Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кешен

  • 1 комплекс

    Русско-казахский словарь географических терминов > комплекс

  • 2 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "Медицина" > комплекс

  • 3 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > комплекс

  • 4 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > комплекс

  • 5 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "Биология" > комплекс

  • 6 дом-комплекс

    кешен үй

    Русско-казахский терминологический словарь "Архитектура и строительство" > дом-комплекс

  • 7 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "Архитектура и строительство" > комплекс

  • 8 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "Машиностроение" > комплекс

  • 9 комплекс

    кешен

    Русско-казахский терминологический словарь "Водное хозяйство" > комплекс

  • 10 комплекс

    кешен (заттардың, іс-әрекеттердің, құбылыстардың не бір тұтас нәрсені құрайтын қасиеттердің жиынтығы)

    Русско-казахский экономический словарь > комплекс

  • 11 база комплекса

    Русско-казахский словарь географических терминов > база комплекса

  • 12 карман

    I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).
    II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;
    2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;
    3) техн. - ківш (р. ковша);
    4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).
    * * *
    1) кише́ня
    2) техн. карма́н

    Русско-украинский словарь > карман

  • 13 карманный

    ке[и]шеневий, кешеньковий. -ный вор - кешеньковий злодій, кешеньковий майстер, кешеньковий злодюжка (воришка), (в жаргоне) хіпесник. -ные деньги - кешенькові гроші, (образно) похіпна копійка. -ный нож - складаний ніж, (зап.) цизорик. -ные расходы - кешенькові дрібні видатки. -ные часы - кешеньковий годинник, (зап.) дзиґарок (-рка). -ная чахотка - сухоти в кешені; вітри в кешені гудуть; у кешені дюдя свистить.
    * * *
    кишенько́вий

    карма́нные расхо́ды (де́ньги) — кишенько́ві витра́ти (гро́ші)

    \карманный вор — кишенько́вий зло́дій

    Русско-украинский словарь > карманный

  • 14 ясельный производственный комплекс

    буыны қатпаған өндірістік кешен, балаң өндірістік кешен (кәсіпті жаңа бастаған кәсіпкерлерге қысқа мерзімді жалға берілетін ұсақ шеберханалар кешені)

    Русско-казахский экономический словарь > ясельный производственный комплекс

  • 15 деньги

    гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.
    * * *
    гро́ші, -шей

    нали́чные де́ньги — готі́вка, гото́ві гро́ші

    Русско-украинский словарь > деньги

  • 16 кошелёк

    1) гаманець (-нця), гаман (-на) (ув. гаманище), капшук (-ка), калитка, (редко) кабза, капса, камза, киса, мошонка; срвн. Кисет; (в виде кушака) черес, ум. чересок (-ска); срвн. Кушак. [Повнісінький капшук золота й срібла (Сторож.). Тягне з твоєї кешені хустку, де гаманець з грошами зав'язаний (Квітка). Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (Приказка). Кабза грошей добра (Сл. Гр.). Мабуть не мала й камза перепала? - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кешені (Мирний). В кого віл та коса, в того й грошей киса (Номис)];
    2) бот. Capsella Bursa pastoris Moench - вінчики, гірчак (-ка), горобинець (- нця), дика гречка, зозульник, калитник, черевичник (-ка).
    * * *
    1) гамане́ць, -нця́, гама́н, -а (увел.), кали́тка, капшу́к, -а, уменьш. капшучо́к, -чка́; диал. мошо́нка
    2) см. кошель 3)

    Русско-украинский словарь > кошелёк

  • 17 лезть

    1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;
    2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].
    * * *
    1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити
    2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)
    3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися

    Русско-украинский словарь > лезть

  • 18 перекладывать

    перекласть и переложить
    1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);
    2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;
    3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;
    4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.
    * * *
    несов.; сов. - перелож`ить
    1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати
    2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти
    3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти
    4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

