-
41 копальщица
-ница копачка, копальниця, грабарниця.* * *копа́чка, копа́льниця -
42 копание
копання, копанка; (усилен.) копанина; (ковыряние) копирсання, длубання. [Копирсання в усіх відтінках тих відносин (Крим.)].* * *1) копа́ння; вибира́ння2) копа́ння; по́рпання, шпо́ртання; по́рання, длу́бання, довба́ння, ба́брання, ба́бляння, куйо́вдження -
43 копна
(снопов) копа (р. мн. кіп), (половинная) полукіпок (-пка), (четвертная) (с)кладня, коп'як, копак, коп'ячок (-чка), п'ятнадцятка, (зап. ещё) кланя ум. кіпка, кіпонька, кіпочка; (сена) копиця, ум. копичка. [Жито жали, в копи клали (Шевч.). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.)]. Складывать в -пны - (снопы) складати, класти в копи; (сено) класти в копиці, копити, копичити. Собрать в -пны - скласти в копи, покопити. [Покосили, погребли, а покопити - ні (Мнж.)]. Ряд -пён хлеба в поле - стайка. Волосы -пной - чуб копицею.* * *с.-х.1) ( снопов хлеба) копа́; диал. кла́ня2) (сена, перен.) копи́ця\копна воло́с, во́лосы копно́й — копи́ця (ку́чма) воло́сся, воло́сся копи́цею
-
44 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
45 прииск
1) действ. - см. Приискивание, -кание;2) прииск (что приискано, найдено) - знахідка;3) копальня, копня. Золотые прииски - золотокопні (-пень), золотокопальні (- лень), золоті копні, копальні. [Утік з тюрми й тинявся по всіх усюдах, був на золотих копальнях у Сибіру, на уральських заводах (Черкас.)]. Рудные -иски - рудокопні, рудокопальні.* * *копа́льні, -лень, копа́льня -
46 рытьё
риття́; копа́ння\рытьё тьё кана́в — копа́ння канав
-
47 Полтина
Полтинник копа, коповик (-ка), півкарбованець (-нця). [Копа - то півкарбованця. За Тетяну сто кіп дав, бо Тетяну сподобав. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: ні, за півкарбованця не можна]. -
48 delve
[delv] 1. v заст., поет.1) копа́ти, ри́тиto dig and delve — копа́ти
2) розшу́кувати; ри́тися (в книжках, документах)2. nзапа́дина; ви́бій, вибо́їна -
49 digger
['dɪgə]n1) землеко́п, гра́ба́р2) гірни́к; золотошука́ч; вуглеко́п3) sl. австралі́єць4) копа́ч, копа́чкаpotato digger — картоплекопа́лка
-
50 grub
[grʌb] 1. v1) копа́ти; ско́пувати ( землю)2) вико́пувати, викорчо́вувати; витяга́ти (звич. grub out, grub up)3) перен. копа́тися, ри́тися (в архівах, книжках)4) вико́нувати важку́ робо́ту2. n1) личи́нка; гу́сінь2) нечепу́ра, замазу́ра3) літерату́рний поде́нник; компіля́тор4) спорт. м'яч, по́сланий по землі́ ( у крикеті) -
51 mine
[maɪn] I pron poss.(абсолютна форма, не вжив. атрибутивно, пор. my) мій, моя́, моє́, мої́; що нале́жить мені́it's your fault, not mine — це ва́ша прови́на, а не моя́
a friend of mine — мій друг, оди́н з мої́х дру́зів
II 1. nthis is mine — це моє́
1) рудни́к; копа́льня; ша́хта2) по́клад, пласт3) джерело́ (знань і т.п.)4) іст. підко́п5) змо́ва, інтри́га6) військ. мі́на7) attr.2. vmine detector [locator] — міношука́ч
1) вико́нувати гірни́чі робо́ти, розробля́ти рудни́к, видобува́ти ( руду тощо)2) копа́ти під земле́ю; підко́пувати, роби́ти підко́п3) військ. мінува́ти, ста́вити мі́ни4) підко́пуватися ( під когось); підрива́ти ( репутацію тощо)5) зарива́тися в зе́млю; ри́ти но́ру ( про тварин) -
52 антрацитовая шахта
антраци́това копа́льняРусско-украинский политехнический словарь > антрацитовая шахта
-
53 буровая шахта
свердлова́ копа́льня -
54 вентиляционная шахта
вентиляці́йна копа́льняРусско-украинский политехнический словарь > вентиляционная шахта
-
55 водоотливная шахта
водовідли́вна копа́льняРусско-украинский политехнический словарь > водоотливная шахта
-
56 вытяжная шахта
витяжна́ копа́льня -
57 газовая шахта
га́зова копа́льня -
58 гидромеханизированная шахта
гідромеханізо́вана копа́льняРусско-украинский политехнический словарь > гидромеханизированная шахта
-
59 дымная шахта
ди́мна копа́льня -
60 землекоп
техн.землеко́п, граба́р, -ря́, копа́ч, -ча́
См. также в других словарях:
копа́ — копа, ы … Русское словесное ударение
копа́ч — копач, а … Русское словесное ударение
Копа — название населённых пунктов: Казахстан Копа село в Байганинском районе Актюбинской области. Копа село в Мугалжарском районе Актюбинской области. Копа село в Темирском районе Актюбинской области. Копа село в Хромтауском районе Актюбинской области … Википедия
КОПА — жен. (копить) копий, груда, куча, ворох, гора вещей: | южн. копна сена, хлеба. Где кора, там жита копа, где лог, там сена стог. | Скоп народа, зал. круг, мир, сходка, южн. громада. Копа переможет и попа. | зап. полтина медью, 50 копеек, а в счете … Толковый словарь Даля
КОПА — жен. (копить) копий, груда, куча, ворох, гора вещей: | южн. копна сена, хлеба. Где кора, там жита копа, где лог, там сена стог. | Скоп народа, зал. круг, мир, сходка, южн. громада. Копа переможет и попа. | зап. полтина медью, 50 копеек, а в счете … Толковый словарь Даля
копа — ы, вин. копу; мн. копы, коп; ж. [польск. kopa старинная счётная единица, равнявшаяся 60] Нар. разг. 1. Шестьдесят штук чего л. Копа яиц. Копа ржи, гречихи (шестьдесят снопов). 2. = Копна … Энциклопедический словарь
КОПА — единица счета = 6 десяткам и употребляемая в западных губерниях. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907. КОПА старинная единица счета в Польше, равняется 6 десяткам. Полный словарь иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
копа — копна Словарь русских синонимов. копа сущ., кол во синонимов: 3 • копна (13) • мера (250) … Словарь синонимов
копа́л — (смола) … Русское словесное ударение
Копа — ж. местн. 1. Шестьдесят штук чего либо (как единица счёта). 2. Большая укладка снопов (от 50 до 100). отт. Куча сена как единица меры. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
копа — копа, копы, копы, коп, копе, копам, копу, копы, копой, копою, копами, копе, копах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
