-
1 зло
ЗЛО - категорія, що охоплює усе ціннісно-негативне (в практичному відношенні), протилежне щодо блага і добра. У площині протистояння благу як такому З. - це те, що підриває продуктивні потенції буття, заважає реалізації його призначення, зокрема, руйнує умови й засоби виживання, фізичного і духовного розвитку людини. У широкому спектрі З. особливе місце посідає моральне З. (як "антидобро"); моральну якість останньому надає опосередкованість власним волевиявленням суб'єкта. Звідси - зв'язок морального З. з проблемою свободи волі. Серед різновидів морального З. виокремлюються дві первинні форми - ворожість і розбещеність. Перша пов'язана з агресивністю і жорстокістю щодо навколишнього буття, друга - з самопідпорядкуванням суб'єкта впливові обставин і сліпих нахилів. В обох випадках визначальною для морального З. залишається санкція волі. В античному світі З. найчастіше асоціювалося з порушенням космічного порядку, в середньовічній християнській Європі - з відпадінням від Бога і "сатанинською гординею", в секуляризованому суспільстві Нового часу - з індивідуальним і груповим егоїзмом. За усіх цих культурних формацій основною парадигмою З. виявляється "своєцентризм" - прагнення утвердити власне часткове існування за рахунок інших і на шкоду іншим. Показовий для XX ст. образ З. як тоталітарного тиску на особистість проблематизує даний пояснювальний принцип, хоч однозначно й не заперечує його. В річищі власне моральної онтології стрижневим для європейської культурної традиції є тлумачення З. як негації або відсутності (нестачі) добра, згідно з яким воно не має власної позитивної субстанції (платонізм, ортодоксальна юдейська і християнська думка, просвітницький раціоналізм). За такого розуміння, З., на відміну від добра, не може бути самодостатнім, а найбільш адекватними засобами боротьби з ним виявляються виховання і просвіта. Поряд із цим, в лоні зороастризму, маніхейства, гностичних вчень, народних єресей Середньовіччя, кабалістики тощо формувалось альтернативне, субстанціалістське бачення З. як самостійної сутності. Під таким кутом зору З. набуває рис самоцілі, бажаної заради себе самої, а перемога над ним уявляється можливою лише шляхом знищення його субстанційного осердя. Відродження цих поглядів у XIX - XX ст. втілилося, з одного боку, в естетизації і сакралізації З. (аж до сучасних сатанистських культів), з другого - в поширенні стратегії винищення "злих сил" на шляху до того, що вважається Добром. Подолання субстанціалізації З. - одна з істотних проблем сучасної культури, у зв'язку з чим актуалізується опозиція між т. зв. "радикальним" (самосвідомим і самоцільним) і "банальним" З. (Арендтп), пов'язаним, головним чином, з ницими сторонами людської вдачі та вадами соціального устрою. Іншою характерною тенденцією сучасної трансформації моральної свідомості є неухильне поширення сумніву стосовно діалектичного виправдання З. як нібито доконечного засобу досягнення добрих цілей. Адже за сучасних можливостей людської діяльності ця доконечність З. породжує загрозу прокладання шляху до вселенської руїни.В. Малахов -
2 зло
I. сущ.1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].II. нрч.1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.* * *I сущ.1) зло; ( беда) ли́хо, біда́2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, злоII нареч.со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла
зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́тозло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким
-
3 _добро і зло
an act of kindness is well repaid bad to do evil, but worse to boast of it the best is the enemy of the good black will take no other hue blushing is virtue's color do good by stealth and blush find it fame evil doers are evil dreaders a good heart cannot lie good can never grow out of evil good men scarce a good word costs no more than a bad one good words cost nothing and are worth much the good you do to others will always come back to you he that spares the bad injures the good heaven protects the good man injure others, injure yourself it is well to remember people's virtues and not their deficiencies it's great to be great, but it's greater to be human kind hearts are more than coronets kind hearts are soonest wronged a kind wife makes a faithful husband kind words are the music of the world kindness always begets kindness kind words never die kindness does more than violence kindness is the noblest weapon to conquer with let well alone malice drinks its own poison malice has a sharp sight and a strong memory a man's true wealth is the good he does in the world one never did repent of doing good one scabbed sheep will mar a whole flock the reward of a good deed is to have done it repay kindness with kindness see no evil, hear no evil, speak no evil a shady business never yields a sunny life the sun never repents of the good it does, nor does it ever demand a recompense an unkind word is better left unspoken virtue is the best title of nobility virtue is its own reward virtue would not go far if a little vanity walked not with it we cannot do evil to others without doing it to ourselves -
4 ბოროტება
зло -
5 ondskab
зло -
6 озлобление
зло, злоба, злість, лютість (-ости).* * *1) ( действие) озло́блення; розлю́чення, розлю́чування2) ( состояние) озло́блення; ( разъярённость) розлю́чення; ( злоба) злоба́ и зло́ба, злість, род. п. зло́сті -
7 взломщик
зло́мник, зло́млювач -
8 zło
[зло]n -
9 т'емник
зло, лихо Г; элик арасына т'емник олмасын не треба, щоб під час доброчинної справи виникало зло Г; пор. кемлик, кемник. -
10 харез
зло, запеклий, затятий, завзятий У, СК; зенд'иннер-а харез зенд'инненмеэ, ғарип саймайляр багатії ж завзяті до збагачення, бідняків не шанують СК; харез душман запеклий ворог У, СК; харез кӱтийлер саңа тримають на тебе зло У. -
11 составная рама
зло́жена ра́ма -
12 составная рама
зло́жена ра́ма -
13 зацапанный
зло́влений, спі́йманий; схо́плений; зага́рбаний, заграба́станий -
14 злонамеренно
зло(в)мисно, зловільно.* * *нареч.зловми́сно -
15 злонамеренность
зло(в)мисність, зловільність.* * *зловми́сність, -ності -
16 злонамеренный
зло(в)мисний, зловільний.* * *зловми́сний -
17 злотый
зло́тий, -ого -
18 злоумышление
зло(в)мисність (-ности).* * *злочи́нний за́мір (-у) -
19 злоумышленник
зло(в)мисник, лиходумець (-мця), лиходум (-ма).* * *злочи́нець, -нця; ( замысливший дурной поступок) зловми́сник, лиходу́мець -
20 злоумышленный
зло(в)мисний, лиходумний, (злой) лихий; см. Злонамеренный.* * *злочи́нний; ( совершаемый со злым намерением) зловми́сний
См. также в других словарях:
Зло — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * … Сводная энциклопедия афоризмов
ЗЛО — • ДОБРО И ЗЛО – категории этики. Добро – это осн. моральная ценность, нравственная ценность сама по себе. Добро не является «добром по отношению к чему нибудь» (ошибка эвдемонизма); оно не есть «высшее благо», нечто сравнительное, а простая… … Философская энциклопедия
Зло — Зло ♦ Mal Мы не склонны дать Богу так дешево от нас отделаться. Зло – не просто отсутствие добра (Бог может терпеть его лишь по необходимости, с целью сотворения чего то другого, кроме себя), но его противоположность. Так, страдание есть зло … Философский словарь Спонвиля
зло — I. Зло1 (1) 1. Беда, несчастье: Нъ се зло княже ми не пособіе: наниче ся годины обратиша. Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. Туга и тоска сыну Глѣбову! 27 28. Тако же и въ молитвахъ вьсегда молитася о насъ, да… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ЗЛО — ср. худое, лихое, худо, лихо; ·противоп. добро. Духовное начало двояко: умственное и нравственное; первое относится к истине, а противоположно ко лжи; второе к добру (благу) и к худу, ко злу. Всякое зло противно божескому порядку. В отвлеченном… … Толковый словарь Даля
зло — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? зла, чему? злу, (вижу) что? зло, чем? злом, о чём? о зле; мн. (нет) чего? зол 1. Злом называют всё плохое, опасное, вредное, жестокое. Доброта предполагает терпение, а сентиментальность требует,… … Толковый словарь Дмитриева
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
зло — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова