-
1 узнанный
1) у́знаний2) за́знаний; пі́знаний, спі́знаний3) пі́знаний, упі́знаний -
2 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
3 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
4 изведывать
изведать что1) (узнавать) спізнавати, спізнати що, ді[о]знаватися, ді[о]знатися про що; срвн. Дознаваться;2) (испытывать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати, запізнавати, запізнати, назнаватися, назнатися, спробувати, звідувати, звідати (и зозвідати), закуштовувати, закуштувати, куштувати, скуштувати, заживати, зажити чого. [Вона не зазнавала ще мук таких ніколи на віку (Грінч.). Не зазнати щастя, волі (Крим.). Дознавали наші предки тяжкої наруги (Шевч.). Запізнайте світа, поки служать літа (Приказка). Господи, що я назнався, що я назнався! (Франко). Добре вам це казати, бо ви на собі не звідали тії образи (Мирн.). Зозвідаєш усякого горя на світі (Катериносл.). Видима річ, що тих способів не бажав закуштувати на собі автор (Єфр.). Доводилося всього зажити: і голоду, і холоду, і лиха всякого (М. Левиц.)]. -ть много, всего - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. багато, всього (всячини), (образно) бувати, побувати у бувальцях. - ть горе, беду - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. горя, лиха, куштувати, скуштувати, приймати, прийняти горя, лиха, гіркої. [Не раз і Горпині довелося скуштувати гіркої від матері або брата (Франко). Буде голодно і холодно, приймеш біди всякої (М. Вовч.)]. Изведанный - спізнаний, дізнаний; зазнаний, дізнаний, спробуваний и т. д. [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.). Це вже спосіб спробуваний, луччого нема й не буде (Крим.)].* * *несов.; сов. - изв`едать( что - испытывать) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш, зазна́ти, зві́дувати, зві́дати, дізнава́ти, дізна́ти (чого, що); ( пробовать) про́бувати, спро́бувати, куштува́ти, скуштува́ти (чого, що); ( узнавать) спізнава́ти, спізна́ти (чого, що)\изведывать дать мно́го го́ря — зазна́ти (зві́дати, скуштува́ти) бага́то го́ря (ли́ха, гірко́ї); спізна́ти почі́м ківш ли́ха, ви́пити ківш ли́ха
-
5 неизведанный
незазнаний, недізнаний, (неиспытанный) неспробуваний, незнаний, невідомий. [Незазнане щастя (Л. Укр.). Недізнане провалля (Загірня). Недізнане так вабить і так лякає! (А. Любч.). Нове, неспробуване ще почуття (Корол.). Перший поцілунок, незнаний і радісний (Дніпр. Ч.)].* * *неза́знаний, незві́даний, неді́знаний; ( неизвестный) невідо́мий; ( неисследованный) недослі́джений -
6 непознанный
не(с)пізнаний, недізнаний.* * *непі́знаний -
7 опознанный
пі́знаний, упі́знаний; розпі́знаний -
8 познавать
познать пізнавати, пізнати, спізнавати, спізнати, дізнавати, дізнати кого, що. [Я пізнав його. Вони не дізнають смерти (Св. П.). Не пізнавши болю від розлуки, не спізнаєш радости стрічання (Крим.)]. -вать истину чьего учения - спізнавати істину чийого вчення. -нать природу, сущность вещей - ді[пі]знати природу, істоту речей. -най самого себя - спізнай самого себе. И -нал Адам Еву - і взнав Адам Єву (Св. П.). Познанный - пізнаний, спізнаний, дізнаний.* * *несов.; сов. - позн`ать(кого-что) пізнава́ти, пізна́ти (кого-що); (постигать, узнавать, испытывать) спізнава́ти, спізна́ти (кого-що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти, дізнава́ти, дізна́ти (чого) -
9 познанный
пі́знаний; спі́знаний; за́знаний -
10 признанный
1) прич. ви́знаний; пі́знаний2) в знач. прил. ви́знаний -
11 испытывать
испытать1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.* * *несов.; сов. - испыт`ать1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)\испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение
\испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)
\испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́
\испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим
-
12 незнакомый
1) - (незнакомец) незнайомий, (редко) незнакомий, незнаний, (чужой) чужий. [В незнайомих часом краще жити, ніж у знайомих (Київ). Ми розстались мов незнані (Франко)]. Быть -мым с кем - бути незнайомим з ким; (не иметь ничего общего) не знатися з ким;2) (неизвестный) незнайомий, (редко незнакомий), незнаний, невідомий, несвідомий (кому). [Якийсь незнайомий чоловік (Звин.). Незнайома мені людина (В. Підмог.). Серед суворих незнайомих малюнків (Васильч.). Незнакомі мені місця (М. Вовч.). Побачив незнану землячку (Самійл.). Незнана моза (Крим.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. Быть -мым кому - бути незнайомим и т. п. кому, (редко) бути не по знаку кому. [Такий тон батькові ще новина й не по знаку (Крим.)];3) (неознакомленный с чем) необізнаний, незнайомий з чим. Быть -мым с чем - бути необізнаним (незнайомим) з чим, не знатися на чому, (не смыслить) не тямити чого.* * *2) в знач. сущ. незнайо́мий, -ого, незнайо́мець, -мця -
13 неиспытанный
1) невипробуваний, неспробуваний, невивірений;2) (неизведанный) незазнаний, недізнаний и т. п. Срв. Испытанный (под Испытывать).* * *1) (не проверенный на деле, опытом) неви́пробуваний, непереві́рений; ( неисследованный) недослі́джений2) ( неизведанный) незві́даний, неза́знаний; ( о переживании) непережи́тий; ( небывалый) небува́лий -
