-
41 лъэрыгъынэ
часть стремени, в которое вставляется нога всадника/ Лъэрыгъым иIэ лъакъуэ игъэувапIэ.* Макар.. и лъакъуэр лъэрыгъынэм иригъэуващ. Къэб. Лъэрыгъынэм икIуасэу, зы ху напIэм тIу ису. Къэб. фольк.Лъэрыгъынэм игъэпщын заставить встать на колени. -
42 мафIэс
пожар/ Псэуалъэ, хьэпшып с. ху. ису мафIэм ину зэрызиубгъум ироджэ; къулейсызыгъэ, гуауэ къэзышэ мафIэ.Къалэ гъэщIэрэщIауэ щытар иджы гурымыхьщ, мафIэсым илыпщIауэ дэнэкIи нэщхъейщ. Къ. Хь. -
43 напIэ
I веко/ Зэтехьэ-зэтекIыу нэ джэдыкIэм телъ фэ.* НапIэр гуфIэмэ, хьэщIэ къыпхуокIуэ, жаIэ. фольк.НапIэр гъэлIэн опустить глаза (букв. веки).* Уи напIэ гъалIи лIы зэгъэгъуэт, унэкур бгъуэтмэ уи джатэ къих. (погов.)НапIэр едзыхын опустить глаза (букв. веки), потупить взор.НапIэр зэтегъэуэн моргать.НапIэр зэтелъхьэн 1) сомкнуть глаза 2) см. лIэн.* НапIэр зэтеплъхьэмэ псори къэнэжащ. фольк.НапIэр зэтемылъхьэн не сомкнуть глаз.* А жэщым Хьэсэн зы сыхьэти и напIэ зэтрилъхьакъым. Къу. Хь.НапIэр къегъэлIыхын потупить взгляд, взор.{И} напIэр къелIыхын потупиться - о взгляде, взоре.{И} напIэ(р) къемыхын = {и} напIэр зэтемылъхьэн.* Мурадин умыжей жеIи нэху щыху и напIэ къемыхыу щысынщ. Iуащхь.{И} напIэр къехуэхын 1) веки сомкнулись.* ЩIалэм жейр къытеуэри и напIэр къехуэхащ. Iуащхь. 2) расстроиться, огорчиться.{И} напIэр мыхуэдэн (къемыхуэхын) 1) не стыдиться, не смущаться.* Апхуэдиз напэншагъэ зыщIар, къэсри, зыкIи и напIэ къемыхуэхыу, сэлам-чэламышхуэкIэ цIыхубзитIым къабгъэдыхьащ. Макъ. 2) сохранять спокойствие.* Шыжьым имыщIэ къигъэнакъым къридзыхын щхьэкIэ, ауэ Бэтэрэзым зыкIи и напIэ хуэдакъым. Нарт.НапIэ Iэтыгъуэ миг, мгновение.* ЩIалэр илъри, напIэ Iэтыгъуэм шым шэсащ. фольк.II лунка, гнездо ( для растений)/ ГъэтIысхьэн, жылапхъэ сыт хуэдэ хагъэтIысхьэн щхьэкIэ хьэсэм, вагъэм хуащI кумбыгъэ.КIэртIоф напIэ.III оболочка, шелуха ( семян и некоторых бобовых культур)/ КъэкIыгъэ языныкъуэхэм (ху, гуэдз, джэш) я хьэдзэр зрищIэ фампIэ.* Зы ху напIэм тIу ису, щы зэрысыр нэхъыбэу мэш бэвкIэ дохъуахъуэ. фольк.IV петля (напр. у веревки)/ КIапсэ кIапэ сыт хуэдэхэм хуащI илъэфыпIэ.* Шыбзыхъуэм шыкIэ аркъэн быдэ иухуэнам напIэ хуищIыжу щыст. Iуащхь. -
44 нэ
