-
1 сруб колодца
ця́мрина крини́ці, зруб коло́дязя -
2 сруб колодца
ця́мрина крини́ці, зруб коло́дязя -
3 журавль
1) (зоол.) журавель (р. -вля, ум. журавлик, журавельчик, увел. журавлюка), (реже) веселик; (самка) журавка (ум. журавочка), журавлиця. [Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі];2) (у колодца) журавель (р. -вля), звід (р. зводу), очеп.* * *1) орн. жураве́ль, -вля́; фольк. весе́лик2) ( у колодца) жураве́ль, звід, род. п. зво́ду -
4 обруб
техн.1) ( действие) обруба́ння, (неоконч. - ещё) обру́бування2) ( обрубленное место) обру́б, -бу3) ( сруб) зруб, -бу; ( колодца - ещё) ця́мрина, ця́мриння -
5 сруб
-
6 обруб
техн.1) ( действие) обруба́ння, (неоконч. - ещё) обру́бування2) ( обрубленное место) обру́б, -бу3) ( сруб) зруб, -бу; ( колодца - ещё) ця́мрина, ця́мриння -
7 сруб
-
8 цямрина
техн. обру́б ( колодца - ещё) -
9 баба
1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);2) см. Бабушка;3) (вообще женщина) жінка, баба;4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;7) (у колодца) журавель (р. -вля);8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.* * *I1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́3) ( о мужчине) ба́ба4) диал. см. бабушкаII техн.ка́менная \баба — архл. кам'яна́ ба́ба, бовва́н
ба́ба; ( ручная) до́вбняIII кул.ба́ба -
10 ведро
мн. вёдра1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.* * *відро́, цебе́рка, цебе́рко\ведро деревя́нное — (конусное) коно́вка, кі́нва
-
11 вёдро
мн. вёдра1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.* * *[ясна́, со́нячна, ти́ха, пого́жа, погі́дна, погі́длива] годи́на, [га́рна] пого́да; ( погожий день) ясна́ (со́нячна, ти́ха, пого́жа, погідна, погі́длива) дни́на -
12 источник
1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.* * *джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка -
13 коромысло
1) коромисло, (редко) коромисел (-сла), (гал.) весло. -сло водоносное - коромисло. -сло весов - вагове коромисло, коромисло у вазі, бугай (-гая) (Сл. Ум.). -сло колодца - см. Журавель 2. -сло колокола - коромисло в дзвоні. Дым -слом - гармидер (-ру), буча. Поднять весь дом -слом - збити (зняти, зчинити, скоїти) бучу (ґвалт, веремію, шарварок), справити гармидер. Пошёл дым -слом - зчинилася (збилася, знялася, скоїлася) буча (веремія, содома), піднявся гармидер;2) см. Стрекоза.* * *1) коро́мисло; диал. весло2) ( колодезный журавль) диал. жураве́ль, -вля́3) энтом. коро́мисло -
14 нож
ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.* * *ніж, род. п. ножабыть на \нож жах с кем — перен. бу́ти на ножа́х з ким, ворогува́ти з ким
как (сло́вно) \нож жо́м по се́рдцу — як (мов, наче) ноже́м у се́рце (по се́рцю)
лечь под \нож ж — лягти́ під ніж
\нож ж в се́рдце — перен. ніж у се́рце
\нож ж о́стрый кому́ — перен. ніж у го́рло (у се́рце) кому́, ніж го́стрий кому́
под \нож жо́м умере́ть — під ноже́м поме́рти (уме́рти)
-
15 обруб
и Обрубь цямрина, цебрина, зруб. Срв. Сруб.* * *1) ( действие) обруба́ння, обру́бування2) ( обрубленное место) обру́б, -у -
16 отверстие
відтулина, відвороття, продухвина, (гал.) отвір, розтвір (-во), (проём) проріз (- зу), проруб (-бу); (дыра) діра, дучка, промежінь (-жени). -тие в почтовом ящике - проріз у поштивій скриньці. -тие для света - просвіт, прозір (-зору). -тие для протока воды - проточина. -тие в стене (для ворот) - розвороття. -тие колодца - колодяжне устя. -тия в решётке - межиґраття, продушини. -тие для огня в гончарной печи - прогар, прогін (-гону), дучка. -тие в шахте - вікно. Делать -тие (дыру) - робити, пропускати продушину, дірку.* * *о́твір, -вору, відту́лина диал. віджу́линаоко́нное \отверстие — віко́нний о́твір, вікни́на
-
17 пластина
пластина, (доска для стены, латы, сруба и т. п.) диль (-ля, мн. ч. дилі), соб. диль, дилля, (бревно в сруби колодца) зрубина, цямрина, (балка моста) мостина, мостиця, (поперечина для колышков) полудрабок (-бка).* * *спец.пласти́на -
18 родник
джерело́; ( в виде колодца) крини́ця -
19 Очеп
у колодца) журавель (-вля), журав, журавець (-вця), звід (р. зводу). [Там з колодязя воду не журавлем тягнуть, а колесом]. -
20 Почеп
у колодца) ключ (-ча).
