-
61 авуз
(авзу)1. рот, уста, паща ВНУ; авуздан авузға з уст в уста О; авзу хыйыш рот у нього перекошений СМ; авузу бар, тили йох рот у нього є, а язика немає — про мовчазну, тиху, стриману людину СБЧ; авузу — бахла хазан рот у нього — казан із квасолею — про балакуна, базіку СБЧ; авузу биле хуш тутай устами птахів ловить / холу тутай, авузу йутай руками хапає, устами ковтає — про здібну, спритну людину СБ; авузуна бахла чыланмай у нього в роті квасолина не розмокне — про базікала, пліткаря СБА; авузуна незетли аш, башына т'ескин таш у нього на устах смачна страва, а в голові гострий камінь СБЧ; авуз (у) на шайтан тӱкӱрген йому на уста сатана плюнув — усе може сказати, придумати СБ; авзуңа бал босун спасибі тобі на доброму слові — мед тобі на уста СБ,СМ; алма, пиш, авузыма тӱш яблучко, дозрій і впади мені до рота СБЧ; бу меним авузумуң хашы ғы дӱгӱль ця ложка не для моїх уст — ця справа не по мені СБЧ; дамлы авузуму дамсыз этмем не буду паскудити собі уст СБА; жанаварның авузундан хойну алмаға болмай у вовка з пащі вівцю не вирвати СБФ.2. отвір, вхід ВН-У; йең авузу отвір рукава СБ; хуйу (нуң) -
62 айах
(-ғы)1. нога, лапа; айағма да чарых Б; айах ал- піднімати ногу П; бир айағын алғанча ӧбӱрин / бирин бӧрӱ ашай СБА, бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай Г поки підійме одну ногу, другу вовки, собаки з'їдять; айах басмасын меэм пенҗерем тӱбӱне нехай ноги його не буде в мене під вікнами У; таран-таран-тарантас, айахларың доғур бас таран-таран-тарантас, ступай ногами прямо У; мышых айағын йалай кішка лиже лапу О; йӱрген айахка чырмавух илиший на ноги, що ходять, чіпляється березка НБЄ; бер холуң блен — йӱр айағың блен СБФ, холларың биле бер, айахларың биле ал СБЧ дай руками, а потім виходи (цю річ) ногами; айах ӧльчу міряння ноги — весільний обрядМ; айах сар- обвивати ногу К; топаллай бир айаына він кульгає на одну ногу НКД; айахларын слатма ған балых тутамаз не намочивши ніг, риби не спіймати СМ; айах сне на ногах ВН; тӱштӱ айаым сӱтне упало мені на ногу Г; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна волочитиму обличчям по пилюці від її ніг СК; айахның тӱбӱ / айағын дӱбӱ виїмка під підйомом ступні СБ / СГС; ступня, підошва СБФ, НКД, СГС, стопа НКД; айах тӱбӱне ал- принижувати, розтоптувати ногами Г; Шахфелегин айағы т'есильди Шахфелекові дорогу сюди відрізано Г; сағ айах ӱзерине на здорових ногах Кб.; мен бӱтӱн кӱн айах ӱстне я цілий день на ногах НБЄ; айахлар ӱсне бала у неї дитина на руках — на колінах У; айахлары ӱсне отур- сидіти, підібгавши ноги Б; баштан айах з голови до ніг, суціль.2. ніжка, щабель, сходинка, приступка; мердивенин хырх айах (у) у драбини, у сходів сорок щаблів У; хазан айах таган, триніг під казан Г. -
63 асылы
висячий, звисаючий, який висить, повішений, приторочений СМ, Г-СГ, СК; асылы хазан ташмаз мы? хіба не скипає казан, повішений над вогнищем? СМ, СК; асылы тур- висіти Г; асылы хал- лишитися висіти К, СК; асылы халсын хай лишається висіти Г; меэм атыма харшы асылы торба вар — варын т'етирин у мене на коні приторочена торба — сходіть принесіть СЛ; пор. аслы, асулу, асувлы, асыллы. -
64 бахла
квасоля; бийаз, хырмызы, чубар бахла біла, червона, строката квасоля Г; авузуна бахла чыйланмай СБА, ағызна бахла сланмай Г у нього в роті квасолина не розмокне — зразу розкаже кому не слід; авузу — бахла хазан у нього рот — казан із квасолею — весь час балакає СБЧ; бахла хайнағанчах поки квасоля звариться — дуже довго СБФ; пор. пахла. -
65 йуху
Iсон (стан) ; йуху җой- втрачати сон СЛ; йухудан уйан- прокидатися зі сну СЛ; йухуйа батзасинати, поринати в сон СЛ; йухуйа тӱш- впадати в сон Г; йухун т'есе якщо тобі захочеться спати ВН; пек йуху басай хилить у сон до знемоги К; чингенениң хазанына аш халса, кӧзӱне йуху т'ельмей якщо в цигана залишиться їжа в казані, сон не йде йому в очі СБА.IIжовно — м'ясиста капсула в жирі, у плівках НБЄ. -
66 киши
-
67 лапачи
чойун великий казан ВН. -
68 хазанайах
таган, триніг для казана — підставка на трьох ніжках ставити казан на вогнище або з трьох жердин — вішати над вогнищем СМ, К. -
69 хыр-
(хырар, хырай) ламати, розбивати, нищити, знищувати, винищувати, шкребти, чистити, зчищати, дерти, здирати, прополювати, сапати, терти, перетирати; кусати — про бліх, блощиць К; алыңыз хырх балта, хырыңыз дирек візьміть сорок сокир, зрубайте дерево Б; арман хыр- чистити тік Г; йымырта хыр- лупити, розбивати яйця ВН-СЛ; картоп хыр- терти картоплю Г; отлар хырмаа т'ерек треба винищувати бур'яни К; хазан хыр- чистити казан Г; пор. кыр-. -
