Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ками

  • 1 коминкова ґратниця

    ками́нная решётка

    Українсько-російський політехнічний словник > коминкова ґратниця

  • 2 коминкові щипці

    ками́нные щипцы́

    Українсько-російський політехнічний словник > коминкові щипці

  • 3 морщина

    зморш[щ]ка, морш[щ]ка и морш[щ]ок (-ш[щ]ка), (редко морщина), морщі (-щів, мн.), брижі (-жів, мн. редко в ед. ч. брижа). [Дві зморшки глибокі виразно лягли впоперек лоба (Грінч.). На виду такі зморщки вже, як у мене (Павлогр.). На виду у неї чимало брижів, але ще бадьорна (Сл. Гр.). Хазяйки наші дві - одна стара, у таких морщках і морщах, що й не сказати (М. Вовч.). Високе чоло з глибокою морщиною між очима (Стор.). Керсетку тобі погано пошито: уся в зморшках, а на мені як улита - ані зморщечки, ані брижика (Богодух.)]. Разглаживать -щины - вигладжувати (розгладжувати, розморщувати) зморшки и т. п. -ны на платье - змор[щ]ки (брижі, збори) на убранні. Лоб в -нах - чоло (лоб) у зморш[щ]ках. Изрытый -ми - поритий зморш[щ]ками, (образно) поораний покарбований зморш[щ]ками; срв. Морщинистый. [Лице худе, порите зморшками (Мирн.). З воза виставилося покарбоване обличчя бабусі (Мирн.)]. Покрываться, покрыться -ми - укриватися, укритися зморш[щ]ками (брижами), морщитися, з[по]морщитися; (о плодах) морхнути, поморхнути. [І чоло тобі нехай зморщиться (Рудан.)]. Покрытый -ми - укритий зморш[щ]ками (брижами), з[по]морщений, побрижений; (о плодах) поморхлий.
    * * *
    змо́ршка

    Русско-украинский словарь > морщина

  • 4 облако

    хмара, хмарина (ум. хмарка, -рочка, -ронька), оболоко, оболок (мн. оболока и -ки, а также - оболоки, облоки (иногда в знач. небесная лазурь), (ум. оболочки). [Хмарки, як ягнятка біжать (Грінч.). Горіло, сніпки аж під оболоки таскало (Липов.). Сидить Христос на святих облоках (Грінч.)]. Перистые -ка - пір'ясті хмари, (волнистые) баранці. Кучевые -ка - купчасті хмари. Небольш. бел. -чка - молоди(і), помолодки (гал.). Покрыть -ками - за[по]хмарити, заоболочити. Покрыться -ками - за[по,на]хмарити, -ся, заоболочитися. Покрыться тонк. бел. -ками - помолодитися (гал.), заоболочити. Облако омрачило что - хмара зависла на чому. Облако дыму, пыли - курище. Витать в -ках - заходити в хмару.
    * * *
    хма́ра; хмари́на; фольк. о́болоко, о́болок

    Русско-украинский словарь > облако

  • 5 завиток

    закруток (-тка), закрутка, крутень, закрутень, витень (-тня). [Закрутки на капітелях колон (Л. Укр.). Пускаючи дим кружальцями, він задумливо стежив за його закрутками]. -ток волос - кучер (-ря), кучерик, закруток, крутик; (только на висках) васильки, (у евреев) пейси (-сів). [Васильки на висках намазував оливою (Н.-Лев.)]. -ток уха (helix) - ушний (уховий) закруток. -ток (у растения) - вусик. -ток в хлебе на корню для колдовства - закрутка. -ток шерсти на овчине - стручок (-чка), ядро. [У чоловіків шапка велика із великими стручками вовни, а парубоча шапка - з дрібненькими стручками (Звин.)]. С -ками (об овчине) - стручкуватий. [Стручкуватий смух]. Овчина с волнообразными -ками - хвилястий смух.
    * * *
    завито́к, -тка́ и зави́ток, -тка, закру́ток, -тка, закру́тка, заві́й, -во́ю; ( локон) ку́чер, -я

