избавляться+от

матем., несов. избавля́ться, сов. изба́виться

- избавляться от радикалов

матем., несов. избавля́ться, сов. изба́виться

- избавляться от радикалов

избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.

* * *

несов.; сов. - изб`авиться

освободиться

1) визволятися, визволитися з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ослобонятися, ослобонитися з чого, від чого, (избавиться) позбуватися, позбутися чого;

2) звільнятися, звільнитися від чого, (о помещении, посуде и т. п.) спорожнятися, спорожнитися від чого. -диться от оков - розкутися, увільнитися від кайданів (пут). Река -лась ото льда - річка опросталася, звільнилася від льоду, криги.

* * *

несов.; сов. - освобод`иться

1) звільня́тися, звільни́тися; (от обязанностей, должности) увільня́тися, увільни́тися; ( избавляться) визволя́тися, ви́зволитися; ( высвобождаться) вивільня́тися, ви́вільнитися; несов. диал. опро́статися

2) (избавляться от угнетения, бесправия или рабства) визволя́тися, ви́зволитися, звільня́тися, звільни́тися

3) ( отделываться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися, звільня́тися, звільни́тися

4) строит. (несов.) звільня́тися; увільня́тися; визволя́тися; вивільня́тися; звільня́тися, визволя́тися; визволя́тися

сов. от избавляться

сов. от избавляться

см. избавляться

избыть

1) (сживать, изводить кого) запагублювати, запагубити, зводити, звести зо світу кого; см. Погублять;

2) (отделываться, избавляться от кого, чего) збувати, збути що, збуватися, позбутися кого, чого, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого. [Не збуду смутку ані вдень, ні вночі (Чуб.). Збулася баба клопоту з вовною, бо злодії вкрали (Приказка). Ачей козак-нетяжище позбудеться лиха (Пісня)]. Добро наживай, а худо -вай - добра набувай, а лихо збувай или Добра набувайсь, а лиха збувайсь. Стыда не -буду - сорома не (по)збудуся (диал. не скуплюся) (Харківщ.). Не -был таки беды, настигла - таки не втік лиха - зуспіло. Молодости не вернёшь, а старости не -дешь - молодости не завернеш, а старости не позбудешся;

3) (превосходить кого, что величиною, количеством, силою) переважувати и переважати, переважити кого, що; см. Превосходить. У нас расход - вает приход - у нас витрати переважують прибутки;

4) (иметься с избытком) не збувати;

5) см. Выбывать.

* * *

несов.; сов. - изб`ыть

изжить

1) (где) проживати, прожити де. -жить век еде - звікувати (вік) де, життя зжити де. [У неволі вік звікує (Грінч.). У цій хаті зросла я, звікувала, зазнала добра й лиха (Коцюб.). Життя зжити - не поле перейти (П. Мирн.)];

2) (что) переживати, пережити що, перебувати, перебути що, збувати, збути що, зживати, зжити що. [Ті забобони ми вже пережили (Київ). Перебули одно лихо, перебудем друге (Крим.). Давні наші погляди на власність ми потроху збуваємо, але ще не збули (Крим.)]. -ть себя - см. Изживаться. Изжитый - прожитий, пережитий, перебутий, збутий, геть вижитий. [Хапається за старі, цілком перебуті форми життя (Крим.). Недовіра до нас, колись дуже сильна, тепер справа збута (Крим.). Це вже вижитий настрій (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - изж`ить

1) (избавляться от чего-л.) зжива́ти, зжи́ти (зживу́, зживе́ш) и мног. позжива́ти, збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш) (що); ( искоренять) викорі́нювати и викоріня́ти, ви́коренити и мног. повикорі́нювати и повикоріня́ти (що), збува́тися, збу́тися (чого), позбува́тися, позбу́тися (чого)

2) ( переживать) пережива́ти, пережи́ти (що); ( проживать) прожива́ти, прожи́ти (що); ( переносить) перебува́ти, перебу́ти (що)

3) (сов.: истратить, израсходовать) диал. прожи́ти, ви́тратити; ( издержаться) ви́тратитися, прожи́тися

1) см. Моление 1;

