con un palmo de narices

    задира́ть (поднима́ть) нос — levantar la cresta, pavonearse

    ве́шать (пове́сить) нос (на кви́нту), опусти́ть нос — caérsele el alma a los pies, descorazonarse

    повсю́ду сова́ть нос — meter las narices

    уткну́ть нос, уткну́ться но́сом (в + вин. п.)meterse de narices (en)

    клева́ть но́сом — dar cabezadas

    ткнуть но́сом во что-либо прост.meter por las narices algo

    води́ть за́ нос ( кого-либо) — dársela (pegársela) con queso (a)

    встре́титься (столкну́ться) но́с(ом) к но́су — encontrarse cara a cara (con)

    заруби́ть себе́ на носу́ — no echarlo en saco roto

    не ви́деть да́льше своего́ но́са — no ver más allá de sus narices

    ударя́ть в нос ( о запахе) — dar a uno en la nariz

    вороти́ть нос ( от чего-либо) — torcer las narices

    держа́ть нос по́ ветру — irse con el viento que corre

    носа показа́ть (вы́сунуть) не сме́ет — está como una malva (como un guante)

    нос не доро́с ( у кого-либо) разг. шутл.tener pocas barbas

    носом зе́млю ро́ет разг. — hace de tripas corazón, echa el resto (el bofe), suda la gota gorda, saca fuerzas de flaqueza

    * * *
    n
    1) gener. (êëóâ) pico, (îáóâè) punta, (÷àìñèêà, êóâøèñà è á. ï.) pitorro, narices, pitón, puntera, nariz
    2) navy. proa, prora

    Diccionario universal ruso-español > нос

  • 33 нос

    м.

    у него́ кровь идёт из носа — his nose is bleeding

    2) разг. ( клюв птицы) beak
    3) мор. bow [baʊ], head, prow
    ••

    носом зе́млю рыть — ≈ lean over backwards

    бурча́ть себе́ под нос — mutter under / below one's breath

    води́ть за́ нос кого́-л разг. — ≈ pull the wool over smb's eyes, lead smb up the garden path

    говори́ть в нос — speak through one's nose, speak with a twang

    задира́ть нос разг. — turn up one's nose; put on airs

    заруби́ э́то себе́ на носу́ — ≈ mark my words, and don't you forget it; put that in your pipe and smoke it идиом.

    из-под са́мого носа разг.from under one's very nose

    клева́ть носом разг. — nod; be drowsy

    на носу́ (близко, скоро наступит) разг. — near, at hand; in front of one's nose; just around the corner

    не ви́деть да́льше своего́ носа разг. — not see an inch before one's nose; be not able to see farther than one's nose

    оста́ться с носом разг. — ≈ be tricked; be left holding the bag

    пе́ред / под носом у кого́-л разг.under smb's nose

    пове́сить нос разг. — ≈ be crestfallen, lose heart

    показа́ть нос (дт.) разг. — cock a snook (at); thumb one's nose (at)

    сова́ть нос (в вн.) разг. — poke / thrust one's nose (into), pry (into)

    сова́ть нос не в своё де́ло разг. — poke / stick one's nose into other people's affairs

    ткнуть кого́-л носом во что-л разг. — thrust smth under smb's nose; груб. rub / stick smb's nose into smth

    уткну́ться носом во что-л — ≈ be engrossed / absorbed in smth; lose oneself in smth

    Новый большой русско-английский словарь > нос

  • 34 нос

    м.
    1. nose
    3. мор. bow, head, prow

    показать нос (дт.) разг. — cock a snook (at); thumb one's nose (at)

    говорить в нос — speak* through one's nose, speak* with a twang

    повесить нос разг. — be crestfallen, be discouraged

    водить за нос кого-л. разг. — pull the wool over smb.'s eyes, lead* smb. up the garden path

    ткнуть кого-л. носом во что-л. разг. — thrust* smth. under smb.'s nose; груб. rub / stick* smb.'s nose into smth.

    уткнуться носом во что-л. — be engrossed / absorbed in smth.; lose* oneself in smth.

    задирать нос разг. — turn up one's nose; put* on airs

    совать нос во что-л. разг. — poke / thrust* one's nose into smth., pry into smth.

