крило

техн., физ.

- крыло автомобиля

воронів [Як воронове крило], круків, кручий, (редко) крумкачів (ж. р. -чева).

* * *

золотити, позолочувати, визолочувати. [Вечірнє сонце гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Шевч.). Місяць позолочує їх (хмарини) (Васильч.)]. Золоченный и Золочённый - золочений, позолочений.

* * *

лівий. [Повернувся козак Нечай на лівеє плече (Дума)]. По -вой стороне, по -вую сторону - ліворуч. [Ліворуч гуральня, праворуч - двір (Коцюб.)]. С -вого берега - лівобіч чого. [Раяли спорудити лівобіч Дніпра школу лицарську (Куліш)]. По -вую руку - ліворуч (кого, чого). -вый вол, конь (в парной запряжке) - підручний, кінь (віл). -вое крыло партии, парламента - ліве крило, лівиця партійна, парламентарна. -вым становиться - см. Леветь.

* * *

1) (широкий конец) лопатень (-тня), лопать (-ти). [Заляпав не кінчиком язика, а цілим лопатнем до самої пельки (Н.-Лев.)];

2) (весла) лопать, (диал.) пелюстка. [Як повернув весло, так воно по саму лопать і зломилося (Сл. Ум.). Погане це весло - пелюстка вузька, ним гребтися все одно, що дрючком (Богодух.)];

3) (в пароходных колёсах, винте) лопать, лопатка. [Лопаті ґвинта посилали отари прудких брижів на тванисту намулину (Кінець Неволі)];

4) (сторона, бок, крыло) крило (лапа) лапа; (чепца) зав'язка, стяжка;

5) бот. (листа, рыльца) - частка;

6) зоол. - лопать (-ти).

* * *

1) (дороги, моста) узбіччя. [Їхали не битим шляхом, а узбіччям]; (скат насыпи) узбіч (-бочи);

2) см. Перила.

* * *

1) узбі́ччя, обо́чина, узбо́чина, диал. обо́ча; ( край) край, род. п. кра́ю

2) крило́, би́ло ( отвод у саней); ( грядка в телеге) полу́драбок, -бка

оттопырить від[на]сто(в)бурчувати, від[на]сто(в)бурчити, відтобурчувати, відтобурчити, відставляти, відставити, віддувати, віддути, випинати, випнути, вип'ясти, відтопірчувати, відтопірчити, (о мног.) повід[на]сто(в)бурчувати, повідставляти. [Голуб крило відстобурчив. Окунь одтобурчить пірця, то щука й не візьме. Вовк одставив свій хвіст (Рудч.)]; (губу) копилити, від[за]копилювати, від[за]копилити, (о мног.) повід[за]копилювати; (уши) відгинати, відігнути, (о мног.) повідгинати (вуха). [З повідгинаними вухами]. Оттопыренный - від[на]сто(в)бурчений, відтобурчений, відтопірчений; (о губах) відкопилений, закопилений; (об ушах) одлеглий, повідгинаний.

* * *

несов.; сов. - оттоп`ырить

мн. перья)

1) (у птиц, рыб) перо (мн. пера; ум. пірце), соб. пір'я, пір'ячко. Одно -ро, -шко - пірце, перина (ум. перинка, периночка, перинонька), пір'їна (ум. пір'їнка, пір'їночка, пір'їнонька). Гусиное -ро - гусяче перо. Длинные -рья в хвосте у петуха - косиці; (у селезня) кучері, косиці. Плавательные -рья - плавці. Правильное, маховое -ро (у птиц) - плав, плавок. Шляпное -ро - (гал.) покрейта, покрейтка, трепітка; (павлинье) павине перо, пава, павун; (петушье) когутяче перо, когут. -шко в поплавке рыбацком - накісток;

2) (писчее) перо (мн. пера). Что написано -ром, того не вырубишь топором - що написано пером, того не витягнеш (не виволочеш) і волом. У него бойкое -ро - у нього (или він має) спритне перо, вправна рука;

3) (колеса, весла) лопать (-ти), пелюстка, крило;

4) (растений: лука, чеснока и т. п.) перо, стрілка.

* * *

1) ( птичье) перо́; ( одно) пір'ї́на, піри́на; (собир.) пі́р'я; ( загнутое хвостовое у селезня) ку́чер, -я

2) (писчее, перен.) перо́

3) ( у рыбы) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́

4) (у лука, чеснока) перо́, собир. пі́р'я, диал. степі́р'я

5) техн. перо́

6) ( хвост собаки) охотн. хві́ст, род. п. хвоста́

у рыбы) пливець (-вця), перо, крило. [Пливе риба та й велика, тільки видно пера].

* * *

пілка, пола. [Спідниця у сім пілок (піл)]. -ще у невода - плаха, (боковое) крило.

* * *

1) поло́тнище; ( в одежде) пі́лка, пола́

2) спец. полотно́, поло́тнище

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати