комплектний

См. также в других словарях:

• комплектний — а, е. Який становить комплект (у 1 знач.); якого виробляють комплектами. Комплектний набір …   Український тлумачний словник

• комплектний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• блочно-комплектний — а, е. Такий, що характеризується застосуванням комплектів конструктивних елементів, з єднаних у блоки; пов язаний із блочним комплектом …   Український тлумачний словник

• комплектність — ності, ж. Властивість за знач. комплектний. Комплектність продукції …   Український тлумачний словник

• повний — I 1) (наповнений чим н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний ) повнісінький 2) (про почуття, переживання тощо який повністю охоплює кого н.), цілковитий, абсолютний, неподільний 3) (який складається з …   Словник синонімів української мови