Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кого-чего)+(вызывать

  • 1 вызывать

    вызвать кликати, викликати, викликувати, викликати, покликати кудись или до чого, (изредка) визивати, визвати. В-ать, -ать на суд - (об истце) запозивати, запізвати кого (до суду), (о судье) викликати, викликати кого (на суд, до суду); (звуком трубы) - витрублювати, витрубити; (свистом) - висвистувати, висвистати, (криком) - вигукувати, вигукати; вызывать у кого (внушать) - викликати (з кого, в кому), накликати кому. [Це накликає інтелігентові-семидесятникові гордовиту думку про своє провіденціяльне призначення]. Вызывать, вызвать что - призводити, призвести до чого, спричинювати, спричинити що, спричинитися, споводувати до чого, справляти, справити що. [Цей лік спричинив (справив) блювоту]; (кого на что) - зрушити кого на що. [Оживив приспані сили, зрушив їх на боротьбу (Єфр.)]; (к жизни) - покликати до життя, (звук, слово) - видобути. [Ні, гук страшний я видобути мушу (Л. Укр.)]. Вызываемый - викликуваний. Вызванный - викликаний, покликаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ызвать
    (кого-что) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, визива́ти, ви́звати (кого-що); ( приглашать) приклика́ти, прикли́кати (кого-що); (служить причиной чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого); ( порождать) поро́джувати, породи́ти (що); ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > вызывать

  • 2 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

  • 3 кружить

    (что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].
    * * *
    1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти

    \кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову

    2) см. кружиться 2)
    3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти
    4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кружить

  • 4 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 5 извлекать

    извлечь
    1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];
    2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;
    3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.
    * * *
    несов.; сов. - извл`ечь
    1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

    \извлекать чь на свет — ви́тягти (ви́тягнути, ви́добути) на сві́тло [де́нне]

    2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати
    3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь при́быль — ма́ти (дістава́ти, діста́ти) прибу́ток

    \извлекать чь уро́к — ма́ти (діста́ти, здобу́ти, ви́нести) нау́ку

    4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш
    5) мат. добува́ти, добу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь ко́рень — добува́ти, добу́ти ко́рінь

    Русско-украинский словарь > извлекать

  • 6 порождать

    породить
    1) родити, (с)породити, зроджати и -джувати, зродити, уродити, плодити, сплодити и уплодити, виплоджувати, виплодити, (о мног.) породити, поплодити, посплоджувати, повиплоджувати кого, що. [Мене мати породила (Шевч.). Так його мати зродила (Номис). Чорт тебе сплодив (уплодив)]; срв. Родить;
    2) (переносно: производить, создать) родити, зродити, плодити, сплодити, творити, витворити и утворити. [Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.). Прощай, останній Римлянине, тобі товариша вже Рим не зродить (Куліш). Пантеїстичний настрій у Олеся зродив навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. -дать веру, надежду, сомнение - родити (зродити) віру, надію, сумнів. -ждать недоразумения, сожаления, враждебные отношения (вражду) - плодити (сплодити), родити (зродити), (вызывать) викликати (викликати) непорозуміння, жалі, ворожі відносини (ворожість). [Українці мусіли зректися свого старого історичного наймення, щоб же плодити непорозуміннів та плутанини в своїх національно-громадських стосунках (Єфр.)]. -дить из себя - вродити з себе, видати з себе. [Коли шляхетське лицарство не вродило з себе нічого кращого, як тільки Хмельниччину та Коліївщину, так чого-ж би то лицарство козацьке вродило з себе щось краще? (Куліш). Спромоглась вона (Україна) видати з себе самобутню літературу (Куліш)]. Это событие -дило много толков - ця подія викликала багато поговору. Порождённый - породжений, зроджений, сплоджежий и т. д. -ться - родитися, породитися, зроджуватися, зродитися, вродитися, плодитися, сплодитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - пород`ить
    1) несов. см. родить 1)
    2) (что - служить причиной возникновения чего-л.) поро́джувати, породи́ти (що); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що); ( плодить) плоди́ти, сплоди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > порождать