    совать нос не в своё дело разг. — poke / stick* one's nose into, или meddle with, other people's affairs

    не видеть дальше своего носа разг. — not see* an inch before one's nose; be not able to see farther than one's nose

    перед носом, под носом у кого-л. разг. — under smb.'s nose

    на носу разг. — near, at hand; in front of one's nose; just around the corner

    клевать носом разг. — nod; be drowsy

    заруби это себе на носу — mark my words,... and don't you forget it!, put that in your pipe and smoke it

    бурчать себе под нос — mutter under / below one's breath

    Русско-английский словарь Смирнитского > нос

  • 35 нос

    м.
    1) nez m

    прямо́й нос — nez droit

    орли́ный нос — nez aquilin

    нос с горби́нкой — nez busqué

    вздёрнутый, курно́сый нос — nez retroussé

    сплю́снутый нос — nez épaté ( или camus)

    нос карто́шкой разг. — nez en pied de marmite, nez patadoïdal (plais); truffe f

    у меня́ идёт кровь носом — je saigne du nez

    2) ( клюв) bec m
    3) ав., мор. avant m, proue f
    ••

    говори́ть в нос — parler du nez, nasiller vi

    клева́ть носом разг.sommeiller vt

    показа́ть нос кому́-либо разг.faire un pied de nez

    не каза́ть носу куда́-либо разг.ne pas seulement mettre les pieds

    оста́ться с носом разг.прибл. être bredouille, en être pour ses frais

    оста́вить кого-либо с носом разг.laisser qn pantois

    пове́сить нос (на кви́нту) разг.прибл. baisser l'oreille

    встре́титься ( или столкну́ться) но́с(ом) к носу разг.se trouver nez à nez

    води́ть кого́-либо за́ нос разг.mener qn par le bout du nez

    ткнуть кого́-либо носом во что́-либо разг.mettre le nez de qn dans qch

    уткну́ть нос, уткну́ться носом во что́-либо разг.enfoncer son nez dans qch

    задира́ть, поднима́ть нос разг.прибл. se donner des airs; faire sa poire, faire sa tête, faire le matador (fam)

    сова́ть нос повсю́ду разг.fourrer son nez partout

    не ви́деть да́льше своего́ носа разг.ne pas voir plus loin que le bout de son nez

    быть на носу́ ( о каком-либо событии) разг.être imminent

    заруби́те себе́ (э́то) на носу́ разг.tenez-vous le pour dit

    не суй нос не в своё де́ло разг.mêle-toi de ce qui te regarde

    из-под (са́мого) носа разг.à la barbe de qn, au nez de qn

    пе́ред носом, по́д носом разг.au nez

    * * *
    n
    1) gener. proue (корабля), avant, nez
    2) colloq. naseau, pif, tarin
    3) simpl. quart-de-brie, trompette, reniflant, blair, nase
    4) argo. blase, blaze, ruche

    Dictionnaire russe-français universel > нос

  • 36 нос

    м
    1) Náse f

    вздёрнутый нос — Stúmpfnase f

    у него́ идёт кровь носом — er hat Násenbluten

    говори́ть в нос — durch die Náse réden vi, vt, näseln vi

    2) ( клюв) Schnábel m (умл.)
    3) мор. Bug m
    ••

    показа́ть нос — éine lánge Náse máchen [zíehen (непр.)]

    под (са́мым) носом — vor der Náse

    оста́вить кого́-либо с носом — j-m (D) éine Náse dréhen

    оста́ться с носом — das Náchsehen háben, leer áusgehen (непр.) vi (s), mit lánger Náse ábziehen (непр.) vi (s)

    пове́сить нос — den Kopf [die Náse] hängen lássen (непр.)

    из-под носа — únter der Náse

    не ви́деть да́льше своего́ носа — nicht über die éigene Násenspitze hináussehen (непр.) vi

    держа́ть нос по ве́тру — sich nach dem Wínde dréhen, séinen Mántel nach dem Wind hängen

    зима́ на носу́ — der Wínter steht vor der Tür

    Новый русско-немецкий словарь > нос

  • 37 нос

    [nos] m. (prepos. на носу, о носе, pl. носы, dim. носик, accr. носище)
    1.
    1) naso
    2) prua (f.)
    2.

    захлопнуть дверь перед самым носом у кого-л. — sbattere la porta in faccia a qd

    водить кого-л. за нос — menare (prendere) per il naso

    столкнуться нос к носу с кем-л. — imbattersi in qd

    утереть кому-л. нос — sorpassare (lasciare indietro)

    воротить нос от + gen.fare lo schifiltoso

    натянуть нос + dat.imbrogliare qd

    Новый русско-итальянский словарь > нос

  • 38 нер

    1. анат. нос; орган обоняния

    Вияш нер прямой нос;

    нер мучаш кончик носа.

    Эрик тудын (ӱдырын) шинчажым, нержым шымлен ончыштеш. Ю. Артамонов. Эрик изучающе рассматривает глаза, нос девушки.

    Нер гыч вӱр йога. А. Юзыкайн. Из носа течёт кровь.

    2. анат. клюв (птицы)

    Орёл нер орлиный клюв;

    кужу нер длинный клюв.

    Теве яшката – самырык кӧгӧрчен нерже дене пыстылжым тӧрлатыш. В. Косоротов. Вот молодая стройная голубка своим клювом поправила перья.

    Шиште пушеҥгым тӱен-тӱен да нержым пудыртен. А. Волков. Дятел долбил, долбил деревья и сломал клюв.

    3. анат. рыло (животных)

    Сӧсна нер свиное рыло.

    4. передняя часть корабля, лодки, самолёта и т. д

    Самолёт нер нос самолёта.

