-
1 книга
1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);3) анат. - см. Книжка 2.* * *кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га -
2 Кормчая книга
кормча книга, номоканон (-на). -
3 канонник
(книга с церк. песнями, канонами) канонник (-ка).* * *церк.кано́нник -
4 обрядник
книга обрядова.* * *обрядо́ва кни́га -
5 Правильник
книга церковных правил) правильник, каноник. -
6 лист
1) (растения) лист (-та), (чаще) листок (-тка). [Тремтить на гілці замертвілій, як сирота, останній лист (М. Стариц.). Морфологія листка (Beta vulg.)]. -тья и лист (соб.) - листя (-тя, ср. р.), лист (-ту), (реже) листки, листи (-ів). [Листя пожовкле вітри рознесли (Шевч.). Як розвернеться на весну лист (Номис). Листки широкого латаття по воді (Н.- Лев.)]. Простой, черешковый лист - листок простий, листок з ніжкою. -тья прицветники - листки-прицвітки (-ків). -тья опадают - листя (лист) о(б)падає, облітає. [З верби листя опадає (Чуб. III)]. Свернуть -тья - згорнути листя, (образно) загорнутися, (зап.) завинутися. [Завинулася калинонька, та й не розпукає (Рудан.)]. С большими -ми - листатий, ум.-ласк. листатенький. [Клен листатий, та розлогий (Кониськ.). Любисток листатенький (Мил.)]. Пристал, как банный лист - прилип, як шевська смола (Приказка). Дрожит, как осиновый лист - труситься як на ножі, тремтить як осика. Стань передо мной, как лист перед травой - стань передо мною, як лист перед травою. Александрийский лист, Cassia lenitiva - сенес (- су). Царёв лист, бот. Trientalis europaea L. - ординарник (-ка);2) (бумаги, книги) аркуш (- ша). Куплю паперу аркуш і зроблю тоненьку книжечку (Шевч.)]. Заглавный, титульный лист - титульна сторінка, титульна картка. Печатный лист - друкований аркуш. Книга в лист, в четвёртую долю -та и т. п. - см. Книга 1. Книга в -тах - книжка в аркушах, незброшурована (неоправлена) книжка. Книга в десять печатных -тов - книжка на десять друкованих аркушів. Читать книжку в 52 -та - грати (гуляти) в карти; тішитися (бавитися) тією колодою, що півсотні листків має та ще пару;3) (документ) лист (-та), листок (-тка). Вводный лист - ув'язчий лист. Исполнительный лист - виконавчий лист. Окладной лист - податковий лист, лист до оплати. Открытый лист - відкритий лист; (подорожная) подорожня (-ні). Охранный лист - охоронний лист. Подписной лист - підписний лист. Похвальный лист - похвальний лист. Скорбный лист - недужний лист. Торговый лист - лист прилюдного торгу;4) муз. Петь, играть с -та - співати, грати з першого читання;5) (металла, стекла) лист (-та). Лист железа, меди, стекла - лист заліза, міди, скла. Железный, котельный лист - залізний, казанний лист;6) кулин. - см. I. Противень.* * *лист, -а; (бумажный, печатный) а́ркуш; ( короткий) циду́лка, циду́лалистья, листва́ — собир. ли́стя, лист, -у; поэз. листо́в'я
-
7 живот
1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].* * *Iживі́т, -вота́, че́ревовверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева
IIвниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева
( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ттяIII диал.не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть
1) см. животина2)\живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку
-
8 инвентарный
інвентарний, інвентаревий; (о сельско-хозяйств. -ре) реманентний. -ная книга - інвентарна книга, (в сельск. хозяйстве) реманентна книга. -ная опись - реєстр інвентарний (реманентний), реєстр добру, майнові, реманентові.* * *інвента́рний; ремане́нтний -
9 лицевой
1) лицьовий. -вая кость - лицьова кістка. -вой угол - лицьовий кут (-та). -вой череп - череп (-па) обличчя (-ччя). -вое полотенце - см. Лицевик;2) (о лице предмета) правий, лицьовий, зверхній. -вая сторона - правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку), лице; срв. Лицо 6. [В цеї хустки другий бік (изнанка) кращий за правий (за лице) (Брацлавщ.). Причепиш (дві каблучки золоті) до обох нарамників наплічника знизу, з лицьового боку його (Біблія)]. -вая сторона карты, монеты - лице карти, монети. [Грошам лиця нема (Номис)]. -вая сторона ткани - лице, правий, лицьовий (и т. д.) бік тканини;3) (о лице здания) чільний; чоловий. -вая сторона дома - чоло, чільний бік (р. боку) будинку. - вой фасад - чолова фасада. -вой чертёж дома - чоловий рисунок (-нку) (план) будинку;4) (снабжённый рисунками) лицевий, образовий (рукопис);5) (персональный) особовий, особистий. -вой счёт - особистий рахунок (-нку). -вая книга, бухг. - особова книга (книжка), книга (книжка) особистих рахунків.* * *1) ( относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий2) (наружный, передний) лицьови́й, лицеви́й; ( верхний) горі́шній, ве́рхній; (о ткани, одежде) пра́вий; ( о здании) чільний, чолови́й3) ( личный) особо́вий4) (о старинных рукописях, книгах) лице́вий -