1. глаз/ Зэрыплъэу, зэрилъагъуу цIыхум, псэущхьэм иIэрщ.* Гур мыплъэмэ, нэм илъагъукъым. (погов.) Нэм илъагъур щхьэм и уасэщ. (погов.)2. переносное отверстие, ячейка в чем-л./ Шыбзэ, чымчыр сыт хуэдэхэм я гъуанэ цIыкIухэр, безым иIэ кумбыгъэ цIыкIухэр.Шыбзэм и нэ. Бжьэм хьэкIуэм иIэ нэ цIыкIухэм фо иракIэри и щхьэр безкIэ яуэжыр.3. переносное ушко ( иголки)/ Iуданэр ираууэ мастэ дакъэм иIэ гъуанэр.Мастэм и нэ.Нэ гъэцIуун засиять, заблестеть - о глазах.Нэ джабэкIэ еплъын коситься на кого-л.Нэ жан 1) хорошее зрение.* {Анэм:} - Уэ уи нэ цIыкIухэр нэ жанщи Зыгуэрхэр плъагъумэ къызжыIэ. Акъ. З. 2) острый, проницательный взгляд.{И} нэ жей къекIуэн глаза слипаются у кого-л. ; клонит ко сну.{И} нэ ирегъэщIыжын вызвать зависть у кого-л. чем-л.* Мэремкъаныр нысашэ жиIэу хэмытыххэнкIи хъунт и жэгъуэгъум я нэр ирыригъэщIыжыну имымурадатэмэ. КI. А.Нэ ищын заприметить, облюбовать кого-что-л. Бостейм нэ ищын.Нэ ищIын выколоть глаз.* Пэжым нэ ирещI. (погов.){И} нэ къикIын (къыхуикIын) страстно желать, хотеть что-л.* Псоми я нэ къикIырт Матхъэнхэ я щIапIэжьыр къаплъыхьыну. Iуащхь.{И} нэ къимыхьын не понравиться кому-л.{И} нэ къитIэтIу пренебреж. сл. вылупив глаза, выпятив глаза.Нэ лейкIэ еплъын с особым вниманием, уважением относиться к кому-л.* Музыкауэ цIыкIухэм а фызыжьыр Инал и анэу къыщащIэм, нэхъ нэ лейкIэ см. хъуащ. КI. А.И нэ и псэу илъагъун любить искренне, от всей души.* Фаризэти и нэ и псэу илъагъуу щытащ Хъаничэ тхьэмыщкIэр. Щ. Ам.Нэ техуэн (къытехуэн) сглазили. Сабийм нэ техуащ.Нэ утхъуа мутные глаза.* Бэрокъуэр къыдэплъейри и нэ утхъуар абы триубыдащ. Т. Хь.Нэ фыгъуэ зытрамыгъаплъэм хуэдэщ очень красивый, великолепный.Нэ IейкIэ еплъын 1) сурово, злобно посмотреть на кого-л. ЛIыр абы нэ IейкIэ еплъащ. 2) неприязненно относиться к кому-л.* Нобэ цIыхубз къытхыхьэри.. нэхъыжьыр игъэпэжу, нэхъыщIэм нэ IейкIэ емыплъу.. хъун нысэ тхьэм тхуищI. фольк.НэкIэ зегъэкIуэн наблюдать, пристально следить за кем-л. *НэкIэ пыджэн (епыджын) злобно, гневно смотреть на кого-л.НэкIэ уэн (еуэн) = нэкIэ пыджэн (епыджын).* ЛIыгъэм зезгъэхьу Унэм ныщесхулIэкIэ НэкIэ укъызоуэ. Къэб. п. и ант.НэкIэ шхын 1) есть, пожирать взглядом, глазами кого-л. 2) со злостью смотреть на кого-л.НэкIэ щIэн определить на глаз что-л.{И} нэм бжэгъуу (бжэгъукIэ) (къы)щIэуэн стать поперек горла кому-л. ; быть как бельмо на глазу. ХьэтIэкъущокъуэр лIакъуэлIэшхэм я нэм бжэгъуу щIэуэрт, ауэ тхьэмыщкIэхэр иригушхуэрт. Къэр. Хь.Нэм къегъэжыхьын глазки бегают.