-
1 діаграма зносу
диагра́мма изно́саУкраїнсько-російський політехнічний словник > діаграма зносу
-
2 поверхня зносу
пове́рхность изно́саУкраїнсько-російський політехнічний словник > поверхня зносу
-
3 износ
знос (р. зносу), (машин) спрацювання. [Ненагодоване і босе, сорочечку до зносу носить (Шевч.). Такі чоботи, що й зносу їм нема (Київщ.)].* * *знос, -у, зно́шення, ( частей машины) спрацюва́ннядо \износ су, до \износ са — до зно́су
нет \износ су (\износ са) чему́ — нема́ зно́су чому́
\износ с обору́дования — знос (спрацюва́ння) устатко́вання (осна́щення)
испыта́ние на \износ с — випробо́вування (випро́бування, ви́пробування) на знос
-
4 износ
-
5 снос
-
6 пронашивать
проносить, пронести,I. см. II. Проносить.II. Пронашивать, проносить - носити, п(р)оносити якийсь час, (очень долго) попоносити. [Поносив каміння до сніданку та й кинув. Як попоносив увесь день землю, так тепер спина не розгинається]; (одежду, обувь известное время) носити, п(р)оносити, (очень долго) виношувати, виносити, (до ветхости) носити, зносити до дірок, до зносу, (об обуви ещё) проходжувати, проходити. Це пальто я десять років виносив. Сорочечки до зносу носить]. -ть некоторое время, чтобы не слежалось - проношувати, проносити. [Як зачуєш, ненько, що я тут прилежу, то дай моїй подруженці проносить одежу (Пісня)]. Проношенный - п(р)оношений, (до ветхости, до дыр) виношений, зношений, (об обуви) проходжений.* * *несов.; сов. - пронос`ить1) проно́шувати, проноси́ти2) (несов.: носить в течение определённого времени) носи́ти [ці́лий день], проноси́ти -
7 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й -
8 неизносимый
незношуваний, незносний, без зносу, (пров.) несходимий. [Цюю свиту ти й за десять год не сходиш, матерія несходима (Звин.)].* * *тж. неизн`осныйнезно́сний -
9 знать
ведаць; відаць; знаць* * *I несовер. ведаць, знаць— дае сябе адчуваць (адчуць), давацца (дацца) у знакіделай, как знаешь
— рабі, як ведаеш (як хочаш)знаем мы вас ирон.
— ведаем мы васзнай наших шутл.
— ведай нашых— ведаць, чаго хто варты, ведаць цану каму-чамукак знаешь (знает, знаете, знают)
— як знаеш (знае, знаеце, знаюць), як хочаш (хочаце, хочуць)не знать веку (износу, износа)
— не мець зносуне могу знать уст.
— не ведаюто и знай разг.
— раз-пораз, сюд-тудтолько и знает (знаю, знаешь и т.д.), что…
— толькі і ведае (ведаю, ведаеш и т.д.), што…II знаць, род. знаці жен. III вводн. сл. відацьесли бы знать, что... (переводится соответствующими личными формами глаг.
ведаць) — каб жа ведаў, каб жа ведала, каб жа ведалі(должно быть) мабыць, мусіць -
10 сброс
* * *муж. -
11 унос
-
12 износ
износзнос, зносуРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > износ
-
13 учёт износа
учёт износаулік зносуРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > учёт износа
-
14 коэффициент физического износа основных фондов
коэффициент физического износа основных фондовкаэфіцыент фізічнага зносу асноўных фондаўКраткий русско-белорусский словарь экономических терминов > коэффициент физического износа основных фондов
-
15 измерение износа
ua\ \ вимірювання зносуen\ \ wear measurementde\ \ Verschleißmessungfr\ \ \ mesure d'usureпроцесс определения изменений геометрических размеров и/или массы, как правило, путем сравнения геометрических размеров или массы деталей до и после изнашивания -
16 коэффициент износа
ua\ \ коефіцієнт зносуen\ \ wear coefficientde\ \ Verschleißkoeffizientfr\ \ \ coefficient d'usureкоэффициент, равный отношению интенсивности изнашивания твердого тела к работе сил трения -
17 степень износа
См. также в других словарях:
зношування свердловин і обладнання — изнашивания скважин и оборудования well and equipment wear *Bohrloch und Ausrüstungsverschleiss – 1) М о р а л ь н е з н о ш у в а н н я це зменшення вартостi дiючої технiки внаслiдок технiчного прогресу в галузі створення обладнання й у сферi… … Гірничий енциклопедичний словник
Ткачёв, Михаил Александрович — Михаил Александрович Ткачёв Міхаіл Аляксандравіч Ткачоў Михаил Ткачёв в 1984 году Да … Википедия
амортизаційний — а, е. 1) Стос. до амортизації (у 1 знач.). 2) Який використовується для амортизації (у 2 знач.). •• Амортизаці/йні відрахува/ння поступове відшкодування зносу основних фондів у вартісному вираженні. Амортизаці/йний те/рмін термін повного… … Український тлумачний словник
бандаж — а/, ч. 1) Хірургічний пояс чи пов язка для підтримання в нормальному положенні яких небудь органів або частин тіла. || Взагалі пов язка. 2) тех. Сталевий обруч, обід, що його насаджують на частини машин для зменшення їх зносу, зокрема обід (шина) … Український тлумачний словник
пробіг — у, ч. 1) Дія за знач. пробігати 1), 2). || Біг або їзда на певну дистанцію (перев. у спортивних змаганнях). 2) спец. Відстань, пройдена яким небудь транспортом. || Максимальна відстань, яку може подолати автомобіль до повного зносу окремих його… … Український тлумачний словник
реновація — ї, ж. Економічний процес заміни засобів виробництва, які вибувають унаслідок морального і фізичного зносу … Український тлумачний словник
шина — и, ж. 1) Металевий обруч, якого насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін. 2) Гумовий суцільний обруч чи оболонка з прогумованої тканини з гумовою камерою, наповненою стисненим повітрям, що його прикріплюють… … Український тлумачний словник
абразивність гірських порід — абразивность горных пород rocks abrasivity, abrasiveness Schleifschärfe von Gesteinen здатність гірських порід зношувати тверді тіла, які контактують з ними (деталі машин, бурових доліт, інструменти і т.і). Зумовлена в основному міцністю,… … Гірничий енциклопедичний словник
вуглесос — углесос coal pump *Kohlepumpe вiдцентровий насос, що застосовується для перекачування вугiльної та вугiльно породної гiдросумiшi. Вiдрiзняється розмiром мiжлопатевих каналiв, спроможних пропускати шматки твердого матерiалу крупнiстю до 100 мм. В … Гірничий енциклопедичний словник
дробарка щокова — дробилка щековая jaw crusher *Backenbrecher машина для механіч. руйнування (дезінтеграції) шматків твердого матеріалу шляхом роздавлення між двома плоскими поверхнями з метою доведення їх розмірів до необхідної крупності. Застосовують в гірн.… … Гірничий енциклопедичний словник
економічного ефекту показник — экономического эффекта показатель economic effect index *Nutzeffektskennziffer – перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення заходу: де Eз t економічний ефект заходів науково… … Гірничий енциклопедичний словник