    Корабль нерыште «Победа» манын рушла возымо. А. Волков. На носу корабля написано по-русски «Победа».

    Юкей пуш нерыште шинча. К. Васин. Юкей сидит на носу лодки.

    5. конец, кончик чего-л. острого, наконечник

    Сава нер кончик косы;

    име нер кончик иголки.

    Лом нер йымач сескем шыжалтеш. И. Васильев. Из-под конца лома брызжут искры.

    Отсекретарь ӱстембалым карандаш нер дене тӱя. М. Шкетан. Отсекретарь стучит по столу кончиком карандаша.

    Сравни с:

    мучаш
    6. нос, носик (чайника, кофейника и т. п.)

    Чайник нер нос чайника.

    Вӱд оптымо годым лейкын нержым мланде лишан кучыман. «Мар. ӱдыр.» Во время поливки нос лейки надо держать близко к земле.

    7. росток (растений), всходы

    Кушкыл нӧшмӧ гыч шарла, нӧшмӧ шыта, нер лектеш. «Природоведений» Растения размножаются семенами: семена прорастают, появляются всходы.

    8. вершина; верхняя острая часть чего-л.

    Каван нер вершина стога.

    (Абдулайын) капка ончылныжо кум кугу тополь нерыштым каваш керал шогат. Н. Лекайн. Перед воротами Абдулая, уткнувшись вершинами в небо, стоят три тополя.

    9. носок, кончик (обуви)

    Кем нер носок сапога.

    Шольымжо йыдалым ыштен ок мошто, йыдал нерже эре важык кая. О. Тыныш. Мой брат не умеет плести лапти, носок его лаптей всегда косится.

    Алик ботинке нерже дене чумале. В. Сапаев. Алик пнул носком своего ботинка.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > нер

  • 39 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 40 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

См. также в других словарях:

  • кровь из носа — сущ., кол во синонимов: 2 • кровь из носу (28) • юшка (8) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • кровь из носу — я не я буду, во что бы то ни стало, мамой клянусь, железно, наверняка, зуб даю, как пить дать, хоть умри, хоть лопни, что бы там ни было, хоть тресни, жив не буду, обязательно, непременно, беспременно, кровь из зубов, чего бы то ни стоило, не я… …   Словарь синонимов

  • кровь — и, предл. о крови, в крови, род. мн. кровей, ж. 1. Жидкая ткань, которая движется по кровеносным сосудам организма и обеспечивает питание его клеток и обмен веществ в нем. Венозная кровь. Артериальная кровь. □ [Семен] ударил себя ножом в левую… …   Малый академический словарь

  • кровь из носу (носа) — Разг. Экспрес. Несмотря ни на какие трудности, препятствия; во что бы то ни стало. О категорическом требовании, о крайней необходимости сделать что либо важное, нужное. Моё дело хоть кровь из носа, а обеспечь работу мотора (С. Славич. Из жизни… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • кровь — и, предлож. о крови, в крови; мн. род. кровей; ж. 1. Жидкость, которая движется по кровеносным сосудам организма и обеспечивает питание его клеток и обмен веществ в нём. Венозная к. Артериальная к. К. пошла из носа. Разбиться в к., до крови. К.… …   Энциклопедический словарь

  • Кровь за кровь (фильм — Кровь за кровь (фильм, 1991) Кровь за кровь Жанр Детектив, боевик Режиссёр Юрий Колчеев Автор сценария Артур Макаров В гл …   Википедия

  • Кровь за кровь (фильм, 1991) — Кровь за кровь …   Википедия

  • кровь — и, предлож.; о кро/ви, в крови/; мн. род. крове/й; ж. см. тж. кровушка, кровавый, кровяной 1) Жидкость, которая движется по кровеносным сосудам организма и обеспечивает питание его клеток и обмен веществ в нём. Венозная кровь …   Словарь многих выражений

  • Хоть кровь из носу (носа) — Разг. Экспрес. Несмотря ни на какие трудности, препятствия; во что бы то ни стало. О категорическом требовании, о крайней необходимости сделать что либо важное, нужное. Моё дело хоть кровь из носа, а обеспечь работу мотора (С. Славич. Из жизни… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Придаточные пазухи носа — I Придаточные пазухи носа (sinus paranasales; синоним околоносовые пазухи) воздухоносные полости в костях лицевого и мозгового черепа, выстланные слизистой оболочкой, которые сообщаются с полостью носа; являются резонаторами голоса. К придаточным …   Медицинская энциклопедия

  • КРОВОТЕЧЕНИЯ ИЗ НОСА — Аммониум карбоникум, 6, 12 и бвр носовые кровотечения во время умывания, после еды.Арника, 3х, 3 и бвр кровотечения из носа после каждого приступа кашля, кровь при этом темная, жидкая. Нос становится болезненным, холодным.Ацидум сульфурикум, 3, 6 …   Справочник по гомеопатии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»