10 межевой
1) межовий, землемірний. [Межовий шнур (Куліш)]. -вой знак - межовий знак (- ку); (залом, зарубка) кляк (-ка). -вая яма (с насыпью) - копець (-пця). -вая книга - межова книга, книга про межування. -вой план - межовий план (-ну). -вое судопроизводство - межове судівництво;2) (находящийся на меже) межовий, граничний, обміжний;3) см. Межевщик.* * * -
11 метрический
1) метричний. -кое стихосложение - метричне віршування;2) (о мерах) метричний. -кая система мер - метрична (децимальна) система мір;3) метричний. -кая выпись - метрика, метричний (матрикулярний) випис (-су). -кая запись - метрика, матрикул (-лу). -кая книга - метрична (матрикулярна) книга, книга метрик, метрика. -кое свидетельство - метричне (матрикулярне) посвідчення, -на посвідка, метрика.* * *Iметри́чнийIIметри́чний -
12 подворный
подвірний. -ная опись - подвірний перепис. -ная книга - подвірна книга, домова книга. -ная земля - садиба, ґрунт, плец(ь).* * *ист.подві́рний -
13 приходный
прибутковий. -ная книга - книга прибутків, прибуткова книга.* * *бухг.прибутко́вийприхо́дная кни́га — прибутко́ва кни́га
-
14 Памятописный
-ая книга дієписна книга, вічиста книга. -
15 домовый
см. Домашний 1. Домовая книга - домова книга. Домовой рабочий - домороб, кустар (р. -ря).* * *домо́вий, будинко́вийдомо́вая кни́га — домо́ва кни́га
-
16 замечательно
позначно, визначно, (знаменательно) знаменно, (удивительно) дивно, на (про)диво, (чрезвычайно) надзвичайно. Это -но интересная книга - це надзвичайно цікава книга. -но, что… - позначна річ, що…, помітна річ, що…, уваги варто, що; (удивительно) дивно, що…* * *1) нареч. ( насть) напро́чуд, на ди́во; ( необыкновенно) надзвича́йно, незвича́йно, чудо́во -
17 иждивение
(расход, издержки) кошт (-ту), наклад (-ду); (содержание) удержання, утримання, держиво. [Хрест я вже своїм коштом поставлю (Свидн.)]. Книга издана нашим - нием - книга видана нашим коштом, нашим накладом. Состоять, быть на -нии у кого - бути на удержанні (на утриманні, на держиві) у кого. [Мати живе на його держиві (Сл. Гр.)]. Народное -ние - людський хліб. [(Город Смоленське) княжого мужа з дружиною, чи то-б намісника княжого до себе на людський хліб прийняв (Куліш)].* * *1) утри́мання2) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у\иждивение нием кого́ (чьим) — ко́штом (на́кладом) чиї́м
-
18 истрёпывать
истрепать1) (избить в мохры) - см. Исхлестать. -пать рукава - обстріпати, пообстріпувати рукави. -пать юбку (внизу) - оббити спідницю;2) (об одёже) шарпати, пошарпати, потріпати, халястати, схалястати; см. Истаскивать 2;3) (лён, посконь) витіпувати, витіпати, потіпати (льон, плоскінь). См. Трепать. Истрёпанный - (об одёже: поношенный) пошарпаний, потріпаний, схалястаний. -ная книга - пошарпана, потріпана, (извне) обшарпана, об(с)тріпана книга. [Темніють оберемки школярських букварів: старі, розбиті, обтріпані (Васильч.). Обшарпані палятурки (Васильч.)]. -ное лицо - потріпане обличчя. -ться -1) см. Исхлёстываться;2) шарпатися, пошарпатися, зношуватися, зноситися; см. Истаскиваться 1, Изнашиваться.* * *несов.; сов. - истреп`ать1) ша́рпати, поша́рпати, тріпа́ти, потріпа́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и мног. пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати, обстрі́пувати, обстрі́пати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, розша́рпувати, розша́рпати и мног. порозша́рпувати; (одежду, обувь) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати, сов. поноси́ти; ( рвать) де́рти, -ру, -ре́ш и драти (деру́, дере́ш), поде́рти и подра́ти, рва́ти, порва́ти2) (перен.: утомлять, измучивать) ша́рпати, поша́рпати; тріпа́ти, потріпа́ти; ( выматывать) вимо́тувати, ви́мотати, висо́тувати, ви́сотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити\истрёпывать па́ть не́рвы — поша́рпати (потріпа́ти, вимотати, ви́сотати) не́рви
