Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кару

  • 1 карнизная опалубка

    кару́нковий па́луб, карни́зний па́луб

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизная опалубка

  • 2 карнизная плита

    кару́нкова плита́

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизная плита

  • 3 карнизный рубанок

    кару́нковий ге́мбель, карни́зний ге́мбель

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизный рубанок

  • 4 карнизная опалубка

    кару́нковий па́луб, карни́зний па́луб

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизная опалубка

  • 5 карнизная плита

    кару́нкова плита́

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизная плита

  • 6 карнизный рубанок

    кару́нковий ге́мбель, карни́зний ге́мбель

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизный рубанок

  • 7 Клеянка

    кару[ю]чниця, клеяниця.

    Русско-украинский словарь > Клеянка

  • 8 наказание

    1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);
    2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);
    3) стар. - наука, навчання (чого).
    * * *
    ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́ння

    в \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́

    [вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким

    су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим

    теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння

    Русско-украинский словарь > наказание

  • 9 приговаривать

    приговорить
    1) примовляти, примовити, приказувати, приказати, приповідати, приповідувати, приповісти, приговорювати, приговорити. [Старий грає, примовляє (Шевч.). Устроми в ополонку хвіст та й приказуй: ловись, рибко, мала і велика (Рудч.). Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати (Голов.)];
    2) См. Подряжать; Нанимать, Договаривать 2;
    3) (присуждать кого к чему) присуджувати, присудити кого до чого, вирікати, виректи кому що, засуджувати, засудити кого у що, на що. [Присудити до кари. Суд вирік йому двацять років каторги (Васильч.). Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили (Чуб.)]. -рить к лишению всех прав состояния - присудити до втрати (права) стану… -рить к тюремному за ключению с поражением в правах - присудити до тюрми кого (виректи в'язницю кому) з позбавленням прав. -рить к десяти годам, каторги, принудительных работ - присудити десять років каторги, примусової праці (роботи). -рить к ссылке - присудити до заслання. -рить к изгнанию - банітувати. -рить к смертной казни - засудити на смертну кару, виректи кару на горло. -рить к смертной казни через повешение - присудити до шибениці. -рить к расстрелу - присудити до розстрілу, виректи розстріл. Приговорённый - присуджений, засуджений. -ный к смертной казни - присуджений до смертної кари, засуджений на смертну кару, на горло, стратенець (-тенця).
    * * *
    несов.; сов. - приговор`ить
    1) ( выносить приговор) прису́джувати, присуди́ти и попрису́джувати; ( осуждать) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати и осуджа́ти, осуди́ти

    приговори́ть больно́го к сме́рти — перен. ви́знати, що хво́рий ма́є поме́рти

    2) (несов.: говорить, сопровождая какое-л. действие) примовля́ти; прика́зувати, пригово́рювати; диал. приповіда́ти
    3) (решать, постановлять) приріка́ти, приректи́

    Русско-украинский словарь > приговаривать

  • 10 Icarian

    adj
    1) міф. властивий Ікару
    2) нерозсудливо сміливий, необачний
    * * *
    a
    1) мiф. властивий Ікару
    2) безрозсудно сміливий, необачний
    3) ікарійський (про ігри т. п.)

    English-Ukrainian dictionary > Icarian

  • 11 казнить

    1) (предавать смертной казни) карати, скарати, тратити, страчувати, стратити, потратити, губити, з(а)губити, катувати, скатувати, віддавати, віддати на страту, (о мн.) пострачувати, поскатовувати кого. [Вчора засудили на смерть, сьогодні скарали (Крим.). Вдовиного синонька тратити гадають (Пісня). Вже Харка стратили й заховали (Метл.). Уранці ми потратим Коваленка (Грінч.). Прив'язав коневі до хвоста і пустив у поле; так її скатували (Казка). Пана та Супруна ведуть загубити (Пісня)]. -нить смертью - карати, покарати, скарати на смерть, на горло, на горлі, горлом. [По декрету королівського суда покарано горлом (Ор. Лев.). Із сокирою кат у руках дожидав тих, що мусить на смерть покарати (Грінч.)];
    2) (мучительно умерщвлять) карати, скарати, тратити, стратити, катувати, скатувати. [Столицю знищу; хто в ній є - скараю і зневолю (Ворон.)];
    3) (ниспосылать несчастия) карати, покарати. [За що тебе Господь кара, карає тяжко? (Шевч.)]. -нить чем - карати чим. [Карати поглядом, зневагою]. -нить какой-либо работой - поставити на кару кого. [Доля щербата поставила його за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Єфр.)]. Казнённый - с[по]караний, страчений, скатований.
    * * *
    несов., сов.
    1) стра́чувати, стра́тити, кара́ти [на смерть; на го́рло], покара́ти и скара́ти [на смерть; на го́рло]; катува́ти, скатува́ти
    2) (перен.: наказывать, мучить) кара́ти, покара́ти; (несов.: бичевать) бичува́ти, карта́ти

