зум

1) ( содержание) зміст, -у, сенс, -у, смисл, -у; ( значение) зна́чення; ( понимание) розумі́ння

2) ( разумное основание) ра́ція; (назначение, цель) сенс, смисл

3) ( разум) ро́зум, -у; глузд, -у; (способность понимать что-л.) тя́ма

1) ( разумное основание) ро́зум, -у, сенс, -у; ( смысл) зміст, -у

2) ( умственная деятельность) ро́зум, -у, реже ум, -а; ( умствование) розумува́ння, мудрува́ння

м, врз

••

* * *

1) gener. tête, conscience claire (в отличие от веры), intellect, intelligence, raison

2) colloq. cervelle

3) liter. matière grise

1) ( способность мыслить) ragione ж., mente ж., intelletto м.

••

2) ( здравый смысл) ragione ж., buon senso м.

* * *

* * *

1) gener. giudizio, intelletto, intelligenza, mente, ragione, senno

2) liter. capo

3) anat. materia grigia

навести́

(направить) direkti;

♦ \навести мост fari ponton;

\навести спра́вку informiĝi, ricevi informon;

\навести на мысль meditigi, konjektigi;

\навести поря́док ordigi, aranĝi ordon.

* * *

1) (указать путь, место и т.п.) llevar vt, conducir (непр.) vt

2) перен. (натолкнуть - на мысль и т.п.) llevar vt, orientar vt

3) (внушить, вызвать) causar vt, provocar vt

4) ( направить) dirigir vt

5) (мост, переправу) hacer (непр.) vt, construir (непр.) vt; arreglar vt ( разводной мост)

6) (покрыть, окрасить чем-либо)

7) (придать какое-либо качество, свойство и т.п.) poner (непр.) vt

8) тж. род. п., разг. ( привести) traer (непр.) vt, llevar vt, conducir (непр.) vt

••

* * *

1) ( направить) diriger vt; braquer vt (бинокль, револьвер); pointer vt (телескоп, орудие)

2) перен. ( на что-либо) suggérer vt

3) ( покрыть)

••

1) безрозсу́дність, -ності, безрозсу́дство, нерозсу́дність, нерозсу́дливість, -вості, нерозва́жність, нерозва́жливість, неро́зум, -у, відчайду́шність; безглу́здість, -дості, безглу́здя

2) ( опрометчивый поступок) безрозсу́дство; безглу́здя; ( безумство) шал, -у

безумство безумство, безумність, безум, божевілля, божевільність, навіженство, шал, шаленство. Припадок -ия - причина. [Крутиться наче в причині], пароксизм божевілля.

* * *

1) ( сумасшествие) божеві́лля

2) ( безрассудство) безу́мство, безу́мність, -ності, божеві́лля, бе́зум, -у; ( неистовство) шале́ність, навіже́ність, нестя́ма, шал, -у

зачесать зачісувати, зачесати, (о мног.) позачісувати; (вверх) підчісувати, підчесати, (о мног.) попідчісувати. [Чи зуміє-ж хто з вас мене зачесати (М. Вовч.)]. Зачёсанный - зачісаний, підчісаний, (о мн.) позачісувані. [Усі дівочки позачісувані йдуть (Пісня)].

* * *

несов.; сов. - зачес`ать

1) зачі́сувати, зачеса́ти, -чешу́, -че́шеш и мног. позачі́сувати; ( вверх) підчі́сувати, підчеса́ти

2) (сов.: начать чесать) зачеса́ти, -чешу́, -че́шеш; ( тело) зачу́хати

1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];

2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];

3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;

4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;

5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.

* * *

здоровий розум, здорова думка, розсудливість, розважність (-ости).

* * *

1) здоровий;

2) (перен.) розсудливий, розважний. -вый смысл - рація, добрий розум (иносказ.) олія [Мабуть у тебе в голові більше олії, ніж у нього]. В -вом уме - при добрім розумі, при розумі. Находясь в -вом уме и твёрдой памяти - при доброму розумі і притомним бувши.

* * *

1) (разумный, правильный) здоро́вий

2) ( здоровый) здоро́вий, ду́жий

1) ви́тончений; заго́стрений; розви́нений, розви́нутий; удоскона́лений; ( опытный) досві́дчений; ( рафинированный) рафіно́ваний

2) ви́гострений, заго́стрений, ви́точений

копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.

* * *

1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;

2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.

* * *

1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -

1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;

2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;

2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];

3) (в сложных словах) см. Меж 2.

* * *

предл. с твор., род. п.

1) (головной) - а) (анат. cerebrum) мозок (р. мозку и мізку). [Голова розбита, аж мозок видко (Грінч.). В мозку нелад (Крим.). Це ти своїм мізком розміркувала? (Н.-Лев.). Тисяча планів, що крутилися й гасли в мізку (Коцюб.)]. -ги - мо[і]зки (-ків). [Мучать свої мозки, як-би один у другого витягти з кишені (Кониськ.)]. Малый мозг - см. Мозжечок. Продолговатый мозг - довгастий мозок; б) мозг и мозги (перен.: ум) - мозок, (реже) мо[і ]зки, (соображение, толк) глузд (-ду), тямка, (фамил.) олія в голові. [Через темноту мозок нації спав (Єфр.)]. У него не стало -гу на это дело - йому глузду (олії в голові) не вистачило (не стало, забракло) на цю справу. Куриные -ги - курячий мозок. Шевелить -гами - крутити мо[і]зком. [Чоловік письменний і завжди готовий крутити мозком (Короленко)];

2) (спинной, позвоночный, хребтовый: анат. medulla spinalis) спинний мозок, стриж (-жа) хребтовий;

3) (костный: анат. medulla ossium) шпик и шпек (-ку). [Чорт його бери з кісткою, аби мені шпик був (Ком. Пр.)]. До -га костей - до самого шпи[е]ку, до самих кісток, до самої кости. Промочить до (-га) костей - промочити до рубця (до рубчика). [Промочило мене геть до рубчика (Звин.)]. Проникнуться чем-л. до -га костей - см. Кость 1;

4) -ги, кулин. - мозок. Телячьи -ги - телячий мозок;

5) мозг китовый - спермацет (-ту);

6) мозг каменный, геол. - ґлейовина;

7) см. Мокредь 3.

* * *

1) анат., перен. мо́зок, -зку

2)

3)

нанизать нанизувати, низати, нанизати, (зап.) силяти, насиляти (несов. и сов.), (гал.) наволікати, наволокти, (о мног.) понанизувати, понизати, понасиляти, понаволікати що на що. [Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разок (Сл. Гр.). Буду лежати і буду низати немов намисто разки моїх думок (Коцюб.). Піймав з десяток окуньків, нанизав на хвойдину і поніс додому (Богодух.). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо (Київщ.). Чи зумієш ти намисто понизати? (Харківщ.). Насиляла коралі (Брацлавщ.)]. Нанизанный - нанизаний, низаний, насиляний, понанизуваний, понизаний, понасиляний. [Тут намисто лежить понизане, а там ненизане (Богодух.)].

* * *

несов.; сов. - наниз`ать

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується