-
41 ёжиться
їжитися, щулитися, кулитися, немжитися, знітитися (сов.). [Щулився в закутку. Кулилася, тремтіла од дотику холодного повітря (Коц.). Немжаться баби, що холодно в хаті].* * *1) щу́литися, ї́житися, ку́литися, ску́люватися; ( морщиться) мо́рщитися2) перен. м'я́тися, ні́титися; му́лятися, му́литися -
42 ёкать
ёкнуть и ёкнуть1) (трепетать, дрогнуть, о сердце) тьохкати, тьохнути, йойкнути. [Серце так і тьохка. Серце тьохнуло і замерло. Тьохнуло в серці. Йойкнуло всередині з несподіванки (Коц.)];2) (безлично о звуке) кевкнути. [Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло (Свидн.)].* * *несов.; сов. - ёкнуть1) ке́вкати, ке́вкнути2) ( о сердце) тьо́хкати, тьо́хнути, те́нькати, те́нькнути -
43 если
ежели коли, як, якщо, (ведь) що, (коль скоро) скоро. [Коли (малий) плаче, то й я плачу; коли ні - співаю; коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.). Правду старий співа, як не бреше (Шевч.). Чим-то я завтра похмелюся, що я всі гроші пропив? (Рудч.). Ну, скоро нема грошей, то нема чим і платити]. Если бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб [Якби знала, то ще-б була підождала. Щоб мати взнали, то було-б мені. Якби-що я знав, утік-би]. Если-бы не - якби не, коли-б не, щоб не, (зап.) коб не. О если-бы - ой, якби, щоб! бодай! [Ой якби знаття, що й він прийде! Щоб ти запавсь! Бодай тебе грець (паралич) зламав! Кажете, вона зламала ногу? бодай була ще й другу зламала!]. Если только - як скоро, скоро тільки. [Обіцяв боронити, як скоро дадуть йому половину умовлених грошей (Коц.)].* * *союзколи́, якщо́, як; раз; ( хотя и не) хоч не..., але (зате)..., хоча [й] не..., але (зате) -
44 жадно
о жажде еде, напряжении, страсти) жадібно, жадливо, пожадливо. [Жадібно слухав. Жадливо пив. Степова тиша жадливо підхоплює всі звуки (Коц.). Пожадливо почав дудлити воду]; (алчно) зажерливо, ненажерливо, несито, ненаситно, хтиво. [Світло несито пожирає тіні (Коцюб.). Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб.)].* * *нареч.жа́дібно и жаді́бно, жа́дно, пожа́дливо, пожа́дно, жадли́во, жажди́во; диал. запопа́дливо, запопа́дно; ( ненасытно) заже́рливо, ненаже́рливо, хти́во; ( с жаждой) спра́гло, спра́жно, із зга́гою; ( нетерпеливо) з о́палом -
45 жадность
1) (проявление чувства жажды, голода, напряжения, страсти) жадоба (ум. жадібка), жада, жадливість, пожадливість, ярість, жагучість, жадність (р. -ости). [Жадність кислот (химич.). Їв з жадобою. А в серці мають вовчу жадобу (Коц.)];2) (алчность) зажерливість, ненажерливість, ненаїсть (р. -їсти), неситість на що, ненатля, хтивість, захланність (р. -ости). [Ось слухайте, що то роблять заздрощі на світі і ненатля голодная (Шевч.)];3) см. Жажда. С -ностью набрасываться, наброситься на что - з жадобою (пожадливістю) кидатися на що, допадатися (допастися) до чого.* * *жа́дібність, -ності и жаді́бність, жа́дність, жадо́ба, пожа́дливість, -вості, жадли́вість; запопа́дливість; заже́рливість, ненаже́рливість, ненаже́рність, хти́вість, захла́нність, ненатле́нність, нена́тля -
46 жадный
1) (жаждущий, хотящ. пить) жадний, жажденний, спраглий, жадібний; (страстный) жадібний, пожадливий, жагучий. [Жадна земля випила за літо сонце (Коц.). Спраглі губи. Жадібними грудима впивав у себе вільне повітря (Крим.). І швидко жадібному люду воду холодну, солодку з важкої баклажки вділяє (Л.-Укр.). Жадібна втіха];2) (обжорливый) ненажерливий, пажерливий, ненажерний, ненаїдний, ненаситний. [Коні, сказано, худобина пажерлива];3) (алчный, желающий всё присвоить) жаднючий, зажерливий, ненажерливий, жаденний, неситий, ненаситний, невситимий на що, загребущий, жадобен (-бна, -бне) на що. [Жаднючий пан. І в кого він такий ненажерливий вдався? все йому мало (Тоб.). От іще ненаситні люди, все їм мало. Неситі очі. Наші люди невситимі на землю (Кон.). Руки загребущі]. Жадный (скупой) человек - см. Жадёха.* * *1) жа́дібний и жаді́бний, жа́дний и жадни́й, пожа́дливий, жадли́вий, жажди́вий; диал. запопа́дливий, запопа́дний; ( ненасытный) заже́рливий, ненаже́рливий, ненаже́рний, хти́вий, диал. захла́нний, нена́тлий, ненатле́нний2) поэз. см. жаждущий 3) -