См. также в других словарях:
КОЛОДЦА — См. РАДИУС ВЛИЯНИЯ СКВАЖИНЫ. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 … Геологическая энциклопедия
Свободное пространство шахты резервуара или технологического колодца — Внутреннее пространство шахты резервуара или технологического колодца, заполненное воздухом Источник: НПБ 111 98*: Автозаправочные станции. Требования пожарной безопасности 3.34 свободное пространство шахты резервуара или технологического колодца … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ЗОНА ЗАХВАТНАЯ КОЛОДЦА — та часть подземного потока в зоне влияния колодца, вода из которой попадает в колодец при откачке из него, тогда как воды из др. частей зоны влияния колодца, находящихся за пределами З. з. к., проходят мимо него. Геологический словарь: в 2 х… … Геологическая энциклопедия
РАДИУС ПИТАНИЯ КОЛОДЦА ПРИВЕДЕННЫЙ — радиус кругового контура питания концентричного колодца, при котором обеспечивается фактически существующий дебит колодца во время откачки при асимметричной воронке депрессии. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н.… … Геологическая энциклопедия
Днище колодца — – нижняя плита колодца, опирающаяся непосредственно на грунт. Препятствует попаданию грунта в шахту колодца. [ГОСТ 6533 78] Рубрика термина: Колодцы Рубрики энциклопедии: Абразивное оборудование, Абразивы, Автодороги, Авто … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
Нож колодца — нижняя заостренная часть стенок опускного колодца, предназначенная для облегчения погружения колодца в грунт. Источник: Справочник дорожных терминов … Строительный словарь
ДЕБИТ КОЛОДЦА (СКВАЖИНЫ) — количество воды, выдаваемое колодцем (скважиной) в единицу времени. Выражается в л/сек, в м3/сек, м3/ч, м3/сут. Син.: производительность (расход) колодца, расход скважины. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н.… … Геологическая энциклопедия
РАСХОД КОЛОДЦА — син. термина дебит колодца (скважины). Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 … Геологическая энциклопедия
консольный крюк колодца кабельной канализации — Крюк, предназначенный для укладки кабелей связи в колодцах кабельной канализации без кронштейнов и заделываемый в стену колодца. [ГОСТ Р 50889 96] Тематики телефонные сети Обобщающие термины кабельная канализация местной телефонной сети … Справочник технического переводчика
длина колодца — 3.2.15 длина колодца (pit length) В: Минимальная измеренная длина дна колодца между расчетными для данной машины вертикальными земляными стенками. Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Дождеприемник ливнесточного колодца — верхняя часть перекрытия ливнесточного колодца, состоящая из корпуса и решетки Источник: ГОСТ 3634 99: Люки смотровых колодцев и дождеприемники ливнесточных колодцев. Технические условия … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
