згубник

См. также в других словарях:

• згубник — а, ч. Той, хто призводить до згуби (у 3 знач.), знищує, занапащає кого , що небудь …   Український тлумачний словник

• згубник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• згубниця — і. Жін. до згубник …   Український тлумачний словник

• убивця — вбивця (той, хто вбив, убиває людей), у[в]бивець, головоріз, згубник, людиновбивець, людиновбивця, душогуб, душогубець, горлоріз; братовбивця, братовбивець (брата, однодумця); дітовбивця, дітовбивець, дітогубець (дітей); кат (особа, що страчує)… …   Словник синонімів української мови