47 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
-
48 жатва
1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].* * *1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́нняконча́ть и ока́нчивать, око́нчить \жатва ву — кінча́ти, закі́нчити жни́ва (жни́во), сов. обжа́тися (обіжну́ся, обіжне́шся)
2) ( спелые хлеба на корню) жни́во3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во -
49 жаться
(жмусь, жмутся)I. 1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) тискатися, тиснутися, тулитися до кого-чого, під чим, під що, куди, горнутися куди, до кого, (только о толпе) тіснитися. [Тиснуться, як до дари в церкві. Переполохані панянки тулилися по кутках. До чужої голубоньки не тулись. Скрізь по-під стінами тулилися канапки. На зборні все було повно: свити так тісно тулилися до свит, що мокра одежа аж парувала (Коц.). В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу. Хто стояв - у куток горнувсь (М. Вовч.)];2) (ёжиться) їжитися, щулитися, немжитися, кулитися. См. Ёжиться, (выжиматься) - душитися, чавитися; (заминаться) мулятися, мулитися, м'ятися. [Кажи, не муляйся (не мнися)];3) (скупиться) скупитися, труситися, (провинц.) ніцитися. [Над кожною копійкою труситься].II. Жаться (жнётся, жнутся) - жатися (жнеться, жнуться). [Колосся жнеться. Як вам жнеться?].* * *I1) ( тесниться) ти́снутися, тули́тися, -лю́ся, -лишся2) ( ёжиться) щу́литися, ку́литися; ( чувствуя неловкость) ні́титися (нічуся, ні́тишся); ( мяться) м'я́тися (мну́ся, мне́шся), му́лятися, му́литися3) (льнуть, прижиматься) тули́тися, горну́тися, -ну́ся, -нешся4) ( скупиться) обме́жувати (-жу́ю, -жу́єш) себе, скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся5) страд. ти́снутися, стиска́тися, сти́скуватися, -куєтьсяIIжа́тися (жне́ться) -
50 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
51 ковёр
килим (-ма), (устар.) коб[в]ер (-б[в]ра), (из грубой шерсти, как попона) коц (-ца), (половик) ходник (-ка), (длинный на скамью) полавочник (-ка). [Підлога уся була вистелена килимами (Ор. Лев.). Зелений по землі весна килим розстилає (Шевч.)]. Персидский -вёр - перський килим. Гобеленовский -вёр - гобленівський килим, гоблен (-на). -вёр-самолёт - килим-літун, килим-літак. Заниматься выделкой -ров (домотканных) - коцарювати. Занятие выделкой -ров (домотканных) - коцарювання, коцарство. [Коцарство колись годувало отутечки кілька людей по наших селах (Харківщ.)].* * *ки́лимковёр-самолёт — фольк. ки́лим-самолі́т, род. п. ки́лима-самольо́та
-
52 обмазывать
обмазать обмазувати, обмазати, обмащувати, обмастити що, кого чим, (о мног. пообмазувати, пообмащувати), умазувати, умазати, умащувати, умастити що, кого в що, (известью) вапнувати, обвапнувати, (дёгтем, чем-л. жирным) обшмаровувати, обшмарувати, (опачкивать) обкалювати, обкаляти що, кого чим, укалювати, укаляти що, кого в що. [Жартовливо обмазала його білою глиною (Коц.). Умастив чобіт у грязюку]. Обмазанный - об[у]мазаний, об[у]мащений, обшмарований, обвапнований, об[у]каляний.* * *несов.; сов. - обм`азать1) обма́зувати, обма́зати, обма́щувати, обмасти́ти и пообма́щувати; обшмаро́вувати, обшмарува́ти и пообшмаро́вувати2) ( пачкать) обма́зувати, обма́зати, обма́щувати, обмасти́ти; забру́днювати, забрудни́ти; (преим. лицо) заму́рзувати, заму́рзати, обму́рзувати, обму́рзати -
53 обнаруживать
обнаружить1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -1) відкриваний;2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -1) відкритий, знайдений;2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.* * *несов.; сов. - обнар`ужитьвиявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити -
54 обоз
1) (множество повозок или саней гуськом) валка, хура. [Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коц.). Через місток хура йшла, так що возів двадцять (Квітка)]. Запорожский обоз в'ючных лошадей - батівня, батова;2) (сборище путевых, кладных повозок) валка, табір (р. табору). Стать -зом в поле - стати табором у полі. Военный обоз - військова валка, військовий обоз.* * *1) обо́з, -у; (группа подвод, перевозящих кладь) ва́лка, ху́ра, хо́дка2) воен., перен. обо́з -
55 одеяло