2) молитва (им. мн. молитви, р. молитов), моління за що, (зап.) о що, ум. молитовка, молитвочка. [Мерзенні молитви, ненавидне кадило (Куліш). От скінчилися відправи і останнюю молитву на колінах прошептали всі пустинники й черці (Франко)]. Заупокойная -ва - молитва задушна (по душі). -ва перед причастием - причасна молитва. Разрешительная -ва - прощальна молитва, (перед гробом) розгрішальна молитва, (напис. на бумажке) розгрішення (-ння). Учить -ве, подсказывать слова -вы (детям, уча их молиться) - молити, сов. помолити (дітей). [Почала молити дітей (Сл. Ум.). Ти, старий, хоч-би дитину богу помолив (Золотон.)]. Давать, дать -ву кому (напр. родильнице, младенцу) - молитвувати, обмолитвувати, змолитвувати, помолитвувати, (реже) молитвити, помолитвити кого (напр. породіллю, дитину) и що. [Змолитвуйте мені ножик, ім'я йому дайте (Рудан.)]. Испрошенный -ми - вимолений, (сщ.) вимоленець (-нця), вимоленка. Избавляться избавиться -вой от чего - вимолюватися, вимолитися, (о мног.) повимолюватися з чого; срв. Отмаливаться 2 (под Отмаливать). [Хоч скільки молися, з біди не вимолишся (Номис)].

* * *

отделаться

1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);

2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;

3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.

* * *

несов.; сов. - отд`елаться

1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися

2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися

3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти

4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися

5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

отрешиться

1) бути відлученим, відділеним, відставленим и т. д. - см. Отрешать;

2) позбуватися, позбутися чого, відкидатися, відкинутися від кого, від чого, відставати, відстати від чого. -шиться от старой привычки - позбутися старої звички (завички), відкинутися, відстати від старої звички. -шиться от иллюзий, от мысли о чём-л. - позбутися ілюзій, спустити з думки що.

* * *

несов.; сов. - отреш`иться

1) ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися; ( отрекаться) зріка́тися, зректи́ся; ( освобождаться) звільня́тися, звільни́тися; (избавляться - о мыслях, мнении) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися

2) строит. (несов.) усува́тися, звільня́тися; звільня́тися

несов.; сов. - разд`елаться

1) (с кем-чем - оканчивать дело, избавляться от кого-чего-л.) кінча́ти, покінчи́ти и скінчи́ти и кінчи́ти (з ким-чим); ( рассчитываться) розрахо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, розрахува́тися, -раху́юся, -раху́єшся и мног. порозрахо́вуватися, сов. порахува́тися (з ким-чим); (отделываться от кого-чего-л.) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого, від кого-чого)

2) ( сводить счёты) розрахо́вуватися, розрахува́тися и мног. порозрахо́вуватися, сов. порахува́тися; ( расправляться) розправля́тися, розпра́витися, -влюся, -вишся и мног. порозправля́тися

3) страд. несов. роби́тися (ро́биться); обробля́тися, обро́блюватися, -люється; розбира́тися; розши́рюватися, -рюється, розширя́тися

несов.; сов. - сбыть

1) ( товар) збува́ти, збу́ти (збу́ду, збу́деш)

2) ( кого-что - избавляться) збува́тися, збу́тися (кого-чого), збува́ти, збу́ти (кого-що); зди́хуватися (зди́хуюся, зди́хуєшся), зди́хатися (кого-чого)

3) ( о воде) спада́ти, спа́сти (спаде́), убува́ти, убу́ти (убу́де)

несов.; сов. - сжить

несов.; сов. - стряхн`уть

1) стру́шувати, -шую, -шуєш, струси́ти (струшу́, стру́сиш) и однокр. струсну́ти и мног. постру́шувати, стрі́пувати, -пую, -пуєш, стріпну́ти; ( отряхивать) обтру́шувати, обтруси́ти и мног. пообтру́шувати, отру́шувати, отруси́ти, обтрі́пувати, обтріпа́ти и однокр. обтріпну́ти и мног. пообтрі́пувати

2) ( что) перен. скида́ти, ски́нути (що); ( избавляться) збува́тися, збутися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (чого); (сов.: преодолеть) подола́ти (що)