* Тыкъыр гужьеяуэ и нитIым адэкIэ-мыдэкIэ кърегъэжыхь. Iуащхь.Нэм къиубыдым нэс насколько хватает глаз.Нэм къиубыдын охватывать взглядом, взором.Нэм къищтэн = нэм къиубыдын.* ЗыхуэмышыIэр Iэбжьанэм доплъэ, И лъэр щыувыр и нэм къимыщтэ, Iуэхуу къытехъуэм гъунэ имыIэ. Къэб. п. и ант.Нэм къищтэр (къиубыдыр, къиплъысыр, къиплъыхьыр) все вокруг; все, что охватывает глаз.{И} нэм къыфIэнэн приглянуться, понравиться кому-л. (букв. зацепиться за глаза).* Зэрылэ нэм къыфIэнэу хъуар дурэшплIэрэшым дигъапщкIуэу щIидзащ. Къ. Хь.{И} нэм къыфIэщIын показаться, померещиться кому-л.{И} нэм къыщипхъуэн = нэм къыщхьэрипхъуэн.* И занщIэр и гъуэгуу шур мажэ, мажэ и нэм къыщипхъуауэ. Щ. I.Нэм къыщхьэрипхъуэн ничего не видеть перед собой (напр. от гнева).Нэм къыщIэуэн быть очевидным (букв. колоть глаза).Нэм (къы)щIэIэбэр мылъагъун хоть глаза выколи, ни зги не видать.* Нэм къыщIэIэбэр умылъагъуу жэщыр кIыфIт.Нэм къыIуидзэн 1)открываться взору 2)бросаться в глаза.* Тафэщ, тафэщ нэм къыIуидзэр. Е. К.Нэм къыIуимыхьэн = {и} нэ къимыхьын.Нэм лыбод трищIэн надоесть, осточертеть, быть как бельмо на глазу.{И} нэм лъы къытелъэдэн (телъэдэн) глаза кровью налились. ЩIалэм и нэм лъыр къытелъэдауэ зешхыж.{И} нэм лъы щIэгъэупIэн сильно, жестоко избить кого-л.Нэм пшагъуэ къытрихьэн помутилось в глазах у кого-л.* Сэри си нэм пшагъуэр къытрихьащи, щIыIэ техьэгъуэм сызэщIиубыда хуэдэщ. Лъэб.Нэм пшагъуэ къыщIихьэн хмуриться, сердиться.Нэм пшатхъуэ къытрихуэн = нэм пшагъуэ къытрихуэн.Нэм хуэдэ желанный, любимый, дорогой (букв.: подобный своим глазам).* - Ди нэм ухуэдэщ, ди псэм ухуэдэщ! - жаIэри Гъудэберд жьантIэм дагъэтIысхьащ. Къэр. Хь.Нэм хуэмылъагъун питать к кому-чему-л. неприязнь.Нэм хуэхьын нежно, ласково относиться к кому-л.{И} нэм хъуаскIэ къыщIихын метать громы и молнии.{И} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын устроить кому-л. взбучку, нагоняй.{И} нэм цIу-цIу щIэгъэIукIын кубано-зеленчукские = {и} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын.Нэм щызу лъагъун насмотреться вдоволь на кого-что-л.Нэм щыщIэн (кIэричын) ухудшиться - о зрении.* Ей, Адемыр, бдэркъым нэху, уи нэм хуабжьу кIэричащ. Зы. б. з.Нэм щIэбзеен удалить языком из чьего-л. глаза ( соринку).{И} нэм щIэгъуэнлыхьын кубано-зеленчукские сделать нагоняй кому-л.Нэм щIэджэгуэн бросаться в глаза (о чем-л. ярком, пестром).