известия

несвіжий. -жее мясо - несвіже (давнє) м'ясо. -жие новости, известия - несвіжі (старі, давні) новини, відомості (звістки). -тая память - несвіжа (заморена) пам'ять. -жая рыба - несвіжа риба; (солёная) солона риба.

* * *

невтішливий, непотішливий, (невесёлый) невтішний, невеселий, (печальный) сумний. [Невтішні враження від важкої селянської долі (Доман.)]. -ные известия - невтішні (невтішливі, сумні) звістки.

* * *

1) (превосх. степ.) найновіший. -шие известия - найновіші (найсвіжіші, последние: останні) звістки (вісті);

2) (ближайший к современности, современный) новітній, (нового времени) новочасний; (модерн) модерний. [Залежність наших новітніх авторів від стародавніх (Л. Укр.). Єгиптяни не знали такої хронології, як новітні народи (Л. Укр.). Видавання пам'яток новітньої української літератури (Стат. Ак. Н.). Новочасні західньо- европейські держави (Доман.)]. В -шее время - за новітніх часів, за новітнього часу, за новітньої доби, в новітні часи, в новітній час, новітніми часами. -шие философы - новітні (найновіші, новіші) філософи.

* * *

1) найновіший

2) (последний по времени, современный) нові́тній, найнові́тніший

уривковий, уриваний, уривчастий. -ные известия - уривкові звістки.

* * *

найпізніший, пізніший, (следующий) дальший. -шее время - дальший час. -шие известия - пізніші відомості. -шие деятели - пізніші діячі.

* * *

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

що вражає, разючий. -щие события, известия - разючі події, вісті. Это произвело -сающее действие, впечатление на кого - це тяжко вразило кого.

* * *

1) прич. яки́й (що) трясе́ (потряса́є)

2) в знач. прил. приголо́мшливий, приголо́мшуючий; ( разительный) разю́чий, надзвича́йний

пресечь

1) см. Пересекать 1 и 2;

2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетинати, перетяти, припиняти, припинити, (уничтожать) нищити, знищити, винищувати, винищити, (о мн.) поперетинати, поз[пови]нищувати що. [Перетяти всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. -сечь разговор - припинити розмову. -сечь сообщение с городом - перетяти, перервати сполучення (комунікацію) з містом. -сечь путь кому - перетяти дорогу кому. -сечь зло, злоупотребления - припинити (знищити) лихо, зловживання. -сечь в корне (в зародыше) - знищити в зародку, (совсем) знищити до щенту. Пресечённый - перетятий, припинений, знищений. -ться - перетинатися, перетятися, припинятися, припинитися, (о роде и т. п.) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, уриватися, у(ві)рватися. [В неї голос неначе спорснув і перетявсь (Неч.-Лев.). Бодай його кодло з накоренком перевелось (Ном.)]. Разговор -секся - розмова у(ві)рвалася, припинилася. Источник -секся - джерело висохло. Род -секся - рід перевівся, у(ві)рвався. [Урвався і рід Вишневецьких (Стор.)]. Тут -каются все известия об этом деле - тут уриваються всі відомості про цю справу.

* * *

несов.; сов. - прес`ечь

1) (полагать, класть конец) кла́сти край, покла́сти край; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти (що); ( уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити (що)

2) ( прерывать связь) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти, перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти