-
21 смысл
1) ( содержание) зміст, -у, сенс, -у, смисл, -у; ( значение) зна́чення; ( понимание) розумі́ннябуква́льный, прямо́й, перено́сный \смысл л — буква́льне, пряме́, перено́сне зна́чення (розумі́ння)
в \смысл ле чего́, в како́м ле — в розумі́нні чого́, щодо чо́го
в по́лном \смысл ле сло́ва — в по́вному розумі́нні (зна́ченні) сло́ва
понима́ть в дурно́м \смысл ле — розумі́ти в пога́ному зна́ченні
поня́ть \смысл л расска́за — зрозумі́ти зміст (сенс) оповіда́ння
2) ( разумное основание) ра́ція; (назначение, цель) сенс, смислнет \смысл ла туда́ идти́ — нема́ (нема́є) ра́ції (се́нсу) туди́ йти
прямо́й \смысл л сде́лать так — цілкови́та ра́ція зроби́ти так
\смысл л существова́ния — сенс існува́ння
3) ( разум) ро́зум, -у; глузд, -у; (способность понимать что-л.) тя́маздра́вый \смысл л — здоро́вий (твере́зий, до́брий) ро́зум, здоро́вий глузд
-
22 умственность
прост.1) ( разумное основание) ро́зум, -у, сенс, -у; ( смысл) зміст, -у2) ( умственная деятельность) ро́зум, -у, реже ум, -а; ( умствование) розумува́ння, мудрува́ння -
23 разум
-
24 разум
м.••у него́ ум за ра́зум захо́дит погов. — il déraisonne, il déraille
* * *n1) gener. tête, conscience claire (в отличие от веры), intellect, intelligence, raison2) colloq. cervelle3) liter. matière grise -
25 разум
м.1) ( способность мыслить) ragione ж., mente ж., intelletto м.••2) ( здравый смысл) ragione ж., buon senso м.* * *м.следовать голосу ра́зума — ascoltare la voce della ragione
по велению ра́зума — come la ragione detta / comanda; seguendo i dettami del buonsenso
ум за ра́зум зашёл — ha perduto la bussola; è uscito di testaучить уму-ра́зуму — scaltrire vt, far mettere giudizio; instradare vt
* * *n1) gener. giudizio, intelletto, intelligenza, mente, ragione, senno2) liter. capo3) anat. materia grigia -
26 навести
навести́(направить) direkti;♦ \навести мост fari ponton;\навести спра́вку informiĝi, ricevi informon;\навести на мысль meditigi, konjektigi;\навести поря́док ordigi, aranĝi ordon.* * *(1 ед. наведу́) сов., вин. п.1) (указать путь, место и т.п.) llevar vt, conducir (непр.) vtнавести́ на след — poner sobre la pista
2) перен. (натолкнуть - на мысль и т.п.) llevar vt, orientar vtнавести́ на размышле́ния — hacer reflexionar
навести́ на мысль — sugerir (непр.) vt; hacer pensar
3) (внушить, вызвать) causar vt, provocar vtнавести́ страх — causar miedo (terror)
навести́ ску́ку — causar aburrimiento, aburrir vt
навести́ на подозре́ние — provocar sospechas
4) ( направить) dirigir vtнавести́ бино́кль — dirigir los prismáticos
5) (мост, переправу) hacer (непр.) vt, construir (непр.) vt; arreglar vt ( разводной мост)6) (покрыть, окрасить чем-либо)навести́ гля́нец — pulimentar vt
навести́ лоск — lustrar vt, dar lustre
7) (придать какое-либо качество, свойство и т.п.) poner (непр.) vtнавести́ поря́док — poner orden
навести́ чистоту́ — limpiar vt, poner limpio
навести́ красоту́ — embellecer (непр.) vt, hermosear vt, poner bello (hermoso)
навести́ госте́й — traer a los huéspedes
••навести́ спра́вку — informarse, tomar informes, indagar vt
навести́ кри́тику — criticar vt, hacer una crítica
навести́ на ум (на ра́зум) — poner en razón, hacer razonable; enseñar vt ( научить)
навести́ тень на я́сный день погов. — enturbiar el agua
* * *1) ( направить) diriger vt; braquer vt (бинокль, револьвер); pointer vt (телескоп, орудие)2) перен. ( на что-либо) suggérer vtнавести́ кого́-либо на мысль — suggérer une idée à qn
э́то навело́ его́ на размышле́ния — cela l'a amené à réfléchir
3) ( покрыть)навести́ лоск, гля́нец — glacer vt, lustrer vt
••навести́ красоту́ разг. — se refaire une beauté; se maquiller ( подмазаться)
навести́ ску́ку — causer de l'ennui [ɑ̃nɥi]
навести́ страх — faire peur
навести́ на след — mettre sur les traces ( или sur la piste)
навести́ спра́вку о ко́м-либо, о чём-либо — se renseigner sur qn, prendre des renseignements sur qn, sur qch
навести́ мост — établir un pont; jeter (tt) ( или lancer) un pont ( соорудить); fermer un pont ( разведённый)
навести́ кри́тику на кого́-либо — critiquer sévèrement qn
навести́ поря́док — mettre de l'ordre
навести́ на подозре́ние — susciter les soupçons
навести́ тень на я́сный день — прибл. embrouiller une chose simple
-
27 безрассудство
1) безрозсу́дність, -ності, безрозсу́дство, нерозсу́дність, нерозсу́дливість, -вості, нерозва́жність, нерозва́жливість, неро́зум, -у, відчайду́шність; безглу́здість, -дості, безглу́здя2) ( опрометчивый поступок) безрозсу́дство; безглу́здя; ( безумство) шал, -у -
28 безумие
безумство безумство, безумність, безум, божевілля, божевільність, навіженство, шал, шаленство. Припадок -ия - причина. [Крутиться наче в причині], пароксизм божевілля.* * *1) ( сумасшествие) божеві́лля2) ( безрассудство) безу́мство, безу́мність, -ності, божеві́лля, бе́зум, -у; ( неистовство) шале́ність, навіже́ність, нестя́ма, шал, -у -
29 гелихризум
бот.геліхри́зум, -у, цмин, -у -
30 зачёсывать
зачесать зачісувати, зачесати, (о мног.) позачісувати; (вверх) підчісувати, підчесати, (о мног.) попідчісувати. [Чи зуміє-ж хто з вас мене зачесати (М. Вовч.)]. Зачёсанный - зачісаний, підчісаний, (о мн.) позачісувані. [Усі дівочки позачісувані йдуть (Пісня)].* * *несов.; сов. - зачес`ать1) зачі́сувати, зачеса́ти, -чешу́, -че́шеш и мног. позачі́сувати; ( вверх) підчі́сувати, підчеса́ти2) (сов.: начать чесать) зачеса́ти, -чешу́, -че́шеш; ( тело) зачу́хати -
31 звенеть
1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.* * *дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти -
32 здравомыслие
здоровий розум, здорова думка, розсудливість, розважність (-ости).* * *розва́жливість, -вості, здоро́вий ро́зум (-у), здоро́вий глу́зд (-у); ( рассудительность) розсу́дливість, -вості, помірко́ваність, -ності -
33 здравый
1) здоровий;2) (перен.) розсудливий, розважний. -вый смысл - рація, добрий розум (иносказ.) олія [Мабуть у тебе в голові більше олії, ніж у нього]. В -вом уме - при добрім розумі, при розумі. Находясь в -вом уме и твёрдой памяти - при доброму розумі і притомним бувши.* * *1) (разумный, правильный) здоро́вий\здравыйый ум — здоро́вий (твере́зий, до́брий) ро́зум, здоро́вий глузд
2) ( здоровый) здоро́вий, ду́жий -
34 изощрённый
1) ви́тончений; заго́стрений; розви́нений, розви́нутий; удоскона́лений; ( опытный) досві́дчений; ( рафинированный) рафіно́ваний\изощрённыйый ум — ви́тончений ро́зум
2) ви́гострений, заго́стрений, ви́точений -
35 копейка
копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.* * *копійка; копійчи́набез копе́йки [де́нег] — без копі́йки [гро́шей], без гроша́
-
36 косный
1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.* * *Iвідста́лий, зашкару́блий, закля́клий, задубі́лий; (медлительный, ленивый) мля́вийко́сные взгля́ды — відста́лі (зашкару́блі, задубі́лі) по́гляди
II\косный ум — леда́чий (мля́вий) ро́зум
кісни́йIIIкосови́йко́сная сталь — техн. косова́ сталь
-
37 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
38 мозг
1) (головной) - а) (анат. cerebrum) мозок (р. мозку и мізку). [Голова розбита, аж мозок видко (Грінч.). В мозку нелад (Крим.). Це ти своїм мізком розміркувала? (Н.-Лев.). Тисяча планів, що крутилися й гасли в мізку (Коцюб.)]. -ги - мо[і]зки (-ків). [Мучать свої мозки, як-би один у другого витягти з кишені (Кониськ.)]. Малый мозг - см. Мозжечок. Продолговатый мозг - довгастий мозок; б) мозг и мозги (перен.: ум) - мозок, (реже) мо[і ]зки, (соображение, толк) глузд (-ду), тямка, (фамил.) олія в голові. [Через темноту мозок нації спав (Єфр.)]. У него не стало -гу на это дело - йому глузду (олії в голові) не вистачило (не стало, забракло) на цю справу. Куриные -ги - курячий мозок. Шевелить -гами - крутити мо[і]зком. [Чоловік письменний і завжди готовий крутити мозком (Короленко)];2) (спинной, позвоночный, хребтовый: анат. medulla spinalis) спинний мозок, стриж (-жа) хребтовий;3) (костный: анат. medulla ossium) шпик и шпек (-ку). [Чорт його бери з кісткою, аби мені шпик був (Ком. Пр.)]. До -га костей - до самого шпи[е]ку, до самих кісток, до самої кости. Промочить до (-га) костей - промочити до рубця (до рубчика). [Промочило мене геть до рубчика (Звин.)]. Проникнуться чем-л. до -га костей - см. Кость 1;4) -ги, кулин. - мозок. Телячьи -ги - телячий мозок;5) мозг китовый - спермацет (-ту);6) мозг каменный, геол. - ґлейовина;7) см. Мокредь 3.* * *1) анат., перен. мо́зок, -зку2)мозги́ — (мн.: умственные способности) ро́зум, -у; глузд, -у, тя́мка
