Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кос

  • 1 Кос

    зоол. кіс (р. коса).

    Русско-украинский словарь > Кос

  • 2 косівник

    техн. вармо́вщик ( специальность)

    Українсько-російський політехнічний словник > косівник

  • 3 косіння

    техн. коше́ние

    Українсько-російський політехнічний словник > косіння

  • 4 Кос[з]уля

    зоол. Carpeolus
    I. (самка) сарна, козуля, (самец) сарнюк (-ка).
    II. Косуля -
    1) (род сохи) плужниця;
    2) (хлеба) скибка.

    Русско-украинский словарь > Кос[з]уля

  • 5 косьба

    косіння, косовиця. Время -бы сена - косовиця. Окончить -бу - обкоситися. Во время -бы - під косовицю. [Під косовицю хліборобам не до того, щоб празникувати (Кон.)].
    * * *
    косови́ця; ( кошение) косі́ння

    Русско-украинский словарь > косьба

  • 6 кошение

    косіння, (зап.) кошення; срвн. Косьба. Время -ния сена - косовиця.
    * * *
    косіння; диал. ко́шення; ( косьба) косови́ця

    Русско-украинский словарь > кошение

  • 7 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 8 католикос

    католікос, верховний патріярх. -кос всех армян - усевірменський католікос.
    * * *
    церк.
    католико́с

    Русско-украинский словарь > католикос

  • 9 откос

    (горы берега, плотины, дороги, вала и т. д.) укіс (укосу), у(з)біч (-бочи), спад, схил, похил. -кос горы - узбіч (спад, похил) гори, (отлогий) (у)згір'я, косогір (-гору). -кос (крутой) горы, берега поросший лесом - стінка. Боковой -кос - прибіч (-бочи), покот. См. ещё Склон, Скат, Покатость.
    * * *
    1) ( покатость) укі́с, род. п. уко́су; ( склон) схил, -у, спад, -у, схи́лок, -лку
    2) спец. укі́с; ( скос) скіс, род. п. ско́су; ( косяк) кося́к, -а

    Русско-украинский словарь > откос

  • 10 косец

    косар (-ря), ум. косарик, косаричок (-чка), (редко) косій (-сія), косець (-сця). [Гей нуте, косарі, ви, косарики мої (Пісня). На болоті косець косить (Мозирщ.)].
    * * *
    коса́р, -я, косі́й, -сія́

    Русско-украинский словарь > косец

  • 11 косина

    1) (направления) косість (-сости), косина, косінь (-сіні);
    2) (наклон) спад (-ду), убіч (р. -очу, м. р. и -очи, ж. р.), ускіс (-косу), косина. [Як хату спинали, то не вгледіли, що там косина (Пирятинщ.)].
    * * *
    1) перекі́с, -ко́су
    2) ( косоглазие) косоо́кість, -кості

    Русско-украинский словарь > косина

  • 12 Искашивать

    искосить
    1) (косу) скошувати, скосити (косу);
    2) (искривлять) скошувати, скосити, покосити, похиляти, похилити, скривляти, скривити що;
    3) (делать косоглазым кого) скошувати, скосити око кому. Искошенный - скошений, покошений, похилений, скривлений; (глаз) скошений, скосілий, око зизом. -ться -
    1) скошуватися, скоситися;
    2) скошуватися, скоситися, похилятися, похилитися, скривлятися, скривитися. [Стара хата зо вдовою разом вік свій віджила, почорніла, похилилась і в болото увійшла (Рудан.)];
    3) (делаться косым) косіти, скосіти, зизуватіти, позизіти; (о глазах) косіти, скосіти, скошуватися, скоситися, зизом ставати, стати.

    Русско-украинский словарь > Искашивать

  • 13 вармовщик

    техн.
    ( специальность) косівни́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > вармовщик

  • 14 кошение

    техн.
    косі́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > кошение

  • 15 вармовщик

    техн.
    ( специальность) косівни́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > вармовщик

  • 16 кошение

    техн.
    косі́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > кошение

  • 17 косинець

    I кос`инець
    астр.; матем.; физ. треуго́льник ( инструмент), уго́льник
    II косин`ець
    техн. науго́льник

    Українсько-російський політехнічний словник > косинець

  • 18 дроздовый

    дроздів (-ова, -ове). [Дроздове гніздо], косів (-сова, -сове).
    * * *
    дроздо́вий

    Русско-украинский словарь > дроздовый

  • 19 косеть

    коситися, кривитися, (о глазе) кривіти, кривішати. Глаз у него -сеет - він кривішає на око, око йому кривішає.
    * * *
    става́ти ко́сим, косі́ти

    Русско-украинский словарь > косеть

  • 20 косматый

    (в космах) кошлатий, патлатий, пелехатий, кудлатий, кос[ш]трубатий, (шерстистый) волохатий, вовнистий, (в лохмотьях) лахматий, лахматуватий. [Слухай-но ти, голово кошлата, чи довго ти тут стовбичитимеш? (Київщ.). Патлаті тіні (Васильч.). Якийсь нестрижений, пелехатий (Звин.). Пелехата хмара (Васильч.). Вхопив за бороду кудлату (Котл.). Кіт волохатий (Сл. Гр.). Москалі руді, пикаті та бородаті, та коштрубаті (Н.- Лев.). Кострубаті брови (Коцюб.)].
    * * *
    кошла́тий, косма́тий, коструба́тий; кудла́тий, кудла́стий, патла́тий, пелеха́тий; ( лохматый) лахма́тий

    Русско-украинский словарь > косматый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • КОС — канализационное очистное сооружение канализационно очистное сооружение КОС Комитет общественных связей Москвы Москва, организация, связь КОС комитет общественного самоуправления организация КОС …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • КОС — (КОС). Содержание 1 Топоним 2 Фамилия 3 Сокращение КОС 4 См. также …   Википедия

  • Кос-Ёль — Характеристика Длина 11 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток Устье Пив Ю  · Местоположение …   Википедия

  • Кос — Местонахождение Эгейское море Страна …   Википедия

  • Кос-Ю — Характеристика Длина 56 км Бассейн Белое море Бассейн рек Мезень Водоток Устье Вашка  · Местоположение 229 км по п …   Википедия

  • Кос — второй по величине остров Южных Спорад. Почти весь он представляет собой плодородную равнину и часто его называют «плавучим садом». Особенно островитяне гордятся своим салатом и считают, что здесь его научились выращивать впервые в мире. Другое… …   Географическая энциклопедия

  • Кос — Кос, остров у юго зап. побережья Малой Азии, лежащий сев. зап. Книда. Ап. Павел проплывал мимо К., следуя из Милета в Родос (Деян 21:1). Этот остров был известен благодаря святилищу Асклепия, бога целителей, а также как место рождения греч. врача …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • КОС — муж., ·стар. и местами доныни, птица скворец, шпак. Не черный дрозд ли, как у всех прочих славян? Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • КОС — [эдомит. qs, Кай с, Кавс (араб. qys, qws, qs, «лук»)], в западносемитской мифологии бог, почитавшийся в государстве Эдом, очевидно, во 2 й половине 1 го тыс. до н. э. Тогда же был воспринят арабскими племенами Северной Аравии (набатеи, самуд,… …   Энциклопедия мифологии

  • кос — известковое плато. Шабо 80 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • косёк — сущ., кол во синонимов: 1 • косек (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»