Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

какой-то

  • 101 предназначать

    предназначить призначати, призначити (наперед) кого, що кому, визначати, визначити що кому, (предопределять, судить) приділяти, приділити, судити, присудити кого, що кому. [Її ще здавна призначено мені (Куліш). Доля так судила (Л. Укр.)]. К какой специальности -ете вы вашего сына? - до якої спеціяльности, до якого фаху призначаєте ви свого сина? Предназначенный - призначений, приділений, присуджений кому від кого. -ться - призначатися, приділятися, судитися, бути призначеним, приділеним. Съезд -чался на лето - з'їзд призначався (був призначений) на літо. Эти деньги -чены для известной цели - ці гроші призначено (приділено) на певну мету.
    * * *
    несов.; сов. - предназн`ачить
    признача́ти и призна́чувати, призна́чити и призначи́ти и попризнача́ти; ( определять) приділя́ти, приділи́ти

    Русско-украинский словарь > предназначать

  • 102 представитель

    -ница заступник, заступниця, відпоручник, відпоручниця, представник, представниця кого, чого, від кого, (стар.) речник чий. [Цивільний шлюб відбувається перед заступником державної влади (Доман.). Тесленко був тільки найголоснішим заступником цього типу людей (Єфр.). Заступники (представники) (від) української інтелігенції]. -тель общества, науки, торгового предприятия - заступник громадянства (стар. муж громадський), заступник науки, -ник торговельного підприємства. -тели национальных меньшинств - заступники від національних меншостей. -тель истца - заступник позовника. -тель ответчика - заступник оскарженого. В лице самого выдающегося -теля той эпохи - в особі найвидатнішого тієї доби заступника.
    * * *
    представни́к, -а; репрезента́нт; (выразитель какой-л. идеи) ре́чник; (выборное лицо диал.) відпору́чник

    Русско-украинский словарь > представитель

  • 103 преемник

    -ница наступник, наступниця, (наследник) спадкоємець (-мня), спадкоємниця. [Сам Шевченко привітав Марію Марковичку, як наступницю й літературну доню свою (Єфр.)]. Достойный -ник кого, чего - гідний наступник кого, чого.
    * * *
    1) спадкоє́мець, -мця
    2) (на какой-л. должности, месте) насту́пник

    Русско-украинский словарь > преемник

  • 104 приставлять

    приставить
    1) (поставить вплоть, близко что к чему) приста(но)вляти, приставити, пристановити. [Приста(но)вила драбину до стіни. Приставила горщик до жару];
    2) притуляти, притулити. [Притулив пістоль до лоба]; (пришить, прикрепить) приста(но)вляти, приста(но)вити. [Бережи голову, бо другої не приставиш (Ном.)];
    3) (прибавлять, расширять) пристановляти, пристановити, примощувати, примостити. [Пристановила ще пілку, щоб ширша спідниця була. Примостив дошку до ослону та й ліг];
    4) (кого к какой-либо работе) становити, поставити, приста(но)вляти, приста(но)вити, (о мн.) поприста(но)вляти до чого за кого. [Хто-ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять (Мил.). Сьогодні уперше нас поставлено до роботи (М. Вовч.). Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини (Г. Барв.)]. Приставленный - приста(но)влений; притулений; примощений; поста(но)влений. -ться - приста(но)влятися, приста(но)витися, притулятися, притулитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - прист`авить
    1) приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти; ( прислонять) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) спец. дото́чувати, доточи́ти

    Русско-украинский словарь > приставлять

  • 105 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 106 распределять

    несов.; сов. - распредел`ить
    розподіля́ти, розподіли́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. порозподіля́ти; (раскладывать, располагать в какой-л. последовательности) розклада́ти, розкла́сти, -кладу́, -кладе́ш и розікла́сти (розкладу́, розкладе́ш) и розложи́ти, -ложу́, -ло́жиш

    Русско-украинский словарь > распределять

  • 107 растерянность

    розгу́бленість, -ності, нестя́мність, розгу́ба; нестя́ма, не́стям, -у, нестя́мка, нестя́мок, -мку

    в [по́лной] \растерянность ти — ( какой) розгу́блений; (как) розгу́блено; ( растерявшись) від (з) нестя́ми

    Русско-украинский словарь > растерянность

  • 108 ряд

    1) ря́д, -у

    в пе́рвом \ряд ду́ парте́ра — в пе́ршому ря́ді парте́ру

    два \ряд да́ зубо́в — два ряди́ зубі́в

    \ряд д ура́на — хим. ряд ура́ну

    тригонометри́ческий \ряд д — мат. тригонометри́чний ря́д

    2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́га

    стать в пять \ряд до́в — ста́ти в п'ять ряді́в; в пе́рвых

    \ряд да́х — у пе́рших ряда́х (ла́вах)

    3)

    \ряд ды — (мн.: совокупность лиц, объединённых какой-л. организацией, общими идеями) ла́ви, род. п. лав, ряди́, род. п. ряді́в