См. также в других словарях:

  • вызывать — ВЫЗЫВАТЬ1, несов. (сов. вызвать), что. Заставлять (заставить) появиться что л. (чувства, мысли, переживания и т. д.), стать причиной какого л. эмоционального состояния; Син.: будить, возбуждать, пробуждать [impf. to awake (to), recall, make… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • ВОЗБУЖДАТЬ — ВОЗБУЖДАТЬ, возбуждаю, возбуждаешь, несовер. (к возбудить). 1. что. Порождать, пробуждать, вызывать; усиливать. Возбуждать зависть, удивление, жалость. Возбуждать деятельность. Возбуждать аппетит. Возбуждать надежды на что нибудь. 2. что.… …   Толковый словарь Ушакова

  • не нравиться — ▲ вызывать (что) ↑ отрицательный, настрой не нравиться кому вызывать отрицательное отношение к себе со стороны кого. нелюбовь. не любить. нелюбимый. не мочь [не хотеть] кого. не в восторге от чего. претить. не выносить. не терпеть. терпеть не… …   Идеографический словарь русского языка

  • бунтовать — кого и против кого чего. 1. кого (подстрекать к бунту, вызывать недовольство, возмущение чем л.). Но ведь никто из нас не знает, как именно следует бунтовать народ (Тургенев). Как ты смеешь людей бунтовать? (Гладков). 2. против кого чего… …   Словарь управления

  • ГЛАЗ — Анютин глаз. Арх. То же, что анютины глазки (ГЛАЗОК). АОС 9, 79. Без глаз. 1 Ряз. В отсутствие кого л. ДС, 110. 2. (ходить). Жарг. угол. Не иметь паспорта. СРВС 1, 35. Беречь глаз на глаз кого. Прибайк. О же, что беречь пуще глаз. СНФП, 40.… …   Большой словарь русских поговорок

  • 3.4.2. — 3.4.2. Предложения, отображающие ситуацию принуждения Типовая семантика Человек, социальный институт, организация, неодушевленная субстанция принуждают кого , что л. делать что л. вопреки желаниям, возможностям, используя при этом различные… …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • тяну́ть — тяну, тянешь; прич. наст. тянущий; прич. страд. прош. тянутый, нут, а, о; несов. 1. перех. Взяв, ухватив край, конец чего л., перемещать, приближать к себе с силой, усилием. Тянуть канат. Тянуть рукоять на себя. □ [Тема] хватает за платье сестру …   Малый академический словарь

  • Отрицательное воздействие на любой объект и его результат — Имена существительные     РАЗВА/ЛИНЫ, руи/ны.     Остатки построек, разрушенных действиями человека или (в течение длительного времени) природными процессами. Глаголы     ВТЫКА/ТЬ/ВОТКНУ/ТЬ что в кого что, вка/лывать/вколо/ть что в кого что,… …   Словарь синонимов русского языка

  • ПО — (1) ПО (1) [без удар., кроме тех случаев, когда ударение с сущ. переносится на предлог, напр., по носу, по уши, по поду], предлог с дат. (но в “по нем” в тех же знач. с предл. п. вместо дат.), вин. и предл. п. 1. с дат. п. На поверхности, вдоль… …   Толковый словарь Ушакова

  • по — (1) ПО (1) [без удар., кроме тех случаев, когда ударение с сущ. переносится на предлог, напр., по носу, по уши, по поду], предлог с дат. (но в “по нем” в тех же знач. с предл. п. вместо дат.), вин. и предл. п. 1. с дат. п. На поверхности, вдоль… …   Толковый словарь Ушакова

  • по — (1) ПО (1) [без удар., кроме тех случаев, когда ударение с сущ. переносится на предлог, напр., по носу, по уши, по поду], предлог с дат. (но в “по нем” в тех же знач. с предл. п. вместо дат.), вин. и предл. п. 1. с дат. п. На поверхности, вдоль… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»