-
1 компрометація
compromising, discredit, discrediting -
2 компрометація
-
3 компрометація
-їкомпромета́ция -
4 компрометація
komprometacjaж. -
5 discredit
1. n1) недовір'я, сумнів2) дискредитація, компрометація; знеславлення, ганьбаto bring smb. into discredit — зганьбити когось,
3) ганебна пляма, неслава4) позбавлення комерційного кредиту2. v1) не довіряти, не вірити; піддавати сумніву, ставити під сумнів2) позбавляти довір'я; підривати довір'я3) дискредитувати, компрометувати; знеславлювати, ганьбити* * *I n1) недовіра; сумнів2) дискредитація, компрометація; ганьба, сором3) ганебна пляма, ганьбаII v1) не довіряти; піддавати сумніву, ставити під сумнів; позбавляти довіри; підривати довіру2) дискредитувати, компрометувати; ганьбити -
6 compromise
1) компроміс, мирова угода, угода сторін; компрометація; третейський запис2) йти на компроміс, укладати мирову угоду; компрометувати; піддавати ризику•- compromise actioncompromise-assessment-of-damages injunction — судова заборона аж до визначення суми збитків (шкоди) за умовами мирової угоди
- compromise an action
- compromise by agreement
- compromise clause
- compromise formula
- compromise legislation
- compromise proposal
- compromise settlement
- compromise solution -
7 compromising
-
8 discredit
1) дискредитація, компрометація; опорочення; позбавлення довіри, недовіра; позбавлення повноважень; позбавлення (комерційного) кредиту2) дискредитувати, компрометувати; опорочувати; позбавляти повноважень; позбавляти довіри, не довіряти; позбавляти (комерційного) кредиту; ставити під сумнів•- discredit an expert
- discredit court judgement
- discredit court's judgement
- discredit court's judgment
- discredit court judgment
- discredit oneself -
9 discrediting
-
10 compromise
1. nкомпроміс; угода сторін2. v1) піти на компроміс2) компрометувати3) ставити під загрозу* * *I n1) компроміс; угода сторін2) щось середнєII a1) компроміснийIII v1) піти на компроміс або угоду2) компрометувати; ставити під загрозу ( положення) -
11 compromise
I n1) компроміс; угода сторін2) щось середнєII a1) компроміснийIII v1) піти на компроміс або угоду2) компрометувати; ставити під загрозу ( положення) -
12 discredit
I n1) недовіра; сумнів2) дискредитація, компрометація; ганьба, сором3) ганебна пляма, ганьбаII v1) не довіряти; піддавати сумніву, ставити під сумнів; позбавляти довіри; підривати довіру2) дискредитувати, компрометувати; ганьбити -
13 discredit
I n1. недовіра, сумнів2. дискредитація, компрометаціяII v1. не довіряти, піддавати сумніву, ставити під сумнів2. дискредитувати, компрометувати- to discredit a report не вірити повідомленню- to discredit the revolutionary theory дискредитувати революційну теорію -
14 compromise
eng.compromiserus.компрометацияukr.компрометаціяУтеря критичной информации либо получение ее неавторизованными для этого субъектами (лицами, программами, процессами и т.д.).English-Russian dictionary of information security > compromise
-
15 компрометация
eng.compromiserus.компрометацияukr.компрометаціяУтеря критичной информации либо получение ее неавторизованными для этого субъектами (лицами, программами, процессами и т.д.).English-Russian dictionary of information security > компрометация
-
16 kompromitacja
[компромітацья]f -
17 kompromitacja
ж компрометація
См. также в других словарях:
компрометація — ї, ж. Дія за знач. компрометувати … Український тлумачний словник
компрометація — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
блямаж — Блямаж: Блямаж: компрометація, сором, конфуз [3;48] сором внаслідок якоїсь невдачі [XI] … Толковый украинский словарь