14 непризнанный
1) невизнаний, (обычно: не заслуживший признательности) непризнаний. [Невизнаний пророк (Київ). Непризнані заслуги (Франко)];2) (неузнанный) не(в)пізнаний.* * *неви́знаний -
15 осведомлённый
в чём свідомий чого [Публіка свідома літератури], обізнаний з чим. Быть -ным о чём, в чём - свідомим бути чого. Не быть -ным о (в) чём - несвідомим бути чого.* * *1) прич. інформо́ваний, поінформо́ваний; повідо́млений2) (в знач. прил.: обладающий сведениями) обі́знаний -
16 ведомый
I. 1) відомий, знаний;2) (подведомственный) підвідомний, підурядний, що перебуває під чиїмсь урядом, присудом.II. проваджений.* * *I в`едомыйвідо́мий, зна́ний; зві́снийII вед`омый1) прич. ве́дений; прове́дений; призве́дений2) в знач. прил. ве́денийведо́мое колесо́ — тех. ве́дене ко́лесо
\ведомый самолёт — ве́дений літа́к
\ведомый ле́тчик — ве́дений літу́н (піло́т)
3) в знач. сущ. ве́дений, -ого4) (шкив, вал) техн. тяжни́й, ве́дений -
17 вкушать
вкусить1) заживати, зажити чого, споживати, спожити чого. [Хліба-соли заживати];2) (испытывать) дізнавати, дізнати, зазнавати, зазнати, коштувати, скоштувати чого; (только в высоком стиле) вкушати, вкусити, покушати чого. [Не зазнав я втіхи та кохання. Багато дізнала вона лиха. Скоштувати гіркої. Вкусити гріха. Дам я тобі покушати радощів (Екклез.)]. Вкушённый - зажитий, спожитий; зазнаний, дізнаний, скоштований.* * *несов.; сов. - вкус`ить1) спожива́ти, спожи́ти; ( пробовать) куштувати, скуштува́ти2) (что, чего - перен.: изведывать) торж. зазнава́ти, зазна́ти (чого́); зажива́ти, зажи́ти (чого, що)вкуша́ть плоды́ побе́ды — втіша́тися перемо́гою
вкуша́ть плоды́ своего́ труда́ — користува́тися (втіша́тися) своє́ю пра́цею
вкуша́ть сон — ирон. спа́ти, зажива́ти сну
-
18 вкушённый
1) спожи́тий2) за́знаний; зажи́тий -
19 дознаваться
дознаться дізнаватися, дізнатися, довідуватися, довідатися; срв. Узнавать, Разузнавать. [Дізнатись була ти цікава, чи дуже люблю я природу (Самійл.)]. Дознаваться путём расспросов - допитуватися, допитатися, перепитувати, перепитати, напитати. [Таки допитався, де вона живе. Сам не знаю, та може людей перепитаю]. Дознанный - дізнаний.* * *несов.; сов. - дозн`атьсядізнава́тися, дізна́тися, дові́дуватися, дові́датися -
20 знаемый
См. также в других словарях:
знаний — хватает знаний • оценка, достаточность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
знаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знати 1), 3). 2) у знач. прикм. Про якого знають; відомий, знайомий. 3) у знач. прикм. Славетний, видатний … Український тлумачний словник
знаний — 1 дієприкметник від: знати знаний 2 прикметник відомий; славетний рідко … Орфографічний словник української мови
Представление знаний — Представление знаний вопрос, возникающий в когнитологии (науке о мышлении), в информатике и в исследованиях искусственного интеллекта. В когнитологии он связан с тем, как люди хранят и обрабатывают информацию. В информатике с подбором … Википедия
ГОСТ Р 53894-2010: Менеджмент знаний. Термины и определения — Терминология ГОСТ Р 53894 2010: Менеджмент знаний. Термины и определения оригинал документа: 2.14 аудит знаний (Knowledge Audit): Систематический пересмотр знаний, проводимый, как правило, с помощью вопросников, интервью или отчетов. Проводится… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
База знаний — (БЗ; англ. knowledge base, KB) в информатике и исследованиях искусственного интеллекта это особого рода база данных, разработанная для оперирования знаниями (метаданными). База знаний содержит структурированную информацию, покрывающую… … Википедия
Экономика знаний — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
Производство знаний — социальный процесс в сфере духовного (нематериального) производства; процесс приращения знаний, накопленных человечеством. Процесс прозводства знаний является частью более широкого процесса управления знаниями. История понятия Процесс… … Википедия
ПРОВЕРКА И ОЦЕНКА знаний — умений и навыков учащихся, процесс выявления и сравнения на том или ином этапе обучения результатов уч. деятельности с требованиями, заданными уч. программами. Выражается в форме отметки (в баллах) или словесного (оценочного) суждения учителя.… … Российская педагогическая энциклопедия
СИСТЕМНОСТЬ ЗНАНИЙ — качество совокупности знаний. Характеризуется наличием в сознании структурно функциональных связей между разнородными элементами знаний. С. з. предполагает понимание человеком соотношения между разнопорядковыми понятиями, понятиями и законами,… … Российская педагогическая энциклопедия
база знаний — БЗ 1. Набор знаний, касающийся определенной предметной области и записанный на каком либо языке представления знаний. 2. Информационный ресурс, позволяющий получать ответы или подсказки на плохо формализованные запросы или на запросы с неполными… … Справочник технического переводчика