3)мозги́ — мн. кул. мо́зок
шевели́ть (раски́дывать) мозга́ми — мізкува́ти, крути́ти мо́зком, метикува́ти, розкида́ти ро́зумом (думка́ми); міркува́ти, розмірко́вувати [як слід, гара́зд]
-
39 нанизывать
нанизать нанизувати, низати, нанизати, (зап.) силяти, насиляти (несов. и сов.), (гал.) наволікати, наволокти, (о мног.) понанизувати, понизати, понасиляти, понаволікати що на що. [Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разок (Сл. Гр.). Буду лежати і буду низати немов намисто разки моїх думок (Коцюб.). Піймав з десяток окуньків, нанизав на хвойдину і поніс додому (Богодух.). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо (Київщ.). Чи зумієш ти намисто понизати? (Харківщ.). Насиляла коралі (Брацлавщ.)]. Нанизанный - нанизаний, низаний, насиляний, понанизуваний, понизаний, понасиляний. [Тут намисто лежить понизане, а там ненизане (Богодух.)].* * *несов.; сов. - наниз`атьниза́ти (нижу́, ни́жеш) и нани́зувати, -зую, -зуєш, наниза́ти и мног. понани́зувати и пониза́ти -
40 находиться
нахаживаться, найтисьI. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.* * *I несов.; сов. - найт`ись1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишсякакой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!
2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибратине нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти
3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном
Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану
4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шуєтьсяII сов.находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися
См. также в других словарях:
Зум — Зум: Трансфокатор (вариообъектив, англ. zoom lens) объектив с переменным фокусным расстоянием. Зум, Ульрих Фридрих (нем. Ulrich Friedrich von Suhm; 1691 1740) друг Фридриха Великого, был саксонским посланником в Берлине … Википедия
зум — Эти коктейли приготавливаются из меда и сливок, в роли ароматизатора служит шоколад. Все компоненты предварительно охлаждают, взбивают в электромиксере или шейкере, выливают затем в коктейльную рюмку и посыпают тертым шоколадом * * *… … Кулинарный словарь
зум — (англ. to zoom расти повышаться) фот. объектив переменным фокусным расстоянием, кот. позволяет увеличивать изображение. Различают оптический З увеличение с помощью линз, и цифровой З увеличение программными средствами даёт большие искажения… … Словарь иностранных слов русского языка
зум — сущ., кол во синонимов: 1 • гиперзум (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
зуміти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ЗУМ — зараженный участок местности Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
зум — [زم] садое, ки бачагон ҳангоми давдавакбозӣ нафасашонро наканда, давом медиҳанд ва бачае, ки бо як «зум» гуфтан аз ҳама дуртар давидааст, ғолиби мусобиқа ҳисоб меёбад; дар як зум дар як дам, дар давоми як нафасгирии дароз; як зум лаҳзае … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Зум У. Ф. — Ульрих Фридрих Зум (нем. Ulrich Friedrich von Suhm, 28 апреля 1691, Дрезден ноябрь 1740) друг Фридриха Великого, был саксонским посланником в Берлине. Здесь приобрёл дружбу Фридриха II, тогда еще кронпринца, с которым, после отъезда из Берлина … Википедия
Зум У. — Ульрих Фридрих Зум (нем. Ulrich Friedrich von Suhm, 28 апреля 1691, Дрезден ноябрь 1740) друг Фридриха Великого, был саксонским посланником в Берлине. Здесь приобрёл дружбу Фридриха II, тогда еще кронпринца, с которым, после отъезда из Берлина … Википедия
зуміватися — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
зумітися — дієслово доконаного виду безос … Орфографічний словник української мови