    Русско-украинский словарь > завиток

  • 6 колышек

    кілок (-лка), кілочок (-лочка), (прикол) кілок (-лка), приколень (-льня), прикорень (-рня), прикіл (-кола), (в заборе) прикілок (-лка), прикіл (-кола); (для вязки снопа) юрок, в'юрок (-рка), цурка; (связ. ярмо с дышлом) прити(ч)ка, притикач (-ча), (в бороне) зуб (-ба), чіп (р. чопа), (в сновалке) чіп, чини (-нів). [Забив у землю два кілки і натягнув шкурку (Звин.). Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. I). Серпом голить, юрком в'яже (Грінч. III). Приколень, що коня припинають (Чуб. I). Воли держить на прикорні (Полт. г.)]. Обозначить -ками - обпалькувати що. Усеять -ками (перед штукатурением) - заклинцювати.
    * * *
    уменьш.
    кіло́чок, -чка; кілок, -лка́

    Русско-украинский словарь > колышек

  • 7 намёк

    1) (действие) натякання, оконч. натякнення;
    2) натяк (-ку), натякання (-ння) на кого, на що, про що, (иногда) натяма. [Тонкий натяк (Л. Укр.). Натяки на існування такої літературної школи ми маємо в Казаннях Кирила Туровського (Рада). Їй здалося, що в Гордієвих словах ховаються якісь натякання (Грінч.). Так збив чоботи проклятий хлопець, що тільки натяма осталась (Козелеч.)]. Делать -ки - робити натяки (натякання), натякати на кого, на що, (пров.) давати натеньки. Делать злостные -ки на кого - робити злосливі (злі) натяки, (шутл.) закидати гадючку на кого. [Се так на мене закида гадючку, а я… наче мені невтямки (М. Вовч.)]. Говорить, спрашивать и т. п. -ками - казати (говорити), питати и т. п. натяками (на(з)догад, навтяки, обиняками: навмання). [Кортіло побачити Степана і, просто чи навмання, виявити йому спочуття від себе (Короленко)]. Нет и -ка на то (нет и признака) - нема того й звання, і познаки того нема. [Та щоб сперечалася з тобою, гнівалася на тебе - нема того й звання (Тесл.). Та тих умов тоді й познаки ще не було (Рада)]. Тонкий - мёк на толстые обстоятельства - натяк на буряки, щоб дали капусти; срв. Намекать.
    * * *
    на́тяк, -у

    говори́ть (спра́шивать) \намёк ками — говори́ти (питати) на́тяками (наздога́д)

    нет — и

    \намёк ка на то — нема́ (нема́є) й на́тяку на те; ( нет и признака) нема́ того́ й звання́, і позна́ки того́ нема́

    то́нкий \намёк к — тонки́й на́тяк

    Русско-украинский словарь > намёк

  • 8 насмешка

    над кем) насміх, насмішка, посміх (-ху), посмішка, глум, поглум (-му), поглумка, глузування, глумування, кепкування (-ння) (з кого). [З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум (Франко). З посміху люди бувають (Номис). Його слова він узяв за посміх із себе і обуривсь (Крим.). Це посмішка з мене (Грінч. I). Щаслива я, ти кажеш? хіба не глум, не сором на всі люди, що ми в руках усі в нікчемної приблуди? (Самійл.). З болізним глумом вглядається в мене (Крим.). Його поглумка гірш не те лайки, - бійки (М. Вовч.)]. -ки - насміхи, посміхи (-хів) и насміх, посміх (-ху), насмішки, посмішки (-шок), поглумки (-мок), глузи (-зів), глум, поглум, глузування, глумування, кепкування (-ння, соб. и (мн.) -вання, -вань и -ваннів), (пров.) кпини (р. кпин). [Вчора ви балакали без насміхів (Крим.). Не боячись поспіхів (Крим.). Мов горох сипалися насмішки на (його) голову (Франко). Остигло й глузи людські терпіти (Грінч. II). Веселий глум (Крим.). Жарт веселий, повний глуму (Чупр.). Почали з нас сміятися; ми терпіли їх глузування довго (Грінч.). Посипались кепкування і нарікання (Стор.). Доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)]. В -ку - на глум, на сміх (насміх); срв. Насмех. [Сказати-б, що це на сміх написано, так ні (Грінч.)]. Делать в -ку что - робити на глум (на сміх, на посміх) що. С -кой - глузливо, глузуючи; см. Насмешливо. Это -ка судьбы над ним - це доля глузує (поглузувала) з його. Не давать, не дать проходу -ками - висміювати и висмівати, висміяти очі кому. Подвергать -кам - см. Насмехаться.
    * * *
    насмішка, насміх, -у, посміх, -у глузува́ння, по́смішка; глу́зи, -зів, глуз, -у ( редко), кепкува́ння, кпи́ни род. п. кпин; ( глумление) глум, -у, по́глум, -у, по́глумка

    в \насмешка ку — на сміх, на по́сміх, на глум

    в \насмешка ку над кем — ( насмехаясь) глузу́ючи з ко́го ( редко над ким), кепку́ючи з ко́го (над ким)

    осыпа́ть \насмешка ками — (кого) см. насмехаться

    Русско-украинский словарь > насмешка

  • 9 поскок

    I
    1) ( прыжок на месте) підскі́к, -ко́ку

    упражне́ния с поско́ками — спорт. впра́ви з підско́ками

    II

    скок-поско́к — в знач. сказ. фольк. скік-ве́рть

    Русско-украинский словарь > поскок

  • 10 Накрещивать

    и Накрещать накрестить
    1) (во множестве кого) нахре[и]щувати, нахре[и]стити, (о мног.) понахре[и]щувати кого;
    2) (помечать крестом что) позначати, позначити хрест[щ]иком (-ками) що, похрестити що. [Котрі кавуни спілі, він тії похрестив (Звин.)]. Накрещённый -
    1) нахре[и]щений, понахре[и]щуваний;
    2) позначений хрест[щ]иком (-ками). -ться -
    1) (стр. з.) нахре[и]щуватися, бути нахре[и]щуваним, нахре[и ]щеним, понахре[и]щуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (крестя) нахре[и]ститися; б) (осеняя, -сь крестом) нахреститися.

    Русско-украинский словарь > Накрещивать

  • 11 витяжний камін

    вытяжно́й ками́н

    Українсько-російський політехнічний словник > витяжний камін

  • 12 електричний камін

    электри́ческий ками́н

    Українсько-російський політехнічний словник > електричний камін

  • 13 камін

    техн. ками́н

    Українсько-російський політехнічний словник > камін

  • 14 камінний

    астр.; техн. ка́менный ( сделанный из камня - ещё), ками́нный

    Українсько-російський політехнічний словник > камінний

  • 15 коминок

    техн. ками́н ( камелёк)

    Українсько-російський політехнічний словник > коминок

  • 16 век

    1) (жизнь человека) вік. [Дай Боже тобі вік довгий]. Век коротать - вік вікувати. Век прожить, изжить - вік звікувати. Доживать свой век - добувати (добивати) свого віку. Отжить свой век - відвікувати свій вік;
    2) (столетие) вік, століття, сторіччя, сторік. В продолжение веков, веками - протягом віків, віками, віком. Из глубины веков - з далечи віків;
    3) (эпоха) вік и віки, доба, час и часи. [Вік лицарства. Середні віки. Кам'яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні]. Относящийся к тому веку, того века - тоговіковий, тогочасний. [Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (Куліш)]. Сообразно с воззрениями своего века - по своєму вікові;
    4) (бытие вселенной) вік, віки. [Сини віку сього]. С начала века - від віку, з-перед віку, з-первовіку, з-поконвіку, з-правіку, як світ світом. Во век, в век, на веки, до скончания века - до віку, повік, поки віку, до суду- віку, до світ-сонця, на віки, на безвік. Во веки веков - во віки віків, на віки вічні, на всі віки і правіки. В кои-то веки - коли не коли, в ряди-годи. [Побачимося коли-не-коли, та й то не надовго]. В век не, во веки не - ніколи в світі не, ніввіки не. [Безсмертні вони були - й не старілися ніввіки. (Потеб. Одисея)];
    5) (современность, современники) сучасність (р. -ности), сучасна доба.
    * * *
    сущ. вік, -у; ( столетие) столі́ття, сторі́ччя; ( эпоха) доба́

    двадца́тый \век к — двадця́те столі́ття (сторі́ччя)