* Хъыджэбзым дыщэкIэ дауэ къэдабэ бостей дахэ щыгъти нэм щIэджагуэрт. Черк. фольк.Нэм щIэлыдэн = нэм щIэджэгуэн.Нэм щIэIэбэу прямо в глаза, откровенно.* ПащIэ Бэчмырзэ.. нэм щIэIэбэу мыхъумыщIагъэр игъэлъагъуэу ныкъуэкъуащ. Къэб. п. и ант.{И} нэм щIэIун тыкать в глаза кому-л.{И} нэм щIы имылъагъу(жы)н 1) быть страшно разгневанным.* Къурыкъуэ лъэбышэр Хьэмид сымэ щаубыдам, Назыч гуфIэгъуэшхуэ иIащ, ауэ ар псэууэ къазэрыIэщIэкIыжар гухэщIышхуэ хуэхъуауэ и нэм щIы илъагъужтэкъым. Д. М. 2) не чуять под собой ног.* Апхуэдэу, си нэм щIы имылъагъуу, сыжэурэ, хьэхэм гу къыслъатэри сяужь къихьащ. Япэу лъ. з.Нэр гъэджэгун играть глазами.Нэр гъэжанын пристально смотреть, всматриваться.Нэр гъэплъэн раскрыть глаза, посмотреть.Нэр гъэупIэрэпIэн моргать.{И} нэр зэIыхьэн ухудшиться - о зрении.И нэр ису и псэр хэгъуэн страшно исхудать, остались кожа да кости.{И} нэр къэлыдын глаза загорелись.{И} нэр къэплъэжын 1) прийти в себя 2) вздохнуть свободнее.* Абы {жылэм} я псыр благъуэм къиутIыпщыжащ, цIыхухэм я нэри къэплъэжащ. Нарт.{И} нэр къэпщIын открыться, раскрыться - о глазах (напр. у щенка).{И} нэр къижын вытаращить глаза.* Бажэм и нитIыр къижу зиплъыхьащ. Дыщэ кI.{И} нэр къилэлын осоловеть - о глазах, взгляде.Нэр къилыдыкIын сверкать, сиять - о глазах.{И} нэр къитIэтIын гуем выпучиться - о глазах.{И} нэр къихун выбить глаз.* Джэгу пэтрэ нэ къраху. (погов.){И} нэр къипхуу честно, прямо, в глаза.{И} нэр къицIуукIын блестеть, сверкать - о глазах.{И} нэр къицIыщхъукIын = {и} нэр къицIуукIын.{И} нэр къыщипхъуэн впасть в панику.{И} нэр къыщихун глаза вылезли из орбит (напр. от смеха, боли, испуга и т. п.).* Шамхьун и нэр къыщихуауэ дыхьэшхырт. Къэб.{И} нэр къыщыпкIын = и нэр къыщихун.Нэр къыщIэгъэбырдыкIын смотреть исподлобья.Нэр къыщIэгъэплъын = нэр къыщIэгъэбырдыкIын.{И} нэр мупIэрэпIэн и глазом не моргнуть.{И} нэр мыгъэплъэн держать кого-л. в черном теле.{И} нэр плъэн 1) видеть 2) развлечься, приятно провести время.Нэр плъызын уставиться, уткнуться в одну точку.Нэр пIэпихын очаровываться кем-чем-л.* Розэ зэмыфэгъухэм я къэгъэгъэгъуэщ - узэплъыныр умыщIэу нэр пIэпах. Iуащхь.Нэр тедиен остановиться взглядом на ком-чем-л.* НапэIэлъэщIым кIуэцIылъу абы {Хьэцацэ} иIыгъым ефэндым и нэр занщIэу тедиящ. Ж. Б.Нэр текIылэн рябит в глазах.Нэр темыгъэкIын не спускать глаз с кого-чего-л.Нэр темыпыIэу в мгновение ока.