Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

или

  • 121 обнажать

    обнажить
    1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];
    2) см. Раздеваться;
    3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.
    * * *
    несов.; сов. - обнаж`ить
    1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский словарь > обнажать

  • 122 обнашиваться

    I. обноситься
    I. 1) (о новой одежде или обуви) обношуватися, обноситися;
    2) (совершенно износить платье) обношуватися, обноситися, доношуватися, доноситися до чого, обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обшарпатися, (о мног.) пообношуватися, пообдиратися. [Доносилась до того, що звязує рубець до рубця (Рудч.). Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що]. Обносились - (опис.) з одежі всі повилинювали.
    II. Обнашивать и обносить, обнести и обнесть -
    1) (носить кругом) обносити, обнести, (яства, вина) обносити, обнести що кому или кого чим. [Почали обносити коровай гостям. Він так щиро всіх обносить горілкою];
    2) (миновать, обходить кого при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. [Не пронесе нікого і себе не забуває (Кв.). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають (Ном.)]. Его -несли жарким - його минули печенею;
    3) что чем (огораживать, окружать) - обводити, обвести, обкладати, об(і)класти, обкидати, обкидати що чим; (камен. стеной) обмуровувати, обмурувати (муром), (о мног.) пообмуровувати; (оградою, плетнём) обгороджувати, обгородити, обтинити чим, упарканити, заділувати; (окопами) ошанцювати. [Хоч-би латами було обкидати леваду. Обмурував місто (город) муром]. -нести сад забором - обгородити сад. Город обнесен рвом - місто обведено ровом;
    4) (оклеветать, очернить кого) клепати, оклепати, обплескати кого перед ким, облихословити кого, обносити, обнести, (гал.), виславити кого чим. См. Оклеветать, Очернить, Оговаривать;
    5) (обобрать) обнести що, (о мног.) пообносити. [Горожу (ограду) кругом обнесено на топливо (Конис.). Дітиська усі садки пообносили] - см. Обирать;
    6) безл. Небо обносит, обнесло - обкладає, обклало небо. Обнесённый - обнесений; пронесений, проминутий; обведений, обкладений, обмурований, обгороджений; оклепаний, обплесканий.
    II. и Обноситься обнестись
    1) (вокруг) обноситися, обнестися (круг, навкруги чого);
    2) (при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. Досель и я не обнашивался в людях - досі й мене не минали в (на) людях;
    3) обводитися, обвестися, обкладатися, об(і)кластися чим, (камен. стеной) обмуровуватися, обмуруватися, обмуруватися муром, (оградою, плетнём) обгородитися чим, (окопами) ошанцюватися чим. Небо -сится тучами - хмари небо облягають. Крыльцо -сётся ещё перилами - ґанок буде ще обведено поруччями.
    * * *
    несов.; сов. - обнос`иться
    обно́шуватися, обноси́тися; розно́шуватися, розноси́тися

    Русско-украинский словарь > обнашиваться

  • 123 обогащаться

    обогатиться чем збагачуватися, збагачатися на що, багатитися з чого или чим, багатіти на що, з чого (на счёт чего), забагатіти чим или на що, багатшати на що, багатішати, золотіти, наскарблятися, (о мног.) позбагачуватися, побагатіти, побагатшати. [Письменство наше збагатилося на нові твори (Єфр.). Багатіють з України (на счёт Укр.) й не дбають за український народ (Н.-Лев.)]. -щаться на чей счёт - багатіти чиїм коштом [Багатіти нашим коштом буде (Грінч.)], багатіти з кого, з чого.
    * * *
    несов.; сов. - обогат`иться
    1) збага́чуватися, збагати́тися, багаті́ти, розбагаті́ти и забагаті́ти и збагаті́ти; озоло́чуватися, озолоти́тися
    2) збага́чуватися, збагати́тися

    Русско-украинский словарь > обогащаться

  • 124 образ

    1) (вид, фигура, подобие, внешность) образ (-зу), подоба, постать (-ти), постава; (изображение рисованное, лепное и т. п.) образ, подобизна. Образ человеческий - образ людський, подоба людська. На нём нет образа человеческого - він не має образу людського (подоби людської). Принимать образ кого, чего - брати (взяти) на себе образ чий, подобу чию и т. д.;
    2) (способ) лад (-ду), спосіб (-собу), чин, роб, побит, побут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом - таким чином (робом, ладом, побитом), отак, по-такому, отож, отже. Каким -зом - яким чином (способом, ладом, побитом, робом), як, по-якому. Никаким -зом - ніяк, ніяким світом, жадним способом (побитом, чином), жадною мірою, зроду-звіку. Некоторым -зом - деяким чином (робом, побитом). Каким-то -зом - якось, якимсь робом (чином). Равным -зом - рівно-ж, зарівно. Известным -зом - певним ладом (робом, чином). Главным -зом - переважно, головним чином, головно, найпаче, здебільшого. Наилучшим -зом - що-найкраще, як найкраще, як найліпше. Надлежащим -зом - гаразд. Ненадлежащим -зом - неналежно. Частным -зом - приватно, приватним робом (чином). Обыкновенным -зом - звичайно, звичайним ладом (робом, чином), як заведено. Незаметным -зом - непомітно. Иным -зом - инакше, инаково, иншим ладом (робом, чином, способом). Тем или иным -зом - так чи инак (инакше, инаково), тим чи иншим робом (чином, способом, побитом). Осторожным -зом - тихим (обережним) чином (ладом). Делать по чьему-л. -зу - робити (ходити) чиїм робом (ладом). Образ действия - поводження, поводіння, поступування. Образ правления - система (спосіб) урядування, уряд. Здесь образ правления республиканский - тут уряд республіканський. Образ жизни - побит, побут. Образ мыслей - напрям думок;
    3) См. Икона. Лежать под -ми (умирать) - конати, доходити.
    * * *
    I
    1) о́браз, -у; ( облик) подо́ба
    2) (наглядное представление о ком-чём-л.) о́браз, уя́ва
    3) лит., иск. о́браз, по́стать, -ті
    4) ( способ) спо́сіб, -собу; по́бит, -у; ( характер) хара́ктер, -у; ( направление) на́прям, -у
    5) (в твор. п. в сочетании с предшествующим прилагательным или местоимением в значении способа, средства обычно переводится формой соответствующего наречия, иногда формой твор. п. прилагательного и последующего существительного) чин, спо́сіб
    6) мат. о́браз, -у
    II
    ( икона) церк. о́браз, -а

    Русско-украинский словарь > образ

  • 125 окрашивать

    окрасить ((вы)красить что) красити, покрасити, викрасити, малювати, помалювати, фарбувати, пофарбувати, (придать окраску, цвет) забарвляти, забарвити; (кругом) обкрашувати, обкрасити, закрашувати, закрасити, обмальовувати, обмалювати, обфарбовувати, обфарбувати. [Сонце промінням красило гребні снігу. Труну (гроб) збудували ще й обмалювали]. -шивать, -сить крышу пол, двери, столы - красити (покрасити, викрасити), фарбувати (пофарбувати), малювати (помалювати) дах, підлогу, двері, столи. -шивать, -сить материю, платье - красити, по[ви]красити, фарбувати, по[ви ]фарбувати матерію, одежу. -сить волосы - пофарбувати (несов. фарбувати) волосся. [Волосся я не фарбувала, пані (Л. Укр.)]. Окрашивать, -сить в белый цвет - білити, побілити, (в жёлтый) жовтити, пожовтити, (в зелёный) зеленити, позеленити, (в красный) червонити, почервонити [Сонце хвилю червонить (Шевч.)], (в синий) синити, посинити, (в чёрный) чорнити, почорнити, вичорнити и т. д. или красити, покрасити (фарбувати, пофарбувати) в (и на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д. Окрашенный - покрашений, викрашений, закрашений чим и що [Легенди, закрашені у густу барву крови (Л. Укр.). Письменство закрашене громадськими інтересами (Єфр.)], помальований, пофарбований, обкрашений, обмальований, обфарбований; побілений, почорнений, посинений и т. д., или пофарбований (по[ви]крашений) у (на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - окр`асить
    1) фарбува́ти, пофарбува́ти, офа́рблювати, офа́рбити, краси́ти и кра́сити, покра́си́ти, викра́шувати, ви́красити, обмальо́вувати, обмалюва́ти
    2) (придавать какой-л. цвет, оттенок) заба́рвлювати, заба́рвити, розкра́шувати, розкра́си́ти

