-
1 Или
Иль, союз1) (либо) чи, або. [Як де зробить чорногуз гніздо на хаті чи у дворі, то та хата щаслива (Чуб.). Нехай це зробить він або хто инший (Сл. Гр.)]. Да или нет - так або ні. Или же - а чи. [Організм це, а чи тільки розбухлий орган (Єфр.)]. Или то бишь - чи то пак. Или - или - чи - чи, або - або. [Чи роби, чи ходи, а мені догоди (Приказка). Або здобути, або дома не бути (Номис)]. Или тот, или другой - або той або инший, чи той чи инший;2) (то есть, иначе) або, чи тоб. [Глитай, або павук (Крон.). Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть (Н.-Лев.). Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть (Шевч.). Княжого мужа з дружиною, чи тоб намісника, до себе на людський хліб прийняв (Куліш)];3) (вопросит.) чи, хіба?; см. Разве, Ли. [Чи може з другою, другую кохає, її чорноброву уже забува? (Шевч.). Чи-ж (или же) забули так скоро свою учорашню ухвалу? (Франко)]. Иль ты оглох? - чи ти оглух? чи тобі позакладало? Или вы меня не понимаете? - чи (хіба) ви мене не розумієте? Или уж? - чи тож? [Поглядає - нема, нема. Чи тож і не буде? (Шевч.)].* * *геогр.Ілі́ (нескл.) -
2 или
Иль, союз1) (либо) чи, або. [Як де зробить чорногуз гніздо на хаті чи у дворі, то та хата щаслива (Чуб.). Нехай це зробить він або хто инший (Сл. Гр.)]. Да или нет - так або ні. Или же - а чи. [Організм це, а чи тільки розбухлий орган (Єфр.)]. Или то бишь - чи то пак. Или - или - чи - чи, або - або. [Чи роби, чи ходи, а мені догоди (Приказка). Або здобути, або дома не бути (Номис)]. Или тот, или другой - або той або инший, чи той чи инший;2) (то есть, иначе) або, чи тоб. [Глитай, або павук (Крон.). Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть (Н.-Лев.). Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть (Шевч.). Княжого мужа з дружиною, чи тоб намісника, до себе на людський хліб прийняв (Куліш)];3) (вопросит.) чи, хіба?; см. Разве, Ли. [Чи може з другою, другую кохає, її чорноброву уже забува? (Шевч.). Чи-ж (или же) забули так скоро свою учорашню ухвалу? (Франко)]. Иль ты оглох? - чи ти оглух? чи тобі позакладало? Или вы меня не понимаете? - чи (хіба) ви мене не розумієте? Или уж? - чи тож? [Поглядає - нема, нема. Чи тож і не буде? (Шевч.)].* * *союз1) (разделительный, разделительно-перечислительный: либо) або́, чи, чи то; ( при вопросе) чив понеде́льник, вто́рник и́ли в сре́ду — у понеді́лок, вівто́рок або́ (чи, чи то) в се́реду
и́ли..., и́ли — або́..., або́; чи..., чи; чи то..., чи [то]
2) (присоединительный: и, а, также и) або́, чина дне рек, море́й и́ли озе́р — на дні річо́к (рік), морі́в або́ (чи) озе́р
3) (противительный: иначе, в противном случае) або́, а то4) (пояснительный: то есть, иными словами) або́, чи, чи то5) (вопросительный: разве, неужели) чи, хіба́, чи ж; або́и́ли я зна́ю? — чи (хіба́, чи ж; або́) я зна́ю?
и́ли не... — чи не
и́ли же — або́ ж
-
3 севд'или
коханий, любий, улюблений СМ, Г-К; севд'или дост коханий друг Г. -
4 эт'или
подвійний, двійка О, К. -
5 җиҗили
з іграшкою, прикрашений, блискучий О. -
6 привёртывать
или приверчивать привернуть или привертеть прикручувати, прикрутити, (о мн.) поприкручувати що. [Прикрутити шрубу (винт)]. -нуть кого к кому - привернути, причарувати кого до кого. -нуть огонь - прикрутити, укрутити світло. Привёрнутый, приверченный - прикручений. -ться - прикручуватися, прикрутитися, бути прикрученим.* * *несов.; сов. - приверн`уть1) прикру́чувати, прикрути́ти, приві́рчувати, приверті́ти2) (заходить, заезжать по пути) приверта́ти, приверну́ти -
7 Изветовать
или Извечать изветить кого или на кого обмовляти, обмовити кого, клепати наклепати на кого. -
8 ватный
или Ваточный1) ватяний, бавовняннй;2) (подбитый ватой) ватований. Ватная одежда - ватянка.* * *ва́тний; (преим. сделанный из ваты) ва́тяний, баво́вна -
9 вести
или весть1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.* * *1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити\вести и [речь] к чему́ — вести́ [мо́ву] до чо́го; хили́ти (гну́ти) до чо́го
-
10 вестись
или весться1) (страд.) вестися, провадитися. [Провадиться робота. Провадиться боротьба. Провадяться торгові і дипломатичні зносини. Розмова провадилася];2) (безл.) вестися, поводитися, держатися. [Здавна так на світі ведеться (поводиться, держиться)];3) (возвр.) (плодиться, размножаться) вестися, водитися, плодитися;4) водитися. [У нього гроші водяться].* * *1) вести́ся; прова́дитися, прово́дитися; (о беседе, войне) точи́тися2) (безл.: быть обычным) вести́ся, пово́дитися3) ( плодиться) вести́ся, води́тися, плоди́тися -
11 вика
или кормовой горошек бот. вика, горобиний, гороб'ячий, мишиний горошок (р. -шку).* * *бот.ви́ка -
12 дубонос
или дубоноска зоол. птица) дубоніс, довбоніс (р. -носу), каленик, (гал.) чубкар (р. -ря), черешняк (р. -ка), костогриз, лущ, вербоклеп.* * *орн.дубоні́с, -но́са, довгоні́с, костогри́з -
13 закудрявить
или Закудерить кого что закучерявити, скучерявити кого, що, закрутити кучері кому. [Закучерявило (сонце) гору рядами маслин (Коцюб.). Ой ти дубочку кучерявий, ой а хто-ж тебе скучерявив? (Франко)].* * *закучеря́вити; скучеря́вити, покучеря́вити -
14 залавливать
или Заловлять заловить1) почати ловити, почати лови (ловлю);2) -вить лошадей - піймати (зайняти) коні;3) -вать (ловить) - ловити, наловлювати.* * *охотн., рыб.; несов.; сов. - залов`итьвило́влювати, -юю, -юєш, ви́ловити -
15 зольный
или Золовой попеловий, попільний, золовий. -ная трава, бот. Anthyllis Vulneraria L. - перелет (-ту).* * *зо́льний, по́пільний -
16 зудеть
или Зудиться свербіти. [Свербить долоня проти чогось (Приказка)]. Зудящий - сверблячий. -деть на ухо (докучать одним и тем же) - туркати, туркотати кому що.* * *Iсвербі́ти, -би́тьII1) ( издавать звенящий звук) дзижча́ти, дзвеніти, брині́ти, дзвинча́ти2) ( докучать одним и тем же) ту́ркати, турча́ти, туркота́ти, туркоті́ти -
17 иссверливать
или Иссверлять иссверлить свердлувати, посвердлувати, свердлити, посвердлити, вертіти, повертіти (все, багато), (точить) точити, поточити. Шашель -лил берёзу - шашель поточив березу. Иссвердлённый - посвердлений, поверчений, поточений. Бурав -лился - свердел (од свердлування) стерся, затупився.* * *несов.; сов. - иссверл`итьсвердли́ти и свердлува́ти, посвердли́ти, мног. попросве́рдлювати, попрові́рчувати, -чую, -чуєш -
18 истончать