    4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́га

    дли́нный \ряд д дней (лет) — до́вгий ряд днів (років), бага́то (чима́ло) [до́вгих] днів (ро́кі́в)

    \ряд д поколе́ний — ряд поколі́нь, бага́то (чима́ло; несколько: кі́лька) поколі́нь

    \ряд де слу́чаев — у ряді ви́падків

    по \ряд ду причи́н — з ря́ду причи́н

    в \ряд де городо́в — у кілько́х (у багатьо́х) міста́х

    \ряд д собы́тий — ни́зка поді́й

    дли́нный \ряд д автомаши́н — до́вгий ряд (шерег) автомаши́н, до́вга ни́зка автомаши́н

    5) (ларьки, прилавки) ряд

    \ряд ды́ — (мн.: рынок, торговое здание) ряди́

    кра́сные \ряд ды́ — мануфакту́рні ряди́ (крамни́ці); (строения диал.) перія́

    6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́
    7) см. пробор
    8) ( очередь) ряд
    9) (договор; уговор) ист., ряд

    в \ряд ду́ кого́-чего́ — серед ко́го-чо́го

    из \ряд да вон [выходя́щий] — незвича́йний, надзвича́йний, неаби́який; ( небывалый) нечу́ваний, небува́лий

    Русско-украинский словарь > ряд

  • 109 стать

    I см. становиться I II сущ.
    1) стать, -ті; (телосложение, фигура) по́стать, -ті, стату́ра
    2)

    \статьти — (обычномн.: особенность телосложения животного) ста́ті, -тей

    рыси́стые \статьти — ( у лошади) риси́сті ста́ті; [быть] под

    \статьть — підхо́дити; ( приличествовать) ли́чити, пасува́ти; (годиться) годи́тися; ( быть под пару) [бу́ти] до па́ри (під стать); ( кому-чему - подобен) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); ( кому-чему - в соответствии) відповіда́ти, бу́ти під лад (кому-чому)

    кака́я \стать ть?, что за \стать ть? — ( какой смысл) яка́ ра́ція?

    на \статьть пошло́ — на лад пішло́

    не \статьть бы — ( не следовало бы) не ли́чило б

    с како́й \стать ти? — з яко́ї ре́чі?, з яко́го по́биту?

    Русско-украинский словарь > стать

  • 110 степень

    1) сту́пінь, -пеня

    \степеньнь культу́ры — сту́пінь культу́ри

    \степень нь родства́ — сту́пінь (колі́но) спорі́днення (спорі́дненості)

    2) (мера, предел) мі́ра

    в вы́сшей \степень ни стра́нно — надзвича́йно ди́вно; в (до) какой

    \степень ни — до яко́ї мі́ри, яко́ю мі́рою

    в одина́ковой (в ра́вной) \степень ни — в одна́ковій мі́рі, одна́ковою мі́рою

    до после́дней \степень ни — до кра́ю; ( до последнего предела) до оста́нньої межі́

    ни в како́й (ни в мале́йшей) \степень ни — ( совсем) жо́дною мі́рою, ні в я́кій мі́рі, зо́всім; (нисколько) нія́к, аж нія́к

    3) мат. сте́пінь, -пеня

    возводи́ть в \степень нь — підно́сити до сте́пеня

    4) грам. сту́пінь

    \степень ни сравне́ния — сту́пені порівня́ння

    Русско-украинский словарь > степень

  • 111 угодно

    1) предик. тре́ба, ба́жано и бажа́но; ( хочется) хо́четься
    2) част. завго́дно

    где \угодно но — де завго́дно, де хоч; ( где бы то ни было) бу́дь-де, аби́-де

    как \угодно но — як завго́дно

    како́й \угодно но — яки́й завго́дно; ( какой бы то ни было) бу́дь-який, аби́який

    когда́ \угодно но — коли́ завго́дно; ( когда бы то ни было) бу́дь-коли, аби́коли

    кто \угодноно — хто завго́дно; ( кто бы то ни было) бу́дь-хто, аби́хто, хоч хто

    куда́ \угодно но — куди́ завго́дно; ( куда бы то ни было) бу́дь-куди, аби́куди, хоч куди́

    отку́да \угодно но — зві́дки завго́дно; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди

    ско́лько \угодно но — скі́льки завго́дно, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); ( вволю) досхочу́

    что \угодно но — що завго́дно; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що

    Русско-украинский словарь > угодно

  • 112 учреждение

    1) ( действие) заснува́ння, закла́дення, засновування, закладання; установлення, устано́влювання; запрова́дження, заве́дення, запрова́джування; уста́лення, уста́лювання
    2) (организация, ведающая какой-л. отраслью работы) устано́ва, за́клад, -у; інститу́ція
    3) ( общественное установление) устано́влення