    Русско-украинский словарь > казнить

  • 12 клеить

    клеїти, (столярн. клеем) кару[ю]чити. Клееный - клеєний, кару[ю]чений.
    * * *
    кле́їти

    Русско-украинский словарь > клеить

  • 13 клей

    клей (р. клею), (столярный) кару[ю]к (-ку), (вишнёвый, сливовый) г[ґ]лей (р. г[ґ]лею).
    * * *
    клей, род. п. кле́ю; (вишнёвый, черешневый, сливовый) ґлей

    столя́рный \клей — кару́к, -у, карю́к, -у

    Русско-украинский словарь > клей

  • 14 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 15 подвергать

    подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.
    * * *
    несов.; сов. - подв`ергнуть
    1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)
    2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти

    Русско-украинский словарь > подвергать

  • 16 punishment

    n покарання, кара, стягнення
    - capital punishment смертна кара
    - corporal punishment тілесне покарання
    - discretionary capital punishment смертна кара на розсуд суду
    - mandatory capital punishment обов'язкова смертна кара
    - mob punishment самосуд
    - retention of capital punishment збереження смертної кари
    - summary punishment дисциплінарне стягнення (покарання); покарання без суду
    - to institute capital punishment ввести смертну кару
    - to reinstate capital punishment відновити смертну кару
    - to suffer severe punishment бути суворо покараним

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > punishment

  • 17 венчающий карниз

    вінце́ва кару́нка

    Русско-украинский политехнический словарь > венчающий карниз

  • 18 карниз

    Русско-украинский политехнический словарь > карниз

  • 19 карнизник

    техн.
    кару́нник, карни́зник

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизник

  • 20 карнизный

    техн.
    кару́нковий, карни́зний

    Русско-украинский политехнический словарь > карнизный

См. также в других словарях:

  • Кару — араб. جزيرة قارو‎‎ Координаты: Координаты …   Википедия

  • Кару, Эркки — Эркки Кару Erkki Karu Дата рождения …   Википедия

  • Кару, Джон — Джон Морис Фоксолл Кару[1] (англ. John Maurice Foxall Carewe; род. 24 января 1933(19330124), Дерби)  британский дирижёр и музыкальный педагог. Окончил Гилдхоллскую школу музыки, стажировался в Парижской консерватории. В 1958 г …   Википедия

  • кару — и. сир. 1. Каршылык, тискәрелек; үч, үчегүчәнлек 2. диал. Авыр хәл, кыенлык …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • Кару́нкулы — (carunculae; лат. caruncula кусочек мяса, уменьшительное от caro мясо) мелкие сосудистые, легко кровоточащие, болезненные доброкачественные новообразования в женском мочеиспускательном канале, расположенные на его задней стенке у наружного… …   Медицинская энциклопедия

  • Сан-Жуан-ду-Кару — Муниципалитет Сан Жуан ду Кару São João do Carú Страна БразилияБразилия …   Википедия

  • понести заслуженную кару — См …   Словарь синонимов

  • Карузо Энрико — (Caruso) (1873 1921), итальянский певец (тенор). Крупнейший мастер бельканто. Выступал во многих театрах мира. Прославился исполнением лирических партий (в операх Дж. Верди, Дж. Пуччини и др.), неаполитанских песен. * * * КАРУЗО Энрико КАРУЗО… …   Энциклопедический словарь

  • Карун — река в Иране, левый приток реки Шатт эль Араб. 820 км, площадь бассейна около 60 тыс. км2. Начало в горах Загрос, нижнее течение  на Месопотамской низменности. Средний расход воды 770 м3/с. Используется для орошения. Судоходна от г. Ахваз. * * *… …   Энциклопедический словарь

  • Каруца — ж. Румынская или молдавская повозка, телега. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Карузо — Карузо  фамилия. Известные носители: Ди Джей Карузо  американский режиссёр и продюсер. Дэвид Карузо  американский актёр. Карузо, Пино  итальянский актёр. Энрико Карузо  итальянский певец. См. также Карузо (песня) … …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»