{И} нэр тенэн впиться глазами в кого-что-л., не сводить глаз с кого-чего-л.* Бабыху хъыджэбзым и натIэм телъ щхьэц топым и нэр тенащ. Iуащхь.Нэр теплъызэн уставиться на кого-что-л.* Мусэбий и нэр хъыджэбзым теплъызат. Iуащхь.Нэр тепщIыпщIэн = нэр текIылэн.* Хьэсанш щауэм и джатэм нэр топщIыпщIэ. Къэб. фольк.Нэр теубыдэн вперить глаза, взгляд, взор в кого-что-л.Нэр тIууэ хуэгъэплъэн дать кому-л. нагоняй; навести страх на кого-л.Нэр уфIыцIын зажмурить глаза.Нэр хуэгъэIеин кубано-зеленчукские зло, неприязненно смотреть на кого-л.Нэр хуэуфIыцIын закрыть глаза, смотреть сквозь пальцы на что-л.* Абы жиIэр уэ лэжь, ИщIэр умыщIэ, Уи нэр хуэуфIыцI. П. Б.Нэр хъуэпскIын сверкнуть - о глазах.Нэр щыджылын рябить в глазах (от яркого пламени, от света).* Дыхьэрэну мэплъ и нэкIур, Нэр щоджылыр уIуплъамэ. Къэб. п. и ант.Нэр щысыкIын слепить глаза.{И} нэр щыункIыфIыкIын потемнело в глазах, стало дурно.* А напIэзыпIэм Таусэ Трам и нэхэр щыункIыфIыкIащ.. пхырыху къыфIэщIащ. Iуащхь.Нэр щIэплъызэн = нэр теплъызэн.* Хъусин и нэхэр мэз щIагъым щIэплъызэурэ зыкъомрэ щыта нэужьым ежьэри зиплъыхьащ. Лъэб.Нэр щIэукъуэнцIэн прищурить глаза.Нэр щIэIуэтыкIын протереть глаза.Нэр щIегъэлъэфэн закатывать глаза.* Динэ зэхиуфа и набдзэхэм и нэ фIыцIэ лыдхэр щIригъэлъафэрт. Зы б. з.{И} нэр щIым етауэ потупив глаза, взор.* {КIукIуэ} хогупсысыхь, и нэр щIым етами, зытеувэр имылъагъу хуэдэщ. Iуащхь.Нэрэ напIэрэ я зэхуакум (бзэхын) мгновенно, в один миг.* {Фызыжьым:} - Мастэ сIыгъар нэрэ напIэрэ я зэхуакум кIуэдащ. фольк.Нэрэ напIэрэ зэхуэмыхьын = напIэ зэтемылъхьэн.* Анусэ цIыкIу мыгъуэм жэщ псом нэрэ напIэрэ зэхуихьакъым.. Хь. А.Нэрэ нэпсрэ зэщIимыхын не переставая, долго плакать.* Фызыжьым и къуиблри иныжьым IэщIэкIуэдауэ, абы ялъ зыщIэжын зэрыщымыIэр игъейуэ, нэрэ нэпсрэ зэщIимыхыу жьэгум дэст. фольк.Нэрэ Iэрэ я зэхуакум = нэрэ напIэрэ я зэхуакум.Нэри пэри хьын все сносить, сметать на своем пути ( о бурном потоке).* Нэри пэри зыхь псышхуэм къыхыхьэну зызыгъэхьэзыр щIалэр.. {Мыхьэмэт и фызымрэ и шыпхъумрэ} ягъэщIагъуэу уващ. Къэр. Хь.Нэхэр зэблэгъэплъын косить глаза, взгляд.* Хьэ банэ макъыр зэрызэхихыу, тхьэкIумэкIыхь анэжьым и гур къилъэтащ, и напIэхэр тригъауэри и нэхэр зэблигъэплъащ. Дыщэ кI.{И} нэхэр зэблэжын глаза разбежались.* Зыхуэмыубыдыжу абы {Марусхъан} и нэхэр зэблож, гуфIэу и гур къолъэт. Iуащхь.