кат

1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;

2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].

* * *

1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нство

2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння

1) см. Прокатка;

2) зажиток (-тку). прокат (-ту), винаєм (-йму). Взять, отдать на - кат - взяти, віддати в зажиток, на прокат (у винаєм) що;

3) (настилки для катанья тяжестей) накіт (-коту).

* * *

1) ( действие) прока́тування

2) (изделия) прока́т, -у, шта́би, род. п. штаб

пронзить (остриём) проколювати, проколоти, простромлювати, простромити, проштрикувати, проштрикнути, просаджувати, просадити; ( остриём, взглядом, криком) пронизувати, пронизати, проймати, про(й)няти, прошивати, прошити, (гал.) прошибати, прошибти; (многое) попроколювати, попростромлювати и т. д. [Стріла йому серце прошила. Прошив мене лютим поглядом. Почув, мов його проняв той погляд пекучий (Грінч.). Гострий сарказм пройме його колючою сатирою (Єфр.). Наче хто мене в серце списом проняв (М. Вовч.). Воно, як кат, прошибало його наскрізь (Стефаник)]. Пронзённый - проколотий, простромлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - пронз`ить

1) простро́млювати, простроми́ти и попростро́млювати, пройма́ти, пройня́ти, прони́зувати, прониза́ти, прошива́ти, проши́ти; ( прокалывать) проко́лювати, проколо́ти, проштри́кувати, проштрикну́ти, проса́джувати, просади́ти; диал. прохро́млювати, прохроми́ти

2) (перен.: пронизывать, проникать) прони́зувати, прониза́ти, прошива́ти, проши́ти; ( пронимать) пройма́ти, пройня́ти

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

муки, мордування, катування, тортури. [Злякавшись мордування, міг він те сказати й свідчити, чого не знав (Грінч.).]. Подвергать, подвергнуть -тке - брати, взяти на муки, на тортури кого, піддати мукам кого. [А ти надумайся, натисни пам'ять, а то як візьмем завтра на тортури, то вже не випустим живим (Л. Укр.)]. Под -ткой - на муках. [Говорить, як на муках (Приказка)]. Место -тки - катівня.

* * *

1) катува́ння, торту́ри, -ту́р, торту́ра; диал. кату́ша;( действие) випи́тування на му́ках; ( мука) му́ка

2) (перен.: нравственное страдание) торту́ри; ( мука) му́ка

несов.; сов. - расшиб`ить

второй экземпл. письм. документа) дублікат, двійник, копія.

спільник, навпільник. [Спільники садили капусту з половини (Кат. п.)].

-ница (в рим.-кат. монастырях) каноніса, каноничка.

палач) кат, ув. катюга, шмагайло.

мучительський, катівський, душманський.

1) мучительство, катівство, гнобительство;

2) см. Мучение.

нервюра, ребро. [Нервюри (аеро) визирали з-під матерії, як погнуті ребра людини, замученої від катів (Кузьмич)].

•

- силикат железа