70 Галятовський, Іоаникій
Галятовський, Іоаникій (? - 1688) - укр. церковний діяч, мислитель, письменник. Освіту здобув у КМА. До 1650 р. прийняв чернецтво, був ігуменом Києво-Братського монастиря, 1659 р. став ректором КМА. Г. - яскравий представник укр. думки друг. пол. XVII ст., основоположник укр. барокової версії схоластичної проповіді, побудованої за логічними схемами з характерним для неї численним цитуванням античних і новітніх західноєвропейських авторів. У своїх проповідях Г. розмірковував про загальнофілософські проблеми: сутності людини, співвідношення у ній духовного й матеріального, свободи волі і відповідальності за свої вчинки, місця інтелекту, волі, природних афектів у психосоматичній структурі людини. Г. був переконаний у необхідності гармонійного співіснування в людині тілесного й духовного принципів, наполягав на цінності земного життя, на особистій відповідальності індивіда за його вчинки, за вибір між добром і злом, намагався вказати своїм слухачам такі шляхи спасіння душі, що не передбачають зречення світу. Поділяючи світ на великий (це небо з чотирьох елементів), малий (людину) і середній (увесь народ людський), мислитель носієм зла вважав середній світ, тобто несправедливий суспільний устрій. Серед доброчесностей високо цінував ученість, а спосіб осягнення Бога - як досягнення остаточної мети християнина - вбачав у самопізнанні. Серед суспільно-політичних проблем найбільшу увагу приділяв проблемі справедливих і несправедливих війн. До перших відносить війни, спрямовані на оборону батьківщини і православної віри, до других - внутрішні чвари всередині країни. Серед суспільних вад особливу увагу звертає на несправедливе судочинство.[br]Осн. тв.: "Наука, альбо спосіб зложення казаній" (1659); збірка проповідей "Ключ розуміння" (1659); "Месія правдивий" (1660); "Небо нове" (1665); "Скарбниця" (1676); трактати "Либідь" (1679) та "Алькоран" (1683).Філософський енциклопедичний словник > Галятовський, Іоаникій
-
71 контактный чан
-
72 купеляционный чан
-
73 чан-смеситель
См. также в других словарях:
КАЗАН — (евр. chasan). Запевало в синагоге. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАЗАН (тур. kazan) котел. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
казан — (татарск.). Котел с выпуклым, полусферическим дном, используемый для приготовления мяса, пловов, жареных супов (шурпы) и других блюд восточной кухни. Казаны делятся на стационарные (вмазанные в печь или поставленные на камни) и подвесные… … Кулинарный словарь
КАЗАН — Казан, брацлавский земянин. 1545. Арх. VI, 1, 19. Казан Коптев, торопчанин. 1595. А. К. II, 181. Ярош Казан, могилевский мещанин. 1618. Арх. Сб. II, VIII. Степан Казан, приказный (в Сибири). 1698. Доп. X, 287 … Биографический словарь
КАЗАН — муж., татар. (отчего и название города) котел, особ. большой, вмазанный или закладенный котел; винокуренные котлы зовутся казанами, также плоские, медные котлы на воскобойнях и пр. Казанок, казанец, котелок. Казан бухма каз, пельмени. Казан кабав … Толковый словарь Даля
Казан — КАЗАНОВ КАЗАНОВИЧ КАЗАНОВСКИЙ Фамилия имеет своей основой слово qazan котел, котловина , известное во многих тюркских языках. Это слово могло первоначально служить прозвищем, от которого и была образована фамилия. (Н) Русифицированные еврейские… … Русские фамилии
КАЗАН — (котел для приготовления пищи). Давалось с пожеланием, чтобы ребенок всегда был обеспечен пропитанием. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
казан — котелок, котел, казанок, чан Словарь русских синонимов. казан сущ., кол во синонимов: 5 • казанец (2) • казано … Словарь синонимов
КАЗАН — КАЗАН, казана, муж. (тюрк. kazan). Большой котел для приготовления пищи на много человек сразу (обл.). || Котел спец. назначения в различных производствах (спец.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КАЗАН — КАЗАН, а, муж. (обл.). Котёл для приготовления пищи. | уменьш. казанок, нка, муж. | прил. казанный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Казанів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Казан — У этого термина существуют и другие значения, см. Казан (значения). Приготовление сумаляка в казане … Википедия