{Я} нэхэр зэтедиен уставиться друг на друга.{И} нэхэр илэлыхьын = {и} нэр къилэлын.Нэхэр къиджэгукIын играть глазами.нэ закъуэ 1. одноглазый ( о великане в адыгских сказках)/ Зы нэ фIэкIа зимыIэ (адыгэ таурыхъхэм хэт Иныжьым хужаIэ).Иныжь нэ закъуэ.2. см. нэ лъэныкъуэ.* Ди унэшхуэр тIошхэ-щэшхэщ, ди лэгъунэр шхэгъуэ закъуэщ, ди нэ закъуэр пIэм къыхоплъ. фольк.нэ зэв узкоглазый/ Зи нэр зэв.нэ кIуэцI нашэ косоглазый.нэ лъэныкъуэ одноглазый/ Зи нэ лъэныкъуэр нэф.нэ фIыцIэ черноглазый/ Зи нэр фIыцIэ.нэ хъурей {человек} с круглыми глазами/ Зи нэхэр хъурейуэ щыт (цIыху). -
45 пэтми
частица 1. см. пэт 2.* ХуэмылIэ пэтми, Хьэрун псым хоф. Щ. Ам. Зэи-тIэуи {Лу} илъэгъуа пэтми, а машинэ дахэм ису хуэзатэкъым. КI. А.2. по мере того, как ( выражает неуклонное усиление или ослабление последующего действия)/ КъэхъукъащIэ, Iуэхугъуэ гуэрхэр екIуэкIыху, хэтIэсэху, кIуэтэху нэхъ лъэщ е нэхъ кIащхъэ, лъэрымыхь зэрыхъур къэзыгъэлъагъуэ частицэ.* Ауэ кIуатэ пэтми Наурыз гугъэр хихыжырт {Хъаным и пхъум}. КI. Т., Акъ. З. -
46 псэф
стельная ( о корове); жеребая ( о кобыле); котная (о козе, овце, кошке); супоросная ( о свинье); щенная ( о суке)/ ЩIэжьей къалъхунур кIуэцIкIэ зезыхьэ, щIэжьеймрэ анэмрэ щызыIэщIэмыкIа.Жэм псэф.* Нартхэр мэлыншэ хъупэрт, мэл закъуэтIакъуэхэри псэф зыщIын тIы ягъуэттэкъым. Нарт. Шыбз псэф тесу зы лIыжьрэ выгу ису зы лIыкурэ гъусэ зэхуэхъуауэ зэдэкIуэрт. Дыщэ кI.Хьэндыркъуакъуэ псэф хуэдэ см. хьэндыркъуакъуэ. -
47 пхъэзэфIэбдзэ
1. плот/ Псым ирытетыну зэгъэкъуауэ зэраIулI пхъэхэр.ПхъэзэфIэбдзэ зэкIэрыукIэн. ПхъэзэфIэбдзэр аргуэру псым игъэкIэрэхъуащ, Еврошкэм псыр къыжьэхикIащ. Анэд.2. кубано-зеленчукские пяльцы/ ХадыкI щэкIыр зытраукъуэдие Iэмэпсымэ.* Гуащэр шэнтжьейм ису, пхъэзэфIэбдзэр и бгъэм егъэкъуауэ иIыгъыу щыст. фольк.3. рама домашнего ткацкого станка/ Цеищэ пкъом ипкъ нэхъыщхьэу абы хэлъ Iыхьэхэр зэгъэбыдылIар.ПхъэзэфIэбдзэр гъэувын. -
48 техьэн
I (тохьэ) неперех. гл. 1. въехать, взойти, ступить на поверхность чего-л./ КIуэуэрэ (зыгуэрым ису е лъэсу) зыщIыпIэ теувэн, къытехутэн.Лъэмыжым техьэн. ПщыIэм техьэн.2. показаться родителям мужа или другим пожилым людям (по обычаю, новобрачная не могла показываться старшим до определенного времени)/ Адыгэ хабзэмкIэ нысэр нэхъыжьхэм зыбгъэдашэн, зрагъэцIыхун.