    Русско-украинский словарь > век

  • 17 вскидываться

    вскинуться на кого накидатися, накинутися на кого, присікуватися, присікатися до кого.
    * * *
    несов.; сов. - вск`инуться
    1) підкида́тися, підки́нутися, ки́датися [вго́ру], ки́нутися [вго́ру], скида́тися [вго́ру], ски́нутися [вго́ру]
    2) (набрасываться с бранью, упрёками) накида́тися, наки́нутися, нападатися, напа́стися, напада́ти, напа́сти, наскі́пуватися и наскіпатися, наскі́патися
    3) страд. несов. підкидатися, ки́датися [вго́ру], скида́тися [вго́ру], закида́тися

    Русско-украинский словарь > вскидываться

  • 18 долговечный

    довговічний, вічистий, довговік. [В кінець гаю, на окрайку стояв дуб- довговік (М. Вовч.)]. Долговечно - довговічно, на довгі віки, довгими віками.
    * * *
    довгові́чний; ( долговременный) довгоча́сний; ( прочный) міцни́й, тривки́й

    Русско-украинский словарь > долговечный

  • 19 завитушка

    кучерик (-ка), крутик (-тика). [В гаю я зривала кучерики з хмелю (Л. Укр.)]. С - ками - кучерявий, крутькуватий. -ки в буквах - закрутки (-ток), крутки (-ків).
    * * *
    завиту́шка; см. завиток

    Русско-украинский словарь > завитушка

  • 20 завтрак

    сніданок (-нку), снідання. -рак поздний - передобідок (-дку). Пора -рака - час на снідання, час сніданку. Кормить -раками - годувати жданиками, пожданиками.
    * * *
    сніда́нок, -нку, сні́дання

    корми́ть \завтрак ками, сули́ть \завтракки — перен. годува́ти жда́никами (пожда́никами)

    Русско-украинский словарь > завтрак

Страницы

См. также в других словарях:

  • Ками — У этого термина существуют и другие значения, см. Ками (значения). Синтоизм Основы …   Википедия

  • Ками — божества или духи японской национальной религии синто. Поклонение и обожествление природных сил и явлений солнца, гор, ветра, дождя, моря, животных, растений, скал, рек, ручьев и пр. предоснова синто. На более позднем этапе стали обожествлять… …   Вся Япония

  • Ками (Хёго) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ками (значения). Посёлок Ками яп. 香美町 Страна …   Википедия

  • Ками — Божество в синтоистском пантеоне. Существует бесчисленное множество Ками. Первые Ками были порождением Идзанаки и Идзанами. Последующие бесчисленные поколения Ками заполняют временной промежуток, отделяющий изначальных божеств от людей. Обитатели …   Религиозные термины

  • КАМИ — вымышленное сверхъестественное существо японской мифологии, символизирующее землетрясения. Изображалась в образе гигантской рыбы усача. При движении Ками происходят землетрясения. Поскольку рыба угрожала своими перемещениями земле, Великий бог… …   Символы, знаки, эмблемы. Энциклопедия

  • Ками (значения) — Ками: Ками сверхъестественные сущности в японской мифологии. Ками (Коти) город в префектуре Коти, Япония. Ками (Мияги) посёлок в Японии, находящийся в уезде Ками префектуры Мияги. Ками (Хёго) посёлок в Японии, находящийся в уезде Ками префектуры… …   Википедия

  • Ками (Мияги) — Посёлок Ками яп. 加美町 Страна ЯпонияЯпония …   Википедия

  • Ками (Коти) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ками (значения). Город Ками яп. 香美市 Страна …   Википедия

  • Ками, Давид — Давид Ками Дата смерти: 1943 год(1943) Место смерти: Германия Давид Ками (настоящая фамилия Каминский)  советский разведчик, оперативные псевдонимы Додо, Камиль, Лейтенант Антон Да …   Википедия

  • Ками-Накадзато (станция) — 上中里駅 (Станция Ками Накадзато) Вид на станцию Местонахождение Префектура …   Википедия

  • Ками (художник) — Y.Z. Kami Дата рождения: 1956 год(1956) Место рождения: Тегеран, Иран Жанр: живопись, графика …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»