-
1 зафіксувати
-
2 зафіксувати
зафикси́ровать, фикси́ровать -
3 зафіксувати
матем.; техн.; физ. зафикси́ровать -
4 зафіксувати подію
Українсько-англійський юридичний словник > зафіксувати подію
-
5 зафіксовувати
= зафіксуватиto fix; ( занотувати) to put down, to record, to note, to write down -
6 zafiksować
зафіксувати -
7 enter an event
-
8 record
I1. n1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)record of a patient — мед. історія хвороби
2) реєстрація, облік3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані4) протокол; стенограма; офіційний документon (upon, in) record — запротокольований, зареєстрований
5) pl юр. матеріали судової справи6) pl архівkeeper of the records — архіваріус, реєстратор
7) характеристика, репутація; факти (про когось)to have a good record — мати добру репутацію; прожити життя чесно
criminal record — а) юр. досьє злочинця; б) карне минуле; судимість
8) досягнення; результати діяльності9) спорт. рекордto beat (to break, to cut) the record — побити рекорд
10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка
11) грамофонна платівка (пластинка)12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)13) історична пам'ятка14) (the record) юр. суть справи15) юр., бібл. показання свідка; свідокto call to record — закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось)
God is my record that... — бачить бог, що я...
16) поет. пам'ятьrecord adjustment — військ. пристрілка по реперу
record clerk (keeper) — а) діловод; реєстратор; б) архіваріус
record department (room) — мед. реєстратура
record material — військ. документація
R. Office — державний архів (Велика Британія)
record practice — військ. залікова стрільба
record range — військ. пристріляна дальність по реперу
record transfer — військ. перенесення вогню за позначками
off the record — не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо)
this is strictly off the record — хай це залишиться між нами; це суто конфіденційно
record of service — послужний список; проходження служби
to set the record straight — а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку
2. adjрекордний; небувалий, нечуванийIIv1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)to record a speech — записувати (стенографувати) промову
2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)3) записувати на плівку (платівку)4) записуватися (про звук)5) знімати, фотографувати6) увічнювати7) співати, заливатися (про птаха)8) свідчити* * *I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
9 record
I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
10 fix
I n1. розм. скрутне становище; дилема2. місцеперебування; координати3. ав. рад. засічка4. розм. відступне; хабар- tax fixes пільги по податках, що надаються за хабаріII v1. укріплювати; закріплювати; прикріплювати2. призначати, визначати, вирішувати, установлювати (строк, ціну тощо)3. зазначати, фіксувати, констатувати5. рад. ав. засікати; точно визначати широту і довготу- to fix a change зафіксувати/ констатувати зміну- to fix a date for a conference призначити день конференції- to fix the duration of a call встановити тривалість перебування (дипломатичної місії тощо)- to fix an election фальсифікувати вибори- to fix responsibility покладати відповідальність -
11 print
1. n1) слід; відбиток2) друк. відбиток3) шрифт; друкin large (in small) print — крупним (дрібним) шрифтом
4) друкування5) амер. друковане видання; газета; журнал; випуск6) амер. газетний папір7) штамп8) гравюра, естамп9) фотокартка10) копія кінофільму11) вибивна тканина; ситецьprint hand — лист, написаний друкованими літерами
2. v1) друкувати2) публікувати (у пресі)3) писати друкованими літерами4) залишати слід; зафіксувати5) знімати відбитки пальців6) закарбовувати, зберігати7) фот. друкувати (фотографії)8) вибивати (ситець)9) займатися друкарською справою, бути друкарем* * *I [print] n1) слід, відбиток2) відбиток, копія; образ, який закарбувався в пам'яті3) шрифт, друк4) друкуванняin print — у надрукованому вигляді; опублікований; надрукований
5) cл. друковане видання; газета; журнал; видання, випуск6) cл. газетний папір7) cпeц. штамп8) гравюра, естамп9) фoтo відбиток ( з негатива); кiнo копія кінофільму, позитивна копія10) набивна тканина; ситець; сукня з набивної тканини; малюнок на набивній тканині11) пачка ( розфасованого) масла ( print butter)II [print] v1) друкувати2) публікувати, поміщати в пресі, друкувати4) залишати слід; знімати відбитки пальців6) друкувати (фотографії, фотокопії; print off, print out)7) виходити ( на фотографії)8) тeкcт. набивати ( ситець)9) полигр. робити відбиток10) бути друкарем, займатися друкованою справою11) роздруковувати ( дані) на друкувальному пристрої ( print out) -
12 enseal
v1) ставити печатку2) перен. зафіксувати; засвідчити -
13 ustalić
1. установити; визначити;2. закріпити, зафіксувати -
14 utrwalić
1. закріпити, зміцнити;2. зафіксувати;3. зберегти, записати -
15 екологічна етика
ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА - напрям у теорії моралі, пов'язаний із процесом осмислення причин і наслідків екологічної кризи, а також із пошуком соціально прийнятних і етично обґрунтованих засобів виходу з неї. В розвитку Е.е. можна зафіксувати певну еволюцію, зумовлену процесом глобалізації екологічних проблем. Якщо раніше екологічні проблеми виникали в окремих найбільш індустріалізованих регіонах Землі, то тепер екологічна криза стала повсюдною й багатоликою. Поглибленню екологічної кризи та виникненню у зв'язку із цим специфічних моральних проблем сприяє безпрецедентний розвиток науки, техніки, різноманітних технологій. Він спричинив виникнення багатьох засобів руйнації людського життя у всіх його проявах. У західноєвропейській етиці напрям Е.е. почав формуватися в серед. 70-х рр. XX ст. Вирішення проблем Е.е. пов'язане з тривалою динамікою технологічних зрушень, реальним життєвим устроєм і культурним рівнем людських спільнот.О. Левицька -
16 емотивізм
ЕМОТИВІЗМ ( від англ. emotive - той,що викликає емоції, збуджує) - один із чинників метаетики. Розрізняють радикальний Е. (Айєр, Рассел) та поміркований Е. (Стивенеон). Виходячи із загальних засад етичної версії логічного емпіризму, Е. вважає, що лише такі етичні висловлювання мають сенс, які можуть перевірятися емпірично або ж є тавтологією логічних висловлювань. Такі моральні поняття, як "добро", "правильне", "вірне" розглядаються лише як ціннісні вирази, зміст яких не можна звести до ознак емпіричних предметів, а отже, їх неможливо зафіксувати у вигляді дескриптивних значень. Е. вбачає значення етичного висловлювання у тому, що почуття промовця, яке набуло мовного виразу, може привести, а може і не привести до появи у слухача автентичного змісту зазначеного почуття. Тобто етичні поняття мають лише емотивні значення, які можуть використовуватися як відповідники емоційних почуттів або індивідуальних емоційних уявлень. -
17 record
1) запис; протокольний запис; протокол; документ (оформлений належним чином посадовою особою, що є свідченням зафіксованого в ньому правового акту, права тощо); репутація; справа, матеріали; минуле, досьє; матеріали судової справи; письмове провадження у справі; послужний список2) протоколювати, заносити до протоколу; обліковувати; фіксувати, реєструвати•- record by a notary
- record department
- record evidence
- record evidence of title
- record holder
- record in the minutes
- record-keeping
- record-keeping office
- record of examination
- record of conviction
- record of evidence
- record of fingerprint
- record of footprint
- record of interrogation
- record of jailer
- record of judgement
- record of judgment
- record of nisi prius
- record of sentence
- record of service
- record of the jury
- record of trial
- record office
- record room
- record search
- record title
- record title deed
См. также в других словарях:
зафіксувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зафіксувати — див. зафіксовувати … Український тлумачний словник
зафіксований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зафіксувати. || зафіксо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Узвичаєний, звичний; усталений … Український тлумачний словник
зафіксування — я, с. Дія за знач. зафіксувати … Український тлумачний словник
упіймати — (впійма/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зловити, підхопити що небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. 2) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. || Схопити щось або кого небудь за щось. 3) Зловити, схопити… … Український тлумачний словник
закріплювати — I = закріпляти, закріпити (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), кріпити, заплішувати, заплішити; фіксувати, зафіксовувати, зафіксувати (у певному положенні) II ▶ див. зміцнювати 1), прикріплювати 1) … Словник синонімів української мови
записувати — записати (робити запис про що н.), занотовувати, занотувати, нотувати, протоколювати, фіксувати, зафіксовувати, зафіксувати; у[в]писувати, у[в]писати, у[в]носити, у[в]нести, заносити, занести (робити запис, включаючи його до подібних) … Словник синонімів української мови
запам'ятовувати — запам ятати (зберігати, утримувати в пам яті), зафіксовувати, зафіксувати, затямлювати, затямити; закарбовувати, закарбувати, занотовувати, занотувати (зі сл. у пам яті , у свідомості й под.) Пор. пам ятати … Словник синонімів української мови
задокументувати — у/ю, у/єш, док., задокументо/вувати, ую, уєш, недок., перех. Зафіксувати в документах, підтвердити документами … Український тлумачний словник
рекордер — а, ч. Пристрій у звукозаписувальному апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії … Український тлумачний словник
аксіоматичні теорії в економіці — розділи економічної науки, побудовані на основі аксіоматичного методу, тобто шляхом формування множини початкових положень, що приймаються без доведень, – аксіом , які пов’язують вихідні поняття теорії і використовуються для дедуктивного… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
