-
1 знахарь
знахар (-ря), знаху[о]р (-ря), знатник, (колдун) ворожбит, шептун, шептій (-тія), примівник, відьмак; срвн. Колдун. [Став я шукать знахарів та усяких характерників (Стор.). Сей бондар знатник великий був (Основа)].* * *зна́хар, -я; диал. зна́хур; ворожби́т, зна́тник, -а и знатни́к, -а -
2 Знахарев
знахарів (-рова, -рове), ворожбитів (-това, -тове). -
3 знахарь
-
4 колдун
чаклун (-на), (редко чаклій (-лія)), чарівник (-ка), чародій (-дія), чародійник, характерник, відьмак (-ка), відьмур (-ра), відьмар (-ря), відьмач (-ча), (не только ворожей) ворожбит, (устар.) химородник. [Тільки сонце усе голубить,- огненноокий німий чаклун (Филип.). Чи християни всі чарівники? - Ні, не всі. От із сих - то тільки двоє ворожбитів (Л. Укр.). Став я шукати знахарів та усяких характерників (Стор.). Проклятий химородник, що заморочив вам голови (Куліш)].* * *1) этногр. чарівни́к, -а, чаклу́н, -а, чаклі́й, -лія́, характе́рник, зна́тник, -а и знатни́к, -а, відьма́к, -а2) перен. чарівни́к, чаклу́н, характе́рник -
5 Напускатель
-ница напускач (-ча), -качка; насилач (-ча), -силачка; (знахарь) знахар (-ря), знахарка. -
6 ведун
См. также в других словарях:
знахар — я, рідко зна/хор, зна/хур, а, ч. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням … Український тлумачний словник
знахар — същ. врач, баяч, шарлатанин … Български синонимен речник
знахар — (людина, що лікує немедичними засобами й чаклуванням), знатник, ворожбит, шептун Пор. чаклун 1) … Словник синонімів української мови
знахар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зелейник — знахар, лекуващ с треви и баене … Църковнославянски речник
Квитка, Григорий Феодорович — (Основьяненко) более известный под именем Основьяненка, писатель на русском и на малорусском языке, род. 18 ноября 1778 г. в с. Основе, возле Харькова, ныне оно даже вошло в черту города, ум. 8 августа 1843 г. Квитки второстепенный казацкий род,… … Большая биографическая энциклопедия
ворожбит — а, ч. 1) Той, хто вгадує майбутнє чи минуле, за якимись прикметами або ворожачи на картах. 2) Чарівник (у 1 знач.). 3) Знахар … Український тлумачний словник
градівник — а/, ч., діал. Чаклун, знахар … Український тлумачний словник
знатник — зна/тника/, заст., рідко. Те саме, що знахар … Український тлумачний словник
знахарка — рідко зна/хорка, зна/хурка, и. Жін. до знахар, знахор, знахур … Український тлумачний словник
знахор — див. знахар … Український тлумачний словник