    Русско-украинский словарь > перекладывать

  • 19 прикарманивать

    прикарманить прибирати, прибрати до кешені, до рук що, (присваивать) привлащувати, привластити що (гроші). Прикарманенный - (о деньгах) прибраний до кешені, до рук, привлащений.
    * * *
    несов.; сов. - прикарм`анить
    привла́снювати, привла́снити; прибира́ти до кише́ні, прибра́ти до кише́ні

    Русско-украинский словарь > прикарманивать

  • 20 комплекс продвижения продукта

    өнім қозғалысының кешені, өнімді жылжыту кешені

    Русско-казахский экономический словарь > комплекс продвижения продукта

Страницы

См. также в других словарях:

  • кешен — зат. көне Өлген кісінің моласын қоршап жасаған ескерткіш …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • зениттік ракеталық кешен — (Зенитный ракетный комплекс) әуе нысаналарын ұстауға және зақымдауға арналған құрал жабдықтар кешені. Зениттік ракеталық кешенге: зениттік басқарылатын ракеталар, ракета ұшыруға арналған ұшыру қондырғылары, нысана аймағына шығуға дейінгі… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • басқарылатын ракета кешені — (Комплекс управляемой ракеты) ракетаның ұшу бастамасы мен оны басқаруға арналған жабдықтар мен құрылғылар жиынтығы. Оның кешеніне ракетаның өзі, ұшыру қондырғысы, бағыттау аппараты, сонымен қатар ракетаны тексеруге, күтуге арналған жабдықтар… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • зениттік артиллериялық кешен — (зенитный артиллерийский комплекс (ЗАК)) артиллериялық ату арқылы әуе нысаналарын жою үшін қолданылатын зениттік зеңбірек (бір немесе бірнеше) пен әр түрлі техни калық құралдардың жиынтығы. З.а.к нің негізгі элементтері: оқ дәрілері бар зениттік… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • сүзгілі желдеткіш кешені — (Фильтровентиляционный комплекс) ауаны улағыш, радиоактивтік заттар мен бактериялық құралдардан тазартуға арналған сүзгілі желдеткіштер аппаратурасының жиынтығы. Бұл кешен ауа жинағыш каналдан, ауа үрлегіштен, сүзгілі сіңіргіштен, желдеткіш пен… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • әскери-өнеркәсіп кешені — (Военно промышленный комплекс) ірі әскери өнеркәсіп монополияларының және милитаристік реакциялық державалардың мемлекеттік аппараттарының одағы …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • ғарыш айлағының өлшеу кешені — (Измерительный комплекс космодрома (ИКК)) телеметрикалық бақылауды, өлшемнің траекториялық, динамикалық және т.б. түрлерін жүргізуге, құжаттарды жинауға, қайта жасауға, өңдеуге, ракета тасушылар мен ғарыш аппараттарын сынау және ұшыру кезінде… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • полигонның өлшеу-есептеу кешені — (Измерительно вычислительный комплекс полигона) теле метриялық бақылау, өлшемнің траекториялық, баллистикалық, динамикалық және т.б. түрлерін жүргізуге, сонымен қатар әскери техниканы сынау барысында есептеу орталығына ақпарат жинау, жөндеу және… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • ракеталық кешен — (Ракетный комплекс) қарулар жүйесі. Оған ракеталардан басқа ұшыру қондыр ғыларынан, ракетаның ұшуын басқару жүйесі мен ракетаны ұшуға жіберетін көмекші жабдықтардан тұратын жер бетіндегі (авиациялық, кемелік) жабдықтар да енеді …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • История аккинцев —  История аккинцев …   Википедия

  • көрмей қону жүйесі — (Система слепой посадки) көру мүмкіндігі шектеулі жағдайда немесе түнде ұшақты қону жолағына шығаратын немесе оның жер үстіндегі және ұшақтағы радиотехникалық жабдықтар кешені. Кешен радиолокациялық станция мен жүйелерден, байланыс құралдарынан… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»