    Русско-украинский словарь > окрашивать

  • 126 опалывать

    ополоть
    1) (выполоть постеп. или сплошь) полоти, сполоти, виполювати, виполоти, (о мн.) повиполювати, пополоти. [Усі грядки пополола]. Мы в лето до трёх раз -ваем огород - ми за літо разів зо три полемо город;
    2) (кругом) обполювати, обполоти що. Ополотый - виполотий, сполотий; обполотий.
    * * *
    несов.; сов. - опол`оть
    1) (пропалывать что-л. сплошь) випо́лювати, ви́полоти и пополо́ти
    2) (по краям или вокруг чего-л.) обпо́лювати, обполо́ти и пообпо́лювати

    Русско-украинский словарь > опалывать

  • 127 освобождать

    освободить
    1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;
    2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.
    * * *
    несов.; сов. - освобод`ить
    1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати
    2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити
    3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти

    Русско-украинский словарь > освобождать

  • 128 отбивать

    отбить
    1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;
    2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;
    3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);
    4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;
    5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отб`ить
    відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти

    Русско-украинский словарь > отбивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ИЛИ — 1. союз одиночный или повторяющийся. Соединяет два или несколько предложений, а также однородные члены предложения, находящиеся в отношениях взаимоисключения. Он или я. Или он уйдёт, или я. Завтра или послезавтра. В понедельник, вторник или в… …   Толковый словарь Ожегова

  • или — ИЛИ, союз. 1. разделительный. употр. при сопоставлении исключающих по значению друг друга членов предложения для указания на необходимость выбора между тем и другим; то же, что либо (в этом знач. постановка или перед каждым членом предложения… …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЛИ — ИЛИ, иль, аль союз либо; то есть, иначе, то же; разве, ли. Или то бери, или другое, любое, одно из двух. Сядь, или ляг, как хочешь. | Царь град, или Константинополь, или Византия, равно, одно и то же. | Шурин или женин муж, все одно. Или ты… …   Толковый словарь Даля

  • Или — река, впадает в озеро Балхаш; Китай, Казахстан. Этимология гидронима спорна: монг. или сверкающий, блестящий ; др. тюрк. быстрый или большая река . Распространенное в прошлом объяснение из русск. ил совр. авторы исключают. См. также Алма Ата,… …   Географическая энциклопедия

  • или — Либо, то есть (т. е.), сиречь, иначе, иначе говоря, другими словами; alias, тож. Или или, либо либо, не то не то. См. разве, то есть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. или …   Словарь синонимов

  • ИЛИ — РАН Институт лингвистических исследований Российской академии наук образование и наука, РФ, Санкт Петербург ИЛИ Институт лингвистических исследований РАН образование и наука ИЛИ Институт лётных испытаний обра …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ИЛИ — (Или (Эли) – одно из имен Бога (др. евр.); см. тж ЭЛОИМ) Навсегда простер глухие длани Звездный твой Пилат. Или, Или, лама савахфани, Отпусти в закат. («Или, Или, лама савахфани» – слова Иисуса Христа, означающие: «Боже Мой, Боже Мой, для чего Ты …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • или — • или, или ... или, либо, либо ... либо, не то ... не то, то ли ... то ли Стр. 0437 Стр. 0438 Стр. 0439 Стр. 0440 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • или же — предл, кол во синонимов: 3 • а то (16) • а то и (3) • или (24) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ИЛИ — река в Китае и Казахстане. 1001 км, площадь бассейна 140 тыс. км². Образуется слиянием рек Текес и Кунгес, впадает в оз. Балхаш. Средний расход воды в устье 329 м³/с. Капчагайская ГЭС и водохранилище. Используется для орошения. Судоходна… …   Большой Энциклопедический словарь

  • или — и иль, союз …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»