-
19 исход
1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).* * *1) ( действие) ви́хід, -ходу2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нокнайти́ \исход д в чём — да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим, зара́дити собі́ в чо́му, пора́дити собі́ з чим
не́ было друго́го \исход да, как... — не було́ і́ншого ви́ходу (і́ншої ра́ди), як
нет \исход да из э́того положе́ния — нема́є (нема́) ра́ди з цим стано́вищем, нема́є (нема́) ви́ходу (поряту́нку) з цього́ стано́вища
3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́в \исход де (к \исход ду, на \исход де) ме́сяца — (к концу, в конце) у кінці́ (під кіне́ць, на кіне́ць, наприкінці́, на спа́ді, на схи́лі) мі́сяця
\исходд боле́зни — кіне́ць хворо́би
4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку\исход д соревнова́ния — результа́т (на́слідок, на́слідки) змага́ння
-
20 кассовый
касовий. -вая книга - касова книга. -вое окошечко - касове віконце. -вый реал, типогр. - шрифтовий реал, касова стійка.* * *ка́совий
См. также в других словарях:
книга — книга: Книжное издание объемом свыше 48 страниц. Источник: ГОСТ 7.60 2003: Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Издания. Основные … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Книга — с точки зрения технически производственной совокупность рукописных или печатных листов, объединенных одной обложкой или переплетом. Обычно термин прилагается только к К., исполненным печатным способом. Развитие К. как целостного организма… … Литературная энциклопедия
КНИГА — КНИГА, книги, жен. 1. Печатное произведение (в старое время также рукопись) в форме сброшюрованных или переплетенных вместе листов с каким н. текстом, иногда и рисунками. Читать книгу. Перелистывать книгу. Книга большого формата. Книга в… … Толковый словарь Ушакова
Книга — Искусство * Автор * Библиотека * Газета * Живопись * Книга * Литература * Мода * Музыка * Поэзия * Проза * Публика * Танец * Театр * Фантазия Книга Лучшие книги те, о которых читатели думают, что они могли бы написать их … Сводная энциклопедия афоризмов
КНИГА — КНИГА, книжка жен. сшитые в один переплет листы бумаги, или пергамента: | писание, все что в книге содержится; | раздел, отдел в обширном письменном сочинении. Со времени изобретенья печатанья, свитки заменились книгами. Он пишет книгу о том то.… … Толковый словарь Даля
книга — Сочинение, диссертация, исследование, сборник, труд. (Учебник, атлас, словарь, журнал, кодекс, компиляция, увраж, фолиант; альбом, альманах, букварь, календарь, новелла, мемуары, записки, воспоминания, дневник, памфлет, повесть, поэма, рассказ,… … Словарь синонимов
КНИГА — КНИГА, и, жен. 1. Произведение печати (в старину также рукописное) в виде переплетённых листов с каким н. текстом. Интересная к. Писатель выпустил в свет новую книгу. К. стихов. Сидеть за книгой (читать), над книгами (много читать). Сесть за… … Толковый словарь Ожегова
КНИГА — является постоянным объектом работы органа зрения у грамотного населения страны; качества ее, как показывают научные исследования и наблюдения, влияют на состояние зрения всего населения, в особенности тех его групп, для к рых книга является… … Большая медицинская энциклопедия
КНИГА — КНИГА, непериодическое издание в виде сброшюрованных листов печатного материала (объем более 48 страниц); произведение художественной, научной, общественной литературы, средство массовой, научной и технической информации. Одна из древнейших форм… … Современная энциклопедия
Книга — (иноск.) средство къ просвѣщенію ученость. Книжный человѣкъ начитанный, образованный. Ср. «Онъ говоритъ какъ книга». Ср. Чтеніевъ для насъ не полагается. Главная причина... коли ежели безъ пользы читать, такъ отъ чтеніевъ даже для разсудка не… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
книга — КНИГА, и, КНИЖКА, и, ж. 1. Тысяча рублей (о взятке) книга в хорошем переплете взятка с приглашением в ресторан. 2. Бутылка самогона. См. также читать … Словарь русского арго