    Русско-украинский словарь > учреждение

  • 113 эва

    I
    (при указании на какой-л. предмет) част. он; ( вот там) о́нде, о́ндечки; ( вот) от, ось

    э́ва како́й большо́й он — яки́й вели́кий

    II
    (при выражении удивления, изумления) межд. еге́, ого́, овва́

    Русско-украинский словарь > эва

  • 114 экий

    тж. `экой
    1) ( какой) яки́й, усилит. от (ото́, ото́ ж) яки́й
    2) ( такой) таки́й; отаки́й

    Русско-украинский словарь > экий

  • 115 Кого

    род. и вин. п. от вопрос. относ. и неопредел. мест. Кто) кого, (только после предлогов) кого; срвн. Кто. Кого вы видели? От кого это вы слышали? - кого ви бачили? Від кого це ви чули? Солгать - ничего, было б на -го - збрехати - нічого, було-б на кого. Какой у -го характер, таковы и поступки - яка в кого (яка кому) вдача, така й поведінка (такі й вчинки). Тот, -го вы любите - той, кого ви любите. Быть (пойти) в -го - удатися, уродитися в кого. -го-то - а) вопрос. - кого-то?; б) неопредел. - когось. -го-либо, -го-нибудь - кого, когось (после предл. также: кого, когось), кого-небудь, будь-кого, кого-будь. Не видели ли вы здесь -го-нибудь? - чи не бачили ви тут кого? Спросите у -го-либо из знакомых - спитайте у кого(сь) із знайомих. -го попало - будь-кого, кого-будь, аби-кого, (диал.) кого попадя. -го угодно, -го ни есть - кого хоч, будь (будлі)-кого, аби-кого, (вульг.) кого завгодно. -го-кого только там не было - кого-кого тільки там не було. -го-кого зовут, а нас мимо - кого-не-кого (де-не-кого) кличуть (запрошують), а нас обминають.

    Русско-украинский словарь > Кого

  • 116 Начто

    нрч.
    1) (зачем) нащо, навіщо, (с раздражением) на біса, якого дідька. [Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії? (Шевч.). Навіщо було брати? (Брацл.)];
    2) (как) як, (какой) який. Уж -то высоко там, он и туда взобрался - вже як там високо, а він і туди видерся. Уж -то он хитёр, но и его обманули - вже який він хитрий, а таки й його о(б)дурено.

    Русско-украинский словарь > Начто

  • 117 Прямьё

    см. Прямик 1. -мьём веку не изживёшь - прямцем (по правді) віку не проживеш. -мьём так и ломит, словно медведь какой - прямо (просто, навпростець) так і пре, наче ведмідь який.

    Русско-украинский словарь > Прямьё

Страницы

См. также в других словарях:

  • какой бы ни — какой бы ни …   Орфографический словарь-справочник

  • какой же — какой же …   Орфографический словарь-справочник

  • какой-то — какой то …   Орфографический словарь-справочник

  • КАКОЙ — КАКОЙ, какая, какое, мест. 1. вопросительное. Обозначает вопрос о качестве и свойстве. К какому выводу вы пришли? Какой ваш любимый цвет? Какая сегодня погода? 2. В риторическом вопросе означает отрицание: вовсе не, никакой. Какой он ученый?… …   Толковый словарь Ушакова

  • какой — См. который барин какой, не бог знает какой, невесть какой, ни за какие благополучия, ни за какие деньги, ни за какие коврижки, ни за какие сокровища, ни под каким видом... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • какой-то — См …   Словарь синонимов

  • КАКОЙ — КАКОЙ, ая, ое; мест. 1. вопрос. и союзн. Обозначает вопрос о качестве, свойстве, признаке. Какая сегодня погода? Забыл, к. сегодня день. 2. определит. Обозначает оценку качества, восхищение, удивление, негодование, возмущение и другие чувства.… …   Толковый словарь Ожегова

  • КАКОЙ-ТО — КАКОЙ ТО, мест. неопред. 1. Неизвестно какой. Какой то приезжий тебя ждёт. 2. До нек рой степени сходный, несколько напоминающий кого что н. Он какой то чудак. 3. То же, что какой нибудь (разг.). Какое то решение должно быть принято. Опоздал на… …   Толковый словарь Ожегова

  • КАКОЙ-ТО — КАКОЙ ТО, какая то, какое то, мест. неопределенное. 1. Неизвестно, неясно, какой именно. Вас спрашивал какой то мужчина и оставил вам какую то книгу. || То же, с оттенком пренебрежительности (разг.). С каким то шалопаем дружбу ведет. 2. Похожий… …   Толковый словарь Ушакова

  • какой-л. — какой л. к. л. какой либо какой л. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. к. л. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • какой-н — какой н. области. В этой картине чувствуется рука мастера. Мастера современной литературы. Мастер отбойного молотка (выдающийся забойщик). Мастер спорта. Дело мастера боится. Поговорка. 4. на что и с инф. Об искусном, сведущем и ловком в каком н …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»