* Тхьэмадэр нысэм техьэртэкъыми, кIий-гуокIэ зыкъригъащIэ мыхъумэ.. еджэртэкъым. КI. Т.3. переносное иметь сходство с кем-чем-л./ Зыгуэрым ещхьу щытын, техуэн.БзэкIэ техьэн. ХьэлкIэ техьэн.Гъатхэ техьэн см. гъатхэ.Гъуэгу техьэн см. гъуэгу.Дунейм техьэн см. дуней.{И} лъэужь техьэн см. лъэужь.Шэч техьэн см. шэч.ЩIакIуэ кIапэ техьэн см. щIакIуэ.II (трехьэ) перех. гл. отнести кого-что-л. на поверхность чего-л./ Зыгуэр зыщIыпIэ хьын.Хьэпшыпыр бэзэрым техьэн. -
49 тешэн
(трешэ) перех. гл. 1. вывести, вывезти кого-что-л. на поверхность чего-л./ И щIыIум, и щыгум зыгуэр тегъэхьэн (лъэсу е зыгуэрым ису).Лъэмыжым тешэн. Гъавэр хьэмым тешэн.2. намотать что-л. на что-л./ Пшыхьурэ тегъэхьэн, телъ щIын.Шэцыкуэм Iуданэр тешэн.Псалъэмакъыр (зыгуэрым) тешэн см. псалъэмакъ. -
50 удыныщIэн
(еудыныщIэ) перех. гл. 1. трясти, встряхивать, вытряхивать что-л./ Зыгуэр гъэсысын, утхыпщIын.2. трясти ( на плохой дороге)/ Зыгуэрым ису, тесу (гъуэгум здэкIуэм) зыгуэр дридзейуэ, къридзыхыу зэхиукIэн, зэхиубэрэжьэн.* Шым Сосрыкъуэ пшэм дрихьейри иудыныщIащ, щIылъэм кърихьэхыжри зрисащ, зритIащ. Нарт.3. переносное задать встряску, взбучку кому-л./ Зыгуэр гъэсысын, убэрэжьын, къун.ЗэранщIакIуэр фIыуэ яудыныщIащ. -
51 хуэсакъыпэу(рэ)
нареч. очень осторожно, бережно, аккуратно/ Хуабжьу хуэсакъыу, нэсу хуэсакъыу.Хуэсакъыпэу гъэувын.* Аслъэн хуэсакъыпэу IэплIэм ису хьэвшыр цIыкIур унэм къехь. Къэб. п. и ант. -
52 хьэдзыгъуанэ
оса/ Жыг кугъуанэхэм ису шэрэзкIэ уэ хьэдзэба-дзэ лъэпкъ.Хьэдзыгъуанэм къуацэкIэ хэуэн сделать, сказать что-л., из чего могут возникнуть неприятности. -
53 шэнтиуэ
кресло/ Iэ тегъэщIапIэ, Iэ телъхьэпIэ зиIэ шэнт щабэ бгъуфIэ.* Уэлийр.. шэнтиуэм ису КъуийцIыкIу.. щилъагъум, абы еупщIащ: - СлIожь, Къэбэрдейм ди уэлийр щхьэ унэщхъей? Ад. таур. -
54 шыкъежэкI
карусель/ Пхъэм къыхэщIыкIа тетIысхьэпIэ (нэхъыбэм шым, махъшэм, пылым н. къ. ещхьу) зиIэ къекIэрэхъуэкI.ШыкъежэкIым ису къэжыхьын. -
55 щIэшын
(щIеш) перех. гл. 1. вывести, вывезти кого-что-л. из помещения, из-под чего-л./ ЗыщIыбгъуу зыгуэр зыщIыпIэ къыщIэгъэкIын; гу, машинэ с. ху. щIэгъэкIын, щIэгъэжын.* Пщыхьэщхьэ гуэрым ХьэтIохъущокъуэр, къоджэIа жаIэри, щIашащ. Къэр. Хь. Ар шэтыр зыщIэлъым щIашри щIагъэгъуалъэхьэ зы пэш гуэрым. Щ. I.2. переносное вытянуть что-л. (напр. вино)/ Зыгуэрым щIэт ткIуаткIуэ, Iугъуэ с. ху. IукIэ е абы хуэщIа зыгуэркIэ къыщIэгъэкIын, къыщIэхузыкIын.Тутыным Iугъуэр щIэшын.* Сэфар тахътэбаным ису къамылкIэ санэху щIишырт. Ш. А.ЩIымахуэ щIэшын см. щIымахуэ. -