ліжник, укривало, окривало, (грубое самотканное) ковдра, (бумажное тканое) рядно, ряденце. -ло для ног (полость в санях) - бараниця.* * *ко́вдра, укрива́ло; ( шерстяное домотканное) лі́жник; диал. одяга́ло, коць, -ця, коц, -а -
56 опасность
небезпека, небезпечність (-ности), небезпеченство, непевність (-ности), опас (- су). [Але де там йому до сорому, коли шкура в небезпечності! (Коц.)]. Находиться в -ти - перебувати (бути) в небезпеці. Подвергать, -ся, -нуть, -ся -сти - наражати, -ся, наразити, -ся (на небезпеку). [Вояки просили, щоб він більш не ходив сам на війну, щоб не наражати свого життя (Л. Укр.)] Вне -ти - по-за небезпекою.* * *1) небезпе́ка2) (возможность несчастья, катастрофы) небезпе́чність, -ності, непе́вність -
57 освирепеть
розлютуватися, озвіритися, роз'юшитися. См. Озвериться. -пелый - розлютований, озвірений, роз'юшений. [Татарин стояв вже перед ним сердитий, роз'юшений (Коц.)].* * *розлютува́тися, розлюти́тися, злютува́тися -
58 осточертеть
о[на]стобісіти, о[на]сточортіти, остогиднути. [Остобісіли мені оселі людські (Коц.)]. -телый - о[на]стобісілий, о[на]сточортілий, остогидлий.* * *осточорті́ти, насточорті́ти, остобі́сіти, остоги́діти, остоги́днути, обі́сіти -
59 отвага
відвага, звага; (стойкость) завзяття, завзятість (-тости). [Хай відважний боязким додає відваги. Звага молодого орла (Коц.). Молоде завзяття]. Набраться -ги - набратися духу, обісмілитися.* * *відва́га, зва́га, зва́жливість, -вості -
60 отталкиваться
оттолкаться, оттолкнуться відпихатися, від(і)пхнутися, відштовхуватися, відштовхнутися від кого. [Марта одпихнулась од нього (Коц.)].* * *несов.; сов. - оттолкн`утьсявідшто́вхуватися, відштовхну́тися, відпиха́тися, відіпхну́тися и відпихну́тися, відтру́чуватися и відтруча́тися, відтру́титися
Страницы
См. также в других словарях:
КОЦ — конструкторский оружейный центр воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. КОЦ культурно образовательный центр КОЦ коммутационное … Словарь сокращений и аббревиатур
Коц — Коц, Аркадий Яковлевич (1872 1943) русский поэт и переводчик. Коц, Иоганнес (1843 1918) немецкий шахматный композитор. Коц, Олег Владимирович (1983) белорусский актёр театра и кино, режиссёр. Коц, Юрий Исакович (1933 2001) украинский, ранее… … Википедия
КОЦ МЗ РТ — КОЦ КОЦ МЗ РТ Клинический онкологический центр Минздрава Республики Татарстан Татарстан КОЦ Источник: http://www.doktor.ru/onkos/together/center/4nomer/19.htm … Словарь сокращений и аббревиатур
Коц — Аркадий Яковлевич (1872 ) (псевдонимы: А. Данин, А. Бронин, А. Шатов) пролетарский поэт. По окончании горного училища служил в шахтах Подмосковного и Донецкого угольных бассейнов. В 1897 1902 жил в Париже, где окончил горный институт и сблизился… … Литературная энциклопедия
коц — Коц: вовняна ковдра [14;25] вовняне покривало, ковдра [V,VI] вовняне укривало, груба ковдра [II,XII] вовняне укривало, ковдра [I] вовняне укривало [VII] груба вовняна ковдра [21] грубе вовняне однотонне вкривало [1] килим, ковдра [47] вовняне… … Толковый украинский словарь
Коц — Коц, потомок Иуды (см. Иуда) (1) (1Пар 4:8) … Библейская энциклопедия Брокгауза
коц — іменник чоловічого роду ковдра розм … Орфографічний словник української мови
коціт — а, ч. У давньогрецькій міфології – одна з річок підземного царства , де нібито перебували душі померлих. •• Зійти/ на береги/ Коці/ту вмерти … Український тлумачний словник
Коц-Готлиб — Коц Готлиб, Кристина Валерьевна Кристина Валерьевна Коц Готлиб Дата рождения 2 мая 1983 Место рождения Донецк, Украина Страны … Википедия
Коц Арк. Як — КОЦ Арк. Як. (1872 1943) поэт и переводчик. Род. в семье служащего. Окончил горн. уч ще в Горловке и учился в Горн. ин те в Париже. Работал штейгером на шахте. В 1903 вступил в партию большевиков; после 1 й рус. рев ции отошел от них и… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
КОЦ Аркадий Яковлевич — КОЦ Аркадий (Аарон) Яковлевич (1872—1943), русский советский поэт. Чл. Коммунистич. партии с 1903. Перевел «Интернационал» (переложение трех строф Э. Потье), стихи поэтов Парижской Коммуны. Сб. «Песни пролетариев» (1907) … Литературный энциклопедический словарь