или Истонеть Истониться (стать тонким) потоншати.* * *I( стать тонким) стонши́тися, пото́ншатиII несов.; сов. - истонч`ить( делать тонким) сто́ншувати, стонши́ти -
19 исхудать
или Исхудеть схуднути, (о мн. похуднути), змарніти, помарніти, охлянути, (с оттенк. зачахнуть) знидіти, винидіти, понидіти; (в лице) спасти з лиця, з[по]марніти на лиці, на виду; (в теле) спасти з тіла, на тілі, змарніти, помарніти, (в конец известись) ні на що звестися; см. Похудеть. [Схуд, висох Павло (Грінч.). За довгий час змарнів, борода одросла (Рудч.). Ой вже-ж наші сіромахи та без харчів помарніли (Пісня). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла (Номис). Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи (Чуб. III)]. Покуда жирный -дает, худого чорт возьмёт - поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка).* * *сху́днути; ( осунуться) змарні́ти, помарні́ти; стягти́ся и мног. постя́гуватися и постяга́тися, перепасти́ся, -паду́ся, -паде́шся, ви́худіти, ви́худнути -
20 исщепать
или Исщепить полено на лучины) поскіпати. [Оте соснове полінце поскіпай (Харківщ.)]. Исщепанный - поскіпаний. -ться - поскіпатися. [Сучковата дровина - не поскіпається (Харківщ.)].* * *поскіпа́ти, поколо́ти, -колю́, -ко́леш
См. также в других словарях:
ИЛИ — 1. союз одиночный или повторяющийся. Соединяет два или несколько предложений, а также однородные члены предложения, находящиеся в отношениях взаимоисключения. Он или я. Или он уйдёт, или я. Завтра или послезавтра. В понедельник, вторник или в… … Толковый словарь Ожегова
или — ИЛИ, союз. 1. разделительный. употр. при сопоставлении исключающих по значению друг друга членов предложения для указания на необходимость выбора между тем и другим; то же, что либо (в этом знач. постановка или перед каждым членом предложения… … Толковый словарь Ушакова
ИЛИ — ИЛИ, иль, аль союз либо; то есть, иначе, то же; разве, ли. Или то бери, или другое, любое, одно из двух. Сядь, или ляг, как хочешь. | Царь град, или Константинополь, или Византия, равно, одно и то же. | Шурин или женин муж, все одно. Или ты… … Толковый словарь Даля
Или — река, впадает в озеро Балхаш; Китай, Казахстан. Этимология гидронима спорна: монг. или сверкающий, блестящий ; др. тюрк. быстрый или большая река . Распространенное в прошлом объяснение из русск. ил совр. авторы исключают. См. также Алма Ата,… … Географическая энциклопедия
или — Либо, то есть (т. е.), сиречь, иначе, иначе говоря, другими словами; alias, тож. Или или, либо либо, не то не то. См. разве, то есть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. или … Словарь синонимов
ИЛИ — (Или (Эли) – одно из имен Бога (др. евр.); см. тж ЭЛОИМ) Навсегда простер глухие длани Звездный твой Пилат. Или, Или, лама савахфани, Отпусти в закат. («Или, Или, лама савахфани» – слова Иисуса Христа, означающие: «Боже Мой, Боже Мой, для чего Ты … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён
или — • или, или ... или, либо, либо ... либо, не то ... не то, то ли ... то ли Стр. 0437 Стр. 0438 Стр. 0439 Стр. 0440 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
или же — предл, кол во синонимов: 3 • а то (16) • а то и (3) • или (24) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ИЛИ — река в Китае и Казахстане. 1001 км, площадь бассейна 140 тыс. км². Образуется слиянием рек Текес и Кунгес, впадает в оз. Балхаш. Средний расход воды в устье 329 м³/с. Капчагайская ГЭС и водохранилище. Используется для орошения. Судоходна… … Большой Энциклопедический словарь
или — и иль, союз … Русский орфографический словарь
или — и иль союз … Орфографический словарь русского языка