56 щIыбагъыншэ
замужняя женщина, не имеющая родных и близких/ ДэкIуауэ, унагъуэ ису дыщ, Iыхьлы зимыIэж цIыхубз.* Сэ щIыбагъыншэ сызыщIахэм, си лъапсэр зыгъэгъущахэм яхуэзмыгъэгъункIэ си тхьэлъанэщ. Къ. М. -
57 ICS
Интегральная система управления / ИСУ -
58 Integral Control System
Встроенная система управления / ИСУEnglish-Russian oil and gas mini dictionary > Integral Control System
См. также в других словарях:
ИСУ — интегрированная система управления Источник: http://pcweek.ru/?ID=446343 ИСУ интеллектуальная система управления Источник: http://mars.udsu.ru/cgi bin/cls/journal content?3162 ИСУ инерциальная система управления Словарь: Словарь сокращений и а … Словарь сокращений и аббревиатур
ИСУ- — истребительная самоходная установка в маркировке ИСУ Источник: http://som.fio.ru/Resources/Drachlerab/2005/08/49.htm ИСУ Пример использования ИСУ 152 … Словарь сокращений и аббревиатур
ИСУ — Запрос «ИСУ» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Международный союз конькобежцев (ИСУ, от англ. International Skating Union, ISU) международная федерация, управляющая коньковыми видами спорта: фигурное катание, спортивные танцы на… … Википедия
ИСУ-122-2 — ИСУ 122С Боевая масса, т 45,5 Экипаж, чел. 5 Количество выпущенных, шт … Википедия
ИСУ-122 — ИСУ 122 … Энциклопедия техники
ИСУ-152 — ИСУ 152 … Энциклопедия техники
ИСУ-152-2 — Боевая масса, т 47 Экипаж, чел. 5 История Количество выпущенных, шт. 1 Размеры Длина с пушкой вперёд, мм 11 670 … Википедия
ИСУ-122 — САМОХОДНАЯ АРТИЛЛЕРИЙСКАЯ УСТАНОВКА Тактико технические характеристики • Силовая установка • Вооружение • Факты • Основные модификации … Военная энциклопедия
ИСУ-152 — 1943 САМОХОДНАЯ АРТИЛЛЕРИЙСКАЯ УСТАНОВКА Тактико технические характеристики • Силовая установка • Вооружение • Факты • Основные модификации … Военная энциклопедия
ИСУ ТюмГНГУ — ИСУ Институт сервиса и управления Тюменского государственного нефтегазового университета http://www.tgc.ru г. Тюмень, образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
ИСУ ГГПД — информационная система управления геолого геофизическими и промысловыми данными http://www.ot oil.com/ геол., нефт … Словарь сокращений и аббревиатур